ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, визначається мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, методологічна та науково-теоретична основа дослідження, розкриваються сутність і стан обраної проблеми, наукова новизна одержаних результатів, практичне значення роботи, наводяться дані щодо апробації результатів дослідження та публікації за темою, вказуються структура та обсяг роботи.

Розділ перший «Правова природа та сутність екологічної функції держави» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Юридичне поняття та зміст екологічної функції держави» на основі проведеного аналізу положень наукової юридичної літератури, чинного законодавства України, міжнародних конвенцій досліджується поняття «екологічна функція держави», основні поняття, які є тісно пов’язаними з ним («функція», «екологія», «навколишнє середовище», «навколишнє природне середовище», «природа») і використовуються при правовому регулюванні здійснення екологічної функції органами державної влади.

Виділені основні ознаки, які притаманні екологічній функції держави, проаналізовані основні доктринальні підходи щодо термінології її найменування, місця і ролі в системі функцій Української держави.

Визначено, що екологічна функція держави з’явилася у зв’язку зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу і пов’язаного з цим негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Досліджено основні етапи становлення і розвитку екологічної функції держави на території України. Запропоновано виокремити у розвитку екологічної функції держави шість основних етапів: період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (IX-XIII століття); Литовсько-Польська доба (XIV-XVII століття); часи Козацько-Гетьманської держави (XVII-XVIII століття); епоха перебування українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії (кінець XVIII – початок XX століття); Радянська доба (1921 – 1991 р.); новітній період становлення і розвитку Української держави (1991 р. по теперішній час). Проведено аналіз стану сучасного законодавства України, яке регламентує здійснення екологічної функції держави та деякі перспективи його подальшого розвитку.

На основі проведеного аналізу удосконалено визначення поняття «екологічна функція держави» як історично обумовленого, одного з основних напрямків діяльності органів державної влади у внутрішній та зовнішній сфері, що охоплює охорону навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, забезпечення екологічної безпеки і має на меті запобігання або мінімізацію впливу негативних наслідків від господарської та іншої діяльності людини на навколишнє середовище, людину та суспільство.

У підрозділі 1.2. «Об’єкти впливу екологічної функції та суб’єкти її реалізації» досліджуються доктринальні підходи та законодавче регулювання об’єктів впливу екологічної функції держави та суб’єктів її реалізації.

Проведене дослідження дозволило встановити, що об’єктно-суб’єктні складові екологічної функції держави проявляються, насамперед, в тому, що об’єкт та суб’єкт взаємно обумовлюють один одного, а іноді й співпадають.

На підставі аналізу доктринальних положень, а також норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зроблено висновок, що об’єкт впливу екологічної функції держави є неоднорідним, а тому доречно вести мову про об’єкти впливу екологічної функції держави.

Запропоновано включити до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» людину як самостійний об’єкт, який потребує відповідної правової охорони, а не обмежуватися лише захистом її здоров’я і життя від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки.

На підставі аналізу науково-правових підходів і норм чинного законодавства України встановлено, що до суб’єктів реалізації екологічної функції держави належать: сама держава в особі органів її влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання і громадяни. Обґрунтовано висновок про те, що окрім зазначених суб’єктів, суб’єктом реалізації екологічної функції також є світове співтовариство в особі міжнародних організацій.

Досліджено систему органів держави, на які покладається здійснення окремих елементів реалізації екологічної функції, розглянута діяльність правоохоронних органів держави в галузі екології та взаємодія між ними в цій сфері.

У підрозділі 1.3. «Організаційно-правовий механізм реалізації екологічної функції держави» розглядається механізм реалізації екологічної функції держави.

Встановлено, що в Україні створено організаційно-правовий механізм для реалізації екологічної функції держави, який функціонує з урахуванням засад, які закріплені в Законах України «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики», «Про основи національної безпеки України», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.», а також у постанові Верховної Ради України «Про основні напрямки державної екологічної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».

З’ясовано, що організаційно-правовий механізм реалізації екологічної функції держави містить елементи організаційних, правових, політичних, економічних, технічних та інших заходів, які здійснюються людиною, суспільством і державою та має на меті охорону навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального природокористування та екологічної безпеки об’єктів впливу екологічної функції держави.

