ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми. У сучасних умовах у світі особливої гостроти набуває проблема продовольчої безпеки, спричинена зростанням кількості населення, а також розширенням використання сільськогосподарських ресурсів для виробництва продукції, призначеної на непродовольчі цілі. Саме тому Україна, з її потужним сільськогосподарським потенціалом має можливість стати одним із світових лідерів у виробництві й експорті продовольчої продукції. Однак цей потенціал використовується лише частково, а для максимального його задіяння необхідно залучити у сільськогосподарську галузь значні фінансові, матеріально-технічні, а головне - кваліфіковані трудові ресурси. Проблему забезпеченості фінансовими і матеріально-технічними ресурсами значною мірою можна вирішити за рахунок інвестицій, проблему кадрового ж забезпечення вирішити значно складніше, і це при тому, що персонал є одним з основних ресурсів виробництва.

За останні 10-15 років ситуацію з трудовими ресурсами у сільськогосподарському виробництві значно погіршила міграція за кордон на заробітки висококваліфікованих працівників сільського господарства. Сучасний досвід підтверджує, що сподіватись на їх повернення, а тим більше в найближчому часі, не доводиться. Трансформаційні процеси в сільському господарстві негативно вплинули на розвиток села, яке деградує, незважаючи на всі програми розвитку, на які не виділяють коштів і які в кінцевому рахунку виявляються лише деклараціями про наміри.

Залучення до сільськогосподарського виробництва кваліфікованих фахівців та вдосконалення відновлення кадрового потенціалу підприємств є одним з стратегічних напрямків розвитку вітчизняного сільського господарства і села.

Проблемні питання менеджменту персоналу у розвинутих країнах світу цікавлять дослідників вже досить давно. Вони знайшли своє відображення в працях зарубіжних дослідників Ф. Тейлора, М. Мескона, А. Хедоурі, М. Макіавеллі, Р. Кантера, П. Друккера, Д. П’ю, Л. Якоки та інших.

В Україні проблема формування персоналу, а також діяльності управлінських працівників у сільськогосподарських підприємствах також привертає увагу вітчизняних вчених. Пошуком шляхів її вирішення займаються М.О. Бесєдін, В.Г. Галанець, В.К. Горкавий, В.С. Дієсперов, Т.Г. Дудар, Й.С. Завадський, Ф.В. Зінов’єв, А.І. Кредісов, В.В. Липчук, Г.Є. Мазнєв, М.Й. Малік, М.М. Мартиненко, В.С. Маслова, Л.І. Михайлова, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, Ф.І. Хміль, Г.М. Чорний, А.Д. Чикурова, В.В. Юрчишин, Г. Щокін та інші. Проте окремі питання функціонування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств залишаються ще не достатньо з’ясованими, зокрема, особливості формування персоналу, визначення ефективності його використання, навчання і перепідготовки та мотивації в умовах трансформаційних змін аграрної галузі.

Усе це визначає актуальність теми нашого дослідження. Її вирішення дає змогу з’ясувати сутність і природу процесів, які відбуваються в системі менеджменту персоналу аграрних підприємств у сучасних умовах, виявити її особливості та основні недоліки щодо відтворення менеджерського персоналу. Згадані чинники зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, сформували його мету, завдання і структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету за 2000 – 2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006 – 2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у з’ясуванні суті менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств, проблем його формування та використання і відображена у наукових звітах кафедри статистики та аналізу і кафедри економічної теорії.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних і методологічних засад та розробка практичних рекомендацій з формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- розкрити сутність і уточнити поняття “менеджмент”, “менеджерський персонал”, “менеджерська праця” стосовно сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати методологічні принципи та засади формування і використання менеджерського персоналу;

- провести оцінку стану забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом;

- з’ясувати особливості процесу відтворення та діяльності менеджерів у сільському господарстві з урахуванням сучасних особливостей функціонування галузі;

- розробити методичні підходи до планування потреби у менеджерському персоналі для сільського господарства регіону, а також визначити його кількість на перспективу;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки і перепідготовки менеджерів;

- розробити систему заходів щодо формування мотиваційного механізму менеджерської праці.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні механізми формування і використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств Львівської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є узагальнення наукових поглядів щодо сутності проблеми, розгляд її в історико-економічному аспекті, узагальнення досвіду й можливостей його застосування на практиці.

