| Короткий зміст: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, розкрито методи дослідження, описано новизну, теоретичне, практичне та наукове значення роботи, подано інформацію щодо апробації й упровадження її результатів.
У першому розділі – «Теоретичні основи формування у студентів першокурсників економічного профілю умінь самоконтролю навчальної діяльності» схарактеризовано сутність, зміст, структуру, форми й методи самоконтролю навчальної діяльності студентів, подано сутність і класифікації умінь самоконтролю навчальної діяльності студентів, зміст, критерії, показники та ознаки рівні їх сформованості в студентів першокурсників економічного профілю.
Аналіз наукової літератури з проблеми самоконтролю навчальної діяльності студентів показав, що в сучасних умовах організації навчання за кредитно-модульною системою, з огляду на плановість, логіку навчального процесу, необхідність самоконтролю обумовлена практичними цілями навчання, які припускають формування у студентів здатності до подальшої самоосвіти, спроможності навчатися впродовж життя, ефективно вирішувати професійні завдання.
У сучасній науковій літературі не існує єдиного визначення поняття «самоконтроль». Проаналізувавши авторські трактування вчених ми об’єднали їх у низку підходів: психофізіологічний, психологічний, функціональний, характерологічний, системно-функціональний; співвіднесли їх з особливостями навчальної діяльності студентів ВНЗ і з’ясували, що самоконтроль може бути розглянутий як: система розумових і практичних дій із самоуправління й саморегуляції, специфічна форма контролю, механізм здійснення самоуправління й саморегуляції діяльності, що встановлює канал зворотного зв’язку між суб’єктами діяльності; умова самоосвіти й самовиховання особистості.
Самоконтроль навчальної діяльності студентів є динамічною системою усвідомлюваних розумових і практичних дій, здійснюваних студентом за власною ініціативою на засадах сформованої самооцінки й саморегуляції навчальної діяльності, спрямованих на самостійний контроль і корекцію ходу й результатів навчання, на аналіз і попередження недоліків у навчальній роботі. Дидактичною характеристикою цієї системи є самокерована діяльність студентів, яка націлена на самоорганізацію навчальної діяльності, її планування, порівняння з існуючим еталоном, самокорекцію, самоаналіз, самоперевірку й самооцінку.
Самоконтроль як багатоаспектний і багатокомпонентний процес об’єднує в собі структурні компоненти: мету, об’єкт самоконтролю оцінювання й кореляції, еталон порівняння результатів, критерії оцінювання, оцінку, засоби корекції, наслідки корекції. Визначення цих компонентів і встановлення між ними зв’язків обумовлені специфікою дій самоконтролю і структурою навчальної діяльності студентів першокурсників економічного профілю.
У літературі розглядаються різновиди самоконтролю, які виконують різні функції й реалізують різні цілі на кожному з етапів навчальної діяльності. У дослідженні, беручи до уваги спільні риси й функції контролю й самоконтролю, було виокремлено ієрархію типів і видів самоконтролю. Під типом самоконтролю ми мали на увазі сукупність самоконтролюючих методів і форм, об’єднаних спільною метою, що охоплюють вагомий обсяг навчального матеріалу, а під видом самоконтролю – рису або властивість проведеного самоконтролю, що залежить від типу розв’язуваного завдання й реалізованої функції контролю, при цьому види самоконтролю підпорядковуються його типу, і на відміну від нього реалізуються протягом невеликого відрізку навчальної діяльності й можуть бути взаємозамінними (Л. Романишина). До типів самоконтролю включено – вхідний, поточний, підсумковий і відстрочений. У дослідженні описано й схарактеризовано види самоконтролю, відповідні типам, а також класифіковано форми, методи та засоби самоконтролю навчальної діяльності студентів.
Результативність самоконтролю навчальної діяльності визначається ступенем вираженості в студентів умінь самоконтролю навчальної діяльності як складної системи операційних, тактичних, стратегічних дій, спрямованих на самоорганізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів зі здобуття загальноосвітніх та професійно значущих знань, що ґрунтується на готовності й спроможності до здійснення самоконтролю в навчальній діяльності цілеспрямовано, самостійно, усвідомлено, зі знанням справи, компетентно.
Систему вмінь самоконтролю навчальної діяльності студентів економічного профілю складають цілепокладання, уміння прогностичні, аналітичні, організаційні, рефлексивні та коректувальні, які у свою чергу можуть бути розподілені за ознакою спільного й загального на загальні, спеціальні та самоосвітні вміння самоконтролю. Доцільність такого поділу обумовлена визначеним нами фактом приналежності вмінь самоконтролю до загальнонавчальних умінь, а також своєрідністю навчальної діяльності при вивченні дисциплін на першому курсі економічного профілю, загальним вектором вищої школи на освіту впродовж життя.
