АКСІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету та завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито теоретичні основи, етапи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування змісту безпеки життєдіяльності в майбутніх спеціалістів аграрного профілю на аксіологічній основі» – здійснено дослідження теоретичних засад ціннісного сприйняття дійсності особистістю, виділено систему професійних цінностей спеціалістів аграрного профілю та проведено ретроспективний аналіз проблеми цінності професійного здоров’я.

Результати дослідження теоретичних засад ціннісного сприйняття дійсності показали, що ціннісні орієнтації – це найвищі життєві мотиви особистості, змістовна сторона світогляду. Вони є одним з найбільш комплексних, багаторівневих утворень, які поєднують у собі комбінацію потреб, інтересів, переконань та ідеалів людини (А. Здравосмислов, О. Картавих, Б. Кислов, В. Сержантов, І. Цимбалюк, В. Ядов, О. Яницька та ін.). Знання рівня сформованості ціннісних орієнтацій, їх взаємозв’язку – ключ для можливості визначення стратегії соціального спрямування.

Виявлено, що суспільно корисну діяльність особистості координують суспільні норми, а сенс професійної діяльності людини – дати якомога більше користі суспільству. Одне із основних завдань викладача ВНЗ – допомогти майбутнім аграріям відкрити новий сенс їх суспільного життя – корисної та безпечної професійної діяльності на благо суспільства. Доведено, що могутнім засобом реалізації сенсу професійної діяльності є знання, основу яких становить сприйняття дійсності та об’єктивний досвід, зорієнтовані на гармонізацію особистісних потреб з потребами та інтересами суспільства і держави.

Визначено, що всі цінності базуються на трьох основних аспектах потреб людини – біологічних, соціальних і духовних, а духовні потреби мають винятково важливе значення для становлення ціннісних орієнтацій. Духовність – суспільно значуща потреба особистості (Г. Сковорода, А. Макаренко, В. Сухомлинський, О. Захаренко, К. Абульханова-Славська, І. Бех, І. Зязюн, С. Гончаренко, В. Крижко та ін.). Духовні потреби розвивають орієнтацію особистості на суспільно значущі цінності, стимулюють становлення моральних, світоглядних переконань та проектують успішну самореалізацію в суспільстві.

Виділено систему цінностей, що ґрунтується на теоретичних та практичних дослідженнях провідних науковців аграрного комплексу. Згідно з цими дослідженнями першим компонентом, своєрідною підвалиною для системи професійних цінностей спеціалістів аграрного профілю слугує професійна компетентність, що містить систему знань, умінь і навичок безпечної професійної діяльності та аксіологічну складову; другим компонентом є професійне здоров’я з фізичною, психічною, духовною та соціальною складовими; третім компонентом є ціннісне ставлення до природи, як результат розвитку духовної складової професійного здоров’я. Зазначені професійні цінності перебувають в органічній єдності між собою та уособлюються в єдиному понятті – професійне здоров’я. Пріоритет професійного здоров’я основується на професійній компетентності і забезпечується сформованим цілісним світоглядом особистості. Ціннісне ставлення до природи виражає духовний компонент, залишаючи, однак, поза увагою фізичний і психічний. Загалом, змістовна сторона професійного здоров’я майбутніх аграріїв уособлює свідому орієнтацію особистості на безпечну професійну діяльність, показниками якої є ціннісне ставлення до власного життя та навколишнього середовища.

Ретроспективний аналіз проблеми цінності професійного здоров’я показав, що наукові дослідження професійних захворювань у світі були започатковані з поступовим переходом суспільств до капіталістичних відносин (ХVІІІ ст.). Виявлено, що з початку ХІХ століття у промисловому секторі стрімко зросли захворюваність і рівень травматизму, проблема яких згідно з дослідженнями Ю. Кундієва та А. Нагорної здійснювалася на високому рівні в Радянському Союзі протягом всього періоду його існування.

У незалежній Україні проблема цінності професійного здоров’я в аграрному комплексі не знайшла вирішення. Про це свідчить високий рівень професійних захворювань, травматизму працівників, складний екологічний стан агропромислового комплексу. Домогтися зміни ситуації, на наш погляд, можна шляхом формування ціннісного ставлення майбутніх аграріїв до власного життя та здоров’я і перегляду традиційних принципів природокористування в аграрному комплексі. Ефективне формування ціннісного світогляду в майбутніх спеціалістів аграрного профілю уможливлюється за умови вдосконалення змісту навчання з безпеки життєдіяльності на аксіологічній основі.

У другому розділі – «Обґрунтування змісту безпеки життєдіяльності майбутніх спеціалістів аграрного профілю на аксіологічній основі» – запропоновано принципи відбору та структурування аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності у підготовці майбутніх аграріїв; обґрунтовано формування аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності майбутніх аграріїв; визначено критерії та показники сформованості змісту навчання з безпеки життєдіяльності майбутніх аграріїв на аксіологічній основі.

Доведено, що ефективне формування аксіологічних основ змісту безпеки життєдіяльності у процесі підготовки майбутніх аграріїв забезпечується відбором та структуруванням змісту навчального матеріалу на основі таких принципів: формування теоретичних основ безпеки життєдіяльності на гуманістичній основі, зв’язку науки з виробництвом, єдності людини і природи. Система базових знань аграріїв, відібраних за цими принципами, є основою формування професійної компетентності в галузі безпеки життєдіяльності та мотивації професійного здоров’я з розвинутою на високому рівні духовною складовою (ціннісним ставленням до природи). У ході дослідження ми переконалися, що зазначені принципи охоплюють систему компетенцій, оволодіння якими забезпечить всебічний розвиток здібностей майбутніх аграріїв, формування їхнього світогляду на основі суспільних цінностей, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя та плідної професійної діяльності.