На підставі проведеного дослідження організаційно-правового механізму реалізації екологічної функції держави запропоновано розглядати його як сукупність організаційних, правових, політичних, економічних, технічних та інших заходів, державних та громадських структур, діяльність яких включає охорону навколишнього природного середовища, раціональне природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

Розділ 2 «Органи внутрішніх справ України як суб’єкт реалізації екологічної функції держави» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Структура та правовий статус органів внутрішніх справ України як суб’єкта реалізації екологічної функції держави» досліджуються питання пов’язані з організацією діяльності та правового статусу структурних підрозділів органів внутрішніх справ, які задіяні в реалізації екологічної функції держави.

Встановлено, що діяльність органів внутрішніх справ України в екологічній сфері обумовлена положенням статті 1 Закону України «Про міліцію», відповідно до якого міліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Діяльність міліції в екологічній сфері охоплюється здійсненням природоохоронної, адміністративної, профілактичної, оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної, виконавчої та охоронної (на договірних засадах) функцій. До функцій екологічного змісту також відноситься діяльність органів внутрішніх справ щодо забезпечення громадського порядку на об’єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, для чого Міністерство внутрішніх справ України уповноважено за дозволом Кабінету Міністрів України створювати спеціальні підрозділи міліції.

З метою практичного вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України щодо реалізації екологічної функції держави, запропоновано доповнити статтю 2 Закону України «Про міліцію» положенням про те, що одним з основних завдань діяльності міліції є участь у здійсненні передбачених законодавством заходів з охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

У підрозділі 2.2. «Компетенція органів внутрішніх справ України в сфері реалізації екологічної функції держави» досліджуються загальні питання компетенції органів внутрішніх справ України в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

З’ясовано, що компетенція органів внутрішніх справ України передбачає їх безпосередню участь у реалізації екологічної функції держави; елементи цієї компетенції становлять предмет відання та сукупність наданих чинним законодавством України органам внутрішніх справ повноважень в екологічній галузі. Запропоновано розглядати компетенцію органів внутрішніх справ України в галузі екології як окреслений законодавством обсяг відповідних повноважень (прав і обов’язків) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

Зроблено висновок про те, що, визначаючи обсяг компетенції органів внутрішніх справ України в екологічній сфері, держава, тим самим, встановлює межі їхньої діяльності в даній сфері, що в загальному розумінні відповідає принципу функціонування та діяльності органів державної влади України, який закріплений в частині 2 статті 19 Конституції України.

Встановлено, що реалізація компетенції у галузі екології здійснюється підрозділами органів внутрішніх справ у єдиному правовому зв’язку: природоохоронному, превентивно-каральному, оперативно-розшуковому та слідчому з використанням еколого-правових, адміністративно-правових, цивільно-правових, та кримінально-правових норм і положень. Зазначений комплекс юридичних норм відповідає загальним методам реалізації екологічної функції держави.

У підрозділі 2.3. «Організаційно-правові питання діяльності підрозділів органів внутрішніх справ, які приймають участь в реалізації екологічної функції держави» розглядається діяльність окремих структурних підрозділів органів внутрішніх справ щодо реалізації екологічної функції держави.

На підставі науково-правових підходів до визначення поняття «організація», запропоновано розглядати організацію діяльності підрозділів органів внутрішніх справ України по здійсненню екологічної функції держави як процес здійснення на підставі норм чинного законодавства України дій управлінського характеру та змісту, які мають на меті охорону навколишнього природного середовища, раціональне природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

На підставі аналізу практики організації діяльності органів внутрішніх справ України в галузі екології, зроблено висновок, що процес створення відповідних спеціалізованих екологічних підрозділів (екологічної міліції) в системі органів внутрішніх справ України йде досить повільно, що не відповідає потребам і викликам теперішнього часу.

Запропоновано використовувати поняття «екологічні підрозділи органів внутрішніх справ» як структурні елементи системи Міністерства внутрішніх справ України, що задіяні у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

Окремо висвітлені питання, пов’язані зі шляхами розвитку діяльності в екологічній сфері апарату Укрбюро Інтерполу в Україні як відповідного органу системи Міністерства внутрішніх справ України, на який покладається взаємодія всіх правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних країн щодо вирішення питань по боротьбі з екологічними злочинами.

