ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ПОЛЬЩІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами й темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, хронологічні межі та джерельну базу дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – “Теоретичний аналіз іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі” – визначено ступінь наукової розробленості проблеми іншомовної підготовки студентів у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників; окреслено періоди становлення та європейський контекст розвитку іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі в умовах глобалізації, інтернаціоналізації науково-технічних знань та інтенсифікації міжнародного спілкування фахівців різних галузей науки і техніки.

З’ясовано, що питання іншомовної підготовки студентів є предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених, що зумовлено необхідністю підвищення якості іншомовної підготовки студентів як важливої потреби суспільства у конкурентоспроможних фахівцях, здатних до максимальної самореалізації та постійного самовдосконалення в умовах європейської та світової інтеграції країн.

Аналіз наукових досліджень з питань іншомовної підготовки студентів дав змогу об’єднати їх у три групи. До першої групи нами віднесено праці вітчизняних компаративістів, які досліджували польський досвід вищої освіти. До другої – захищені в Україні дослідження польських науковців, особливістю яких є ґрунтовний аналіз польських реалій з проекцією на українську практику. Третю групу представляють дослідження польських учених, які розглядають питання іншомовної освіти і навчання іноземних мов студентів у технічних університетах Польщі за умов глобалізації освітнього простору, євроінтеграційних процесів тощо; аналізують основні напрями розвитку процесу навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах, специфіку оцінювання навчальних досягнень студентів
з іноземної мови з переходом на Болонську систему навчання, пропонують нові інформаційні технології у навчанні іноземних мов та ін.

Виявлено, що у теоретичних дослідженнях учених визначено сутнісні характеристики іншомовної підготовки студентів, до яких віднесено: цілісність педагогічного процесу, тобто взаємодію викладачів і студентів під час навчання іноземної мови, що є безумовним джерелом інтенсивного саморозвитку студентів; мотивацію навчання студента; індивідуалізацію іншомовної підготовки; формування міжкультурної компетенції у процесі навчання іноземного спілкування; широке
і системне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчання іноземних мов. Спільними характеристиками, які визначають процес іншомовної підготовки студентів, є наявність двох складових змісту: загального і професійного.

Проведене нами дослідження дало змогу уточнити сутність поняття “іншомовна підготовка студентів технічних університетів”, яку розглядаємо як складний, цілеспрямований процес навчання іноземних мов студентів технічних університетів загального та професійного спрямування на основі системного використання міжпредметних зв’язків, автентичних матеріалів та моделювання комунікативних ситуацій, наближених до реальних, з урахуванням пізнавальних, емоційних, вольових та інших індивідуальних якостей і вмінь користувача мови, орієнтованих не лише на практичне оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування, а й на діяльність індивіда як члена суспільства, здатного виконувати професійні завдання
в конкретних соціокультурних ситуаціях з метою досягнення просунутого рівня іншомовних комунікативних компетенцій, що є необхідними складовими міжкультурної комунікації.

На основі вивчення науково-педагогічної літератури розроблено авторську періодизацію розвитку іншомовної освіти у технічних університетах Польщі. Основними критеріями визначення періодів у роботі були законодавчі ініціативи, які спричиняли зміни в освітній політиці та методологічних підходах до іншомовної освіти. Виокремлено три періоди розвитку іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі. Здобутками першого періоду – організаційного становлення (1950–1980-ті роки) – була інституалізація іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі. Розпочата з 50-х років ХХ ст., вона поклала початок системному підходу до організації навчання іноземних мов. Основним здобутком другого періоду в царині іншомовної підготовки студентів польських технічних університетів – європейського спрямування (1989–2004 рр.) – було поширення навчання іноземних мов, можливість їх вибору; налагодження контактів з міжнародними організаціями; розроблення польської версії Європейського мовного портфоліо; приєднання технічних університетів до мовних проектів Європейського Союзу (“Лінгва”, “Леонардо да Вінчі” та ін.). Особливістю третього періоду – європейської інтеграції (2004–2010 рр.) – стала інтеграція до європейського освітнього простору в контексті рекомендацій Ради Європи.

