МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ САМОСТІЙНОСТІ МАЙБУТНІХ ТЕХНОЛОГІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність виконаного дослідження, сформульовано проблему, визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значимість роботи, відображено апробацію та впровадження результатів дослідження, визначено особистий внесок здобувача наукового ступеня.

У першому розділі – «Аналіз проблеми формування творчої самостійності майбутніх технологів у процесі навчання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації» –розглянуто тенденції розвитку машинобудівної галузі промисловості, підвищення її складності і мобільності, що визначило проблему активізації людського капіталу, творчо-самостійної діяльності спеціаліста середньої ланки виробництва, особливо в сфері використання нових технічних знань. Проведено аналіз поняття «спеціаліст середньої ланки» за характером функцій, що виконуються на виробництві та порівняно їх із виробничими функція молодших спеціалістів – техніків-технологів, зазначених у стандарті вищої освіти, що засвідчили необхідність спрямування освітніх програм у вищій професійній школі не тільки на фундаменталізацію навчання, але і на розвиток творчих здібностей та самостійності майбутніх спеціалістів відповідно до змін в умовах роботи сучасних підприємств, посилення ролі продуманої творчої діяльності в процесі виготовлення промислових виробів.

Аналіз потреби підприємств у професійних кадрах, якості їх підготовки дозволив сформулювати вимоги сучасного машинобудівного виробництва до майбутнього спеціаліста середньої ланки, що забезпечують ефективність освоєння і впровадження у виробничу практику досягнень науково-технічного прогресу.

Аналіз основних нормативних документів вищої технічної освіти, зокрема, кваліфікаційних характеристик майбутніх технологів показав, що поряд із формуванням професійно важливих знань, навичок, умінь, недостатньо окреслені вимоги до особистості спеціаліста, стилю його діяльності. Так, не відображені професійно-особистісні якості, що відповідають сучасним ключовим кваліфікаційним характеристикам технолога машинобудівного профілю і забезпечують мотивацію професійно-творчого розвитку спеціаліста, плановості самостійного пошуку нових знань і їх творчого використання в професійних цілях, прагнення до умотивованого саморозвитку.

Аналіз структури, логіки і змісту навчання технічних дисциплін, зокрема, дисципліни «Технологічне оснащення», показав відповідність вимогам існуючих освітніх нормативних документів (ОПП, ОКХ), але виявив, що вони не в повному обсязі задовольняють потреби сучасного ринку праці в промисловості, а зміст навчальної програми дещо відстає від вимог науково-технічного прогресу.

Проведений практичний аналіз узвичаєної методики навчання технологічного оснащення визначив низький рівень відповідності підготовки студентів потребам сучасного виробництва через відсутність належної уваги до питань творчої самостійної діяльності студентів та умов для формування науково-дослідних процедур, через нерозробленість окремих видів навчальних занять (лекції, обов'язкова самостійна робота) та методичну недосконалість інших форм організації навчання (практичні заняття, курсове проектування) в плані розвитку особистості спеціаліста, його творчого потенціалу. Зміст навчання технологічного оснащення не має системного представлення етапів формування навичок самостійної творчої діяльності з добування та використання технічних знань, переважають пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи навчання, а засоби навчання подані графічними схемами, формулами, таблицями. У традиційній системі навчання відсутні індивідуально-групова та ігрова форми, а індивідуальна і самоосвітня діяльність не виходить за рамки вивчення окремих теоретичних питань, що недостатньо забезпечує формування власного дослідницького стилю навчальної діяльності та вмотивованості на творчу самостійну роботу в майбутньому. Визначені проблеми узвичаєної методики навчання технологічного оснащення вказують на незабезпеченість належної якості формування творчої самостійної діяльності майбутніх технологів машинобудівного профілю у відповідності до вимог сучасного виробництва. За цих умов окремого дослідження потребує проблема розробки методики формування творчої самостійності майбутніх технологів машинобудівного профілю при навчанні технологічного оснащення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та сучасних педагогічних досліджень з проблеми самостійної творчої діяльності учнів, студентів дозволив сформулювати поняття «творча самостійність майбутнього технолога», під якою будемо розуміти інтегративну якість особистості, що забезпечує її професійне зростання та інтелектуальний розвиток через формування системи мотивів активної самоосвітньої діяльності, дослідницького стилю організації самостійного навчально-пізнавального процесу. У деяких педагогічних дослідженнях розглянуто сутнісні характеристики творчої самостійності, але в них не враховано ні виробничі функції, ні типові завдання професійної діяльності технолога машинобудівного виробництва.

