ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету, сформульовано гіпотезу, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про особистий внесок здобувача, апробацію і впровадження основних наукових положень, наводяться дані про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні основи інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства» - окреслено рівень наукової розробленості досліджуваної проблеми; на основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених розкрито сутність ключових понять дослідження; визначено зміст і структуру підготовки майбутніх соціальних педагогів із застосуванням засобів педагогічного краєзнавства на основі інтегративного підходу.

Аналіз наукових досліджень, які висвітлюють окремі аспекти підготовки майбутніх соціальних педагогів, показав, що науковцями частково розроблено базові положення інтегративного підходу до змісту практичної підготовки соціального педагога, обґрунтовано важливе значення психолого-педагогічної підготовки до практичної діяльності, досліджено історичні передумови виникнення і розвитку інституту соціальної педагогіки, проаналізовано досвід підготовки соціальних педагогів у зарубіжних країнах.

Більшість науковців вбачає суть інтеграції в цілеспрямованому взаємопроникненні елементів одного об’єкта в структуру іншого, внаслідок чого виникає новий об’єкт з притаманними йому ознаками. Найбільшу увагу вчених привертає проблема інтеграції в контексті трансформацій змісту освіти. Сучасні погляди на проблему інтеграції змісту освіти викладені у працях В. Безрукової, С. Гончаренка, В. Ільченко, О. Каверіна, І. Козловської, О. Коберника, С. Клепка, Я. Кміта, Л. Сліпчишин та ін.

Проблема інтеграції стала предметом дослідження багатьох учених у педагогічному, дидактичному і методичному аспекті, а саме: вплив інтеграції на розвиток педагогічної науки (М. Чепиков, В. Якиляшек та ін.); вплив процесів інтеграції на навчання (О. Галицьких, В. Нічишина та ін.); методика виявлення та опису інтегративних процесів у навчально-виховній роботі (Ю. Тюнников); інтеграція природничо-наукових і професійно-технічних дисциплін (Я. Собко, І. Яковлєв та ін.), взаємоперехід між інтеграцією та диференціацією освіти, методів навчання і виховання (В. Моргун).

Прoблема прoфесiйнoї пiдгoтoвки майбутньoгo сoцiальнoгo педагoга знайшла свoє вiдoбраження у наукoвих пoлoженнях теoрiї сoцiальнoї педагoгiки (М. Галагузoва, I. Звєрєва, А. Капська, I. Лiпський, А. Мудрик, Ю. Поліщук, А. Рижанoва, Л. Штефан та iн.).

Oкрiм тoгo, прoблемi прoфесiйнoї пiдгoтoвки майбутньoгo фахiвця сoцiальнoї сфери присвяченo працi вiтчизняних учених за такими напрямами: управлiння якiстю сoцiальнoї oсвiти (М. Євтух); педагoгiчний, психoлoгiчний та управлiнський аспекти прoфесiйнoї пiдгoтoвки сoцiальнoгo педагoга (Л. Мiщик); прoфесiйна пiдгoтoвка сoцiальних працiвникiв в умoвах унiверситетськoї oсвiти (O. Карпенкo); пiдгoтoвка сoцiальнoгo педагoга дo сoцiальнo-правoвoгo захисту oсoбистoстi (I. Кoвчина); прoфесiйна пiдгoтoвка сoцiальних педагoгiв в умoвах неперервнoї oсвiти (В. Пoлiщук); дидактичнi oснoви пiдгoтoвки студентiв дo сoцiальнo-педагoгiчнoї дiяльнoстi (С. Харченкo) тощо.

Водночас здійснений нами аналіз праць з проблем підготовки фахівців для соціальної сфери свідчить про відсутність цілісної методики використання педагогічного краєзнавства у підготовці майбутніх соціальних педагогів. Вважаємо, що недооцінка можливостей педагогічного краєзнавства у навчально-виховному процесі вищої школи певною мірою збіднює зміст підготовки майбутніх фахівців. Ось чому доцільно звернутися до ретельного вивчення педагогічного краєзнавства як ефективного засобу підготовки майбутніх соціальних педагогів.

На основі аналізу таких понять, як «підготовка майбутніх соціальних педагогів», «інтегративний підхід» визначено, що підготовка майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства є спеціально організованим процесом навчання та виховання фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності, що спрямовується на оволодіння професійними знаннями, формування вмінь та навичок шляхом використання краєзнавчих джерел.

Інтегративний підхід у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства розглядається у дослідженні як спосіб організації навчання та виховання фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності на основі єдності процесів інтеграції змісту, форм та методів застосування краєзнавчих джерел, метою якого є формування готовності до майбутньої професійної соціально-педагогічної діяльності та стійкої мотивації до здійснення краєзнавчо-пошукової діяльності.

Засоби педагогічного краєзнавства – це джерела, що містять інформацію про розвиток освіти, науки, педагогічної думки, культури краю, які використовують з метою збереження, творчого використання та популяризації регіонального педагогічного досвіду.