На початку ХХІ ст. можна говорити про функціонування у польських технічних університетах цілісної системи іншомовної підготовки студентів у взаємозв’язку усіх її складових: регуляторної (нормативно-правова база), організаційної (тривалість навчальних курсів, розподіл навчальних дисциплін); змістової (європейсько зорієнтований зміст навчальних планів, програм, підручників); процесуальної (методи навчання, оцінювання та сертифікація).

З’ясовано, що іншомовній підготовці студентів технічних університетів Польщі притаманна орієнтація на задоволення потреб кожного студента, на міжнародні вимоги, на підвищення її якості.

Виявлено, що іншомовна підготовка студентів технічних університетів Польщі
є складною системою, в основі якої – ідея інтеграції вищої професійної освіти. Посилення уваги до вивчення іноземних мов зумовлене активізацією глобалізаційних процесів у світі та здійснюється шляхом кількісного збільшення навчального часу для вивчення іноземної мови, структурної перебудови програм курсу із застосуванням нових наукових досягнень у галузі викладання іноземних мов, наданням програмам гнучкості, відкритості, варіативності.

Іноземні мови, що ними оволодівають студенти, входять до групи загальних предметів, які є обов’язковими для вивчення і які розглядаються як засіб посилення конкурентоспроможності спеціаліста на ринку праці та активізації міжкультурного спілкування і співробітництва. Заняття з іноземних мов для студентів технічних університетів Польщі організуються за рівнями згідно з європейською системою мовного навчання, які визначають конкретні рамки для створення цілісних програм, підручників, добору завдань для іспитів по всій Європі. Дослідження ефективності навчання іноземних мов студентів технічних університетів польськими науковцями показало, що в результаті реформування системи іншомовної підготовки у технічних університетах Польщі, проведеного протягом 2007–2009 років, рівень володіння студентами іноземною мовою зріс і відповідає загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти. Це підтверджує ефективність процесу іншомовної підготовки студентів, що застосовується у технічних університетах Польщі.

У другому розділі – “Організаційно-педагогічні засади іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі” – розроблено модель іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі та визначено підходи до організації і добору змісту навчання іноземних мов студентів технічних університетів Польщі; охарактеризовано основні форми, методи, засоби, педагогічні технології навчання, а також особливості оцінювання навчальних досягнень студентів з іноземних мов.

На основі проведеного аналізу польського досвіду розроблено модель іншомовної підготовки студентів технічних університетів Польщі. Модель є результатом поставленої мети дослідження і відображає такі структурні елементи: мета навчального процесу; підходи до організації навчання; зміст навчання; засоби навчання; методи навчання; форми організації навчання; педагогічні технології навчання; оцінювання та сертифікація навчальних досягнень студентів, що сприяють досягненню кінцевого результату. Іншомовна підготовка студентів
є цілеспрямованим процесом розвитку та саморозвитку особистості майбутнього фахівця, що складається із взаємопов’язаних елементів, які об’єднані метою оволодіння всіма показниками досліджуваного особистісного новоутворення. Ефективність функціонування моделі залежить як від функціонування кожного окремого елементу, так і від їх взаємодії.

Виявлено, що особливостями організації іншомовної підготовки студентів технічних університетів є: індивідуальний підхід до кожного студента; подовження терміну вивчення іноземної мови на весь період навчання, що дає можливість більшою мірою охопити увесь спектр базового та професійно спрямованого навчального матеріалу; звільнення студентів від вивчення іноземної мови загального спрямування за наявності міжнародного сертифіката.

