ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ДО ТЕСТОВОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, подано відомості про апробацію, упровадження результатів дисертаційної роботи, її структуру.

У першому розділі «Науково-теоретичні засади підготовки вчителів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів» висвітлено сучасну парадигму тестового оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл; визначено сутність тестування як наукового феномена і методу педагогічної діагностики; уточнено сутність низки супутних понять, а саме: «педагогічна діагностика», «педагогічне вимірювання», «педагогічне оцінювання», «тестове оцінювання», «дидактичне тестування» тощо; розкрито готовність учителів-гуманітаріів до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів, висвітлено структуру готовності за її компонентами і показниками.

Упродовж останніх років процес оцінювання результатів навчальної діяльності учнів зазнав суттєвих змін, що пов’язані із введенням у середні навчальні заклади 12-бальної шкали оцінювання. Сучасна парадигма тестового оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл – це чинна, загальноприйнята науковим співтовариством система поглядів, знань, оцінок і психологічних настанов щодо функцій, видів, принципів, методів, форм, об’єктів, рівнів і критеріїв тестового оцінювання, а також механізмів забезпечення його якості. Основними з них є: функції – контрольна, діагностично-коригувальна, стимулювально-мотиваційна, навчальна і виховна; види тестового оцінювання – діагностичний або попереджувально-застережливий, потоковий, повторний, періодичний, тематичний, підсумковий, зовнішнє незалежне оцінювання; принципи – систематичності й системності, об’єктивності, відкритості й прозорості, економічності, тематичності, врахування індивідуальних можливостей учнів, єдності вимог; метод – дидактичне тестування; об’єкти – знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, компетенції і компетентності; рівні – початковий, середній, достатній, високий; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12 – бальною шкалою: початковий – 1, 2, 3 бали; середній – 4, 5, 6; достатній – 7, 8, 9; високий – 10, 11, 12.

Сучасне педагогічне тестування є комплексом стандартизованих методів вимірювання тих латентних параметрів людини, що визначають рівень її підготовленості і відповідність освітнім стандартам у конкретній галузі знань. Розрізняють внутрішнє та зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів. Внутрішнє тестування здійснюють учителі безпосередньо в навчальних закладах, що дає можливість отримати інформацію про засвоєння учнями тієї чи тієї теми, понять; з’ясувати доцільність використання педагогічних технологій, методик; прослідкувати динаміку змін знань і навичок учнів. Зовнішнє тестування проводять поза межами навчального закладу незалежні до нього інституції, застосовуючи стандартизовані тестові завдання, відповідні процедури і технології перевірки.

Отже, базовими поняттями педагогічного тестування є завдання і тест, а специфічними – педагогічне вимірювання і педагогічне оцінювання. Так, педагогічний тест є системою взаємозв’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, зростаючої складності, що дозволяють оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості. Тести класифікують відповідно до ознаки, яку покладено в основу класифікації. Такими ознаками можуть бути мета, зміст, форма тестування (В. Жернов, І. Ломакіна та ін.). До тестів висувають певні вимоги: тести повинні бути: однозначними – не допускати вільного тлумачення тестових завдань; правильними – виключати можливість формулювання багатозначних відповідей; інформаційними – забезпечувати співвіднесення кількісної оцінки за виконання тесту з інтервальною шкалою вимірювання; зручними – дозволяти здійснювати швидку математичну обробку результатів; стандартизованими – забезпечувати вимірювання рівня навченості; надійними – при багаторазовому повторенні давати гарантовані результати; достовірними – високі оцінки повинні відповідати високій продуктивності навчальної діяльності і т. ін. (І. Булах, Д. Равен та ін.).

