ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ КОРЕКЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробки, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, схарактеризовано основні методи дослідження, наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання корекції моральної поведінки студентської молоді» розкрито зміст і структуру поняття «моральна поведінка»; визначено педагогічні засади та обґрунтовано умови корекції моральної поведінки студентської молоді.

На основі аналізу наукової літератури з’ясовано, що поняття «моральна поведінка» є складним за структурною диференціацією, багатоаспектним, поліфункціональним, гуманістично спрямованим і соціально значущим. Різні підходи до його визначення слугують підставою для розуміння моральної поведінки як динамічної характеристики життєдіяльності особистості, що виражається у здатності до засвоєння моральних понять, культурі вияву моральних почуттів, переконань, позитивних рис характеру, сформованості навичок і звичок моральних дій, потребі у самовдосконаленні.

У процесі наукового пошуку доведено, що єдиного підходу до визначення змісту поняття «корекція» також остаточно не вироблено, а його семантика розглядається в контексті психології (сукупність впливів, що спрямовані на виправлення, компенсацію недоліків, відхилень у психічному розвитку особистості), соціальної педагогіки (система спеціальних педагогічних впливів, що передбачають виправлення недоліків у поведінці і соціальному розвитку особистості), соціальної роботи (діяльність соціального суб’єкта щодо виправлення тих особливостей психологічного, педагогічного і соціального плану, що не відповідають прийнятим у суспільстві моделям і стандартам), корекційної педагогіки (корекційно-виховна діяльність із руйнування певних установок, цінностей, мотивів, стереотипів поведінки і формування нових із метою досягнення самореалізації особистості).

У педагогічній літературі показано, що основними функціями корекції є відновлення (відтворення тих позитивних якостей, які були порушені або втрачені), компенсування (заміна того чи іншого недоліку через залучення до захоплюючої діяльності), стимулювання (активізація позитивної суспільно корисної діяльності) та виправлення (усунення негативних властивостей, якостей особистості) (О. Кочетов). До структурних компонентів педагогічної корекції прийнято відносити корекційне навчання (засвоєння знань про шляхи та засоби усунення недоліків психічного і фізичного розвитку, способи застосування отриманих знань), корекційне виховання (виховання типових якостей і властивостей особистості згідно зі специфікою конкретної діяльності, що дозволяє адаптуватися в соціальному середовищі) і корекційний розвиток (виправлення і вдосконалення психічних і фізичних недоліків особистості) (Н. Заверико, І. Литяга, Р. Овчарова).

У контексті дисертаційної роботи вибір стратегії (цілей і напрямів) і тактики (засобів і способів) корекційної роботи дозволяє інтерпретувати корекцію моральної поведінки студентської молоді як розробку і впровадження педагогічно доцільних засобів усунення порушень моральної свідомості, спрямованості і досвіду юної особистості.

Педагогічними засадами використання корекційного впливу засобів фізичного виховання слугують вихідні положення (педагогічної антропології, теорій біхевіоризму, герменевтики, гностицизму, пізнання, аномії), принципи (детермінізму, гедонізму, евдемонізму, людської поведінки, а також аксіологічного, комплексного, системного, індивідуального підходу) і рекомендації (у моральних вчинках треба вправлятися так само, як і в навчальних діях; дисципліна духу виховується всілякими обмеженнями та інші) педагогічної теорії, упровадження яких у навчально-виховний процес вищої школи визначає формування моральної поведінки студентської молоді. Також до педагогічних засад віднесено мету, вимоги, особливості відбору змісту, засобів, методів і форм фізичного виховання. Мета застосування засобів фізичного виховання полягає у корекції моральної поведінки студентської молоді. Вимоги до застосування засобів фізичного виховання передбачають уміння спілкуватися зі студентами, активізацію зустрічних зусиль студентів, установлення причин порушення моральної поведінки, використання корекційних властивостей засобів фізичного виховання. Особливості відбору змісту занять фізичного виховання зумовлені впливом на біологічні, психічні і соціальні процеси, що супроводжують рухову діяльність студенів, необхідністю узгодження змін в організмі юнаків і дівчат, що викликані руховими діями, з виявами моральної поведінки. Основними методами педагогічної корекції моральної поведінки на заняттях із фізичного виховання виступають: методи, що включають студентів у здійснення морально цінних вчинків, у накопичення досвіду моральної поведінки; методи, що будуються на розумінні динаміки моральних почуттів; методи, у яких відверто виявляється моральний авторитет викладача фізичного виховання; методи з прихованим корекційним впливом на моральну поведінку; допоміжні методи корекції моральної поведінки. Серед організаційних форм перевага надається навчальним і позанавчальним засобам фізичного виховання.

