ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ В МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Проблеми теорії та практики формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів у професійній підготовці вищих технічних навчальних закладів» здійснено теоретичний аналіз підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах, з’ясовано особливості побудови змісту та організації навчального процесу з підготовки інженерів-педагогів, проаналізовано стан сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів у професійній підготовці.

Вивчення наукових праць А. Ашерова, Н. Брюханової, Е. Зеєра, О. Коваленко, П. Кубрушка, В. Ледньова, Є. Нероби, Л. Тархан дозволило з’ясувати зміст понять «знання», «економічні знання», «інженер-педагог» та визначити мету інженерно-педагогічної освіти. У контексті дослідження запропоновано авторське визначення поняття «економічні знання». На основі аналізу наукових праць А. Білана, Ю. Васильєва, Н. Волкової, М. Гадяцького, В. Давидова, В. Зайчука, К. Кірея, Т. Москаленко, А. Нісімчука, Л. Новікової, Н. Падалко, Л. Столяренка, Л. Тархан, С. Хоменко обґрунтовано та охарактеризовано етапи (мотиваційний, когнітивний, операційний, контрольно-оціночний) навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів з оволодіння економічними знаннями.

Мотиваційний етап навчальної діяльності передбачає усвідомлення соціального, практичного значення економічних знань, а також зв’язків між знаннями, які формуються в процесі вивчення дисциплін з економіки, та майбутнім самостійним життям, очікуванням отримати в ньому визнання та задоволення від самого процесу пізнання.

На когнітивному етапі навчальної діяльності з оволодіння економічними знаннями з урахуванням необхідності формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів доведено, необхідність використання знань-знайомств, знань-копій, повноцінних знань (знань-умінь) та знань-трансформацій.

Операційний етап навчальної діяльності передбачає сприймання, осмислення та запам’ятовування матеріалу, що вивчається; опанування навичками та вміннями практичного застосування знань; повторення, поглиблення та закріплення знань; удосконалення практичних умінь і навичок майбутніх інженерів-педагогів.

Контрольно-оціночний етап навчальної діяльності з оволодіння економічними знаннями пов’язаний із тим, що студенти засвоюють уміння аналізувати процес учіння, оцінювати його продуктивність шляхом зіставлення результатів діяльності з цілями учіння.

У дослідженні виділено та схарактеризовано три групи методів, які активізують пізнавальну діяльність майбутніх інженерів-педагогів з оволодіння економічними знаннями: програмові, проблемні, інтерактивні. З’ясовано, що у вищих технічних навчальних закладах реалізуються нові підходи до організації економічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів відповідно до державних та галузевих стандартів вищої освіти України.

Ці підходи відрізняються: переліком економічних дисциплін, які вивчаються майбутніми фахівцями; побудовою змісту та визначенням мети, завдань вивчення навчальних дисциплін, які є обов’язковими для кожного з навчальних закладів; наявністю чи відсутністю циклу предметів з методики викладання економічних дисциплін.

Для визначення змістового аспекту підготовки інженерів-педагогів здійснено аналіз програм економічних дисциплін, які викладаються визначеній категорії майбутніх фахівців у Луцькому національному технічному університеті МОНмолодьспорту України, в Українській інженерно-педагогічній академії, в Національному університеті біоресурсів та природокористування України.

Отримані дані на етапі констатувального експерименту дали змогу визначити якісний стан сформованості економічних знань студентів на мотиваційному, когнітивному, операційному, контрольно-оціночному етапах навчально-пізнавальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів з оволодіння цими знаннями. У констатувальному експерименті брали участь 242 студенти денної форми навчання ІІ–ІІІ курсів Луцького національного технічного університету МОНмолодьспорту України, Української інженерно-педагогічної академії, Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Основними завданнями констатувального експерименту були наступні: визначення рівнів сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів за виокремленими критеріями та показниками у процесі вивчення та засвоєння економічних дисциплін «Економічна теорія» (ІІ курс), «Організація та управління виробництвом»; обґрунтування доцільності виокремлених критеріїв оцінки та показників сформованості економічних знань. Кількісні значення показників сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності з оволодіння цими знаннями засвідчили, що традиційні засади організації економічної підготовки недостатньо активізують формування економічних знань студентів технічних університетів.

За результатами констатувального експерименту з’ясовано: по-перше, значна кількість респондентів мають низький та середній рівні сформованості знань за виокремленими критеріями (39,2% осіб виявили низький рівень мотивації до вивчення економічних дисциплін; 40,2% осіб – низький рівень регулярності у навчальній діяльності з оволодіння економічними знаннями; у 64,7% респондентів 2-го курсу навчання та 44,6% студентів 3-го курсу – низькі коефіцієнти засвоєння економічних знань на творчому рівні, водночас у 72,5% респондентів 2-го курсу навчання та 66,2% студентів 3-го курсу – високі коефіцієнти засвоєння економічних знань на репродуктивному рівні; 55,2% респондентів виявили низький рівень самоконтролю у процесі вивчення економічних дисциплін); по-друге, методом кореляційного аналізу виявлено статистично значущі взаємозв’язки кількісних значень показників сформованості економічних знань на мотиваційному, операційному, когнітивному та контрольно-оціночному етапах навчальної діяльності та показників навчальної успішності студентів з економічних дисциплін, що надало можливість обґрунтувати доцільність вибору комплексу критеріїв, показників і рівнів сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів.

Вивчення наукового доробку з теорії формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів дало змогу виявити, що проблема підлягає вивченню та розробленні в теорії і практиці професійної освіти.

У другому розділі «Наукове обґрунтування моделі системи формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів у професійній підготовці вищих технічних навчальних закладів» розроблено й обґрунтувано модель системи формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів у професійній підготовці вищих технічних навчальних закладів та описано її структуру. Модель містить всі основні властивості системи: цілеспрямованість, складність, подільність, цілісність, структурованість, взаємообумовленість та взаємозалежність (див. рис. 1).

Мета – формування економічних знань майбутніх інженерів-педагогів у професійній підготовці вищих технічних навчальних закладів. Важливим складником моделі стали наступні принципи: свідомості і активності, систематичності і послідовності, міцності, досяжності, наочності, науковості, елективності, зв’язку теорії з практикою, професійної спрямованості, суб’єктності навчання, особистісно-професійного розвитку майбутнього фахівця.