Тести можуть відрізнятися кількістю тестових завдань (довжиною тесту), включати завдання закритого й відкритого формату. Специфіка тестів з гуманітарних дисциплін полягає у наявності таких завдань відкритого формату, як тест-есе. Зауважимо, що завдання тесту-есе потребують від учнів побудови власної відповіді й вираження її власними словами, на відміну від вибору правильної відповіді з кількох наперед визначених альтернатив; тест-есе здебільшого складають з небагатьох загальних запитань, що вимагають поширених відповідей; якість тесту-есе визначена передусім професійною майстерністю вчителя, який перевіряє відповіді учнів; тест-есе легше підготувати, проте складніше правильно оцінити його результати; тест-есе надає учневі свободу для вираження своєї індивідуальності та свободу особистих уподобань тому, хто оцінює результати тесту; в тестах-есе завдання та основа, відповідно до яких екзаменатор доходить висновку щодо рівня досягнень учня, чітко не визначені; розподіл балів, отриманих за тест-есе, контролює екзаменатор. Необхідність об’єктивної перевірки тестів-есе ставить відповідні вимоги до вчителів гуманітарних дисциплін і потребує спеціальної підготовки щодо цього.

Педагогічним вимірюванням уважаємо спосіб упорядкування інформації про навчальні досягнення учнів у вивченні гуманітарних дисциплін, що полягає у кількісному вимірюванні рівня (ступеня вияву) знань, умінь, навичок, здібностей, властивостей, якостей, уявлень учнів, яких оцінюють відповідно до цілей навчання. Педагогічну діагностику розуміємо як сукупність методів вимірювання й оцінювання кількісних показників успішності учнів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, спрямованих на оптимізацію навчального процесу, організацію систематичного контролю та своєчасного виявлення прогалин у знаннях, диференціацію учнів, а також на вдосконалення програм з дисциплін гуманітарного циклу. Педагогічне оцінювання розглядаємо як процес практичної освітньої діяльності вчителя, спрямований на здобуття об’єктивних оцінок рівнів потокової і підсумкової підготовленості учнів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін щодо дотримання стандартів, вимог, рекомендацій, кодексів та інших документів, які зумовлюють його якість. Дидактичне тестування є засобом перевірки компетентностей учнів, набутих під час вивчення гуманітарних дисциплін, шляхом проведення сукупності організаційних і методичних заходів, призначених для підготовки і здійснення стандартизованих процедур проведення тесту, опрацювання відповідей і надання результатів.

Отже, тестове оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл розуміємо як метод встановлення рівня навченості (компетентності) учня відповідно до вимог певної дисципліни (або навчальної програми), за яким використовують сукупність завдань, заснованих на спеціально створених матеріалах – тестах, виконання (чи невиконання) їх засвідчує наявність (чи відсутність) в учнів певних знань, умінь і навичок.

Готовність учителя гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів розглядаємо як таке його інтегративне утворення, яке включає систему мотивів, спеціальних знань із тестології, умінь, навичок і досвіду педагогічного оцінювання, що дозволяють максимально ефективно здійснювати тестове оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл.

У структурі означеної готовності виокремлено мотиваційний, змістовий та процесуальний компоненти. Показниками мотиваційного компонента виступили: усвідомлення професійної і суспільної значущості оцінювальної діяльності та її впливу на навчально-виховний процес у загальноосвітній школі; усвідомлення особистої ролі вчителя у процесі оцінювання навчальних досягнень учнів; усвідомлення необхідності вдосконалення власних знань та вмінь щодо тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Змістовому компоненту відповідали такі показники: термінологічна обізнаність із базовими поняттями тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; знання нормативно-правових актів, що регламентують організацію тестового оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл; обізнаність із процедурами визначення якості дидактичного тесту. Уміння розробляти структурно-логічну схему змісту тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у межах певної дисципліни гуманітарного циклу, складати тестові завдання різних видів, форматів і конструкцій та організовувати тестове оцінювання навчальних досягнень учнів у межах певної дисципліни гуманітарного циклу відповідно до загальних вимог тестування, – виступили показниками процесуального компонента.

Виокремлені компоненти готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів розглядаємо як критерії означеної готовності, а складові цих компонентів – відповідно як показники до кожного критерію.

У другому розділі «Експериментальна методика підготовки вчителів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів» схарактеризовано підготовку вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах післядипломної освіти, проаналізовано її стан; визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; подано рівневу характеристику готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; висвітлено експериментальну методику підготовки і методику діагностування рівнів готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів.