Узагальнення психолого-педагогічної літератури, а також власний досвід дають можливість обгрунтувати оптимальні педагогічні умови успішної корекції моральної поведінки студентської молоді засобами фізичного виховання. Так, своєчасно проведена комплексна діагностика (виявлення індивідуальних відмінностей моральної поведінки особистості для прогнозування подальшої корекційної роботи) дозволяє встановити порушення у студентів моральної свідомості (здатності до засвоєння моральних понять), спрямованості (культури вияву моральних почуттів, переконань, позитивних рис характеру) і досвіду (сформованості навичок і звичок моральних дій, потреби у самовдосконаленні). Виявлені в такій спосіб порушення є підставою для вироблення індивідуального підходу до вибору засобів фізичного виховання адекватно встановленим недолікам. При цьому під засобами фізичного виховання розуміємо природні або спеціально створені об’єкти, умови, дії, що утворюють виховне середовище, виконуючи при цьому корекційну функцію.

У дисертації показано, що традиційно до засобів фізичного виховання відносять рухову активність людини (фізичні вправи, народні ігри, забави), оздоровчі сили природи, гігієнічні засоби (режим дня, харчування, дотримання правил особистої гігієни) (Б. Ашмарін, О. Безкопильний, Л. Волков, Т. Круцевич, В. Кузнецов,

Л. Матвєєв, Ж. Холодов, Б. Шиян та інші). Вивчення особливостей їх використання в педагогічному процесі вищої школи дозволяє класифікувати засоби фізичного виховання за групами відповідно до виявлених корекційних можливостей на:

основні (фізичні вправи в русі, на місці, загальнорозвивальні, гімнастичні, стройові, спеціальні, вправи з предметами, на тренажерах), які поліпшують діяльнсть внутрішніх органів, удосконалюють їх регуляцію, тому на фоні цих змін легше проводити корекцію засвоєння моральних понять;

ігрові (спортивні, рухливі та народні ігри, естафети) знімають депресію, покращують самопочуття, настрій, допомагають долати фрустрацію, тому роблять ефективною корекцію деформованих моральних почуттів і переконань, негативних рис характеру;

позанавчальні (спортивні змагання, заняття у спортивних секціях, участь у спартакіадах, Днях здоров’я, спортивних святах, туристичних походах, виконання індивідуальних завдань і доручень) впливають на стійкість і витривалість організму, його адаптацію до фізичних навантажень, а отже, роблять оптимальним коригування навичок і звичок моральних дій;

допоміжні або природні і гігієнічні (обтирання, обливання, сонячні ванни, режим дня, ранкова гімнастика, збалансоване раціональне харчування, загартовування організму) підвищують опірність організму негативним чинникам навколишнього середовища, сприяючи при цьому корекції відсутності у студентів потреби в моральному самовдосконаленні.

Використання в навчально-виховному процесі означених засобів фізичного виховання має носити індивідуальний характер адекватно діагностованим у студентів порушенням моральної поведінки.

Проведена науково-дослідницька робота створює підґрунтя для визначення другої педагогічної умови, що полягає в урахуванні корекційних можливостей засобів фізичного виховання в навчальній і позанавчальній роботі. Установлено, що корекційні можливості засобів фізичного виховання полягають у впливі не лише на фізичні недоліки і покращення психосоматичного здоров’я, але й на порушення моральної поведінки. Перевагами цих засобів також є те, що їх основу становить система рухів, яка дозволяє узгоджувати фізичний стан особистості з її думками, почуттями, емоціями, відношенням до себе, до інших людей і до навколишнього світу. Ще одна корекційна можливість виявляється в тому, що успішний інтелектуальний розвиток і моральна поведінка юної особистості є можливими лише за умови пріоритетної ролі фізичної культури в її життєдіяльності.