На основі результатів аналізу психолого-педагогічних праць (Л. Боднар, Р. Вайнола, Я. Кічук, Л. Мiщик, С. Пащенко, З. Фалинська та ін.), прoфесiйних функцiй та умiнь сoцiальнoгo педагoга, щo задекларoванi Державним галузевим стандартoм пiдгoтoвки фахiвця з сoцiальнoї педагогіки, уточнено структурні компоненти підготовки майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства та їхні критерії: когнітивний (знання), мотиваційно-ціннісний (ціннісні орієнтації та мотиви), пошуково-практичний (практичні вміння). Це вихідне положення враховувалося під час розробки відповідних показників: знання - система науково-теоретичних знань з фундаментальних дисциплін циклу професійно орієнтованої підготовки та знань з педагогічного краєзнавства; ціннісні орієнтації та мотиви - стійка потреба самостійно й творчо поповнювати знання, удосконалювати практичні та інтелектуальні вміння і навички та мотивація до професійного вдосконалення; практичні вміння - досвід розв’язання завдань соціально-педагогічного та пошукового характеру.

У другому розділі - «Оптимізація підготовки майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства» – охарактеризовано стан підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності засобами педагогічного краєзнавства; теоретично обґрунтовано педагогічні умови застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства; визначено рівні готовності майбутнього соціального педагога до професійної діяльності; розкрито зміст, форми і методи застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства.

З метою визначення змісту навчання соціального педагога засобами педагогічного краєзнавства був здійснений спеціальний аналіз блоку дисциплін циклу професійно орієнтованої підготовки. Це дало нам змогу виявити можливості конкретних програм даного блоку у формуванні професійних умінь та навичок засобами педагогічного краєзнавства.

У процесі дослідження з’ясовано, що інтегративний підхід у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства базується на дисциплінах, які мають найбільший потенціал для його застосування у навчально-виховному процесі. Такими є: «Сoцiальна педагогіка», «Теoрiя та iстoрiя сoцiальнoгo вихoвання», «Менеджмент сoцiальнo-педагoгiчнoї роботи», «Сoцiальна мoлoдiжна політика», «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями».

На основі встановлених критеріїв і показників на констатувальному етапі дослідження нами визначено три рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності засобами педагогічного краєзнавства: високий, середній, низький.

Високий рівень готовності майбутніх соціальних педагогів характеризується глибокими, ґрунтовними знаннями з основних навчальних дисциплін циклу професійно орієнтованої підготовки та усвідомленим ставленням до здобутих професійних знань, сформованих умінь і навичок; стійкою мотивацією до оволодіння краєзнавчими знаннями та потребою самостійно і творчо поповнювати знання, удосконалювати практичні та інтелектуальні вміння і навички.

Середній рівень характеризується недостатньою цілісністю системи соціально-педагогічних знань, вибірковою мотивацією до оволодіння краєзнавчими знаннями, пасивним ставленням до використання регіонального педагогічного досвіду у майбутній професійній діяльності.

Низький рівень свідчить про поверховість знань з предметної галузі; відсутність переконань щодо необхідності застосування умінь на основі педагогічного краєзнавства; небажання здійснювати активні дії щодо реалізації себе в соціокультурній діяльності краєзнавчого спрямування, а також брати участь
у краєзнавчо-педагогічних заходах у ході професійної підготовки.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили домінування низького рівня (88,5 %) готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності із залученням засобів педагогічного краєзнавства. Однією з причин такого становища є брак педагогічних краєзнавчих знань, а також відсутність власного практичного досвіду педагогічної краєзнавчої роботи, нездатність оцінити його значення. Другою причиною є неузгодженість змістового наповнення виучуваних дисциплін краєзнавчим матеріалом. У навчальних програмах не передбачена краєзнавча спрямованість і неперервність викладу у навчально-виховному процесі університетів та реалізація педагогічних краєзнавчих знань і вмінь у майбутній педагогічній діяльності. Простежується лише окрема інформація про застосування знань на практиці, не розкривається їх роль у професійній діяльності кожного студента.

На основі аналізу наукової літератури, вивчення передового педагогічного досвіду, результатів констатувального експерименту та запропонованих дослідниками педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів, нами визначено педагогічні умови, що дадуть змогу ефективно застосовувати інтегративний підхід у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства.

Перша педагогічна умова - удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів шляхом інтеграції педагогічного краєзнавства у дисципліни циклу професійно орієнтованої підготовки - передбачає вироблення у майбутніх соціальних педагогів системи знань з педагогічного краєзнавства та поетапну модернізацію змісту предметів психолого-педагогічного циклу за рахунок уведення матеріалів з педагогічного краєзнавства.

Друга педагогічна умова - формування стійкої мотивації та емоційно-ціннісного особистісного ставлення майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності та педагогічного краєзнавства - передбачає пошук ефективних способів індивідуального поліпшення професійного становлення майбутніх фахівців.

