У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, гіпотезу завдання дослідження, методологічні та теоретичні основи, охарактеризовано методи і етапи роботи, розкрито наукову новизну дослідження, його теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.
У першому розділі– «Професійна діяльність педагога ПТНЗ в умовах децентралізації управління професійним навчанням як проблема педагогічної науки і практики»– здійснено аналіз наукової літератури, у якій трактуються поняття «децентралізація управління», «педагог професійної освіти», «підготовка педагога до професійної діяльності», «педагогічна майстерність», «підвищення кваліфікації» як інтегральні складові проблеми дослідження. Охарактеризовано професійну компетентність педагогів, професіоналізм управлінської діяльності керівників ПТНЗ відповідно до вимог ринку праці, висвітлено досвід децентралізації управління професійним навчанням у зарубіжних країнах.
З метою наукового обґрунтування проблеми було визначено базові поняття дослідження. В умовах доцільності регіоналізації та централізації професійного навчання підготовка педагога для роботи має спрямовуватися на формування фахової та методичної компетентності.
У ході теоретичного аналізу уточнено та збагачено зміст дефініції «формування готовності педагога ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням», що розглядається нами як процес набуття педагогами професійної компетентності, яка за певних організаційно-педагогічних умов трансформується у педагогічну майстерність, що розвивається на основі мотиваційної, змістово-процесуальної складових та інноваційного науково-методичного забезпечення, сприяє їхньому професійному саморозвитку, на основі яких здійснюється співпраця педагогічного колективу з роботодавцями у сфері організації навчально-виробничої діяльності.
Вивчення організації професійної підготовки в розвинутих країнах свідчить, що децентралізація як вияв демократизації управління освітою знайшла своє відображення у розвитку і зміцненні автономності навчальних закладів та розширенні їхньої самостійності у формуванні змісту освіти, вибору форм, методів і технологій організації навчально-виховного процесу. Децентралізація управління ПТО сприяє розвитку соціальної взаємодії безпосередньо на регіональному рівні, і місцева громада виступає базовою соціальною групою у цьому процесі.
В Україні децентралізація управління ПТО здійснюється без попередньої адміністративної реформи і в умовах жорсткої централізації влади, що створює додаткові проблеми в управлінні на рівні навчального закладу. Водночас, слід відмітити, що постійно має місце дефіцит кадрів за окремими робітничими професіями, тоді як за іншими робітники з року в рік готуються у надлишку; бракує інформації про реальний стан працевлаштування випускників ПТНЗ; слабкий рівень підтримки ПТНЗ роботодавцями; бракує економічних стимулів і нормативної бази, які спонукали б ПТНЗ гнучко та системно реагувати на зміни регіонального ринку праці.
У другому розділі –«Організаційно-педагогічні засади формування готовності педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням»– визначено сучасні підходи та критерії готовності педагогів ПТНЗ до професійної діяльності в умовах децентралізації управління професійним навчанням, обґрунтовано необхідність цих підходів та критеріїв, викладено підходи до проектування моделі формування готовності педагогів ПТНЗ до роботи в нових умовах та здійснена її розробка і теоретичне обґрунтування.
Встановлено, що стан готовності педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням як якісно стійкий стан виявляється у високому рівні професійної компетентності, що базується на сукупності спеціальних (фахових) знань і вмінь та вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність.Саме тому нами досліджено і обґрунтованомотиваційний та змістово-процесуальний компоненти готовності педагогів ПТНЗ до роботи в нових умовах.
Мотиваційнийкомпонент готовності вивчався шляхом аналізу самооцінки педагогами ПТНЗ бажання здійснювати спеціальну підготовку до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням, який визначався нами за критерієм наявності сформованих мотивів, що має два показники: бажання педагогів ПТНЗ здійснювати спеціальну підготовку до роботи в нових умовах та усвідомлення її необхідності.
Результати констатувального експерименту засвідчили, що сучасний стан готовності керівних та педагогічних кадрів до здійснення такої роботи не є задовільним, про що свідчать дані самоаналізу: у 22,3 % педагогів та 44,8 % керівників ПТНЗ виявлено середній рівень показників мотиваційного компонента готовності; і тільки у 18,4 % педагогів та 12,5 % керівників ПТНЗ виявлено достатній рівень показників змістово-процесуального компонента готовності. Це підтвердило необхідність розробки принципово нової моделі формування готовності педагогів ПТНЗ до роботи в нових умовах децентралізації управління професійним навчанням, що є визначальним елементом змісту підвищення кваліфікації педагога й містить теоретичну й практичну інформацію, необхідну для виконання відповідних професійних функцій, згідно з сучасними та прогнозованими тенденціями розвитку ПТО.
Доведено, що від готовності педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням значною мірою залежить якість підготовки кваліфікованих робітників, тому назріла нагальна потреба у запровадженні спеціальної підготовки педагогів. Її може забезпечити розроблення навчальної Комплексної програми підготовки педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням, в якій зміст підготовки пропонується визначати залежно від контингенту педагогічних працівників, що підвищують кваліфікацію (для керівників та для педагогів ПТНЗ).
Розроблено та науково обґрунтовано модель формування готовності педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням, яка є комплексом взаємопов’язаних елементів формування їхньої готовності на основі спеціальних знань і вмінь, необхідних для підготовки кваліфікованих робітників відповідно до вимог роботодавців. Модель надає можливість визначити її основні компоненти: зміст і технологію цього процесу за розробленою навчальною програмою (КППП), що є основою проведення експериментального дослідження (рис. 1).
Концептуальна складова розробленої моделі містить організаційно-концептуальний блок і характеризується сукупністю цілей, завдань, наукових підходів та дидактичних принципів, спрямованих на розвиток основних компонентів педагогічної діяльності педагогів.
Змістова складова моделі дає змогу враховувати кваліфікаційний рівень педагогів ПТНЗ та зосереджується на набутті й розвитку спеціальних знань і вмінь, що забезпечує формування готовності педагогів ПТНЗ до професійної діяльності.
Технологічна складова розробленої моделі забезпечує проведення процесу підготовки педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням і характеризується цілеспрямованим вибором форм, методів і засобів навчальної діяльності.
Системний підхід до формування готовності педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням передбачає удосконалення всіх її складових (мети, завдань, змісту, форм, умов, методів) і здійснення відповідних заходів щодо її визначення й забезпечення функціонування, що було покладено в основу розробки навчальної КППП. Зміст формування готовності (підготовки) педагогів ПТНЗ до роботи в умовах децентралізації управління професійним навчанням закладався у спеціальні змістові модулі, які мають обов’язкове програмно-методичне забезпечення. Враховуючи, що значною мірою від готовності педагогів залежить якість підготовки кваліфікованих робітників, ми рекомендували проведення спеціальної підготовки педагогів в системі післядипломної педагогічної освіти – у процесі підвищення кваліфікації педагогів.