Основним принципом добору змісту навчання іноземних мов є його доступність, а важливою особливістю реалізації – чіткий розподіл курсу іноземної мови на загальний і професійно орієнтований компоненти. Вивчення мови загального спрямування передбачає систематизацію та вдосконалення знань, здобутих у школі, підготовку студента до самостійної роботи. Тематична та граматична складові цього етапу охоплюють комунікативні ситуації як найбільш поширені у процесі оволодіння гуманітарними, соціально-економічними, природничо-науковими предметами, так і ті, що можуть виникнути у студентів під час проходження практики за кордоном. На цьому етапі студенти поповнюють та активізують свої знання, вивчають морфологічні структури, синтаксичні конструкції, побутову
й культурологічну тематику.

Після закінчення базового вивчення іноземної мови розпочинається новий етап – уведення у сферу іншомовного спілкування за спеціальністю, що передбачає опанування професійно спрямованого граматичного і лексичного матеріалу,
у процесі якого фахові знання відображаються в іноземній мові. При цьому зосереджується увага на базовій галузевій тематиці, що сприяє підготовці студентів до подальшої інтеграції у фахову діяльність та самостійної роботи
з мультимедійними системами навчання. Тематична та граматична складові цього етапу охоплюють комунікативні ситуації, що виникають під час вивчення фахових предметів.

У викладанні мов застосовуються як традиційні навчально-методичні комплекси для викладачів і студентів, так і новітні засоби навчання (електронні посібники, комп’ютерні програми, Інтернет).

З’ясовано, що важливою якісною ознакою процесу навчання іноземних мов є застосування різноманітних форм організації навчальної діяльності, які поділяються на основні (практичні заняття), допоміжні (консультації, домашні самостійні роботи студентів, факультативні заняття), позааудиторні (щорічне проведення олімпіад
з іноземних мов у технічних університетах Польщі, закордонні обміни, листування за допомогою традиційної та електронної пошти з молоддю інших країн, зустрічі студентів з носіями мови, дистанційне навчання та ін.).

Виявлено, що процес навчання іноземних мов у технічних університетах Польщі передбачає наповнення кожного заняття конкретним змістом, що, у свою чергу, потребує застосування відповідних методів навчання, які зумовлюються цілями та змістом освіти. Для іншомовної підготовки студентів технічних університетів польські викладачі застосовують комбінацію методів навчання залежно від рівня володіння студентами мовою, теми, що вивчається, етапу вивчення навчального матеріалу, типу заняття, різновиду іноземної мови (загального чи професійного спрямування). Виокремлено три групи методів навчання. До першої групи віднесено традиційні методи навчання (комунікативний, граматико-перекладний, аудіолінгвальний та ін.). До другої групи включено інноваційні методи (метод запитань і відповідей “академії науки”, метод “відкриття”, дуальний та дистанційні методи). Третя група представлена авторськими методами польських науковців, зокрема, В. Бронярка, Л. Шкутника, З. Бжешкевіча.

З’ясовано, що важливий момент у навчанні іноземних мов – застосування цілісних педагогічних технологій, особливістю яких є особистісна орієнтація та інноваційність. Прагнення польських викладачів оптимізувати процес навчання іноземних мов зумовило появу нових і вдосконалення існуючих педагогічних технологій, які розглядаються польськими науковцями як системний, нормативний, концептуальний опис діяльності викладача та студента, направлений на досягнення загальноосвітньої мети. Розкрито, що у практиці навчання студентів іноземних мов у технічних університетах Польщі використовують традиційні (забезпечують засвоєння студентами змісту навчання, перевірку та оцінювання його якості на репродуктивному рівні), інноваційні (передбачають не просто здобування знань, а їх творче використання) та інформаційно-комунікаційні технології, системоутворювальною основою яких є розвиток активної співпраці студентів
і викладачів.