На констатувальному етапі відповідно до критеріїв та показників було схарактеризовано рівні готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Так, високий рівень готовності притаманний учителям гуманітарних дисциплін, у яких сформована стійка позитивна внутрішня мотивація до реалізації тестового оцінювання у структурі педагогічної діяльності; вони усвідомлюють професійну та суспільну значущість оцінювальної діяльності, її конкретний вплив на навчально-виховний процес; особистісну роль у процесі тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; необхідність удосконалення власних знань та вмінь щодо тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Учителі цього рівня розуміють об’єктивну та суб’єктивну значущість процесу тестового оцінювання навчальних досягнень учнів, володіють знаннями на загально-педагогічному, конкретно-предметному та узагальнено-методичному рівнях, визначають та аналізують взаємозв’язки між функціональними складовими процесу оцінювання (зміст освіти – цілі навчання – об’єкти – критерії – норми – види – форми – результат оцінювання), вміють розробляти структурно-логічну схему змісту тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у межах певної дисципліни гуманітарного циклу, а також складати тестові завдання різних видів, форматів та конструкцій. Учителі гуманітарних дисциплін із високим рівнем досліджуваної готовності засвідчують досконалі знання нормативно-правових актів (постанов, положень, вимог, правил і т. ін.) щодо організації тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; обізнані із процедурами визначення якості тесту, зокрема валідності, об’єктивності, точності; вміють організовувати тестове оцінювання навчальних досягнень учнів у межах певної дисципліни гуманітарного циклу відповідно до загальних вимог тестування. Під час навчального процесу вчителі самостійно, об’єктивно та швидко проводять тестове оцінювання навчальних досягнень учнів у нових, нетипових, змінюваних ситуаціях.

Достатній рівень готовності до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів властивий учителям гуманітарних дисциплін, які також мають позитивну внутрішню мотивацію до реалізації тестового оцінювання в структурі педагогічної діяльності, усвідомлюють його професійну і суспільну значущість у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, роль учителя та його власних знань та вмінь в організації тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Вони добре обізнані із сутністю базових понять, покладених в основу тестового оцінювання, вміють складати тестові завдання різних видів, форматів та конструкцій, проте можуть припускатися незначних помилок у розробці структурно-логічних схем змісту тестового оцінювання. Учителі гуманітарних дисциплін з достатнім рівнем готовності до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів засвідчують знання провідних нормативно-правових актів, що його регламентують, обізнані із процедурами визначення якості дидактичного тесту, водночас у нових, нетипових, змінюваних ситуаціях вони можуть припускатися певних помилок щодо організації тестового оцінювання навчальних досягнень учнів з гуманітарних дисциплін, що суттєво не впливають на результати тестування.

Низький рівень досліджуваної готовності притаманний учителям гуманітарних дисциплін, які недостатньо усвідомлюють особистісну, професійну та суспільну значущість оцінювальної діяльності та її вплив на навчально-виховний процес. У них відсутні потреби у вдосконаленні власних знань та вмінь щодо тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Учителі цього рівня недостатньо обізнані із сутністю базових понять, що ускладнює порозуміння в процесі тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. У розробці структурно-логічної схеми змісту тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у межах дисципліни, що викладають, вони припускаються помилок у визначенні навчальних цілей, змісту, об’єктів, критеріїв, норм, видів, форм, результатів та ін. Здебільшого вміють складати тестові завдання за форматом «А», що передбачає вибір однієї правильної відповіді («Так», «Ні»), у застосуванні інших форматів припускаються значних помилок. Для оцінки якості тестових завдань покладаються на суб’єктивну оцінку, а не використовують спеціальні дистрактори. В організації тестового оцінювання навчальних досягнень учнів учителі не використовують положення нормативно-правових актів (постанов, положень, вимог, правил і т. ін.), що регламентують цей процес, порушують вимоги та процедури тестування. Їхня адаптація у змінюваних педагогічних ситуаціях оцінювання навчальних досягнень учнів не завжди здійснюється швидко через недостатній рівень узагальнення засвоєних знань і вмінь. Здебільшого вчителі гуманітарних дисциплін у ситуаціях тестового оцінювання використовують стереотипні зразки, постійно звертаються до методичних вказівок, що ускладнює діяльність у нетипових ситуаціях.

