ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПІДРУЧНИКА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження; визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію отриманих результатів та впровадження їх у практичну діяльність.

У першому розділі – «Стан проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника в педагогічній теорії» – проаналізовано наукові джерела з проблеми дослідження; вказано на особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови для початкової школи; поглиблено розуміння іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів, виокремлено її компоненти; розкрито психолого-педагогічні основи побудови підручника з іноземної мови для початкової школи.

Аналіз джерел, у яких розкриваються проблеми вдосконалення професійної освіти (Г. Балл, І. Бех, А. Бойко, В. Бондар, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Пєхота, О. Савченко, С. Сисоєва), засвідчує, що домінантою сучасної освітньої парадигми є особистісно орієнтована, яка передбачає підготовку вчителя, спрямованого на творче самоствердження, саморозвиток та самореалізацію протягом життя, на формування професійної компетентності.

З’ясовано, що підготовка майбутніх педагогів до навчання молодших школярів іноземної мови здійснюється двома шляхами – через факультети іноземних мов та через педагогічні факультети (спеціальність «Початкова освіта»), студенти яких отримують спеціалізацію «Іноземна мова». Аналіз навчальних планів та відповідного дидактико-методичного забезпечення дає підстави стверджувати про переваги і недоліки кожного із зазначених шляхів. Так, наприклад, встановлено, що випускники факультетів іноземних мов отримують належну іншомовну підготовку (чільне місце займають фахові дисципліни – практика усного і писемного мовлення, практична граматика, практична фонетика, методика викладання іноземних мов та ін.), тоді як цикл професійної і практичної підготовки представлений лише фундаментальними дисциплінами – педагогіка, психологія, основи педагогічної майстерності тощо. Вважаємо, що такий підхід не забезпечує належної підготовки майбутніх учителів іноземної мови до роботи в початковій школі.

Помітно, що кількість годин іноземної мови, відведених на підготовку вчителя початкових класів зі спеціалізацією «Іноземна мова», більш ніж у три рази менша порівняно з навантаженням, яке передбачене для студентів факультетів іноземних мов. Для спеціальності «Початкова освіта» відсутні такі навчальні дисципліни як теоретична граматика, теоретична фонетика, література країн, мова яких вивчається, та ряд інших практико зорієнтованих курсів. Що ж до психолого-педагогічних дисциплін, то в навчальному плані цієї спеціальності вони представлені досить розлого: вікова психологія, дидактика, теорія виховання, основи педагогічної творчості, педагогічні технології в початковій освіті та ін., що в кінцевому рахунку забезпечує формування в майбутніх педагогів професійних умінь і навичок.

Здійснений аналіз дає підстави стверджувати про доцільність цілеспрямованої підготовки студентів факультетів іноземних мов до роботи з молодшими школярами. Такий вчитель має володіти основними якостями педагога іноземної мови, одна з яких – добре знання іноземної мови, і вчителя початкової школи, здатного організовувати навчальний процес відповідно до вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

З’ясовано, що головним завданням навчання іноземної мови є формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції, яка охоплює три компоненти: мовну, мовленнєву та соціокультурну. Мовна компетенція передбачає знання (лексичні, фонетичні та граматичні) і відповідні навички. Мовленнєва охоплює чотири види компетенцій: уміння в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Соціокультурна компетенція складається з країнознавчої – знання про культуру країни, мова якої вивчається, та лінгвокраїнознавчої, яка передбачає володіння особливостями мовленнєвої та немовленнєвої (міміка, жести, тощо) поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування. За результатами дослідження визначено основні практичні завдання навчання іноземної мови молодших школярів на рівні А1 оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією (відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти).

Виявлено, що важливим засобом формування іншомовної комунікативної компетенції учнів початкової школи є підручник. З метою розкриття психолого-педагогічних основ побудови навчальної книги з іноземної мови для початкової школи нами було використано структурно-функціональний підхід (В. Бейлінсон, Д. Зуєв), який передбачає з’ясування провідних функцій підручника та особливостей організації навчального матеріалу через основні структурні компоненти – текст, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування.

