ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН Автореферат

У першому розділі – «Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності в сучасних умовах» – здійснено аналіз теоретичних основ підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників (далі – ПМОП) до службової діяльності, розглянуто питання про особливості ПМОП до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон.

Результати аналізу літературних джерел дозволили дійти висновку, що розвиток вищої військової освіти на сучасному етапі характеризується як позитивними, так і негативними тенденціями (О. Діденко, Д. Іщенко, В. Ягупов). Негативні тенденції пов’язані з консервативністю освітніх систем стосовно нових соціальних умов, вимог і норм. Серед позитивних тенденцій можна виділити випереджальну функцію науки щодо педагогічної практики, що передбачає створення всебічного педагогічного забезпечення системи вищої військової освіти та орієнтацію її на розвиток творчої індивідуальності військового фахівця.

Розвиток вищої військової освіти передбачає впровадження нових інформаційних технологій; інтеграцію освіти, науки й діяльності практичних органів силових відомств, перехід до нових принципів їхньої взаємодії (Д. Миценко, П. Сікорський); колективну діяльність учасників процесу навчання, у якому є місце індивідуальній та груповій і, що особливо важливо, колективній формі роботи. Зближення діяльності ВВНЗ і діяльності практичних органів силових відомств, інтеграція навчальної, наукової й професійної практичної діяльності відбувається шляхом застосування на заняттях фрагментів професійної діяльності практичних органів силових відомств (їх відтворення); системи лабораторно-практичних занять із створенням проблемних ситуацій; курсового проектування за професійною тематикою; використання тренажерів, імітаційного моделювання, рольових ігор, стажування за місцями майбутньої служби, підготовку й захист дипломів за практично значущими темами й впровадженні їхніх результатів у діяльність силових відомств тощо (О. Михайлишин, О. Торічний, О. Царенко).

Для визначення сутності підготовки компетентних фахівців проведено аналіз основних дефініцій дослідження: «підготовка», «якість освіти», «професійна діяльність», «професіоналізм», «компетентність» і «компетенція», «професійна компетентність», «готовність» та подано характеристику педагогічних підходів до навчального процесу: діяльнісного, системного, компетентісного, особистісно орієнтованого. Основними напрямами розвитку сучасної вищої військово-професійної освіти визначено: створення психолого-дидактичних умов для розвитку активної творчої індивідуальності військового фахівця; комп’ютеризацію, розробку нових інформаційних технологій; інтеграцію військової освіти, науки й практики силових відомств. Сьогодні ПМОП до професійної діяльності має бути спрямована на навчання дій у незнайомих ситуаціях (О. Михайлишин).

У результаті аналізу літературних джерел встановлено, що серед недоліків організації навчального процесу основними є такі: слабка професійна спрямованість ПМОП; недосконалість навчальних програм спеціальних кафедр; недостатні міждисциплінарні зв’язки кафедр; неналежна увага до стажування курсантів на випускних курсах; нерозробленість повного комплексу нормативно-методичної документації, недостатня диференціація й індивідуалізація професійної підготовки курсантів; незнання викладачами психолого-педагогічних факторів, що впливають на успішність навчання майбутніх офіцерів-прикордонників.

Визначено основні вимоги замовника, які висуваються до якості професійної ПМОП: відповідність інтересів органів охорони кордону з якістю ПМОП; створення загальної педагогічної системи підвищення якості професійної ПМОП; розробка документів співпраці ВВНЗ і замовника; удосконалення професійної ПМОП за напрямом «Охорона та захист державного кордону».

На основі аналізу нормативних документів НАДПСУ визначено такі особливості підготовки курсантів: урахування вимог замовника, що обумовлені змінами в нормативно-правовій базі, посилення значення дисциплін у керівних документах Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ); забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; безпосередній зв’язок з майбутньою професією, можливість отримання знань і вироблення корисних вмінь та навичок при проведенні стажування в органах охорони державного кордону; адаптація курсантів до навчання у військовому середовищі; формування груп, у складі яких є курсанти (військовослужбовці військової служби за контрактом), що мають практичний досвід служби з охорони державного кордону.

Результати проведеного аналізу теорії і практики дозволили перейти до розгляду організаційно-педагогічних умов та розробки технології ПМОП до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон.

У другому розділі – «Обґрунтування організаційно-педагогічних умов і педагогічної технології підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон» – визначено чинники, які впливають на навчальний процес, а також організаційно-педагогічні умови та розроблено педагогічну технологію професійної ПМОП за напрямом «Охорона та захист державного кордону» до професійної діяльності.