Досвід організації навчально-виховної роботи дає можливість використовувати основні засоби фізичного виховання для корекції здатності до засвоєння моральних понять, ігрові – для виправлення деформованої культури вияву моральних почуттів і переконань, негативних рис характеру, позанавчальні – для усунення навичок і звичок аморальних дій, допоміжні – для корекції програми з морального самовдосконалення особистості.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови корекційного впливу на моральну поведінку студентської молоді, а також урахування корекційних можливостей засобів фізичного виховання зумовили потребу в експериментальній перевірці ефективності цих умов у навчально-виховному процесі ВНЗ.

У другому розділі «Експериментальна робота з перевірки ефективності педагогічних умов корекції моральної поведінки студентської молоді засобами фізичного виховання» розкрито питання підготовки і проведення педагогічного експерименту, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови корекції здійснено обробку, інтерпретацію та узагальнення отриманих результатів.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, до якого було залучено 256 студентів І-ІІІ-х курсів факультетів технологій та дизайну, психолого-педагогічного, фізико-математичного, історичного, природничого, які утворили експериментальну групу для реалізації на заняттях із фізичного виховання визначених педагогічних умов. При цьому було враховано, що за станом здоров’я 69 % студентів експериментальних факультетів віднесено до основної групи, 14 % – до групи ЛФК та 17 % – до спеціальної групи. Студенти Полтавського університету економіки і торгівлі, Полтавського кооперативного технікуму, Полтавського технікуму харчових технологій Національного університету харчових технологій увійшли до контрольної групи (251 особа). Заняття фізичного виховання в контрольній групі проводилися за навчальними програмами «Фізичне виховання для вищих навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації», «Фізичне виховання в закладах освіти ІІІ-IV рівнів акредитації».

На констатувальному етапі експерименту визначено когнітивний, емоційний, діяльнісний, оцінювальний, регулятивний критерії з відповідними показниками, які дали можливість здійснити комплексну діагностику моральної поведінки студентів експериментальної і контрольної груп та отримати об’єктивну інформацію. Одержання достовірної інформації про рівень порушень моральної поведінки зумовило необхідність проведення комплексної діагностики. Показники когнітивного критерію для визначення здатності до засвоєння моральних понять діагностувалися за допомогою методу анкетування та методу незакінчених речень. Показники емоційного критерію для діагностики культури вияву моральних почуттів і переконань перевірялися за допомогою методу особистісного диференціалу (за Б. Шапарь). Ступінь вияву показників діяльнісного критерію для визначення сформованості навичок і звичок моральних дій установлювалася шляхом використання методики «Як Ви чините в умовах складного морального вибору?», а також методики «Визначення індивідуального стилю моральної поведінки». Показники оцінювального критерію для вияву позитивних рис характеру уточнювалися за допомогою процедури ранжування (за описом Л. Головей та О. Рибалко). Показники регулятивного критерію для вимірювання потреби в самовдосконаленні конкретизувалися шляхом застосування методики

О. Висоцького.

Отримані результати дали можливість забезпечувати в подальшій експериментальній роботі індивідуальний підхід до вибору адекватних виявленим у студентів порушенням моральної поведінки засобів фізичного виховання.

На формувальному етапі експерименту перевірка корекційних можливостей засобів фізичного виховання в навчальній і позанавчальній роботі в навчально-виховному процесі експериментальних факультетів відбувалася поступово. Попередньо здійснювалася підготовка викладачів на засіданнях кафедри фізичної культури та здоров’я, методичної ради факультету фізичного виховання, що передбачала: 1) активізацію усвідомленого, позитивного ставлення викладачів до вияву зразків моральної поведінки на заняттях фізичного виховання; 2) ознайомлення зі змістом і структурою моральної поведінки; 3) опрацювання методичних рекомендацій із корекції моральної поведінки студентської молоді засобами фізичного виховання. Підвищенню рівня компетентності викладацького колективу кафедри фізичної культури та здоров’я сприяв налагоджений взаємозв’язок із методичною радою ПНПУ імені В.Г. Короленка, яка надавала необхідну консультативну допомогу. Цінні рекомендації були отримані також від проректора з виховної роботи, працівників «Психологічної служби» університету. Крім того, проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу зі студентами, для чого був підготовлений і прочитаний спецкурс «Виховання моральної поведінки юнацтва на заняттях фізичної культури» (2 кредити).