У процесі дисертаційного дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів дослідження та формулювання висновків); соціологічних опитувань (для виявлення думки окремих категорій респондентів щодо проблеми функціонування та відтворення менеджерського персоналу); статистико-економічний, зокрема, порівняння (для порівняння ефективності праці різних груп менеджерського персоналу), абсолютних, середніх і відносних величин, графічний, ряди динаміки (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ), а також групування та кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення причинно-наслідкових залежностей та зміни параметрів окремих показників). Крім специфічних, у роботі широко використані такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, порівняння, метод єдності історичного і логічного.

Інформаційною основою дослідження стали закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та місцевих органів влади, дані Львівського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, матеріали періодичних і спеціальних наукових видань, інформаційні ресурси світової комп’ютерної мережі Inte
et, особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств та стану його формування і використання дозволило одержати наступні результати:

вперше:

- розроблено методику визначення рівня привабливості менеджерської праці у сільському господарстві, що передбачає системну оцінку пріоритетних характеристик праці на основі експертних висновків з урахуванням їх значущості;

уточнено:

- сутність поняття “менеджерський персонал” у сільському господарстві, що включає сукупність посадових осіб, які на професійній основі здійснюють управлінський вплив на інших працівників і реалізовують функції менеджменту для досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей сільськогосподарського підприємства;

- детермінанти та підходи щодо визначення перспективного попиту на менеджерів та джерел їх формування з урахуванням змін у попиті на сільськогосподарську продукцію, продуктивності та цінах інших ресурсів, а також у політико-правовому середовищі;

- методичні підходи щодо визначення рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом з урахуванням нормативної навантаженості відповідних фахівців;

дістали подальший розвиток:

- існуюча методика обґрунтування потреби в менеджерському персоналі, яка повинна базуватись на розроблених стратегії та програмах розвитку сільського господарства, зокрема на основних їх економічних параметрах;

- наукові засади формування мотиваційного механізму, що передбачає визначення мотиваційних чинників не лише для задіяних у виробничому процесі фахівців, а й для потенційних працівників;

- системи підготовки і перепідготовки менеджерських кадрів як безперервного навчання їх як у базових навчальних центрах, так і за місцем праці та їх поліпшення;

- методика оцінки праці менеджерського персоналу, за рахунок підбору системи відповідних показників, які характеризують діяльність окремих категорій менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці дієздатних та придатних до застосування рекомендацій, із якісного покращання забезпечення сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом, підвищення ефективності його використання, вдосконалення системи підготовки та перепідготовки.

Положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці комплексних регіональних програм розвитку сільського господарства, а також у процесі організації діяльності з підготовки кадрів для галузі.

Результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, апробовано та прийнято до впровадження у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, що засвідчено відповідними актами й довідками: Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка №01-16/210 від 12.05.08), Управління агропромислового розвитку Буської районної державної адміністрації Львівської області (довідка №84 від 26.05.08), а також використовувались у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка №01-28-03 від 16.06.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним здобувачем відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел та обробки статистичних даних. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, є особистими розробками і одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертація. Основні положення результатів дослідження апробовано в доповідях і виступах на: Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація АПК” (м. Харків, 2003 р., 19-20 лютого), науково-методичній конференції “Інтеграція вищої аграрної школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми та перспективи” (м. Львів, 2004 р.), Міжнародному науково-практичному форумі “Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р., 19-20 вересня), регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р., 13-14 квітня), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2007 р., 21-22 лютого), Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2007 р., 19-20 квітня), Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство” (м. Тернопіль, 2007 р., 18 травня), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми ринку АПК в умовах глобалізації” (м. Миколаїв, 2007 р., 24-25 травня), ІІІ Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р., 15-16 травня), Міжнародній науково-практичній конференції (м. Луганськ, 2008 р.), звітних наукових конференціях здобувачів і аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2005-2008 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (8 одноосібно) загальним обсягом 4,08 друк. арк., з них 6 - у наукових фахових виданнях − 2,57 друк. арк. (внесок автора в спільних публікаціях висвітлено в списку опублікованих робіт).

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 200 сторінках комп’ютерного тексту, містить 32 таблиці на 18 сторінках, 28 рисунків на 16 сторінках, 3 додатки. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (202 найменування) і додатків.