Теоретично обґрунтовано змістовий аспект аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності при підготовці майбутніх аграріїв. Його становлять соціальна та виробнича складові професійної компетентності, уособлені в таких блоках знань: базові уявлення з дисципліни; соціальні фактори небезпеки життєдіяльності; правове регулювання безпечної поведінки; життя та здоров’я людини; перша долікарняна допомога; знання про цілісність агроекосистеми та потребу суспільства в екологічно чистій продукції; небезпечні та шкідливі фактори виробничого процесу в АПК; шляхи запобігання та ліквідації виробничих небезпек і шкідливостей в АПК; надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; заходи і засоби запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій. Доведено, що в процесі формування професійної компетентності майбутніх аграріїв, за поданими вище блоками знань, набувають розвитку мотивація професійного здоров’я та ціннісне ставлення до природи.

Виявлено педагогічні умови ефективного формування змісту навчання з безпеки життєдіяльності. Організаційно-педагогічні передбачають комплексний підхід до безпечної життєдіяльності з використанням міждисциплінарних зв’язків (зумовлений комплексним характером поняття «безпека життєдіяльності», що потребує компетентності в різноманітних галузях знань: норм суспільної поведінки, причин руйнування екосистеми, впливу сільськогосподарських засобів виробництва на навколишнє середовище, практичних методів усунення хімічних, фізичних, біологічних та суспільних факторів небезпек тощо); раціональний вибір і поєднання традиційних форм і методів навчання з практичною діяльністю та ігровим моделюванням (зумовлюється специфікою професійних небезпек, якісне подолання яких має колективний характер і потребує створення передумов для розвитку творчого вирішення проблем безпечної життєдіяльності). Морально-екологічні передбачають ціннісний підхід у ставленні до навколишнього середовища; неперервність екологізації: пропагування морального ставлення до навколишнього середовища, складовою якого є ціннісне ставлення до природи (оскільки виробнича діяльність аграріїв спричиняє порушення агроекосистеми, майбутні фахівці повинні усвідомити, що превентивним заходом щодо її подальшої деградації є турбота про відновлення природних ресурсів). Психолого-педагогічні забезпечують систематичну, безперервну мотивацію формування професійного здоров’я та необхідність вирішення екологічних проблем у агропромисловому комплексі: наведення негативних прикладів несформованості професійного здоров’я і невирішеності екологічних проблем (статистичних даних з травматизму, профзахворювань, темпів деградації агроекосистеми тощо) та позитивних прикладів самореалізації і визнання в суспільстві за умови сформованості професійного здоров’я і ціннісного ставлення до природи (приклади з професійної діяльності успішних та визнаних у суспільстві аграріїв тощо). Пошуково-дослідницькі забезпечують розвиток творчих здібностей студентів у галузі безпеки життєдіяльності з урахуванням їх особистих здібностей та інтересів; створюють простір для розвитку нестандартного мислення: поряд з аудиторною роботою і виконанням завдань за вказівками викладачів, майбутні аграрії мають самостійно розвивати власні ціннісні переконання в галузі безпеки життєдіяльності та вчитися пропонувати якісно нові шляхи вирішення питань безпеки в агропромисловому комплексі (написання рефератів та наукових статей, участь у наукових конференціях та науково-дослідних роботах, створення проектів тощо).

Реалізація зазначених педагогічних умов дасть змогу розвивати світоглядні переконання майбутніх аграріїв, що передбачає усвідомлення ними таких аспектів: необхідність формування професійного здоров’я; важливість ціннісного ставлення до природи і здорового способу життя; власну відповідальність за збереження цілісності агроекосистеми, життя та здоров’я споживачів сільськогосподарської продукції; соціальну цінність духовного здоров’я поряд із фізичним та психічним; важливість професійної компетентності в галузі безпеки життєдіяльності для успішної самореалізації в суспільстві.

Визначено, що сформованість аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності діагностується через знання, вміння, мотивацію професійного здоров’я та ціннісне ставлення до природи (гностичний, операційний та мотиваційно-ціннісний критерії). Знання і вміння майбутніх аграріїв вказують на готовність та здатність ефективно усувати небезпечні прояви в процесі життєдіяльності, а мотивація професійного здоров’я та ціннісне ставлення до природи вказують на сформованість ціннісної свідомості і прагнення до самовдосконалення в галузі безпеки життєдіяльності. Рівні сформованості аксіологічних основ змісту безпеки життєдіяльності такі: репродуктивний, репродуктивно-діяльнісний, продуктивно-діяльнісний та продуктивно-творчий.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка аксіологічних основ формування змісту безпеки життєдіяльності в майбутніх спеціалістів аграрного профілю» розкриті організація і хід експериментального дослідження, етапи та методика проведення формувального експерименту, підтверджена ефективність експериментального дослідження.

Експериментальна перевірка сформованості аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності у процесі підготовки бакалаврів здійснювалася шляхом дослідження ефективності авторської моделі. Модель формування аксіологічних компонентів змісту навчання з безпеки життєдіяльності наведена на рис. 1.

Формування аксіологічних основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності здійснювалося в два етапи. На першому етапі відбувалося формування основ професійної компетентності, мотивації професійного здоров’я та ціннісного ставлення до природи у процесі вивчення дисципліни