МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ХІМІЇ ЯК ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ДИСЦИПЛІНИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів дослідження, а також наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі – «Особливості навчання загальноосвітньої дисципліни хімії студентів педагогічного коледжу» – розкрито результати аналізу хімічної складової природознавчої освіти учнів початкової школи, що стосуються ґенези пропедевтики хімічних знань у початковій школі України, зарубіжного досвіду природознавчої освіти молодших школярів, обсягу пропедевтичних хімічних знань учнів початкової школи, значення загальноосвітньої природничої дисципліни хімії в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів; наведено результати вивчення практичного стану освітнього середовища навчання хімії студентів педагогічного коледжу з числа випускників основної школи.

У дослідженні з’ясовано, що хімічна складова природознавчої освіти формувалася впродовж тривалого часу, і цей процес триває нині. У радянський період це були фрагментарні відомості про окремі речовини і матеріали. У підручниках вони входили до змісту окремих оповідань, де хімічний матеріал розкривався на описовому рівні і не спонукав молодших школярів до дослідницької діяльності. Зарубіжний досвід вказує на посилення у ХХІ столітті уваги до хімічного компонента природознавчої освіти в початковій школі.

Як позитивне відзначаємо, що відтепер світові тенденції розвитку природознавчої освіти молодших школярів знайшли підтримку у вітчизняній практиці. Так, згідно з новим Державним стандартом базової початкової освіти, зростає роль знань про природу, осучаснено і розширено їх зміст, посилено увагу до пропедевтики хімічних знань, які потрібні кожному членові суспільства. Відтак професійно-практична підготовка майбутніх учителів природознавства початкових класів потребує вдосконалення. У дослідженні обґрунтовано, що для студентів із числа випускників основної школи вона має відбуватися не лише в процесі вивчення дисциплін циклу професійно-практичної підготовки, а й дисциплін загальноосвітньої підготовки. У зв’язку з цим постає необхідність створення нового покоління навчальних програм та методичного забезпечення з хімії.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту вивченню та аналізу було піддано освітнє середовище навчання хімії в педагогічних коледжах. Це дозволило дійти висновку, що хоча навчання хімії в педагогічному коледжі здійснюється за спільною для ЗНЗ навчальною програмою (рівень стандарту), механічне перенесення методичних засад вивчення цієї природничої дисципліни в ЗНЗ не дасть змоги досягти запланованих результатів хімічної підготовки студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Причина криється в тому, що освітнє середовище навчання загальноосвітніх предметів у педагогічному коледжі суттєво відрізняється від шкільної практики. Змінюється соціальний статус молодої особи; загальноосвітня підготовка з хімії відбувається одночасно з професійно-практичною; під впливом зрослих вимог до самоорганізації та самостійності студентів у навчанні набуває розвитку самостійна робота першокурсників; збільшується обсяг теоретичного матеріалу, винесеного на одне навчальне заняття, а відтак і розумове навантаження; змінюються вимоги до першокурсників, порівняно з тими, яких вони зазнавали з боку учителів ЗНЗ, з’являється нова форма контролю знань – екзаменаційні сесії.

Із метою забезпечення належної загальноосвітньої підготовки з хімії та використання її можливостей для професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів було розроблено та обґрунтовано методичні засади навчання хімії як загальноосвітньої дисципліни в умовах педагогічного коледжу. Вони стосуються як загальноосвітньої підготовки студентів з хімії, так і використання її потенціалу для фахової підготовки вчителя початкових класів до навчання природознавства, а також розвивають у нього навички педагогічного спілкування, контрольно-оцінної діяльності, самооцінки і самоконтролю.

У другому розділі – «Методичні засади навчання загальноосвітньої дисципліни хімії студентів педагогічного коледжу» – наведено теоретичне обґрунтування інтеграції змісту хімії та біології як загальноосвітніх дисциплін педагогічного коледжу; реалізації ідеї інтеграції в змісті курсу «Хімія з основами біології»; організації спілкування майбутніх учителів початкових класів у процесі групового навчання хімії; використання знань з хімії в навчанні студентів педагогічного коледжу дисциплін професійно-практичної підготовки − «Основи природознавства», «Методика навчання природознавства в початковій школі».

Здійснений аналіз літературних джерел довів, що інтеграція змісту освіти сприяє формуванню світогляду, засвоєнню знань, підвищенню рівня практичних умінь і навичок тих, хто навчається. Інтеграції підлягають ідеї, наукові теорії, технології навчання, навчально-пізнавальна діяльність студентів. У результаті дидактичної інтеграції формуються знання та вміння міжпредметного характеру. Це дало підстави обґрунтувати інтеграцію змісту хімії і біології як одну з методичних засад навчання загальноосвітньої дисципліни хімії студентів педагогічних коледжів.

Теоретичне обґрунтування інтеграційних процесів в освіті дозволило нам сформулювати мету і зміст інтегрованої загальноосвітньої навчальної дисципліни «Хімія з основами біології» для студентів педагогічних коледжів. Підставою для інтеграції змісту загальноосвітніх дисциплін «Хімія» і «Біологія» виступили такі загальні положення: хімія і біологія мають спільний об’єкт дослідження; в основу змісту кожної дисципліни покладено загальні теоретичні концепції і закономірності; обидві науки оперують однаковими методами наукових досліджень; хімічний і біологічний компоненти тісно поєднані в шкільному предметі «Природознавство». Відтак, завдяки інтеграції, з’являється реальна можливість поєднати навчання двох природничих дисциплін задля загальноосвітньої та професійно-практичної підготовки студентів.

