ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН Автореферат

У першому розділі – «Теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх фахівців економіки та підприємництва» − висвітлено характеристику компетентнісного підходу у вищій професійній освіті; розкрито сутність, особливості змісту й структури поняття «професійна компетентність майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва».

Результати аналізу досліджень з проблеми формування професійної компетентності дозволили зробити висновок про те, що окремі її аспекти висвітлено у наукових працях багатьох вчених. Так, В. Кажанова, Н. Кузьміна, Л. Мітіна, А. Чабан та інші визначають поняття «професійна компетентність» як сукупність спеціальних знань і вмінь, необхідних для здійснення певної професійної діяльності, вивчали. Інша група вчених (Є. Ісмалгалієв, Н. Дементьєва та ін.) професійну компетентність розуміють як «здатність людини, основу якої становлять її досвід, знання й уміння ефективно розв’язувати завдання, які належать до сфери її професійної діяльності, як глибоку обізнаність фахівця щодо умов і технологій вирішення проблем, що виникають, уміння професійно грамотно реалізовувати свої знання на практиці».

Щодо професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва, то на сьогодні відповідних досліджень не виявлено.

З урахуванням праць В. Байденка, Н. Брюханової, О. Вербицького, Н. Грохольської, які досліджували окремі види професійної компетентності, а також особливості підготовки фахівців в економічному університеті (Н. Баловсяк, І. Демура, О. Земцова), особливостей професійної діяльності та функцій фахівців у галузі економіки та підприємництва, встановлено, що професійна компетентність є інтегральною системною якістю, яка формується на певному етапі фахової діяльності, у межах певної соціально-професійної ситуації й на основі індивідуально-психологічних якостей особистості. Таким чином, професійна компетентність майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва – це складне багатофакторне утворення особистості, що включає систему наукових економічних об’єктивних знань і вмінь фахівця (методи економічного аналізу та статистики, фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік і законодавство), здатність адаптувати їх у професійну діяльність (менеджмент, маркетинг, фінансовий аналіз, аудит, бухгалтерія), ціннісні орієнтації, мотиви діяльності, інтегровані показники культури (мови, стилю, спілкування, відношення до себе та своєї професійної діяльності, до суміжних галузей знань), а також наявність стійкої готовності до професійного зростання.

З огляду на особливості та кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва встановлено, що у структурі професійної компетентності можна виокремити ціннісно-мотиваційний, когнітивний й операційно-діяльнісний компоненти.

Ціннісно-мотиваційний компонент професійної компетентності характеризують професійна мотивація, інтерес до обраної професії, ціннісні основи професійної діяльності, професійного спілкування, усвідомлення себе як майбутнього професіонала. Когнітивний компонент складає система професійних знань. Операційно-діяльнісний – передбачає наявність професійних умінь і навичок, володіння прийомами і правилами налагодження взаємодії та конструктивного спілкування, готовність до самореалізації та варіативного вирішення професійних завдань.

Визначення сутності, особливостей змісту і структури поняття «професійна компетентність майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва» дозволило перейти до визначення діагностичного апарату й стану сформованості досліджуваного утворення в реальних умовах фахової підготовки студентів у ВНЗ.

У другому розділі – «Діагностика сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економіки та підприємництва» − наведено критерії, визначено їх показники й охарактеризовано рівні сформованості зазначеної компетентності у студентів економічних ВНЗ, а також представлено результати констатувального етапу експерименту.

Встановлено, що у якості основних критеріїв професійної компетентності вчені виділяють рівень підготовленості та кваліфікації фахівця, виражений у знаннях (В. Беспалько, І. Єрмаков); уміннях (Л. Мітіна); сукупності знань, умінь і досвіду (Е. Зеєр, Н. Кузьміна, Л. Медвідь), сукупності особистісних якостей, можливостей і кваліфікацій (Б. Гершунський).

З урахуванням результатів аналізу теоретико-методологічних засад розробки засобів моніторингу в освіті (О. Бодальов, О. Локшина, А. Маркова, Л. Мітіна, С. Шишов та ін.), а також сутнісних, структурних і функціональних характеристик професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва визначено критерії сформованості цієї компетентності та їх показники.

Ціннісно-мотиваційний критерій розкривають такі показники: наявність професійної мотивації; інтерес до обраної професії; ціннісні основи професійної діяльності, професійного спілкування. Динаміка ціннісно-мотиваційного критерію пов’язана зі змінами характеру мотивації, усвідомленості та дієвості мотивів (від зовнішньої мотивації до внутрішньої; від мотивів, які припускають до реально діючих; перетворення прагнення до використання інновацій в професійній діяльності до творчого їх застосування).

Показниками когнітивного критерію є система професійних і функціональних знань (у сфері економічного аналізу, статистики, фінансового менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку і аудиту, а також законодавства). Динаміка когнітивного критерію виявляється в засвоєнні та структуруванні знань (від одиничних уявлень до системно-структурованих знань, що є орієнтовною основою діяльності).

Операційно-діяльнісний критерій характеризується усвідомленими уміннями та навичками, володінням прийомами й правилами налагодження взаємодії та конструктивного спілкування, готовністю до самореалізації та варіативного розв’язання професійних завдань. Динаміка операційно-діяльнісного критерію виражається в ускладненні професійних дій, у зміні джерела спонукання до діяльності: від ініціювання діяльності ззовні до вияву особистої ініціативи та усвідомленої самостійності.

Із урахуванням розроблених критеріїв і показників виділено три рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва: низький (репродуктивно-пасивний), середній (активно-пошуковий), високий (інтенсивно-творчий).

Визначення діагностичного апарату дозволило з’ясувати стан сформованості професійної компетентності студентів економічного навчального закладу. За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, який проводився на базі Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (362 студенти 1-го і 3-го курсів), з’ясовано, що переважна більшість студентів за усіма критеріями має низький рівень сформованості професійної компетентності. Це засвідчують результати діагностичних зрізів знань: рівень професійної компетентності більшості студентів оцінено як низький (від 49 % до 62 % студентів). На середньому рівні – від 31 % до 38 % студентів, на високому – від 10,5% до 14 %.

Отже, отримані результати засвідчують наявність проблем у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва. Такий стан справ потребує обґрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва.

У третьому розділі – «Обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців економіки та підприємництва» – обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва, подано модель цього процесу (рис.1), розкрито організацію, зміст і результати педагогічного експерименту, а також методичні рекомендації викладачам предметів економічного профілю щодо формування зазначеної компетентності в процесі вивчення дисциплін.

Модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва враховує основні компоненти цього процесу і є уявною схемою, що відтворює, імітує, відображає внутрішню організацію та функціонування, певні властивості, ознаки та характеристики зазначеного процесу. У моделі розкрито основні компоненти: цілеутворюючий, змістовно-технологічний, організаційно-педагогічний, результативний і рефлексивний.

З урахуванням результатів аналізу проблеми дослідження, а також констатувального етапу експерименту зроблено припущення, що формування професійної компетентності майбутніх фахівців економіки та підприємництва буде результативним за умов усебічного мотивування навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальних дисциплін економічного спрямування; структурування змісту економічних навчальних дисциплін за модульним принципом; забезпечення конусного інтегрування економічних навчальних дисциплін; розробки дидактичного забезпечення аудиторного навчання економічних дисциплін і самостійної роботи студентів на засадах компетентнісного підходу.