Незадовільний рівень готовності вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів характеризується байдужим ставленням до педагогічної діяльності, що виявляється у відсутності стійкого інтересу, домінуванні зовнішньої негативної мотивації до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів. Вони не усвідомлюють значущості оцінювання, не можуть чітко визначити його мету і завдання. Їхні знання та вміння є поверхневими й неусвідомленими, тому оцінювання в практичній діяльності набуває стихійного, безсистемного характеру. Учителі цього рівня уникають ситуацій оцінювання, оцінюють навчальні досягнення тільки в типових, подібних ситуаціях; не використовують аргументовані поширені оцінні судження; витрачають невиправдано велику кількість часу для потокового оцінювання на уроці. Оцінні дії цих учителів професійно не усвідомлені, виконуються інтуїтивно, шляхом випробувань і помилок, носять формальний характер. Вони не обізнані із сутністю базових понять, про що свідчить непорозуміння у визначенні термінів та підходів до тестування. У межах певної дисципліни, яку вони викладають, не вміють розробляти структурно-логічну схему змісту тестового оцінювання навчальних досягнень учнів та складати тестові завдання різних видів, форматів і конструкцій. Учителі цього рівня не знають нормативно-правових актів, що регламентують організацію тестового оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до загальних вимог тестування, необізнані з процедурами визначення якості тесту.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що високий рівень готовності до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів виявили 3,8% учителів ЕГ і 3,4% учителів КГ. Достатній рівень означеної готовності засвідчили 15,9% учителів ЕГ і 16,4% – КГ. На жаль, більшість учителів гуманітарних дисциплін (48,3% в ЕГ і 46,9% у КГ) мали низький рівень досліджуваної готовності, а 31,9% учителів ЕГ і 32,9% – КГ – її незадовільний рівень.

Педагогічними умовами підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів виступили: забезпечення мотивації учителів гуманітарних дисциплін до ефективного тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; реалізація андрагогічних принципів навчання в процесі підготовки вчителів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; створення банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення якості тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Перша педагогічна умова була реалізована в процесі аналізу потреб учителів гуманітарних дисциплін до вдосконалення вмінь та навичок тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; проведення дискусій, круглих столів, спрямованих на усвідомлення вчителями гуманітарних дисциплін особистісної, професійної та соціальної значущості оцінювальної діяльності, а також її впливу на навчально-виховний процес.

Щодо другої педагогічної умови, то такі андрагогічні принципи навчання, як пріоритет самостійного навчання; принцип спільної діяльності; опори на досвід тих, хто навчається; індивідуалізація, системність, конкретність навчання; актуалізація результатів навчання; елективність навчання; розвиток освітніх потреб; усвідомленість навчання тощо, – визнані сучасними науковцями (Л. Горбунова, А. Гордієнко, А. Марон, Я. Петров, М. Скрипник, Л. Фоменко та ін.) як провідні в післядипломній освіті.

Щодо третьої педагогічної умови, то в складі банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення якості тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін було виокремлено блоки інформаційно-методичного супроводу, інструментально-методичного забезпечення тестування, моніторингу якості освіти. Так, інформаційно-методичний супровід забезпечувала програма елективного курсу «Тестове оцінювання навчальних досягнень учнів при вивченні дисциплін гуманітарного циклу», відповідно до змісту якої був розроблений робочий зошит для вчителів гуманітарних дисциплін, а також презентації у програмі РowerPoint. У блоці інструментально-методичного забезпечення тестування були систематизовані матеріали, що безпосередньо використовували на заняттях з учителями гуманітарних дисциплін, зокрема різні методики валідизації тестів, виявлення дефектів тестових завдань, опис форматів тестових завдань, зразки бланків для відповідей, комп’ютерні програми з тестування і т. ін. Для забезпечення моніторингу якості освіти була розроблена система, що дозволяла забезпечувати постійний контроль за навчальним процесом і мала на меті: виявляти, чи відповідає він бажаному результату або першопрогнозам; проводити збір інформації для вивчення поглядів учителів щодо тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у школі.