Проведені дослідження дозволяють нам визначити структуру творчої самостійності майбутніх технологів до якої входять мотиваційний, когнітивний, організаційно-технологічний і особистісний компоненти, що враховують потреби сучасного машинобудівного виробництва і характеризують: усвідомлення себе як майбутнього професіонала, значимість прийняття самостійних рішень; адекватність професійних знань, що добуваються самостійно, їх творче застосування; уміння ставити ціль, планувати і прогнозувати свою самостійну діяльність, володіння методами творчого пошуку та систематизації інформації; розвиток творчих якостей, інтелектуальних здібностей особистості та самостійності мислення.

Аналіз методик, закономірностей і особливостей формування творчої самостійності показав, що в розглянутих дослідженнях застосовуються окремі креативні технології навчання (метод проектів, проблемні методи тощо), комплекс поступово й цілеспрямовано ускладнених завдань, пропонуються урізноманітненні аудиторні форми навчальних занять (лекція-заглиблення, проблемна лекція, «запрошення до дослідження», практичні заняття з евристичними бесідами, лабораторний практикум); розроблено методичні моделі системи стимулювання учнів до розвитку творчої самостійності, організації творчої діяльності, педагогічного стимулювання формування творчої самостійної діяльності підлітків, дидактична модель поетапного формування творчої самостійності та інші. Але розроблені моделі ставлять за мету передачу системи науково-пізнавального знання, оволодіння досвідом творчої діяльності як результату навчання, забезпечують формування творчої самостійності після набуття досвіду і адаптації студента до реальних умов. Вибірковість застосування продуктивних методів навчання, неосвоєність технічних засобів навчання, які здебільшого носять характер таблиць, ілюстрацій, плакатів, схем разом із зазначеними недоліками свідчать про те, що запропоновані методики не забезпечують суб’єкта навчання інструментарієм для самостійного добування знань та придбання такого досвіду в процесі дослідницької когнітивно-творчої діяльності.

Таким чином, встановлено, що в процесі навчання технологічного оснащення майбутніх технологів машинобудівного профілю жодна із запропонованих методик навчання у повному обсязі не відповідає за змістом, методами та засобами навчання вимогам формування їх творчої самостійності.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень показав, що для розробки методики формування творчої самостійності особистості є всі науково-теоретичні передумови в методологічному оформленні системного підходу, а опора на психолого-педагогічні концепції забезпечує можливість дидактичного наповнення компонентів методики формування творчої самостійності студентів.

У другому розділі – «Теоретичні та практичні основи методики формування творчої самостійності у процесі навчання дисципліни «Технологічне оснащення» – науково обґрунтовано і розроблено модель та методику формування творчої самостійності майбутніх технологів з її основними компонентами, що базується на сучасних теоріях та концепціях в освітніх системах: теорії особистості, теорії навчальної діяльності, теорії розвитку самостійності суб'єкта навчання, теорії проблемного навчання, концепції поетапного формування розумових дій, теорії рішення винахідницьких завдань та психолого-педагогічному аспекті використання інформаційних технологій.

На основі положень системного, структурного і діяльнісного підходів та вимог до професійної діяльності технолога машинобудівного профілю було розроблено модель формування творчої самостійності майбутніх технологів у процесі навчання технологічного оснащення (рис. 1), яка складається з трьох етапів: мотиваційно-цільового, орієнтувально-виконавчого та контрольно-корегуючого, що забезпечують формування мотиваційного, когнітивного, організаційно-технологічного та особистісного компонентів творчої самостійності.

Наукове обґрунтування моделі дозволило розробити і конкретизувати основні структурні компоненти методики формування творчої самостійності майбутніх технологів машинобудівного профілю: завдання, принципи, зміст, методи і форми організації навчання; ТЗН; критерії та методи оцінювання рівня сформованості творчої самостійності. Стратегічна мета, відображає соціальне замовлення, вимоги науково-технічного прогресу в галузі машинобудування та формується на рівні стандартів вищої освіти. Для технічної спеціальності машинобудівного профілю базисом розробки моделі формування творчої самостійності стала ціль, орієнтована на роботу зі складними технічними системами, в умовах мобільного відновлення виробничих технологій і вдосконалення самих систем.

Тактична мета методики, сформульована на рівні конкретної навчальної технічної дисципліни «Технологічне оснащення» навчального плану підготовки молодших спеціалістів, містить перелік знань, навичок, умінь, що формуються у студентів протягом її вивчення.