ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ



Назва:
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, загальні методологічні й теоретичні підходи до розробки проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкриваються наукова новизна, практичне значення дисертаційної роботи, висвітлюються апробація і впровадження результатів.

У першому розділі – теоретично обґрунтовано зміст і методологічні засади інженерної освіти, виявлено , та обґрунтовано педагогічні умови їх формування у студентів технічних університетів.

Відповідно до цілей виховання, у технічному університеті запропоновано професійно-ціннісні орієнтації фахівця розглядати як систему особистісно-усвідомлених цінностей, що виступають орієнтирами його соціальної і професійної активності, визначаючи життєву позицію випускника. Формування ціннісних орієнтацій пов’язане зі з’ясуванням й освоєнням відповідних знань про їхню сутність, перекладом теоретичних ідей у практичну площину поведінки та дії людини. Значну роль тут відіграє методична, науково-теоретична насиченість, професійно орієнтована спрямованість усього освітнього процесу та кожного окремого заняття.

Обґрунтовано доцільність в умовах вищої технічної освіти надання особливої уваги філософії технології, яка дещо відрізняється від філософії науки. Характерною ознакою технічного університету (на відміну від інженерного) є загальний, а не тільки галузевий тип освіти, який передбачає суттєво вищий рівень фундаментальної й гуманітарної складових професійної освіти, оскільки забезпечення високого рівня фундаменталізації та гуманітаризації вищої інженерно-технічної освіти є головним напрямом розвитку університетської технічної освіти. Такий підхід дає підставу стверджувати, що вітчизняні технічні університети – це науково-інноваційні навчальні комплекси, у яких не лише готують кваліфікованого фахівця, але й виховують творчу особистість з високим рівнем ціннісних орієнтацій.

Визначено методологічні підходи, дотримання яких сприятиме формуванню професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів. Серед них: аксіологічний, в основу якого покладено принцип єдності особистісного й професійного розвитку на основі загальнокультурної підготовки; культурологічний, що дає можливість сприймати цінності й саму систему освіти як складники людської культури та водночас її важливі показники; особистісний, спрямований на усвідомлення сутності і особливостей особистості з урахуванням індивідуальних запитів й можливостей студентів; інформаційний підхід як ефективний засіб формування основи аксіологічних знань майбутніх фахівців технічного профілю.

Визначено загальні передумови формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів: необхідність перегляду і коригування власної ціннісної позиції; урахування особливостей майбутньої професійної діяльності; розвиток здатності засвоєння професійної інформації на індивідуально-значущому рівні; розвиток мотивації студентів до набуття базових моральних цінностей; розвиток пізнавального інтересу до загальнолюдських та професійних цінностей; усвідомлення розбіжності наявного й ідеального змісту ціннісних орієнтацій; реалізація інтегративного підходу для формування системи професійно-ціннісних орієнтацій; конкретизація загальних положень формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів на прикладах визначених технічних спеціальностей.

Зроблено висновок про важливість і доцільність формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів у напрямі від професійної до ціннісної складової, від конкретних цінностей професії до загальнолюдських. Показана  важливість поетапного забезпечення тісного взаємозв’язку між професійними та загальними цінностями, їхніх взаємовпливів.

Визначено загальні педагогічні умови формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів на прикладі спеціальностей архітектурного профілю. Для впровадження і реалізації педагогічних умов необхідна їхня конкретизація у навчально-виховному процесі студентів технічних університетів певної спеціальності.

Доведено, що ефективність цих умов забезпечується використанням історичного досвіду розвитку вітчизняної і зарубіжної архітектури й архітектурної освіти, а також опорою на такі філософські основи аксіології, як: єдність науки і мистецтва; аксіологічні основи технікознавства; ціннісне ставлення до історичної спадщини пам’яток архітектури; аксіологічні основи раціонального природокористування; забезпечення єдності природного та штучного середовищ життєдіяльності людини тощо.

Встановлено, що стійка система ціннісних орієнтацій фахівця є вагомим профілактичним засобом проти професійного вигорання, а конкретизація педагогічних умов для фахівців архітектурного профілю передбачає формування сукупності вимог, які враховують специфіку змісту навчання і виховання та їхній подальший розвиток упродовж професійної діяльності. Професійно-ціннісні орієнтації – це особистісні набутки стосовно відповідних професійних цінностей, тому в їхньому формуванні вирішальну роль відіграє мотиваційний чинник.