Здійснено науково-правовий аналіз аспектів діяльності роботи спеціальних підрозділів міліції у надзвичайних умовах, який дозволив зробити висновок про те, що необхідність створення відповідних підрозділів органів внутрішніх справ обумовлена тим, що надзвичайні умови викликають порушення нормальної життєдіяльності людей, створюють загрозу їхньому життю, здоров’ю та майну, порушують умови функціонування підприємств, установ і організацій тощо, що вимагає від органів внутрішніх справ здійснення спеціальних організаційних та правових заходів, відповідного кадрового та ресурсного забезпечення з метою нормалізації ситуації, порятунку людей та майна.

Розділ 3 «Проблеми реалізації екологічної функції держави органами внутрішніх справ» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Сфери основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення реалізації екологічної функції держави» досліжуються теоретичні та практичні аспекти діяльності органів внутрішніх справ в окремих сферах екологічної системи.

Встановлено, що правова діяльність органів внутрішніх справ України щодо реалізації екологічної функції держави відображається в нормах чинного законодавства України в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки. На підставі аналізу Закону України «Про міліцію» зроблено висновок, що органи внутрішніх справ України зобов’язані виконувати свої функціональні обов’язки в екологічній сфері на тому ж рівні, що і обов’язки, пов’язані з охороною громадського порядку, а безпосередні повноваження органів внутрішніх справ у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки реалізуються під час фактичної охорони природи.

Обгрунтовано висновок про те, що найбільш оптимальним критерієм класифікації діяльності органів внутрішніх справ є їх поділ за конкретними об’єктами екологічної системи та запропоновано відповідну класифікацію. Виходячи з такого поділу, а також положень чинного законодавства України і практики роботи органів внутрішніх справ, основними сферами природоохоронної роботи є діяльність із забезпечення правової охорони земель, вод, лісів, надр, рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, а також захист людей від негативних наслідків іонізуючого випромінювання, в тому числі – охорони території зони відчуження, зони обов’язкового (безумовного) відселення тощо.

У підрозділі 3.2. «Види, форми та методи діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення реалізації екологічної функції держави» досліджується організаційно-правовий механізм діяльності органів внутрішніх справ щодо ралізації екологічної функції держави.

Встановлено, що в якості самостійних видів діяльності органів державної влади та управління виділяються контроль, нагляд та сприяння. З урахуванням аналізу чинного законодавства України обгрунтовано висновок, що екологічні підрозділи органів внутрішніх справ наділені достатньо широкими правами в галузі екології, проте вони не володіють тими універсальними повноваженнями державного екологічного контролю, які притаманні спеціалізованим природоохоронним органам.

Зроблено висновок, що форми діяльності екологічних підрозділів органів, необхідно розглядати в аспекті природоохоронної, адміністративно-наглядової та юрисдикційної діяльності. Для здійснення природоохоронної та адміністративно-наглядової діяльності органи внутрішніх справ використовують методи спеціальних перевірок, рейдів по виявленню правопорушень на окремих об’єктах навколишнього середовища. Окрему групу методів, які забезпечують наглядову діяльність, становлять заохочення та примус. Співробітники відповідних підрозділів органів внутрішніх справ України застосовують також такі методи впливу як заходи адміністративного попередження та методи адміністративного припинення. Групу методів (правових засобів), які забезпечують юрисдикційну діяльність, складають заходи адміністративно-правового та кримінально-правового примусу.

У підрозділі 3.3. «Шляхи вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення реалізації екологічної функції держави» на підставі проведеного науково-правового дослідження діяльності органів внутрішніх справ України в галузі екології окреслені проблеми, які виникають у цій діяльності та власне бачення автором шляхів їх вирішення та усунення.

Встановлено, що до таких проблем відноситься: низький рівень взаємодії між органами внутрішніх справ України та спеціалізованими природоохоронними органами, недостатня правова регламентація відповідного напрямку діяльності органів внурішніх справ, відсутність закріплення у відомчих та міжвідомчих нормативних актах визначення таких основних форм діяльності міліції як контроль, нагляд і сприяння, відсутність належного інформаційного зв’язку між органами внутрішніх справ і громадськістю з екологічних питань тощо.

З метою підвищення рівня ефективності роботи органів внутрішніх справ України щодо реалізації екологічної функції держави запропоновано: внести зміни до чинного законодавства України, ухвалити відомчі нормативно-правові акти, прискорити процес створення екологічної міліції, що суттєвим чином могло б покращити ефективність діяльності органів внутрішніх справ України в екологічній сфері.