ФOРМУВAННЯ ТA РOЗВИТOК БIЗНЕС-IНКУБAТOРУ МIЖРЕГIOНAЛЬНOГO ТИПУ

Короткий зміст

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У першому розділі „Теоретико-методичні основи формування та розвитку концепції бізнес-інкубатора в умовах міжрегіональної інтеграції” обґрунтовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття „бізнес-інкубатор”; уточнено його змістовне наповнення; розроблено класифікацію бізнес-інкубаторів за різними ознаками; виявлено закономірності формування та особливості реалізації концепції інкубації бізнесу; розширено методичний інструментарій оцінки економічної ефективності механізму управління комерціалізацією інноваційних проектів в підприємницьких структурах.

За результатами узагальнення наукових підходів та теоретичних концепцій запропоновано уточнені визначення понять „бізнес-інкубатор” та „бізнес-інкубація”: бізнес-інкубатор − це соціально-економічна система, функціонування якої спрямоване на забезпечення підтримки малого підприємництва шляхом надання комплексного набору послуг (бухгалтерських, юридичних, консультаційних, інформаційних, тощо), а також реалізацію заходів для просування бізнесу; бізнес-інкубація − це соціально-економічний процес, що сприяє ефективному розвитку малого підприємництва. Обґрунтовано, що бізнес-інкубатор − це відкрита соціально-економічна система, в якій реалізуються інтереси суспільства, відбуваються економічні процеси локального, регіонального чи міжрегіонального рівня, що базуються на безпосередніх міжособистісних контактах його суб’єктів. Встановлена специфіка бізнес-інкубатора як соціально-економічної системи, яка полягає в тому, що результатом його діяльності є не продукція (роботи, послуги), а нова якість підприємницької діяльності, адаптована до умов ринкового середовища.

Досвід бізнес-інкубації в Україні є незначним порівняно із зарубіжною практикою і це створює ряд проблем в сфері управління бізнес-інкубаторами (інституційних, нормативно-правових, фінансових, функціональних і кадрових) та вимагає комплексного підходу до їх розв’язання.

Модель економічної організації простору України як консолідованої системи регіональних господарств забезпечує умови для безпечного функціонування різних підсистем економіки, сталого економічного розвитку країни, зростання її конкурентоспроможності на світових ринках. Макрорегіони стають ефективними стимуляторами національного економічного розвитку за рахунок посилення свого потенціалу в процесі міжрегіональної взаємодії. Виходячи з цього, в роботі пропонується новий підхід до бізнес-інкубації. Очевидно, що профіль, масштаб, набір послуг, спрямованість бізнес-інкубаторів, в першу чергу, повинні визначатися умовами того регіону, на території якого вони створюються. При створенні бізнес-інкубатора в макрорегіоні необхідно враховувати етнокультурні, геоекономічні, політичні, ресурсні аспекти, які визначають відмінність регіонів у групі, що обумовлює потребу їх узгодженого розвитку на основі інтеграції цілей та пріоритетів.

Господарська діяльність макрорегіонів та економічних кластерів ставить перед бізнес-інкубаторами нові завдання, вирішення яких неможливо без використання всього різноманіття відносин, що формуються в регіонах. За сучасних умов основою збалансованого регіонального розвитку є не тільки виробництво, але й управління фінансовими потоками, залучення компетентної робочої сили та інвестицій, використання інноваційних технологій. Тому бізнес-інкубатор міжрегіонального типу зможе повніше використовувати ресурси макрорегіону і основою для раціонального масштабування, галузевої спеціалізації та кластеризації, міжгалузевої інтеграції та соціальної консолідації економічної системи макрорегіону (рис. 1).

Встановлено, що бізнес-інкубатор міжрегіонального типу – це, з одного боку, організація, діяльність якої зорієнтована на сприяння міжрегіональній інтеграції господарюючих суб’єктів макрорегіону шляхом комплексного розвитку системи малого інноваційного підприємництва відповідно до закономірностей формування єдиного економічного простору, його функцій в національній економіці та глобальному середовищі; з іншого боку, це елемент інфраструктури підтримки малого бізнесу, що генерує інноваційне підприємницьке середовище, адекватне цілям і масштабам функціонування макрорегіону.

Запропоновано механізм управління комерціалізацією інноваційних проектів, що дає змогу отримати переваги в частині зниження податкового навантаження за рахунок застосування ліцензійних договорів на використання об’єктів інтелектуальної власності. Розроблено методику оцінки ефективності цього механізму в підприємницьких структурах, апробація якої дала змогу показати вплив системи управління на процес комерціалізації технологій та сформувати оптимальну організаційну структуру для управління інноваційним процесом.