ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі – “Теоретичні основи формування творчої самореалізації особистості” – проаналізовано наукові підходи до трактування поняття „творчість”, схарактеризовано поняття “творча особистість”, “творча діяльність”, “творчі якості”, “творча самореалізація”; з’ясовано сутність феномену “творча самореалізація курсанта вищого навчального закладу пожежної безпеки у фаховій підготовці”; виявлено критерії, показники і схарактеризовано рівні сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці.

Аналіз сучасної наукової літератури дає підстави стверджувати, що попри широку репрезентованість поняття “творчість”, його категоріальний статус і зміст у психології і педагогіці не є всебічно визначеними. Найбільш поширеними у межах психологічної науки є два підходи до його трактування: діяльнісний (А. Кочергін, І. Маноха, В. Роменець, С. Рубінштейн, О. Спіркін, А. Шумилін та ін.) – створення якісно нового, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю; процесуальний (В. Клименко, В. Пархоменко, С. Сисоєва, В. Цапок та ін.) – розвиток особистості, її самореалізація у процесі створення матеріальних і духовних цінностей. За відсутності єдиного підходу до трактування сутності поняття “творчість” більшість авторів схиляються до розуміння творчості як високосвідомої діяльності, що характеризується оригінальністю і новизною та передбачає використання нестандартних способів і засобів під час вирішення професійних завдань, вміння виходити у разі потреби за межі традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації, діяти у непередбачених умовах, по-новому дивитися на звичне.

Аналіз педагогічної літератури показав, що науковці розглядають проблему творчості в аспекті вивчення умов середовища, які сприяють розвитку творчої особистості та її самореалізації. Велике значення для педагогіки також має підхід до творчості в аспекті формування особистості творця чи творчої особистості. Доведено, що педагогічна наука вивчає усі аспекти творчості, однак найбільший науковий інтерес становить аспект стимуляторів – інгібіторів творчості. Педагогам для формування творчої самореалізації особистості необхідні знання характеристик творчої особистості, середовища, яке сприяє її розвитку, та чинників, що впливають на зміст, інтенсивність, перебіг і результати творчої діяльності.

Аналіз наукової літератури з проблеми самореалізації особистості та психолого-педагогічних теорій самореалізації засвідчує, що найчастіше самореалізація розглядається як: потреба, діяльність, процес та об’єктивний і суб’єктивний результат і продукт цієї діяльності чи процесу. Самореалізація особистості є складним, багаторівневим процесом і багатоаспектним явищем, яке передбачає її самопізнання, самовизначення, самовираження, самоствердження. З’ясовано, що самореалізація особистості ґрунтується на самопізнанні її власного внутрішнього потенціалу; самоорганізації через мобілізацію власної мотивації, когнітивних ресурсів, поведінкової активності; спрямованості на самовизначення, саморозвиток, творчу діяльність та компетентність; визначається соціально значущим внеском особистості в обрану сферу життєдіяльності та її відповідальністю за наслідки. У площині педагогіки самореалізація особистості є однією з цілей педагогічного процесу і полягає в допомозі особистості реалізувати свої потенційні можливості, розкрити творчі здібності і задатки.

Узагальнення поглядів науковців та аналіз понять “творчість” і “самореалізація” дав змогу розглядати творчу самореалізацію курсантів вищого навчального закладу пожежної безпеки у фаховій підготовці як свідомий цілеспрямований процес найбільш повного розкриття внутрішнього потенціалу особистості кожного курсанта у фаховій підготовці, що детермінується необхідністю самовираження і творчої самореалізації, розвитком особистісних і професійних якостей майбутнього офіцера служби цивільного захисту і виявляється у максимальній реалізації ним своїх можливостей у різних сферах діяльності.

Виявлено критерії сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці, а саме: мотиваційно-емоційний з показниками: позитивна емоційна активність; задоволення від творчої діяльності; потреба в досягненнях; характерологічний з показниками: розвинута творча фантазія, уява; креативність; творчий потенціал; діяльнісно-практичний з показниками: продукування оригінальних гіпотез, ідей; здатність до творчої дослідницької діяльності; вміння налагоджувати взаємодію та співпрацю. На основі окреслених вище критеріїв сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці та їхніх показників було схарактеризовано рівні творчої самореалізації курсантів: високий, середній та низький.

У другому розділі – “Експериментальне дослідження формування творчої самореалізації курсантів вищих навчальних закладів пожежної безпеки у фаховій підготовці” – розкрито методику дослідницько-експериментальної роботи; на основі виявлених критеріїв та показників визначено рівні сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці, представлено їх якісні та кількісні характеристики; розроблено педагогічну модель формування творчої самореалізації курсанта у фаховій підготовці, яка реалізується поетапно з дотриманням певних умов; описано хід та результати формувального етапу дослідження; подано порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів експерименту.

На початковому етапі констатувального експерименту було вивчено стан готовності начальницького та професорсько-викладацького складу ВНЗ пожежної безпеки до формування творчої самореалізації курсантів у фаховій підготовці. Зокрема, увага фокусувалася на особливостях розуміння начальниками курсів та викладачами поняття “творча самореалізація курсантів у фаховій підготовці”,
на їхній здатності до створення на заняттях сприятливої атмосфери для творчої самореалізації курсантів та методах, які використовуються ними з цією метою.

