У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вказано на зв’язок роботи із науковими планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, а також визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора за темою дисертації.
У першому розділі – "Організаційно-педагогічні умови фізичної підготовки юних футболісток" – здійснено аналіз досліджень щодо організаційно-педагогічних умов фізичної підготовки юних футболісток.
Статистичні дані відповідних відомств і установ свідчать про значні відхилення від норми у фізичному розвитку дітей та погіршення стану їх здоров’я, що, безумовно, загострює актуальність проблеми організації оздоровлення та пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання, як на рівні державних офіційних структур так і наукових досліджень.
За роки навчання в організмі школярів відбуваються значні морфо-функціональні, психофізичні зміни, на основі яких розвиваються і вдосконалюються рухові здібності. Особливе значення для їх розвитку набувають заняття фізичною культурою та спортом, зокрема футболом, на яких одночасно засвоюються нові рухи і вдосконалюються набуті рухові здібності.
Вивчення спеціальної літератури з питань управління навчальним процесом у футболі свідчить про те, що у цьому виді спорту знаходять свою реалізацію основні теоретико-методологічні положення, а організація контролю здійснюється відповідно до загальних метрологічних вимог. Загальною особливістю робіт, що вивчалися, є їх тісний зв’язок з загальнотеоретичними положеннями, які регламентують процедуру етапного, поточного, оперативного управління тренувальним процесом за допомогою відповідних засобів та методів контролю (В. Р. Будзин, М. А. Годик).
Як стверджують Л. В. Волков, І. Д. Глазирін, А. А. Гужаловський, В. І. Завацький – фізичне виховання та спорт у підлітковому віці має бути спрямоване на вдосконалення процесів соматичного росту та розвитку організму дитини, шляхом створення для нього найбільш сприятливих умов. Досягнути цього можна тільки на основі врахування біологічних законів росту, впливу зовнішнього середовища на організм. Вирішенню даної проблеми сприятимуть дослідження фізичного розвитку школярів за умов різної організації їх рухової активності. Особливості соматичного розвитку юних футболісток на сьогодні фрагментарні і вивчені недостатньо. Для обґрунтування впливу занять футболом в ДЮСШ на організм дітей і підлітків необхідні комплексні дослідження фізичного розвитку у взаємозв’язку з руховим і функціональним розвитком.
Розвиток рухових якостей у дітей шкільного віку відбувається нерівномірно і гетерохронно. Кожна якість має свої періоди як прискореного розвитку так і періоди стабілізації і навіть зниження. На сьогодні виявлено загальні вікові і статеві закономірності розвитку рухових якостей (І. Ю. Берестецька, Ф. А. Иорданська, О. І. Камаєв, Ю. А. Короп, Л. Г. Шахліна). Розглянуто особливості розвитку рухових якостей у дітей які займаються різними видами спорту (Л. В. Волков, В. Н. Платонов) і зокрема футболом (А. П. Золотарев, А. С. Ровний, В. А. Романюк, А. І. Шамардин). Проте, окремі питання лишаються недостатньо вивченими. Зокрема, питання сенситивних періодів в розвитку рухових якостей при заняттях футболом дівчат, індивідуальної динаміки вікового розвитку, впливу різної інтенсивності та об’ємів занять на розвиток рухових якостей у юних футболісток. Крім того мало досліджень у яких дані питання розглядаються комплексно, вивчаються взаємозв’язки рухового, соматичного та функціонального розвитку. Отже, проблема розвитку та вдосконалення фізичних якостей дівчат потребує подальшої експериментальної розробки.
За результатами досліджень останніх років встановлено, що фізична підготовленість є показником фізичного (соматичного) здоров'я організму дітей і підлітків. Рівень фізичної підготовленості організму детермінований як біологічними, так і соціальними факторами, провідна роль серед них належить фізичному вихованню та спортивному тренуванню. Проте, комплексного вивчення фізичної підготовленості і факторів, що її регламентують, як інтегрального кількісного показника здоров’я і адаптаційного потенціалу організму у школярок-футболісток не проводилось. Не достатньо вивчене і питання впливу фізичних навантажень на вікову динаміку розвитку окремих систем організму дівчат, зокрема, при заняттях футболом в умовах дитячо-юнацької спортивної школи та спортивного інтернату. Це дає підстави вважати, що з метою оптимізації навчально-тренувального процесу з футболу є актуальними дослідження, систематизація та узагальнення даних по зазначеній проблемі. Особливо актуальним для виконання таких досліджень є етап попередньої базової підготовки (11 – 15 років), на якому розпочинається процес навчання тактичним діям дівчат-футболісток.
У другому розділі – "Вплив занять футболом на фізичний та функціональний стан дівчат-футболісток 11-15 років" – викладено та обґрунтовано особливості організації дослідження, необхідність застосування відповідних методів, вивчено загальні відомості про контингент обстежуваних, розглянуто анатомо-фізіологічні особливості організму футболісток 11-15 років та дівчат цієї ж вікової групи, які не займаються спортом, особливості фізичної підготовки, а також вивчено координаційну та біодинамічну структури рухових якостей у процесі занять з футболу.
Дослідження проводились в три етапи в продовж 2008-2011 років з футболістками 11 – 15 років та дівчатами-школярками, які не займаються спортом (354 особи). Після опрацювання результатів тестів, які представлені в даному розділі, враховуючи коефіцієнт варіації, нами була сформована однорідна група в кількості 35 футболісток 15 років. У ході дослідження група була поділена на контрольну (16 футболісток) та експериментальну (19 футболісток) групи. До модельної групи входили футболістки в кількості – 18. Послідовність виконання етапів, розв’язання завдань диктувалися логікою процесу дослідження та отриманими на проміжних етапах результатами.
На першому етапі для вирішення поставлених задач використовувались методи теоретичного аналізу й узагальнення даних науково-методичної літератури, вивчення досвіду практичної роботи фахівців з дитячо-юнацького футболу. Це дозволило визначити актуальність проблеми.
На другому етапі, за результатами здійсненого моніторингу фізичної підготовленості, вивчався розвиток моторики футболісток 11 – 15 років та дівчат-школярок, які не займаються спортом, побудовані координаційні та біодинамічні моделі основних рухових якостей у дівчат-футболісток.
На третьому етапірозроблена методика розвитку рухових якостей футболісток в умовах дитячо-юнацької спортивної школи та експериментально доведена її ефективність.
Визначення фізичного розвитку футболісток в умовах дитячо-юнацької спортивної школи є невід’ємною частиною їх комплексного обстеження. Від фізичного розвитку людини багато в чому залежать як його функціональні можливості, так і прояв рухових якостей. З огляду на особливості адаптаційних змін в організмі, можна припускати й специфічність характеристик у футболісток в умовах дитячо-юнацької спортивної школи залежно від рухової діяльності. У зв’язку з цим одержання інформації про особливості фізичного розвитку футболісток має як теоретичне значення, так і можливість використовувати ці дані в навчально-тренувальному процесі дитячо-юнацької спортивної школи.
