МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ КУРСАНТІВ МОРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, вказано на зв’язок роботи з науковими темами, визначено мету, сформульовано задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі дисертації – «Теоретико-методичні аспекти моніто­рингу формування навичок плавання в процесі фізичного виховання» – виявлено домінувальні аспекти формування навичок плавання в публікаціях відомих вітчизняних учених і зарубіжних фахівців. Застосування моніторингу дало змогу виявити основні напрями, що розкривають можливості формування навичок плавання в процесі фізичного виховання, а саме: на початкових етапах навчання й виховання дітей, учнів, молоді й дорослих, професійно-прикладні аспекти, застосування плавання в оздоровчо-гігієнічній практиці, лікувально-профілактичний вплив плавання на організм людини, структуру й зміст, показ­ники й оцінку особливостей формування навичок плавання під час занять фізич­ним вихованням з огляду на анатомічні, морфологічні, функціональні і статеві відмінності осіб, що навчаються в різних галузях системи народної освіти.

Моніторинг особливостей навчання плавання осіб різної статі, віку, фізичного розвитку й рухової підготовленості дав змогу визначити початкове або поглиблене освоєння прикладних і спортивних способів плавання на основі чергування фізичних навантажень у процесі професійного навчання. Встановлено, що рівень і ступінь формування навичок плавання в теорії й на практиці не завжди об'єктивно оцінюється чинними засобами, вимогами програм з фізичного виховання, критеріями Державних тестів, можливостями виконання розрядних нормативів Єдиної спортивної класифікації, тому необхідне їх якісне опрацювання, уточнення й коригування.

У другому розділі дисертації – «Обґрунтування й розробка методики прискореного формування навичок плавання у курсантів морської академії в процесі фізичного виховання» – подано організацію дослідження, результати опитування наявності навичок плавання, здійснено корекцію типової та розроблено експериментальну програму з фізичного виховання для курсантів морського профілю, а також обґрунтовано та розроблено методику прискореного формування навичок плавання студентів-курсантів на засадах статевого підходу.

a)                     За темою дисертації здобувачем були проведені дослідження протягом 2005-2011 рр. під час навчання в аспірантурі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, у період роботи викла­дачем кафедри фізичного виховання Одеської національної морської академії (ОНМА) упродовж 2008-2011 рр., які складалися з 3-х послідовних етапів.

На першому етапі дослідження (2005-2007 рр.) здійснювалося вивчення науково-методичної літератури з обраної теми дослідження й узагальнення даних практики (опитування). Це дало змогу виявити актуальність досліджуваної наукової проблеми моніторингу результатів формування навичок плавання в представників різної статі в процесі фізичного виховання серед курсантів-юнаків та курсантів-дівчат.

На другому етапі дослідження (2008-2010 рр.) здійснено обґрунтування, розробку й упровадження методики прискореного навчання плавання курсантів морського профілю, адаптованої для занять на основі розроблених різних рухових режимів у процесі професійного навчання в 1-4 семестрах: 1-й руховий режим передбачав, крім занять з фізичного виховання, додаткове відвідування курсантами 16 факультативних занять з плавання; 2-й руховий режим перед­бачав додаткове відвідування 32 факультативних занять з плавання; 3-й руховий режим передбачав додаткове відвідування 64 факультативних занять з плавання.

Обсяг, інтенсивність навантажень при виконанні рекомендованих вправ надавались відповідно до вихідного рівня сформованості навичок плавання як у дівчат, так і в юнаків. Це дало змогу сформувати у курсантів ОНМА різні рівні володіння навичками плавання у 2-х експериментальних групах випробуваних (по 15 юнаків і дівчат у кожній), що пройшли навчання плавання за експери­ментальною програмою на обов'язкових і факультативних заняттях, а також збірній команді академії, що складалася тільки з юнаків-плавців і 2-х контрольних груп (по 15 юнаків і дівчат), які навчаються на основі типової програми з фізич­ного виховання з відвідуванням мінімальної кількості факультативних занять.

На третьому етапі дослідження  (2009-2011 рр.) було проведено аналіз та узагальнення рівня й ступеня сформованості навичок плавання за чинними вимогами, які визначалися за критеріями Державних тестів і Єдиної спортивної класифікації, а також здійснено моніторинг навчальних досягнень курсантів вищих навчальних закладів у процесі фізичного виховання та під час виступу студентів-плавців (жінок і чоловіків) на змаганнях високого рангу.

Для визначення вихідного рівня плавальної підготовленості юнаків та дівчат було проведено опитування, в якому взяли участь 280 юнаків та 180 дівчат курсантів 1-го курсу ОНМА. Аналіз анкетних даних засвідчив, що тільки 55 %  курсантів-юнаків вміють плавати, 30 %  плавають погано, 15 % курсантів зовсім не можуть триматися на воді. 42 % курсантів навчилися плавати самостійно, обрали спосіб плавання «вільний стиль» до 45 % і 48 % опитаних плавають на короткі дистанції, хоча дотепер 56 % плавали без урахування часу, віддаючи перевагу плаванню як виду відпочинку на воді до 44 %, при цьому до 40 % прагнули б відвідувати басейн до 2 разів на тиждень для поліпшення своїх навичок плавання.

У результаті аналізу даних опитування з’ясовано, що тільки 40 % курсантів-дівчат досить добре вміють плавати, 35 % плавають погано, а 25 % плавати не вміють. При цьому, 27 % навчилися плавати самостійно, 38 % опанували навичку плавати за допомогою батьків або близьких людей і тільки 35 % навчилися плавати на уроках фізичної культури у школі.

