ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯМ У РЕГІОНІ (за матеріалами Миколаївської та Одеської областей)

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі знаходить відображення актуальність теми дисертаційної роботи, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами та планами, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, вказується апробація результатів та кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі − “Наукові засади управління сільськогосподарським землекористуванням” досліджено, що управління землекористуванням являє собою ідеологію державних органів влади, політику, спрямовану на підвищення його конкурентоспроможності. Водночас, висока конкурентоспроможність землекористування в умовах мінливого зовнішнього середовища не може досягатися поза процесом його регулювання. Обґрунтовано, що регулювання являє собою процес, що забезпечує реалізацію поставленої мети у рамках заданих параметрів, що випливають з процесу управління. Акцентується увага, що регулювання – це механізм реалізації управлінського рішення щодо процесу використання та охорони земель. У процесі дослідження виявлено, що не право визначає політику управління, яке прямо пов’язано з командно-адміністративною системою, а навпаки – перетворення права в засіб, що забезпечує ефективне управління землекористуванням, забезпечуючи створення найбільш сприятливого економічного середовища, захист прав землевласників і землекористувачів, підвищення відповідальності за порушення чинного законодавства.