З’ясовано, що сприйняття професійно-ціннісних орієнтацій залежить від ступеня поінформованості про цінності освіти та ціннісні орієнтації фахівця, від сформованих знань і рівня розвитку ціннісного ставлення до них. Тому цінності доцільно розглядати як особистісно значущі знання культурологічного, інтелектуального, морального, естетичного, правового, соціологічного, екологічного та іншого характеру. Вони визначають ставлення майбутнього фахівця до навколишньої дійсності, професійної діяльності, формують різнобічну й активну особистість.

Встановлено, що інтеграція фахівців архітектурного профілю буває внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня – це об’єднання у цілісну систему аксіологічно значущих знань певної навчальної дисципліни чи циклу дисциплін (гуманітарного, професійного, загальнотехнічного тощо), натомість зовнішня інтеграція передбачає формування знань-цінностей у межах усіх навчальних дисциплін з урахуванням можливостей позааудиторної науково-дослідницької (наукові конференції, семінари, диспути та ін.) та виховної діяльності. Педагогічні можливості на практиці реалізуються передовсім через зміст навчального предмету, в якому представлені ідеї та якісні характеристики, що відображають сутність професійних цінностей і реалізуються за допомогою інноваційних методів, прийомів і засобів виховної дії. Сукупність аксіологічних знань, отриманих студентами у процесі навчання та виховання у технічному університеті, є підвалинами системи професійно-ціннісних орієнтацій. Це пояснюється теоретичним положенням про те, що ціннісна сфера свідомості містить у собі знаннєвий компонент, який ґрунтується на знаннях студентів як елементах життєвого досвіду та навчального знання.

Методика формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів та її дослідно-експериментальна перевіркастудентів; проаналізовано міст й експериментально перевірено методику реалізації педагогічних умов формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів архітектурного профілю вищих технічних навчальних закладів; альної роботи.

Розроблено модель формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів у процесі професійної підготовки, в якій враховано основні завдання дослідження, теоретико-методологічні підходи, обґрунтовано педагогічні умови, змістовий і процесуальний компоненти досліджуваного феномену. Проектуючи модель, нами визначені суб’єкти процесу, мета і завдання моделювання, підібрані принципи, зміст, методи, засоби та форми реалізації модельованого процесу, виділений комплекс педагогічних умов, необхідних для досягнення мети й отримання визначеного результату.

Запропонована нами модель формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів базується на таких принципах:

       цілепокладання: професійна підготовка та ціннісні орієнтації є двоєдиною метою професійної освіти, що передбачає оптимальне поєднання у її змісті гуманітарних і спеціальних знань;

       єдності ціннісної та професійної спрямованості особистості: наявність у ціннісних орієнтаціях елементів спрямованості особистості – ідеалів, установок, потреб, інтересів, мотивів;

       творчості: реалізація творчого потенціалу майбутнього фахівця;

       гуманізації, який уможливлює формування не лише професійних, а й особистісних якостей майбутнього фахівця на основі пріоритету гуманістичних ідей у змісті та процесі професійної підготовки.

Виокремлено базові професійні цінності фахівця технічного профілю та розроблено Кодекс професійних цінностей сучасного інженера (який ґрунтується на положеннях Кодексу цінностей, запропонованого О. Вишневським). Він визначає сукупність вимог, що випливають із принципів та норм аксіології та регулює поведінку й систему відносин у процесі професійної діяльності, яка передбачає підвищення та підтримання високого професійно-етичного рівня інженера. Основні цінності професій та життєдіяльності, їх розвиток формують професійно-ціннісні орієнтації інженера, зокрема: визначенicть пріоритетів у професійній діяльності з урахуванням загальнолюдських, національних і конкретно-професійних цінностей; прагнення до професійної самореалiзацiї; духовне ставлення до мети та професійних пріоритетів; сформованість ціннісної сфери усвідомлення змісту, мети і процесу діяльності; сформованість цінностей реалізації процесу професійної діяльності тощо.