Формуванню здатності до засвоєння змісту антиномій «добро-зло», «любов-ненависть», «честь-безчестя», «слава-ганьба» тощо сприяли такі основні засоби фізичного виховання, як систематичні зустрічі викладачів і студентів із відомими спортсменами Полтавщини: чемпіоном світу з пауерліфітингу М. Буланим, голкіпером національної футбольної збірної України А. Пятовим, чемпіоном-вислувальником на байдарках і каное Д. Каміріловим, членом збірної команди України з гирьового спорту К. Ваніною, чемпіоном України з кікбоксингу і тайського боксу Р. Маїловим та іншими. Регулярним стало спілкування з членами ФК «Ворскла» м. Полтава, які в ході діалогу зі студентами роз’яснювали сутність моральних норм (наявність сенсу життя, інтерес до навколишнього світу, ієрархія цінностей) і правил (привнесення елементів добра і краси в усі сфери духовно-морального життя, установлення доброзичливих контактів з іншими людьми, адекватне реагування на несподівані зміни в обставинах, підпорядкування власних інтересів суспільним цілям, вибір моральних засобів для реалізації здорових амбіцій), прийняття яких дозволяє досягати значних професійних і життєвих успіхів. У такий спосіб у студентів вироблялася індивідуальна установка на засвоєння і дотримання об’єктивних і безумовних моральних цінностей.

Дієвими виявилися також фізичні вправи в русі (ведення м’яча, подолання перешкод, стрибки на одній або двох ногах, плавання), на місці (вправи з обтяженням, загальнорозвивальні вправи), стройові (перешикування в дві, три шеренги), гімнастичні (комплекси вправ на гімнастичних матах, згинання і розгинання рук в упорі, піднімання ніг до прямого кута, лазіння по канату), вправи з предметами (гімнастичними палицями, обручами, скакалками), на тренажерах, використання яких у ході навчальних занять допомагало настроїти студентів на злагоджену індивідуальну і групову роботу. При цьому досягнення ефективності реалізації індивідуального підходу у груповій взаємодії студентів забезпечувало також доцільне поєднання методів фізичного виховання з методами прихованого корекційного впливу на моральну поведінку (ласкавий докір, натяк, іронія, удавана байдужість), гальмуючими методами (констатація морального вчинку, осуд, покарання, наказ, попередження). Це дозволяло підтримувати позитивний морально-емоційний фон під час використання основних засобів фізичного виховання.

Подальша експериментальна робота передбачала корекцію у студентів деформованих моральних почуттів і переконань, негативних рис характеру. Теоретико-методична основа підготовки до використання ігрових засобів фізичного виховання забезпечувалася методичними рекомендаціями «Впровадження рухливих ігор та естафет на заняттях фізичного виховання у ВНЗ». В організації експериментальної роботи були враховані корекційні можливості ігрових засобів фізичного виховання (спортивні, рухливі, народні ігри, естафети). При цьому навчальні і позанавчальні заняття з фізичного виховання мали як традиційну, так і нетрадиційну (заняття-козацькі розваги, заняття-марафон, заняття-олімпійські ігри) форму проведення.

Регулярне залучення студентів до спортивних ігор із футболу, волейболу, баскетболу, гандболу, настільного тенісу стимулювало подолання юнаками і дівчатами таких негативних моральних почуттів, як відсутність почуття обов’язку, відповідальності, гідності і честі. Корекційні можливості рухливих ігор (утримання зовнішніх об’єктів у грі «Вершники», подолання зовнішнього опору у грі «Перетягування канату», естафети з перенесенням спортивних предметів) дозволяли варіювати їх у залежності від температурних і погодних умов, що робило ці засоби фізичного виховання більш універсальними для усунення таких аморальних почуттів, як відсутність товариськості, поваги до викладача та інших студентів, брехливість, несправедливість, нескромність.

Стимулюванню студентів до активної корекційної роботи з підвищення культури вияву моральних почуттів і переконань сприяло також використання народних ігор(імітаційних, сюжетних, імпровізованих, сезонних, з предметами і без них, командних та індивідуальних). Перевагами цих засобів є можливість варіювання виражальних прийомів (інтонації, посмішки, жестів, пози, ходи) для підсилення корекційного впливу не лише на моральні почуття, але й на негативні риси характеру юнаків і дівчат – імпульсивність, байдужість, песимізм, дратівливість, нестриманість. Значну роль у подоланні нерішучості, боязкості, безініціативності, недисциплінованості відігравали «Козацькі забави» та «Веселі старти», проведення яких двічі на рік стало традиційним.