Отже, курсантів-дівчат ОНМА здебільшого характеризує те, що 40 % з них уміють добре плавати, а 38 % навчилися плавати за допомогою батьків або близьких людей. 45 % опитаних обрали спосіб плавання на спині, 42 % можуть плавати на середні дистанції, хоча дотепер 54 % плавали без урахування часу, віддаючи перевагу плаванню як виду відпочинку на воді (46 %). При цьому 57 % студенток прагнуть відвідувати басейн для поліпшення своєї плавальної підготовленості в процесі навчання на 1-2 курсах.

За результатами констатувального педагогічного експерименту встанов­лено, що згідно з типовою програмою кількість обов’язкових практичних занять з плавання обмежено всього 16 годинами на весь період навчання. Це не дає змогу в достатній мірі сформувати в курсантів морського профілю навички  прикладного та спортивного плавання з метою реалізації їхніх професійних функцій на водних акваторіях. Ця обставина обумовлює необхідність корекції програм і пошук ефективних методик навчання та оцінювання навчальних досягнень майбутніх моряків.

З метою розв’язання завдань експериментального дослідження нами розроблена експериментальна програма (структура й зміст) з фізичного виховання для курсантів морського профілю з урахуванням засобів і методів їхньої прикладної фізичної підготовки на обов’язкових та факультативних заняттях, яка сприятиме ефективній підготовці до професійної діяльності з використанням відповідних засобів (гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор, веслування на ялах, прикладного плавання з елементами підводного плавання й водного поло).

Для забезпечення реалізації змісту розробленої навчальної програми нами теоретично обґрунтовано й практично розроблено методику прискореного початкового й поглибленого навчання плавання курсантів ОНМА 1-2-го курсу (1-2 семестр), а також початкового й поглибленого вдосконалення (3-4 семестр) на факультативних заняттях. Експериментальна методика формування навичок плавання та проведення моніторингу навчальних досягнень курсантів морського профілю складалася з таких чотирьох етапів: початкового й подальшого формування навичок плавання для курсантів 1-го курсу (1 семестр) на 16 факультативних заняттях; детального й поглибленого формування навичок плавання для курсантів 1-го курсу (2 семестр) на 16 факультативних заняттях; початкового й подальшого вдосконалення навичок плавання для курсантів 2-го курсу (3 семестр) на 16 факультативних заняттях; ретельного й поглибленого вдосконалення навичок плавання для курсантів 2-го курсу (4 семестр) на 16 факультативних заняттях.

У третьому розділі дисертації – «Моніторинг ефективності формування прикладної фізичної підготовленості курсантів морського профілю з орієнтацією на сучасні навчальні досягнення в плаванні» – подано дані щодо перевірки ефективності впровадження експериментальної програми з фізичного виховання та методики прискореного формування навичок плавання в курсантів морського профілю, а також коригування чинних нормативних вимог Державних тестів та Єдиної спортивної класифікації України.

Для перевірки ефективності розробленої методики формування навичок плавання в професійній підготовці курсантів морського профілю було проведено формувальний етап експерименту за розробленою програмою з фізичного виховання, яка передбачала, поряд з іншими засобами фізичного виховання, додаткове проведення на 1-2 курсах 64, 32 і 16 факультативних занять з плавання.

Курсанти, які відвідали 16 факультативних занять з плавання, поряд з іншими видами фізичних вправ за курсом фізичного виховання (гімнастика, спортивні ігри, веслування, легка атлетика, плавання, ППФП), на 1-2 курсах утворили 2 контрольні групи (юнаки – КГ-1 і дівчата – КГ-2). Курсанти, в яких на 1-2 курсах здійснювалося формування навичок плавання на 32 факультатив­них заняттях, склали 2 експериментальні групи (юнаки – ЕГ-1 і дівчата – ЕГ-2).

Крім того, курсанти-юнаки, які відвідали 64 факультативні заняття поряд з іншими видами фізичних вправ з фізичного виховання (гімнастика, спортивні ігри, веслування, легка атлетика, плавання, ППФП) на 1-2 курсах, мали кращі результати. Вони склали збірну команду ОНМА (ЕГ-3), для можливої участі в міських змаганнях з плавання серед студентів ВНЗ.

На початку експерименту вихідні дані на дистанції 50 м вільним стилем у юнаків КГ-1 і ЕГ-1 достовірно не відрізнялись (0,55 і 0,57 = 0,2 с), хоча на 100 м відмінності виявилися більш значними (2,24 і 2,05 = 0,19 с). У дівчат КГ-2 і ЕГ-2 відмінності на дистанції 50 м також виявились недостовірними (1,16 і
1,15 = 0,01 с), хоча на 100 м були більш значними (3,16 і 2,50 = 0,26 с). У юнаків, які склали контингент експериментальної групи ЕГ-3, вихідні результати виявилися вищими на 50 м (0,40 с) та 100 м (1,33 с). Після розподілу курсантів на групи  залежно від обраних рухових режимів з різною кількістю навчальних занять (16, 32 і 64) у процесі фізичного виховання було проведено педагогічний експеримент, у результаті якого встановлено, що при формуванні навичок плавання в досліджуваних достовірно підвищилися параметри плавальної підготовленості (Р<0,05).