Анкетування виявило, що попри цілковите або часткове теоретичне розуміння начальницьким та професорсько-викладацьким складом ВНЗ пожежної безпеки змісту поняття “творча самореалізація курсантів у фаховій підготовці”, більшість викладачів недостатньо чітко уявляють свою роль у її формуванні, недостатньо володіють методами та прийомами формування творчої особистості, не налаштовані на здійснення внутрішньої цільової настанови на творчість (своєї та курсанта), не завжди спрямовують педагогічний процес на творчий розвиток особистості курсанта та його творчу самореалізацію у фаховій підготовці.

Для діагностики рівнів сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці було дібрано адекватні діагностичні методики і спеціальні завдання, які дали змогу визначити рівні сформованості творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки у фаховій підготовці:

високий рівень виявили курсанти, для яких характерна яскраво виражена позитивна емоційна забарвленість творчої діяльності; вони дістають задоволення від творчого процесу навчальної діяльності, прагнуть досягнення мети, зацікавлені в одержанні результату у процесі творчої діяльності, здатні створювати багато оригінальних образів, ідей, повною мірою використовувати свій творчий потенціал, виявляють творчий підхід до вирішення навчальних завдань, імпровізують; їм доступні найрізноманітніші форми творчості і нестандартні способи виконання завдань, самостійне втілення їх у власні проекти, властива орієнтація на роботу в колективі, ініціювання взаємодії та співпраці, активна участь у дискусіях (24,8 % курсантів);

середній рівень виявили курсанти, для яких характерний ситуативний вияв позитивної емоційної забарвленості творчої діяльності та ситуативне задоволення від творчого процесу в навчальній діяльності, прогнозування діяльності без досягнення і постановки проміжних цілей, обмежена здатність давати оригінальні відповіді, образи та ідеї більше пов’язані з первинними даними, наявний широкий спектр самостійних творчих задумів, які, однак, не завжди знаходять адекватне втілення, цілком задовільний творчий потенціал, що дає змогу виявити свою креативність, якщо є бажання, достатня ініціативність, епізодичне використання творчого підходу до вирішення навчальних завдань, уміння налагоджувати взаємодію та співпрацю, прагнення висловлювати свою думку (40,8 % курсантів);

низький рівень характеризує курсантів із впливом негативних емоцій на ефективність діяльності і байдужістю до цікавої інформації та діяльності, потребою сторонньої допомоги для планування дій щодо вирішення навчальної проблеми; вони не здатні давати оригінальні різнотипні відповіді, вибудовують образи тільки на основі конкретного матеріалу, за аналогією з чимось, включення окремих елементів нового під час реалізації творчого задуму; надають перевагу роботі у мікрогрупі, безініціативні; їм притаманний незначний творчий потенціал, використання попереднього досвіду у процесі розв’язання творчих навчальних завдань, не виражена потреба у спілкуванні, замкнутість, конфліктність у стосунках, надання переваги самостійним видам завдань (34,4 % курсантів).

Розробка педагогічної моделі формування творчої самореалізації курсантів вищих навчальних закладів пожежної безпеки у фаховій підготовці здійснювалася на підставі аналізу запитів практики до професійної діяльності сучасних офіцерів служби цивільного захисту, специфіки і можливостей навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах пожежної безпеки. Теоретичною основою побудови педагогічної моделі формування творчої самореалізації курсантів у фаховій підготовці стали такі методологічні підходи: особистісно-орієнтований, який забезпечив спрямування професорсько-викладацького та начальницького кладу ВНЗ не лише на забезпечення курсантів знаннями, уміннями та навичками, а й на розвиток у них активної позиції, творчого стилю виконання навчальних завдань, самостійності у прийнятті рішень у ході фахової підготовки у ВНЗ пожежної безпеки. Реалізація означеного підходу дала змогу розглядати фахову підготовку курсантів як співпрацю та співтворчість курсантів і викладачів на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії; діяльнісний, завдяки якому курсанти були рівноправними суб’єктами фахової підготовки, в центрі якої – їхня спільна діяльність з викладачами, досягнення разом визначених цілей та завдань, спільний пошук форм та способів творчої самореалізації курсантів, що, власне, й становило зміст їхньої фахової підготовки у ВНЗ пожежної безпеки; компетентнісний, який дав можливість враховувати специфіку конкретної професійної діяльності, що сприяло визначенню більш точного фахового підходу до професійної підготовки майбутніх офіцерів порівняно з традиційною підготовкою загального профілю, а також поєднав знання і вміння, що якісно виявилося у виборі найбільш ефективних способів вирішення оперативно-службових завдань, тобто готовності майбутнього фахівця до виконання професійних обов’язків.

Відображений у педагогічній моделі процес творчої самореалізації курсантів розглядався нами як поетапне формування творчої самореалізації майбутніх офіцерів служби цивільного захисту у процесі професійного становлення під час фахової підготовки у вищих навчальних закладах пожежної безпеки, основу якої становлять визначені нами теоретичні підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та принципи (пріоритету творчої діяльності, практичної спрямованості фахової підготовки, системності й послідовності фахової підготовки); основні етапи (стимулювальний, діяльнісний та творчий), а також умови формування творчої самореалізації курсантів ВНЗ пожежної безпеки, критерії і показники, що дають можливість діагностувати на кожному етапі рівень сформованості творчої самореалізації курсантів, та змістово-організаційні засади кожного етапу моделі (рис. 1).