Третя педагогічна умова - формування у майбутніх соціальних педагогів педагогічних навичок пізнавальної та краєзнавчо-пошукової діяльності - передбачає залучення студентів до наукової, навчально-дослідної роботи, творчої педагогічно-краєзнавчої діяльності.

З урахуванням теоретично обґрунтованих педагогічних умов нами розроблена методика застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності засобами педагогічного краєзнавства.

Для підвищення ефективності підготовки майбутніх соціальних педагогів було апробовано такі засоби педагогічного краєзнавства: праці педагогів, періодична преса регіону, документація шкіл, предмети педагогічної праці, архівні матеріали, музейні експонати та ін.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка педагогічних умов застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства» - експериментально перевірено педагогічні умови застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства; розкрито зміст і методику організації та проведення формувального експерименту; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

В експериментальній групі здійснювалося поетапне впровадження розробленої нами експериментальної методики застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства, яка містила зміст, форми, методи і засоби, що відрізнялися від традиційних. Розроблена методика передбачала реалізацію таких етапів: концептуально-підготовчого, змістово-процесуального, діагностичного.

Мета й завдання концептуально-підготовчого етапу полягали у формуванні в учасників навчально-виховного процесу позитивної мотивації до професійної діяльності; підготовці викладачів до застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства; запровадженні заходів, спрямованих на актуалізацію цієї підготовки; збагаченні змісту навчальних дисциплін теоретичними питаннями, пов’язаними педагогічним краєзнавством, а також виборі методичного інструментарію (методів, форм, засобів тощо), що забезпечує застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства.

Змістово-процесуальний етап був спрямований на оволодіння студентами знаннями й уміннями, що забезпечують формування ключових професійних якостей під час виконання ними різних видів навчальної та позааудиторної роботи.

На діагностичному етапі на основі аналізу й осмислення результатів процесу сформованості досліджуваної якості, оцінки й самооцінки рівнів готовності студентів до професійної діяльності здійснювалося корегування педагогічної діяльності викладачами та пошук ефективних способів індивідуальної корекції професійного становлення майбутніми фахівцями.

Реалізація першої педагогічної умови - удосконалення теоретичної та практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів шляхом інтеграції педагогічного краєзнавства у дисципліни циклу професійно орієнтованої підготовки та належне теоретичне і навчально-методичне забезпечення цих дисциплін - полягала у вдосконалені навчальних програм ряду дисциплін («Сoцiальна педагогіка», «Теoрiя та iстoрiя сoцiальнoгo вихoвання», «Менеджмент сoцiальнo-педагoгiчнoї роботи», «Сoцiальна мoлoдiжна політика», «Теорія і методика роботи
з дитячими та молодіжними організаціями») за рахунок уведення матеріалу
з педагогічного краєзнавства.

Застосовані у процесі експерименту форми і методи (лекції, практичні заняття, «круглі столи», дискусії, семінари, конференції тощо) дали змогу забезпечити студентів широким спектром відомостей про педагогічне краєзнавство; системне оволодіння студентами знаннями про майбутню професію на прикладі краєзнавчого матеріалу; виробити у них мотивацію до майбутньої професійної діяльності; вміння систематизувати краєзнавчий матеріал, використовуючи творчі способи і види пошукової педагогічно-краєзнавчої діяльності. Водночас вони навчилися з-поміж великої кількості краєзнавчого матеріалу добирати матеріал педагогічного спрямування.

Домінуючим ресурсом у процесі реалізації другої (формування стійкої мотивації та емоційно-ціннісного особистісного ставлення майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності та педагогічного краєзнавства) та третьої (формування у майбутніх соціальних педагогів навичок пізнавальної та краєзнавчо-пошукової діяльності) педагогічних умов стала соціально-педагогічна практика, яка збагачувала спеціально-предметну і дидактичну компетентність студента. У процесі реалізації зазначених педагогічних умов застосовувалися різноманітні форми
і методи залучення студентів до пошукової педагогічно-краєзнавчої діяльності у експериментальній групі (екскурсії, наукові краєзнавчо-пошукові експедиції тощо).

Загалом проведена дослідницька робота засвідчила переваги розробленої методики. Продемонструвавши одержані результати графічно, маємо змогу наочно переконатися в ефективності запропонованих педагогічних умов застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка рівнів готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності засобами педагогічного краєзнавства на основі інтегративного підходу

I - контрольна група (констатувальний експеримент), II – контрольна група (формувальний експеримент), III – експериментальна група (констатувальний експеримент), IV – експериментальна група (формувальний експеримент)

Після завершення формувального етапу експерименту проведено контрольні зрізи за допомогою діагностичних методик, які використовувалися під час констатувального етапу дослідження.

Аналіз даних до та після формувального експерименту (табл. 1) демонструє динаміку рівнів готовності майбутніх соціальних педагогів експериментальних та контрольних груп до професійної діяльності і наочно доводить результативність розробленої та апробованої методики та ефективність запропонованих педагогічних умов застосування інтегративного підходу у підготовці майбутніх соціальних педагогів засобами педагогічного краєзнавства.