На ефективність навчально-виховного процесу впливає низка чинників, серед яких найбільш суттєвими є: обізнаність викладачів з індивідуально-психологічними особливостями курсантів, досконалість навчальних програм та методики професійної підготовки з дисциплін кафедри прикордонного контролю, підготовленість науково-педагогічного складу до впровадження методики професійної ПМОП, організаційно-педагогічні умови та педагогічна технологія, яку впроваджено у процес підготовки. Врахування впливу цих чинників сприяло змінам у навчальному процесі: проведено логічний розподіл матеріалу за навчальними дисциплінами, який передбачав засвоєння матеріалу професійного спрямування; введення кредитно-модульної системи навчання; стажування у пунктах пропуску, що передбачено на всіх курсах навчання. Було передбачено більше уваги приділити індивідуальним заняттям, індивідуальній роботі курсантів, написанню курсових робіт, залученню курсантів до науково-дослідної роботи. Пріоритет надається практичній спрямованості занять. Впроваджено розгляд на заняттях професійних ситуацій, проведення інформаційних заходів. Розроблені та використовуються комп’ютерні програми, мультимедійні презентації, Інтернет, електронна бібліотека нормативно-правової бази, електронна бібліотека посібників, програмно-технічний комплекс автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П», навчальні фільми з питань прикордонного контролю, роздатковий матеріал, залучення до проведення занять посадових осіб ДПСУ, які мають великий досвід роботи в службі; залучення курсантів до тренінгів, семінарів, які проводяться фахівцями іноземних держав.

Для підготовки викладачів до означеної діяльності було розроблено і впроваджено спецкурс «Педагогічні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон». Основним завданням спецкурсу було забезпечити психолого-педагогічну підготовку викладачів НАДПСУ до впровадження організаційно-педагогічних умов, забезпечення необхідної теоретичної бази щодо запровадження удосконаленої методики професійної ПМОП; підвищення кваліфікації викладачів із впровадження до процесу навчання сучасних педагогічних технологій, а також розробку та застосування тестових засобів моніторингу якості зазначеної підготовки.

На основі аналізу літературних джерел, особистої практики підготовки курсантів було визначено низку педагогічних умов, при обґрунтуванні яких ефективними для ПМОП виявилися організаційно-педагогічні умови: підвищення індивідуалізації й диференціації у навчальному процесі; впровадження принципу педагогічного менеджменту в системі управління процесом професійної ПМОП; використання зовнішніх і внутрішніх міждисциплінарних зв’язків у навчально-виховному процесі; забезпечення мотивації курсантів до підвищення рівня професійної освіти; моніторинг якості професійної ПМОП.

Реалізацію першої умови – застосування принципів індивідуалізації й диференціації у навчальному процесі – забезпечено завданнями, які варіюють залежно від індивідуальних особливостей курсанта, а також шляхом поділу курсантів групи за різними ознаками. Ця форма індивідуалізації навчання багато в чому є універсальною (П. Сікорський). Рівнева й профільна диференціації існують і взаємодоповнюють одна одну на всіх етапах ПМОП. Їх використання забезпечило поділ курсантів на типологічні групи (Л. Малаканова, М. Мурачковський).

Необхідність реалізації принципу педагогічного менеджменту в системі управління процесом професійної ПМОП обґрунтовується насамперед потребую вдосконалення навчального процесу. Педагогічний менеджмент це комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління педагогічними системами (В. Крижко). Застосування цього принципу дозволило вдосконалити систему управління і організації ПМОП та побудувати організаційно-управлінську інфраструктуру, використовуючи системність, творчій підхід, інтеграції та інтегральне цілепокладання, ієрархії і рівневий розподіл, стандартизації і нормування, координації і гармонізації інтересів суб’єктів навчального процесу.

Використання зовнішніх і внутрішніх міждисциплінарних зв’язків у навчально-виховному процесі найбільш повно виявляється в інтегрованих курсах навчальних дисциплін на основі таких засобів інтегрування, як внутрішні (між усіма дисциплінами, що викладаються на кафедрі прикордонного контролю), так і зовнішні (дисципліни «Основи охорони державного кордону», «Охорона державного кордону прикордонним підрозділом», «Основи цивільно-процесуального права», «Адміністративна відповідальність», та інші) міжпредметні зв’язки. Встановлення зовнішніх і внутрішніх зв’язків між модулями й окремими темами навчальних дисциплін та інтегрованих курсів має сприяти оптимізації процесу навчання і обумовило зміни в його організації, що відображено в нових удосконалених структурно-логічних схемах процесу професійної ПМОП.