Засадничим принципом якісної підготовки фахівців є об’єктивне оцінювання їхніх знань як основа мотивації пізнання. Особливостями оцінювання навчальних досягнень польських студентів з іноземних мов є оцінка їх навченості за єдиними рівневими критеріями з урахуванням досягнень. Основними видами оцінювання є кваліфікаційне, поточне, діагностичне, підсумкове, модульно-рейтингова система (застосовується у технічних університетах Польщі з упровадженням Болонської системи навчання і дає можливість втілювати на практиці ідею формувального оцінювання). Інноваціями в оцінюванні є самооцінювання студентів, використання ІКТ та портфолійне оцінювання, що значно розширює можливості індивідуалізації навчання та активізації пізнавальної діяльності студентів. Ще однією особливістю оцінювання є сертифікація навчальних досягнень студентів з іноземних мов, яка підтверджує володіння студентом іноземною мовою на просунутому рівні (В2) та свідчить про успішне завершення освоєння курсу іноземної мови.

У третьому розділі – “Польський досвід іншомовної підготовки студентів технічних університетів у модернізації вищої освіти в Україні” – визначено здобутки та перспективи розвитку іншомовної підготовки студентів вітчизняних технічних університетів; у процесі порівняльного аналізу виявлено спільні та відмінні тенденції в іншомовній підготовці студентів технічних університетів Польщі та України, на основі чого запропоновано рекомендації щодо використання позитивного польського досвіду з іншомовної підготовки студентів у вітчизняних технічних університетах.

Вивчення іноземної мови в системі професійної освіти зумовлено насамперед професійною необхідністю. Незнання іноземної мови, невміння нею користуватися
є однією з причин як відставання в науці й техніці, так і сповільненої інтеграції України у всесвітню економічну систему. Необхідним є запровадження іншомовного навчання у спеціальну підготовку майбутніх спеціалістів, тобто знання іноземної мови поєднуються із системою майбутньої професійної діяльності спеціаліста. Зростаюча потреба у спілкуванні та співпраці між різними іншомовними країнами та народами, а також сучасний швидкий розвиток світових технологій потребують істотних змін у підходах до вивчення іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах. Постала потреба у фахівцях різних галузей, які володіли б іноземними мовами для обміну інформацією, налагодженням професійних контактів, співпраці, досягнення взаєморозуміння в діалозі культур.

Нагальним завдання для технічних університетів є підготовка студентів
з високою фаховою компетентністю, підкріпленою володінням іноземними мовами на просунутому рівні (В2), що надасть можливість спілкуватися з іншими спеціалістами на всіх рівнях обміну інформацією. Виявлено, що на сучасному етапі у технічних університетах України існує тенденція до вивчення іноземних мов протягом усього періоду навчання студентів, проте, як свідчить практика, цей процес потребує значного удосконалення.

Порівняльний аналіз іншомовної готовності студентів у технічних університетах Польщі та України здійснювався за рівнями, визначеними у загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: елементарний користувач (рівень А1 – інтродуктивний, А2 – середній), незалежний користувач (рівень В1 – рубіжний,
В2 – просунутий).

Порівняльна характеристика проводилася за результатами досліджень рівня іншомовної готовності студентів у технічних університетах, проведених польськими науковцями, та опитуванням студентів технічних університетів України. У методиці нашого дослідження було використано метод експертної оцінки та опитування шляхом бесід та анкетування, що дало змогу одержати інформацію про окремі явища, мотиви діяльності, запити індивідів, їх досягнення. Результати дослідження подано у таблиці 1.

Аналіз даних, наведених у таблиці 1, показує певну перевагу в іншомовній підготовці студентів технічних університетів Польщі. Зокрема, відсутність інтродуктивного рівня володіння іноземною мовою польськими студентами, на відміну від українських, серед яких відсутній просунутий рівень володіння іноземною мовою. У переважній більшості українські студенти мають інтродуктивний рівень іншомовної готовності – 49,9 %. Рубіжний рівень виявлено
у 39,3 % (Польща) і 3,8 % (Україна). Значну різницю складає середній рівень іншомовної готовності студентів – відповідно 13,1 % (Польща) та 46, 3 % (Україна). Отже, проведене дослідження дає підстави стверджувати, що студенти польських технічних університетів мають значно вищий рівень іншомовної готовності.