Змістом умінь самоконтролю навчальної діяльності студентів є сукупність мотиваційної, прогностичної, інтелектуальної, виконавської, регулювальної діяльності, що створює установку особистості на кінцевий результат, прогнозування її еталона й зон утруднення, а також сприяє звіренню із прогнозуванням і наступним здійсненням корекції на економічно обґрунтованій основі. Із метою встановлення стандартів визначення рівня сформованості умінь самоконтролю навчальної діяльності в ході дослідження було виокремлено й теоретично обґрунтовано критерії: мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивний та відповідні їм показники, що включають соціально-психологічні ознаки розвитку першокурсників, їх професійного становлення в галузі економіки, а також загальні показники сформованості вмінь.
Формування умінь самоконтролю навчальної діяльності є поетапним процесом, який проходить у розвитку декілька рівнів: низький, середній, достатній і високий. Характеризуючи названі рівні, ми виходили з особливості навчальної діяльності студентів першокурсників економічного профілю як процесу, що може мати різний ступінь реалізації й суб’єкта управління.
У другому розділі – «Дидактичне забезпечення формування умінь самоконтролю навчальної діяльності студентів першокурсників економічного профілю» вивчено та проаналізовано дидактичні засади організації самоконтролю навчальної діяльності студентів першокурсників економічного профілю в практиці роботи ВНЗ; виявлено та обґрунтовано дидактичні умови формування досліджуваних умінь студентів першокурсників економічного профілю; побудовано модель формування у студентів першокурсників економічного профілю вмінь самоконтролю навчальної діяльності.
У ході констатувального експерименту виявлена несформованість навчальної діяльності студентів економічного профілю, її провідних цілей, засобів, способів у майже 60 % випадків; пасивна суб’єктна позиція в самоуправлінні навчальною діяльністю в майже 60 % першокурсників, повільна адаптація до вимог університетського навчання в понад 45 %; труднощі когнітивного та організаційного плану в 62 % студентів щодо здійснення цілепокладання, планування, аналізу, коректування й самоконтролю в навчальній діяльності; несистематичність організації й цілеспрямованості здійснення більшістю студентами самоаналізу, самопланування, самоперевірки, самообліку, самокорекції в майже 88 % студентів; відсутність узагальненого уявлення про навчальну діяльність і її самоконтролю у 60 %. Причому названі факти спостерігаються в студентів перших курсів незалежно від специфіки економічного профілю ВНЗ.
Отримані дані виокремили проблему організації й управління навчальною діяльністю студентами першокурсниками, надали можливість узагальнити труднощі і протиріччя в досліджуваній науковій площині, а також активізували питання щодо пошуку й обґрунтування дидактичних умов формування самоконтролю навчальної діяльності студентів першокурсників економічного профілю. Серед них: забезпечення рівності суб’єктних позицій викладачів і студентів в управлінні навчальною діяльністю; комплексний характер адаптації студентів першокурсників до нових форм і видів самоконтролю; побудова системного ускладнюючого характеру навчальної діяльності студентів на принципах контекстного навчання; актуалізація еталонів навчальної діяльності студентів і прийомів самоконтролю навчальних дій; становлення й розвиток у студентів звички до рефлексії навчальних дій.
Виявлення та теоретичне обґрунтування дидактичних умов забезпечує інтегративна динамічна модель – схематичне представлення мети, завдань, методологічних стратегій, принципів, змісту, етапів, технологій та дидактичних умов формування досліджуваного феномену.
Авторська динамічна модель інтегрує у своїй структурі: засоби управління процесом формування в студентів умінь самоконтролю через системно-діяльнісний, змістово-процесуальний, ресурсний і рефлексивний підходи; загально-дидактичні й спеціальні принципи формування умінь самоконтролю навчальної діяльності студентів економічного профілю; модульне структурування навчальної інформації, спрямованої на послідовне засвоєння студентами сутності й змісту самомотивування, самопланування, самооцінки, самоперевірки, самокорекції, самообліку навчальних дій; поетапний моніторинг результату сформованості в студентів умінь самоконтролю навчальної діяльності за мотиваційним, змістовим, операційним, рефлексивним критеріями.
Реалізація інтегративної динамічної моделі має відбуватися в ході вихідного, розвивального, продуктивного й контрольно-корекційного етапів.
|