Забезпечення мотивації курсантів до підвищення рівня професійної освіти обґрунтовується насамперед пізнавально-мотиваційними засадами військово-професійної підготовки курсантів шляхом використання системи моніторингу її якості із залученням процедур об’єктивного контролю: комплексних контрольних іспитів, критеріально-орієнтованого тестування, усереднення винесених групою експертів оцінних суджень під час безпосереднього спостереження за військово-професійною діяльністю курсанта, перевірки отриманих навичок на тренажерах та іншому обладнанні або на реальному об’єкті діяльності (комплексі навчальних пунктів пропуску через державний кордон); забезпечення прозорості системи моніторингу якості військової підготовки курсантів ВВНЗ на підставі їх максимальної інформованості щодо компонентів цілісної системи моніторингу: термінів і видів контрольних заходів, засобів діагностики і критеріїв оцінювання.

Упровадження моніторингу якості професійної ПМОП було забезпечено систематичним застосуванням тестових засобів діагностики, розробкою комплексних тестових методик (педагогічних, навчальних, психодіагностичних) у відповідності з вимогами Болонського процесу щодо контролю якості освіти. Моніторинг якості військово-професійної підготовки курсантів НАДПСУ супроводжував всі види навчального процесу: навчально-виховний, навчально-пізнавальний, навчально-тренувальний, командирської підготовки, гуманітарної підготовки, тактичної підготовки, зборів або стажування в органах охорони кордону. Для конструювання тестових засобів діагностики за нормативами змістові модулі інтегрованих навчальних дисциплін було розподілено на дидактичні одиниці або навчальні елементи. Таке стандартизоване виділення в інформаційному потоці елементарної частинки – навчального елементу – дозволило розробити декілька тестових завдань різних форм відкритого і закритого типів, відповідних потрібному рівню сформованості знань щодо нього.

Шляхами реалізації цієї організаційно-педагогічної умови професійної ПМОП є систематичне застосування тестових засобів діагностики, складання комплексних тестових методик – педагогічних і навчальних, використання яких містить й етап їх конструювання та перевірки, і психодіагностичних, що передбачає залучення до їх проведення відповідних фахівців.

Для підвищення якості підготовки розроблено педагогічну технологію, яку визначаємо як систему принципів і способів, орієнтовану на дидактичне застосування наукового знання, наукових підходів до аналізу й організації навчального процесу з метою розвитку особистості курсантів (рис.).

Розробці технології передувало визначення мети, педагогічних підходів, принципів, особливостей та дисциплін, які вводяться в експеримент. Впровадження педагогічної технології проводили послідовно.

Перший етап – аналіз замовлення на фахівця військово-професійної діяльності, визначення цілей навчання на основі державних освітніх стандартів і кваліфікаційних вимог до професійної підготовки й вимог замовника, розробка доповнень до кваліфікаційних характеристик. Другий етап – розробка змісту навчання, який визначив замовник: складання навчальних планів, навчальних програм і тематичних планів навчальних дисциплін з урахуванням вимог доцільності, науковості, системності на весь період навчання. Третій етап – вибір оптимальних форм і засобів навчання, перевірка ступеня навантаження курсантів і розрахунок необхідного часу на навчання за заданого способу побудови дидактичного процесу. Четвертий етап – розробка заходів щодо підготовки науково-педагогічного складу у ВВНЗ (підвищення кваліфікації, спецкурси, перепідготовка педагогів за технологією викладання). П’ятий етап – розробка проекту навчальних дій, що їх повинні виконати курсанти з урахуванням їхніх психологічних особливостей. Шостий етап – експериментальне дослідження педагогічної технології, перевірка за критеріями ефективності навчально-виховного процесу й, за необхідності, її коригування.

Новизна запропонованої технології полягає в тому, що залучено науковий, інтелектуальний і матеріально-технічний потенціал замовника до процесу навчання на всіх етапах становлення майбутнього офіцера-прикордонника; курсантам пропонується цілеспрямований і чітко контрольований обсяг необхідних знань із урахуванням інтересів замовника і схильностей випускника; організована розширена практична підготовка в поєднанні з раннім розподілом або індивідуальними договорами між курсантом (в особі ВВНЗ) і замовником (органи охорони кордону через Адміністрацію ДПСУ). І як результат – потреба в самоосвіті й практичному самовдосконаленні в процесі навчання, прагнення до науково-дослідної, практичної діяльності в курсантів на всіх курсах. Представлена технологія дозволила спеціалізувати професійну ПМОП відповідно до вимог замовників. Ефективність технології, крім внутрішніх критеріїв, що використовуються у ВВНЗ, було перевірено через якість практичної роботи випускника в органах охорони державного кордону.

У третьому розділі – «Реалізація організаційно-педагогічних умов та технології ПМОП до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон» – розглянуто питання про компоненти, критерії, показники і рівні сформованості готовності до професійної діяльності, організацію і методику проведення педагогічного експерименту, результати дослідження та їх аналіз, подано методичні рекомендації щодо організації ПМОП до професійної діяльності.