| Короткий зміст: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і гіпотезу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичні питання формування акмеологічної компетентності вчителя » на підставі аналізу психологічної, педагогічної, акмеологічної літератури розкрито суть і складники акмеологічної компетентності вчителя, виявлено особливості її формування, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування акмеоло-гічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з окресленої проблеми дає підстави свідчити, що терміни «компетентність» (від лат. competens (competentis) – відповідний, здатний), «компетентний» (який має достатні знання в певній галузі, той, хто в конкретній галузі добре обізнаний, тямущий, кваліфікований) активно використовуються науковцями та практиками.
У дослідженні акмеологічну компетентність учителя розкрито як інтегративне особистісне новоутворення, що характеризується усвідомленим постійним прагненням самовдосконалення в процесі професійної педагогічної підготовки/перепідготовки, педагогічними та акмеологічними знаннями й уміннями, спрямованими на розвиток особистості вихованця; розвиненими індивідуально-психологічними якостями (схильність до ризику, здатність до емпатії й самооцінки, виявлення типу поведінки, тривожності, лояльності до установи), що сприяють успішній самореалізації вчителя й набуттю професіоналізму в педагогічній діяльності.
Структуру акмеологічної компетентності вчителя визначено як сукупність взаємопов’язаних змістових складників, а саме: мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний, особистісно-рефлексивний (рис. на стор. 8).
Одним зі шляхів формування акмеологічної компетентності вчителя, як було зазначено вище, є система післядипломної педагогічної освіти в Україні, яка являє собою упорядковану сукупність навчальних закладів, науково-методичних установ, органів управління, що сприяють удосконаленню та професійній зрілості педагога. Її зусилля спрямовані на здобуття вчителем нової кваліфікації, наукового ступеня або нового фаху на основі наявного професійного рівня; підвищення кваліфікації вчителів з різних галузей освіти, оволодіння знаннями та досягненнями відповідно до науково-технічного прогресу; перепідготовку педагогів з метою виявлення конкурентоздатності кожної людини в процесі оволодіння новими спеціальностями.
На ґрунті аналітичного вивчення наукових праць відомих зарубіжних і вітчизняних учених (А. Деркач, Г. Коваленко, С. Макаров, Л. Рибалко, А. Фоміних, Х. Шапаренко та інших) і власного досвіду автора виявлено особливості формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. По-перше, підготовка/перепідготовка педагогів здійснюється за їхнім власним бажанням розвивати свій потенціал у процесі оволодіння новими професійними знаннями й уміннями. Так, як свідчить аналіз результатів пілотажного дослідження (опитано 162 слухача ІПО), рушійними силами процесу самовдосконалення вчителя є: прагнення поповнювати професійні знання й уміння з метою набуття професіоналізму і педагогічної майстерності (51 %), сприйняття себе в ролі успішної самореалізованої людини, яка постійно розвиває власне «Я» (22 %), бажання зайняти позицію, статус професіонала, щоб бути визнаною людиною серед колег, школярів, їхніх батьків (17 %), намагання краще виступати на педраді, методичному об’єднанні, поділяючись досвідом роботи зі школярами (6 %), виконання адміністративних розпоряджень задля підвищення професійного рівня (4 %). Учителі, які навчаються, усвідомлюють себе більш самостійними, самокерованими особистостями; є носіями запасу життєвого досвіду (соціального, професійного, побутового), котрий стає джерелом їхнього навчання та їхніх колег; мотивація навчання визначається їхнім прагненням за допомогою самоосвітньої діяльності розв’язати життєво важливі проблеми й досягти професійного акме, бажанням негайної реалізації отриманих знань і набутих умінь, навичок і якостей. По-друге, з метою підвищення якості педагогічних кадрів післядипломна освіта вчителів відшукує нові шляхи задоволення особистісних потреб їхньої самореалізації.
Доведено, що успішність формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти досягається створеними педагогічними умовами, тобто сукупністю заходів, що цілеспрямовано реалізуються в навчально-виховному процесі й забезпечують його ефективність.
На підставі вивчення наукових праць А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Ільїна, В. Коротова, Г. Костюка, І. Лернера, В. Сухомлинського та інших, у яких доведено, що стимулювання позитивно впливає на формування будь-якої якості особистості й через зовнішнє спонукання відбувається переорієнтування мотиваційно-ціннісної сфери людини, визначено першу умову – стимулювання слухачів до постійного самовдосконалення з метою розкриття їхнього педагогічного потенціалу. З’ясовано, що стимулювання професійного самовдосконалення вчителів полягає в організації такої післядипломної педагогічної освіти, яка захоплює та пробуджує в них бажання віднайти, особисто відчути свої внутрішні сили й ресурси, створити умови для успішного самовиявлення під час підготовки чи перепідготовки.
Аналіз наукової літератури (А. Деркач, О. Дубасенюк, Н. Кузьміна, С. Макаров, А. Маркова, Л. Рибалко, С. Пальчевський, А. Фоміних, Х. Шапаренко), досвід роботи в системі післядипломної педагогічної освіти дає підстави для визначення наступної педагогічної умови – оволодіння вчителями акмеологічними знаннями й уміннями. У дослідженні акцентовано увагу на формуванні в учителів науково-теоретичних знань з педагогіки, психології, акмеології та знань про способи оволодіння акмеологічною компетентністю: професійно-педагогічні (знання теоретичних основ виховання й навчання школярів, основ педагогічної майстерності, теорії професіоналізму, особливостей педагогічної діяльності, навчального предмету, який викладає вчитель); психологічні (знання психологічних основ особистісної та професійної самореалізації, саморозвитку, вікових і психологічних особливостей учнів, їхніх мотивів і потреб досягати акме, інтересів і здатності до самореалізації в різних видах діяльності; бар’єрів, що заважають саморозвитку вчителя); акмеологічні (про феномен акме, професійні акме, акмеологічну компетентність, методи, прийоми, форми її формування).
Також виокремлено акмеологічні вміння, вибудувані з урахуванням процесів самості: конструктивні (уміння здійснювати кваліфікований добір, композицію й інтегрування акмеологічного і педагогічного змісту навчальної інформації, проектування власної педагогічної діяльності та поведінки, саморозвитку); організаторські (уміння розкривати й мобілізувати власні зусилля в будь-яких ситуаціях, успішно виконувати педагогічну роботу з метою саморозкриття прихованих можливостей); комунікативні (уміння будувати такі міжособистісні взаємини в колективі, що рухають кожну людину до акме, швидко й безконфліктно адаптуватися до конкретних умов праці, що заважають формуванню акмеологічної компетентності вчителя); гностичні (уміння пізнавати власні можливості та розмірковувати про способи професійно-педагогічного зростання, оцінювати результати власної діяльності та самовдосконалення).
Реалізація цієї умови буде сприяти формуванню акмеологічної компетентності слухачів, які отримують післядипломну педагогічну освіту, оскільки розширюється їхній кругозір у розумінні власного «Я», розвивається позитивна «Я»-концепція, удосконалюються педагогічні знання й уміння.
Ефективність формування акмеологічної компетентності слухачів залежить від розвитку їхніх індивідуально-психологічних якостей, до яких віднесено схильність до ризику, здатність до емпатії й самооцінки, виявлення типу поведінки, тривожності, лояльності до установи. Розвиток цих якостей забезпечує знаходження нових, нестандартних способів діяльності вчителя, бачення творчих можливостей учнів, вирішення професійних завдань на творчому рівні, підвищує обізнаність і грамотність сучасного вчителя та його вихованців.
Процес забезпечення педагогічних умов формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти представлено на рис. на стор. 8.
|