За узагальненням напрацьованого (Н. Бориско, Я. Кодлюк, В. Редько) виділяємо такі функції підручника з іноземної мови для початкової школи: інформаційну, розвивальну, мотиваційну, виховну та комунікативну. Провідною серед цих функцій визнано комунікативну як відображення комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Ця функція реалізується насамперед автентичним змістом навчального матеріалу підручника та завданнями комунікативного спрямування на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності.

Встановлено, що основним призначенням навчальної книги є формування в учнів умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні (завдання на вправляння звуків, слів, слухання текстів тощо), говорінні (інсценування діалогів; ведення бесід; застосування ігор-конкурсів, вправ на здогадку, буквених ігор), читанні (вправи на читання і розуміння нескладних коротких текстів) та письмі (вправи «Unkraut jäten» – «Вибери зайве», «Lückentext» – «Встав пропущену літеру», «Schreibe den Satz bis zum Ende» – «Допиши речення», «Kreuzworträtzel» – «Кросворд» тощо). Крім цього, підручником передбачено збагачення молодших школярів мовними (завдання на вправляння лексики, граматики), країнознавчими (тексти, що розкривають реалії культури, побуту країни, мова якої вивчається) та лінгвокраїнознавчими (вибір і вживання форм звертання, привітань, дотримання правил ввічливості) знаннями.

У процесі дослідження виявлено, що дедалі більше вчених (О. Савченко, В. Плахотник, О. Пометун та ін.) схиляється до думки про те, що сучасний підручник (у тому числі з іноземної мови) повинен мати виразні ознаки певної педагогічної технології, тобто послідовно готувати учня до самонавчання, вчити оволодівати знаннями, забезпечувати результативність навчального процесу. З’ясовано, що навчальна книга з іноземної мови має сприяти формуванню в молодших школярів як предметних, так і ключових компетенцій (у т. ч. вміння вчитися).

У другому розділі – «Зміст і результати дослідно-експериментальної роботи» – розкрито сутність поняття «готовність майбутнього вчителя іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника»; визначено педагогічні умови підготовки студентів до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника; розкрито методику формувального експерименту; проаналізовано результативність експериментальної методики.

У процесі дослідження встановлено, що підготовка кваліфікованого фахівця, здатного забезпечити ефективне навчання учнів іноземної мови, передбачає формування відповідного рівня готовності до зазначеного виду діяльності (Н. Бідюк, Н. Бориско, Л. Морська, С. Ніколаєва та ін.). Майбутній учитель повинен не лише досконало володіти знаннями, вміннями і навичками з іноземної мови, а й бути психологічно і технологічно готовим до навчання цієї дисципліни учнів.

Готовність майбутнього вчителя іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника трактуємо як складову його професійної компетенції, яка передбачає наявність відповідних знань про іншомовну комунікативну компетенцію (мовну, мовленнєву і соціокультурну) та особливості її формування в молодших школярів засобами підручника; вміння організовувати роботу з навчальною книгою, передбачивши вправляння учнів у всіх видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні та письмі; позитивне ставлення педагога до цього процесу.

Готовність майбутнього вчителя іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника ми розглядаємо в єдності та взаємодії таких компонентів і показників:

– мотиваційного, який передбачає усвідомлення значущості іншомовної комунікативної компетенції в сучасних умовах; стійкий інтерес до роботи з підручником з іноземної мови; прагнення до самовдосконалення;

– змістового, що охоплює знання сутності іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів; особливостей підручника з іноземної мови для початкової школи; видів роботи з підручником, спрямованих на формування в молодших школярів іншомовної комунікативної компетенції;

– процесуального, який полягає в умінні аналізувати підручник з іноземної мови для початкової школи з точки зору наявності в ньому засобів для формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів; відбирати матеріал для вправляння учнів у різних видах мовленнєвої діяльності; доповнювати підручник завданнями на формування іншомовної комунікативної компетенції; організовувати роботу з книгою з метою формування в молодших школярів компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

На основі виділених компонентів і показників виокремлено чотири рівні готовності студентів до зазначеної діяльності – високий, достатній, середній, низький.