Методика підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до тестового оцінювання навчальних досягнень учнів була реалізована на формувальному етапі експерименту шляхом упровадження в процес післядипломної освіти елективного курсу «Тестове оцінювання навчальних досягнень учнів у межах дисциплін гуманітарного циклу» і здійснювалася в кілька етапів. Так, докурсовий етап був спрямований на визначення навчальних потреб учителів гуманітарних дисциплін щодо тестового оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл, а також узгодження їхніх навчальних інтересів та оптимізацію складу навчальних груп. Для цього проводилися вхідне тестування, співбесіди, що дозволило врахувати особистісні бажання вчителів гуманітарних дисциплін щодо ключових тем курсу, призначених конкретно для них. Під час роботи в групах обговорювалася тематика модулів, учителі складали особисту програму навчання.

Інформаційно-аналітичний етап передбачав вивчення соціальних, психологічних та педагогічних проблем, що виникають у процесі тестового оцінювання навчальних досягнень учнів, як от: уточнення власних уявлень щодо професійної та суспільної значущості оцінювальної діяльності, її впливу на навчально-виховний процес у школі; систематизація інформації та здійснення порівняльного аналізу підходів, принципів, технологій, методів, форм тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; усвідомлення сутності базових понять тестового оцінювання навчальних досягнень учнів (тест, процедура оцінювання, об’єкт оцінювання, метод, зміст, інструментарій, процедура тестового оцінювання навчальних досягнень учнів тощо); вивчення основних компонентів технологічного циклу дидактичного тестування; опанування техніки кореляції навчальних цілей та змісту гуманітарної дисципліни; розвиток умінь розробляти матрицю поля навчальних елементів гуманітарної дисципліни, що вимірюються в процесі тестового оцінювання навчальних досягнень учнів; удосконалення навичок побудови структурної схеми поля навчальних елементів, а також визначення групи навчальних елементів, що мають схожі смислові ознаки та ін. На цьому етапі, наприклад, проводилися лекції-призентації «Сучасні тенденції розвитку технологій, методів та форм оцінювання навчальних досягнень учнів», «Технологічний цикл тестового оцінювання навчальних досягнень учнів», практичне заняття «Соціально-психологічні та педагогічні передумови запровадження тестового оцінювання навчальних досягнень учнів у школі», що було організовано у формі ділової гри.

Діяльнісно-проектувальний етап мав на меті формування та розвиток у вчителів умінь розробляти тестові завдання та складати дидактичні тести з певних гуманітарних дисциплін для потокового, підсумкового, тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл. На цьому етапі навчальна діяльність учителів гуманітарних дисциплін була спрямована на формування вмінь класифікувати формати тестових завдань та визначати основні принципи та вимоги щодо їх створення; удосконалення вмінь та навичок створення інструкцій до тесту, запитувальної частини, варіантів відповідей з урахуванням специфіки тестових завдань закритого та відкритого форматів; розвиток навичок написання міні-кейсів, які можна застосовувати для оцінювання рівнів засвоєння навчального матеріалу. Учителі гуманітарних дисциплін здійснювали контроль за правильністю оформлення тестового завдання. На цьому етапі проводилися практичні заняття з тем «Формати та принципи створення тестових завдань», «Техніка складання тестових завдань» і т. ін.

На експертно-оцінювальному етапі вчителі гуманітарних дисциплін вчилися проводити експертизу якості тестових завдань і дидактичних тестів за надійністю, об’єктивністю, валідністю та іншими характеристиками. На цьому етапі навчальна діяльність учителів була спрямована на опанування техніки визначення якості тесту, методів валідизації тестів і шкалювання рівнів навчальних досягнень учнів. Учителі працювали з робочими зошитами, в яких було докладно прописано методику визначення якості тестів.