РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ В ПЕРІОД ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Короткий зміст

Основний зміст

У першому розділі «Теоретичні основи організації підприємницької діяльності в сільськогосподарському виробництві» узагальнено теоретичні погляди та сутність підприємницької діяльності взагалі та в сільськогосподарському виробництві зокрема, а також визначено особливості здійснення підприємницької діяльності у сільськогосподарському виробництві в період трансформування економіки.

В результаті опрацювання теоретичних джерел і проведених досліджень діяльності підприємницьких структур у сільськогосподарському виробництві нами розширено визначення підприємництва в даній сфері, яке враховує особливості комплексного характеру діяльності підприємств у сільському господарстві, і яке визначено як вид економічної, на власний розсуд діяльності, спрямованої на покращення економічного та соціального стану підприємств  у сільськогосподарському виробництві, на основі власних інтелектуальних здібностей підприємців та застосування ноу-хау в організації не лише виробничих процесів, а й на всьому життєвому циклі продукції від виробника до споживача.

Розвиток підприємництва — це один із найпотужніших ресурсів зайнятості та доходів територій і населення при неспроможності держави забезпечити централізовану підтримку розвитку регіонів.

Підприємництво дає право самостійно розпоряджатись виробленою продукцією та сприяє забезпеченню соціуму необхідними товарами та послугами, творчому розвитку кожного члена організації.

В умовах ринку сільськогосподарські підприємства можуть ефективно розвиватися лише при формуванні якісно нових продуктивних сил, зміни структури виробництва, організації процесу виробництва продукції сільського господарства. При цьому потрібно створити таку інфраструктуру, яка буде забезпечувати ефективну діяльність усіх сільськогосподарських підприємств.

Нами досліджено основні напрями державного регулювання, які здійснюються шляхом координації діяльності, контролю, регламентування, стимулювання та підтримки, проте державне регулювання підприємницької діяльності не завжди гармонійно поєднується з ринковим саморегулюванням. Нами встановлено основні фактори, що обумовлюють необхідність державного регулювання підприємництва – нездатність підприємницьких структур протистояти дисфункціям ринку, монополізація ринку, постійне порушення рівноваги між сукупним попитом та сукупною пропозицією, ускладнення відтворювальних процесів.

Проблема ефективного державного регулювання підприємницької діяльності досить гостро постала на даному етапі економічного розвитку України. Необхідно визначити оптимальний рівень державного втручання у підприємницьку діяльність з тим, щоб забезпечити ефективне функціонування приватного сектора економіки  з метою отримання прибутку підприємцями та забезпечення соціуму необхідними товарами та послугами, якісними та в необхідній кількості. Крім того, необхідно створити передумови для збалансованого росту економіки країни загалом та підвищення рівня добробуту громадян.

Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва є система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства: розвитку вітчизняного виробництва, виходу з кризи, підвищення зарплати та пенсій, життєвого рівня населення, збереження системи освіти, охорони здоров’я, культури тощо