З метою з’ясування дійсного стану сформованості в майбутніх учителів іноземної мови початкової школи досліджуваної якості було проведено констатувальний експеримент. Отримані у процесі вхідної діагностики результати засвідчили, що основна частина студентів перебуває на достатньому (28%) та середньому (29%) рівнях готовності до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника, а кількість респондентів з низьким рівнем сягнула 20%.

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження, результатів констатувального експерименту та власного бачення проблеми було визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника: забезпечення позитивної мотивації до використання підручника як засобу формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів; використання потенційних можливостей змісту психолого-педагогічних та методичних дисциплін з метою підготовки майбутніх учителів іноземної мови до зазначеного виду діяльності; застосування на заняттях професійно орієнтованих дисциплін інтерактивних методів навчання для набуття студентами досвіду формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника; цілеспрямоване ознайомлення майбутніх педагогів з особливостями підручника з іноземної мови, адресованого молодшим школярам, та способами його використання у навчальному процесі школи першого ступеня.

Перша педагогічна умова базується на загальновизнаному положенні науковців про те, що навчальна мотивація формується двома шляхами – змістом виучуваного та способами організації навчальної діяльності, що передбачає, з одного боку, використання цікавих відомостей з іноземної мови, країнознавства і лінгвокраїнознавства, а з іншого – застосування парних, групових та колективних форм організації навчання, інтерактивних методів, ігрових технологій, моделювання педагогічних ситуацій та ін. Використання потенційних можливостей змісту психолого-педагогічних і методичних дисциплін з метою підготовки майбутніх учителів іноземної мови до зазначеного виду діяльності націлює на структурування курсів педагогіки, психології, основ педагогічної майстерності, методики викладання іноземної мови та ін. з метою виокремлення і подальшого поглиблення тих положень, які є базовими для набуття готовності до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника. Застосування на заняттях професійно орієнтованих дисциплін інтерактивних методів навчання («Займи позицію», «Незакінчені речення», «Велике коло», «Blitzlicht» – «Блискавка», «Аssotiationen» – «Асоціативний кущ», «Tabu» – «Табу», «Ideen, Tipps für Themen» – «Ідеї, міркування щодо певної теми» та ін.) передбачає, з одного боку, набуття студентами досвіду формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника, а з іншого – сприяє мотивації майбутніх педагогів до такої діяльності. Цілеспрямоване ознайомлення студентів з особливостями підручника з іноземної мови, адресованого молодшим школярам, та способами його використання у навчальному процесі школи першого ступеня відбувається шляхом вивчення спецкурсу «Підручник з іноземної мови як засіб формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів».

Визначені педагогічні умови були реалізовані у відповідній методиці, що схематично представлена в моделі (рис. 1). Модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника охоплює мету, педагогічні умови, етапи підготовки, методи і прийоми навчання та форми роботи, компоненти готовності й відповідні показники, рівні сформованості, результативність цього процесу, тобто інтегрує в собі основні блоки – цільовий, змістовий, технологічний та результативний, взаємодія яких забезпечує її цілісність і функціонування. Процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови до формування іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів засобами підручника охоплював три етапи – пропедевтично-мотиваційний, інфрмаційно-змістовий та операційно-діяльнісний, кожен із яких супроводжувався доцільною реалізацією зазначених педагогічних умов.

Перший етап (пропедевтично-мотиваційний) був спрямований на формування в майбутніх учителів позитивного особистісного ставлення до процесу навчання, зокрема до опанування знаннями з іноземної мови; розвиток стійкого інтересу до роботи з підручником з іноземної мови, тобто був націлений насамперед на забезпечення мотиваційного компонента готовності. Водночас у процесі вивчення таких навчальних дисциплін як педагогіка, загальна і вікова психологія, основи педагогічної майстерності та ін. студенти збагачували свої знання про вікові особливості молодших школярів та їх урахування при вивченні іноземної мови в початковій школі; підручник як засіб навчання та його основні характеристики (структура, функціональне забезпечення); роботу з підручником. Провідними методами навчання в експериментальних групах були такі: пояснення, інструктаж, розповідь, бесіда; методи активного навчання (інтерактивні методи, проекти (презентації), «круглі столи»).