Виділені компоненти сформованості професійно-ціннісних орієнтацій студентів технічних університетів:

       мотиваційний – передбачає формування у студентів мотивації до сприйняття й засвоєння аксіологічних знань та їхнього перетворення на переконання, професійно-ціннісні орієнтації;

       знаннєво-цільовий – передбачає наявність у студентів знань про цінності, ціннісних уявлень та поглядів, що допомагають оцінювати життєві і професійні явища й ситуації

       емоційний – передбачає своєрідне переживання знань та ціннісних понять – змісту когнітивного компонент

       діяльнісний – орієнтований на формування практичних цінностей-вмінь, які характеризуються сформованістю застосування знань-цінностей, переконань, реалізації професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього інженера. Формування ціннісних орієнтацій ґрунтується на єдності емоційної та пізнавальної діяльності і будується за ланцюжком: знання  емоції + переконання  якості + поведінка.

Розроблена модель формування професійно-ціннісних орієнтацій у майбутніх фахівців розглядається як відкрита система, вбудована в контекст єдиного освітньо-виховного простору технічного університету (рис. 1). З метою формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів використано три рівні інтеграції, запропоновані І. Козловською, а також конкретизовано  закономірності та наслідки інтеграції. Реалізована внутрішня інтеграція: у межах дисципліни „Охорона пам’яток архітектури” інтегруються відносно однорідні знання (інваріант – пам’ятка архітектури, варіативна складова – особливості конкретних пам’яток архітектури) та зовнішня інтеграція для дисциплін „Типологія та класифікація об’єктів історичної спадщини”, „Охорона пам’яток архітектури”, „Методика і практика реставрації історико-архітектурної спадщини”, „Концептуальні проблеми взаємодії історичної спадщини та сучасної архітектури”, „Основи комп’ютерного моделювання архітектурних об’єктів”, „Новітні технології фіксації та комп’ютерного моделювання історико-архітектурних об’єктів”, де елементи інтеграції є достатньо різнорідними, щоб запобігти синтезу, адже взаємодія суто предметних знань здебільшого приводить до їхнього сумування.

Обґрунтовано, що у вказаній вище групі дисциплін низка аксіологічних знань дублюється, тому їх можна інтегрувати, що скоротить час на їхнє вивчення й дасть можливість використати вивільнений навчальний час на усвідомлення, мотивацію, розвиток і поглиблення професійно-ціннісних орієнтацій. Такий підхід допомагає ефективно формувати професійно-ціннісні орієнтації у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Виявлено, що найвищим рівнем інтеграції, коли аксіологічні знання складають цілісну систему, є особистісна інтеграція, зміст якої полягає в тому, що взаємодія проблемних, інтегрованих знань породжує нові знання, якість засвоєння знань залежить від ступеня їхньої інтегрованості, а обсяг інтегрованих знань менший за обсяг елементів знань, які інтегруються (за рахунок якісних перетворень елементів). Особистісна інтеграція переводить інтегровані аксіологічні знання у професійно-ціннісні орієнтації конкретної особистості.

Інтеграцію професійних і гуманітарних знань, яка є потужним стимулом формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів, доцільно проводити як у процесі вивчення навчальних дисциплін, так і в позааудиторній науково-дослідницькій та виховній діяльності.

Експериментально з’ясовано, що рівень базових професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців архітектурного профілю є порівняно низьким з максимально можливими результатами.

Це вказало на можливість суттєвої корекції ситуації у бік поліпшення відповідних показників, шляхом дії активного педагогічного чинника. Розподіл студентів за рівнями сформованості професійно-ціннісних орієнтацій засвідчив достатній, однак невисокий рівень професійно-ціннісних орієнтацій. Високий рівень сформованості професійно-ціннісних орієнтацій спостерігався у 20%, середній рівень – у 49% та низький – у 31% осіб. З’ясовано, що обсяг аксіологічних знань студентів знаходив практичне застосування майже у половині випадків, натомість системними знаннями володіли лише поодинокі з них. Результати оцінювання окремих компонентів професійно-ціннісних орієнтацій вказали на недостатню усвідомленість студентами необхідності набуття професійно-ціннісних навичок у процесі навчально-виховного процесу.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины