ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ НАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної для наукового пошуку проблеми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; сформульовано гіпотезу роботи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Указано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами; визначено його теоретичну основу; наведено відомості про апробацію і впровадження основних положень дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи проблеми дослідження” проаналізовано філософську, психологічну і педагогічну літературу з проблеми дослідження, здійснено дефінітивний аналіз основних його понять; висвітлено історико-педагогічний аспект проблеми використання патріотичних цінностей у духовному вихованні молодих поколінь; розкрито психологічні особливості формування ціннісних орієнтацій молодших школярів на основі освоєння народознавчого матеріалу; представлено результати діагностики сформованості патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі народознавчої роботи.

Здійснений аналіз літературних джерел дозволив тлумачити ціннісні орієнтації як стійке інтегративне трикомпонентне психологічне утворення, яке виявляється на емоційно-мотиваційному (установки та мотиви, прагнення, цілі, інтереси та інші психічні реальності, що відображають спрямованість свідомості та утворюють необхідну емоційно-почуттєву основу того чи іншого способу діяльності), когнітивному (сукупність знань і уявлень, що забезпечують адекватне уявлення про цінності та систему ціннісних еталонів особистості) та поведінково-творчому (матеріалізація знань та ціннісних ставлень у поведінкових програмах) рівнях, що забезпечує певну смисложиттєву позицію особистості та характеризує індивідуальне духовно-культурне буття людини.

Ціннісні орієнтації молодшого школяра у нашому дослідженні розуміємо як стійке інтегративне трикомпонентне психологічне утворення, яке виявляється в емоціях та мотивації вчинків дитини, її поведінкових реакціях, уявленнях про систему власних ціннісних еталонів, яке у майбутньому зреалізується у певну смисложиттєву позицію особистості та стане характеристикою індивідуального духовно-культурного буття людини.

Основою формування ціннісних орієнтацій вважаємо позитивні емоції, які переживає суб’єкт по відношенню до того чи іншого об’єкта, який може розглядатися як цінність. Обов’язковим елементом, необхідним при надбудові ціннісних орієнтацій, вважаємо знання про цінність, які підтверджені емоціями, спонукають до вияву відчуття обов’язку щодо неї, усвідомлення її значущості не лише конкретно для себе, а й для інших людей. Завершення формування ціннісного ставлення у людини здійснюється через готовність взяти на себе відповідальність за об’єкт, визначений у свідомості як цінність, діяти заради нього, перетворювати заради нього дійсність. Так ціннісні орієнтації можуть виявлятися на трьох рівнях: емоційному, когнітивному та поведінковому.

Аналіз історико-педагогічних (О.Духнович, П.Могила, І.Вишенський, Є.Славинецький, Ф.Прокопович, С.Яворський, М.Смотрицький та ін.), філософських (Й.Вівес, Ф.Рабле, Е.Роттердамський, М.Монтень, Г.Сковорода), культурологічних (С.Васильченко, Б.Глібов, Б.Грінченко, М.Грушевський, М.Коцюбинський, Т.Лубенець, Л.Українка, Ю.Федькович, І.Франко, Т.Шевченко та ін.), педагогічних (І.Артюхова, О.Вишневський, О.Докукіна, С.Коркішко, В.Постовий, М.Стельмахович, В.Федяєва, О.Ярмоленко та ін.) джерел дозволив висвітлити ґенезу патріотичного виховання у духовному становленні молодих поколінь в історії педагогічної думки. Патріотизм визначено як глибоке громадянське почуття, яке виражається у любові до свого народу, своєї Вітчизни, усвідомлення себе часткою свого народу, його історії, традицій та культури, вболіванні за майбутнє своєї країни та її громадян.

У той же час через свої вікові особливості молодший школяр поки не здатний до вищих проявів громадянськості та патріотизму. Проте саме у цьому віці закладаються світоглядні основи майбутніх переконань, формується досвід поведінки та вчинків, які стануть основою світосприйняття молодої людини у майбутньому. У контексті завдань формування у молодших школярів ціннісних орієнтацій схиляємося до необхідності використання формулювання “патріотично спрямовані цінності та ціннісні орієнтації”.

Патріотично спрямованими цінностями (любов до батьків, рідної природи, повага до старших, пошана до символів держави, рідної мови, народних традицій та свят, усвідомлення необхідності захисту держави та ін.) вважаємо цінності, які дитина молодшого шкільного віку здатна осмислити і визначити як свої життєві орієнтири. Дані цінності виступають базовими у формуванні громадянсько-патріотичних та національних ціннісних орієнтацій у майбутньому. У зв’язку з цим патріотично спрямовані ціннісні орієнтації молодших школярів визначаємо як стійке інтегративне особистісне утворення, що є результатом національно-патріотичних установок на основі етнічних ціннісних орієнтацій та мотивів, утворення у дітей сукупності народознавчих знань і осмислених уявлень про народознавчі поняття, матеріалізації результатів синтезу ціннісно-мотиваційного ставлення до своєї Батьківщини та народознавчих знань школярів в їхніх поведінкових програмах, національній самосвідомості та навичках саморегуляції національно-патріотичної поведінки.

Значну роль у формуванні ціннісного ставлення учнів початкових класів відводимо позакласній народознавчій роботі, яка враховує природу дітей, довкілля, має народний, національний характер, ґрунтується на досягненнях людино- та вітчизнознавчих, суспільних наук. Позакласну народознавчу роботу розуміємо як систему взаємодії вчителя та учнів, що узгоджується з навчальним процесом і логічно продовжує роботу на уроках, проте здійснюється у позаурочний час з метою опанування народознавчого матеріалу, формування на його основі ціннісних орієнтацій, залучення учнів до практичної діяльності та творчого самовираження у народознавчій сфері.

Виховний потенціал позакласної народознавчої роботи полягає у забезпеченні особистісно зорієнтованого спрямування процесу виховання з урахуванням вікових особливостей дітей, доповненні, розширенні, поглибленні системи народознавчих знань, світоглядних установок, сприянні проявам творчості та ініціативи учнів і педагогів, можливості інтегрувати зусилля школи, родини, громадськості у національному вихованні школярів.

Діагностика патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі народознавчої роботи здійснювалась на основі визначених критеріїв та показників їх сформованості. Так, показниками зовнішньо-соціального критерію вважаємо: уявлення про змістову сутність національно-патріотичних цінностей; усвідомлення значимості означених цінностей для окремих індивідів і суспільства загалом; відображення дитиною ціннісних орієнтацій осіб референтного кола. Інтеріоризовано-соціальний критерій сформованості патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій учнів початкових класів представляють такі показники: статусна роль традиційно-альтруїстичних цінностей у структурі дитячих мотивів; сформованість ієрархії ціннісних орієнтацій школярів; поведінкова реалізація нормативних ідеалів національно-патріотичного характеру. Внутрішньо-особистісний критерій розкривається через показники: прийняття традиційно-нормативних вимог до поведінки у суспільстві; емпатійне наповнення вчинків патріотичного спрямування; здатність до саморегуляції та вольового контролю у патріотичних поведінкових програмах.

На основі виокремлених критеріїв та показників були визначені рівні сформованості в молодших школярів патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій: свідомо-відповідальний, зацікавлено-почуттєвий, індиферентний та нігілістичний.

У процесі діагностичного обстеження лише 1,2% учнів виявили свідомо-відповідальний рівень сформованості патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій. 34,1% молодших школярів виявили зацікавлено-почуттєвий рівень. 61,9% учнів притаманний індиферентний рівень патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій і 2,8% – нігілістичний. Результати констатувальної фази експерименту фактично відображають недостатній рівень сформованості патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій сучасних молодших школярів.

Причинами незадовільного стану сформованості в учнів початкової школи патріотично спрямованих ціннісних орієнтацій вважаємо: епізодично-поверхневий підхід до врахування особистісної орієнтації позакласної народознавчої роботи з молодшими школярами, ігнорування аксіологічних та акмеологічних аспектів при формуванні ціннісних орієнтацій школярів; недостатню етнізацію змісту, методів і форм позакласної народознавчої роботи з молодшими школярами, неузгодженість змісту навчальної та позакласної роботи вчителя в контексті формування ціннісних орієнтацій молодших школярів; відсутність чіткої організації етнічно зорієнтованого освітньо-родинного середовища з метою здійснення практичної діяльності народознавчого спрямування; недостатню готовність учителів початкових класів до національного виховання учнів.

Здійснене теоретико-практичне дослідження доводить гостру потребу у створенні спеціальної методики формування означених ціннісних орієнтацій учнів початкових класів з етнічно-патріотичним ухилом, адже національне виховання формує національну свідомість і забезпечує духовну єдність поколінь.

У другому розділі – “Методика формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи” було визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи, обґрунтовано модель процесу формування в учнів початкових класів досліджуваної якості, розкрито етапну методику реалізації презентованої моделі з урахуванням виокремлених педагогічних умов, а також проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

До необхідних педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи нами віднесено наступні:

- особистісна орієнтація позакласної народознавчої роботи з молодшими школярами з урахуванням її аксіологічних та акмеологічних домінант забезпечить глибоку індивідуалізацію і спрямованість методики позакласної виховної роботи з народознавства на розвиток творчих здібностей кожного школяра. Аксіологічний підхід до позакласної народознавчої роботи – це провідний шлях формування особистості, її світогляду, громадянської позиції, що забезпечує формування в учнів не лише системи знань, але й системи ціннісних орієнтацій на найвищі людські вартості, серед яких чільне місце посідає любов до Батьківщини, її мови та культури. Акмеологічними домінантами вважаємо спрямованість позаурочної народознавчої роботи на саморозвиток учнів у процесі творчої діяльності, активізацію їхньої рефлексивної діяльності з творчого самоусвідомлення себе як гідних представників своєї нації та свого місця у полікультурному просторі своєї держави;

- етнізація змісту, методів і форм позакласної народознавчої роботи з молодшими школярами в контексті полікультурного підходу долає суперечність між потребою світової спільноти у формуванні в дитини цінностей полікультурної особистості та потребою української держави у патріотах, національно свідомих громадянах. Тому, наповнюючи позакласну народознавчу роботу з молодшими школярами етнічним змістом, специфіку ціннісного орієнтування молодших школярів у народознавчому матеріалі ми розглядаємо у контексті полікультурного підходу, що передбачає формування у молодших школярів почуття толерантності;

- створення етнічно зорієнтованого освітньо-родинного середовища з метою реалізації позакласної народознавчої роботи закладатиме патріотично спрямовані цінності учнів через безпосереднє оточення дитини, через організацію сімейно-побутових відносин та функціонування класного колективу. Узгодженість векторів взаємовпливу сім’ї і школи забезпечить ефективні результати ціннісного орієнтування молодших школярів.

Дослідження теоретичних основ формування ціннісних орієнтацій молодших школярів та врахування їх особливостей у позакласній виховній роботі дозволив нам змоделювати процес формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи та запропонувати власний варіант методики його реалізації. Модель як схематичний еквівалент реалізації методики формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у позакласній народознавчій роботі представлена на рис. 1.

Згідно моделі формування у молодших школярів ціннісних орієнтацій у процесі позакласної народознавчої роботи учні послідовно проходять три етапи: художньо-творчий, пізнавально-оцінний, проективно-вчинковий. На кожному етапі покроково окреслено цілі, завдання, методику, що в комплексному поєднанні дає змогу об’єктивно перевірити достовірність припущення дослідження. Взаємодія цих етапів у позакласній народознавчій роботі забезпечить постійний цілеспрямований та послідовний вплив на формування національно-патріотичної ціннісної сфери учнів початкової школи. Поділ процесу формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи на етапи є умовним, оскільки його здійснено з метою теоретичного аналізу.

Художньо-творчий етап передбачає формування у дітей позитивного емоційного ставлення до художніх творів патріотичного змісту та продуктів власної творчої діяльності патріотичного спрямування. Художні об’єкти, що підлягали опрацюванню на даному етапі, належали до яскравих зразків української культури та мистецтва, відображали традиційні цінності нашого етносу. Завдання цього етапу: збуджувати у дітей емоційну емпатію через долучення їх до культури рідного народу; проектувати народознавчу діяльність та оволодівати відповідними навичками її реалізації; стимулювати конструктивно-предметну діяльність на основі різних проявів творчості.