Використання ігрових засобів фізичного виховання підсилювалося застосуванням методів розуміння динаміки моральних почуттів студентів (опосередкований моральний вплив, фланговий підхід, активізація прихованих моральних почуттів, стимулювання вияву моральних почуттів), що сприяло збагаченню морально-емоційного досвіду студентів у процесі створення ігрових ситуацій, корекції вияву деформованих моральних почуттів і переконань у взаємодії з іншими учасниками.

При реалізації індивідуального підходу до усунення порушених навичок і звичок моральних дій перевага надавалася корекційним можливостям позанавчальних засобів фізичного виховання, що включають відвідування спортивних секцій, участь у спортивних святах, туристичних походах. Оскільки основною організаційною формою фізичного виховання стали позанавчальні заняття, то діапазон відповідних засобів значно розширився. Студенти з задоволенням почали відвідувати спортивні секції з фітнес-аеробіки, легкої атлетики, плавання, стрен-флексу, шейпінгу, пауерліфтингу, які змушують цілеспрямовано виявляти навички і звички моральних дій (поводитися шляхетно,бути стриманим в діях і словах, виявляти колективізм і товариськість) відповідно до скоригованої моральної поведінки.

Регулярне проведення спортивних свят із нагоди Дня фізкультурника, Дня фізичної культури і спорту, Всесвітнього дня футболу уможливлювало коригування в кожного студента відсутності бажання і готовності бути відзначеним у колективі за моральні вчинки, поведінку, успіхи в навчальній і спортивно-масовій діяльності. Закріпленню скоригованих навичок і звичок моральних дій сприяє проведення двічі на рік Днів здоров’я, туристичних походів. Традиційною стала організація тижня факультету фізичного виховання, спартакіади з аеробіки, волейболу, легкої атлетики на призи ректора університету. Досить ефективними виявилися індивідуальні доручення і завдання студентам із фізичного виховання, що дозволяє коригувати безвідповідальне ставлення до покладених обов’язків, відсутність прагнення бути точними і послідовними у виконанні розпоряджень, безініціативність.

Корекційний вплив позанавчальних засобів фізичного виховання підсилюється використанням методів, що включають студентів у здійснення морально цінних вчинків (переконування, довіра, педагогічна підтримка моральних дій і вчинків, зміцнення віри у власні сили, залучення до цікавої спортивно-масової діяльності, моральне вправляння). Найбільш цінним досягненням стало коригування у студентів навичок і звичок групових дій, їх узгодження з індивідуальними, формування здорової громадської думки в колективі. Крім того, виявилося можливим подолання аморальних звичок, вироблення вміння приймати правильне рішення у складних ситуаціях морального вибору.

Результативним стало коригування відсутності у студентів потреби в моральному самовдосконаленні. Подоланню в молоді інертності в роботі над собою, їхньому заохоченню до складання індивідуальної програми самовдосконалення сприяло використання корекційних можливостей допоміжних засобів фізичного виховання, як природних, так і гігієнічних. Серед природних засобів перевага надавалася обливанню, повітряним і сонячним ваннам, обтиранню, загартовуванню. Залучення студентів до їх використання привчає чітко планувати розпорядок дня, неухильно дотримуватися його, а отже посилює інтерес до морального самовдосконалення, змушує вдаватися до самообмежень, самопримушення, викликає інтерес до ведення «Щоденника самовдосконалення». Ведення щоденника привчає фіксувати, а потім аналізувати моральні вчинки і вносити необхідні корективи до програми самовдосконалення. Для зосередження уваги студентської молоді на необхідності морального самовдосконалення була рекомендована відповідна програма, складання якої допомагає пригадувати моральні ситуації, обмірковувати їхнє значення, привчає фіксувати і аналізувати моральні дії, самостійно коригувати власні недоліки.

Не менш ефективними виявляються гігієнічні засоби (режим дня, збалансоване раціональне харчування, загартовування, ранкова гімнастика). Корекційна можливість цих засобів у наполегливій роботі з усунення шкідливих звичок, нездатності дотримуватися вимог здорового способу життя підсилюється допоміжними методами – організацією зовнішньої підтримки моральної поведінки студентів, відмовою викладача від фіксації окремих моральних дій і вчинків.