Спілкування або комунікативна діяльність є умовою і результатом багатьох видів діяльності, в тому числі й навчальної. Ця умова на практиці найбільше втілюється у взаємодії «викладач – студент» чи «викладач – студенти» і недостатньо діє на рівні «студент – студенти». Водночас завдяки спілкуванню передаються знання, формуються особистісні риси студентів, виховуються взаєморозуміння, толерантність, розвивається рефлексія, необхідні професійні вміння, що стосуються різних форм взаємодії суб’єктів спільної діяльності. Виходячи з цього, використання групової навчальної діяльності обрано другою методичною засадою навчання загальноосвітньої дисципліни хімії студентів педагогічного коледжу.

Серед різних форм організації навчальної діяльності (індивідуальна, групова, фронтальна) найбільшими можливостями для навчального спілкування наділена групова. Вона достатньо вивчена у філософії, педагогіці, психології, соціології. Для її практичного впровадження було визначено види начальних занять − це семінарські заняття різної структури, заняття із захисту навчальних проектів, конференції, практичні роботи.

На підставі аналізу літературних джерел встановлено, що для реалізації мети і завдань загальноосвітньої підготовки з хімії студентів педагогічних коледжів на засадах навчального спілкування слід: а) структурувати навчальний процес із хімії з дотриманням ідей лекційно-семінарської системи; б) формувати малі навчальні групи в кількості 4–5 осіб із дотриманням умов, обґрунтованих груповою динамікою щодо формування групового суб’єкта діяльності; в) здійснювати поділ академічної групи на малі навчальні групи з урахуванням навченості студентів та їх психологічної сумісності; г) у кожній групі обирати групового лідера; д) надавати студентам можливість оцінювати результати групової навчальної діяльності.

Зважаючи на висновок, зроблений за результатами констатувального етапу педагогічного експерименту про невикористані резерви навчання хімії у фаховій підготовці студентів із числа випускників основної школи, наступною методичною засадою обрано професійно спрямоване навчання хімії за рахунок її міжпредметних зв’язків із такими дисциплінами циклу професійно-практичної підготовки, як «Основи природознавства» та «Методика навчання природознавства в початковій школі».

Доведено, що професійно спрямоване навчання хімії в педагогічному коледжі на базі міжпредметних зв’язків з основами природознавства й методикою навчання природознавства в початковій школі забезпечує вирішення завдань професійно-практичної підготовки студентів за умов:

– акцентування уваги студентів у процесі навчання хімії на хімічному компоненті природознавчої освіти учнів початкових класів;

– підготовки студентів до застосування хімічних умінь і навичок у майбутній професійній діяльності;

– систематичного звернення на практичних заняттях з основ природознавства до збережених у довготривалій пам’яті студентів хімічних знань;

– удосконалення методичної підготовки студентів до трансформації набутих предметних компетенцій з хімії в шкільну практику.

Через відсутність у педагогіці досліджень проблеми міжпредметних зв’язків загальноосвітніх дисциплін з дисциплінами професійно-практичної підготовки студентів педагогічного коледжу постала необхідність у визначенні міжпредметних зв’язків хімії, основ природознавства, методики навчання природознавства в початковій школі.

Для проведення формувального етапу педагогічного експерименту міжпредметні зв’язки зазначених дисциплін було внесено до тематичних планів. Цим було привернено увагу викладачів основ природознавства і методики навчання природознавства в початковій школі до матеріалу, раніше засвоєного в процесі навчання хімії, а викладачів хімії – до міжпредметного змісту навчального матеріалу хімії і зазначених дисциплін професійно-практичної підготовки. Взаємопроникнення змісту дисциплін цих циклів у дослідженні розглядається як чинник формування природничо-наукової картини світу майбутніх учителів. Тому є всі підстави передбачити, що в майбутній педагогічній діяльності вони успішно пояснюватимуть учням навчальний матеріал про тіла і речовини, їх властивості та перетворення, навчатимуть молодших школярів безпечного поводження з ними.

Таким чином, обґрунтовані в дослідженні засади навчання хімії як загальноосвітньої дисципліни студентів педагогічного коледжу – інтеграція змісту дисциплін однієї освітньої галузі (на прикладі хімії і біології), навчальне спілкування майбутніх учителів початкових класів у складі малих груп на заняттях з хімії, професійна спрямованість навчання загальноосвітніх дисциплін у педагогічному коледжі, – підпорядковані досягненню тріади цілей: трансляції знань, розвитку соціальних та індивідуальних умінь і навичок, формуванню цінностей. Завдяки цьому навчання хімії як загальноосвітньої дисципліни виводиться на якісно новий рівень із притаманним йому професійно зорієнтованим вивченням загальноосвітніх дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

У третьому розділі – «Перевірка ефективності навчання хімії як загальноосвітньої дисципліни педагогічного коледжу з дотриманням обґрунтованих у дослідженні методичних засад» – описано організацію експериментального навчання, обґрунтовано критерії та вимірники результатів експериментального навчання, розкрито хід, результати формувального етапу педагогічного експерименту та їх аналіз.

Основна мета формувального етапу паралельного педагогічного експерименту полягала в доведенні ефективності навчання загальноосвітньої дисципліни хімії студентів педагогічного коледжу з дотриманням обґрунтованих у дослідженні методичних засад – інтеграції змісту навчальних дисциплін «Хімія» і «Біологія», навчального спілкування майбутніх учителів початкових класів у складі малих груп на заняттях з хімії, професійної спрямованості навчання хімії студентів педагогічного коледжу та дисциплін професійно-практичної підготовки.

Критеріями ефективності експериментального навчання обрано рівень засвоєння хімічних знань студентами, педагогічний ефект експериментального навчання, готовність студентів до реалізації хімічного компонента природознавчої освіти молодших школярів.