ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ЇЇ МОТИВАЦІЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ АПК Автореферат

Актуальність теми. В галузі сільського господарства України впродовж останніх років відбулися значні перетворення обумовлені зміною політичного устрою держави і переходом до ринкових форм господарювання. Це дозволило змінити земельні та майнові відносини, створити принципово нові організаційно-правові форми господарювання, розробити шляхи створення прозорого ринкового середовища.

Проте, діяльність більшості підприємств аграрної сфери протягом тривалого періоду характеризувалася низькою ефективністю. Незначні позитивні зрушення останніх років ще не гарантують стабільності зростання обсягів виробництва продукції в галузі. Серед головних причин зазвичай відмічають низьку технічну оснащеність та технологічну недосконалість процесу виробництва продукції сільського господарства. Однак, поряд з цим, відзначається невміння організовувати процес праці за нових умов господарювання. З часів переходу до ринкової економіки не було розроблено та впроваджено механізму мотивації праці, який би відповідав умовам праці, що склалися в галузі сільського господарства. Як наслідок, недосконалий та необгрунтований механізм впливу на працівників призводить до зниження ефективності праці.

Значну кількість публікацій вітчизняних і закордонних вчених-економістів присвячено дослідженню питань ефективності праці та її мотивації. Серед них наукові праці Адамчука В.В., Багрової І.В., Богині Д.П., Гєнкіна Маслоу А., Машенкова В.Ф., Оучі У., Слєзінгера Г.Е., Струміліна С.Г., Чаянова О.В. та інших. Питанням мотивації ефективної праці в сільському господарстві займалися Бугуцький О.А., Дієсперов В.С., Б.М., Калінчик М.А., Левченко О.В., Лишиленко В.І., Малік М.Й., Олійник Т.І., Опря А.Т., Туган-Барановський М.І., Ходаківський Є.І., Якуба К.І.

Однак певна частина теоретичних і практичних питань, пов’язаних з ефективністю праці та її мотивацією в сільському господарстві, залишається поки що не повністю розглянутими. Зокрема, недостатньо досліджені питання проблеми формування ефективного механізму мотивації в галузі сільського господарства в умовах організаційно-правових перетворень і ринкових умов господарювання. На сьогодні актуальним є питання визначення впливу цілої низки технологічних, організаційних і соціально-економічних чинників на рівень ефективності праці; розробки науково обґрунтованих норм виробітку, обслуговування та формування ефективної системи організації праці на підприємствах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дослідження та наукові підходи щодо подальших напрямків підвищення продуктивності праці та її мотивації в аграрній сфері регіону пов’язані з науково-дослідною темою, яка виконується в Полтавській державній аграрній академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 010425002550). В основу роботи покаладені виконані автором дослідження щодо теоретико-методологічних основ ефективності аграрної праці з урахуванням регіональних соціально-економічних чинників формування її рівня та запропоновані напрями підвищення ефективності праці через призму мотиваційного механізму.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є обґрунтування наукових положень та опрацювання теоретичних і методичних прийомів щодо напрямів підвищення ефективності праці в аграрній сфері виробництва. Постановлена мета зумовлює розв’язання наступних основних задач:

−      узагальнення теоретичних досліджень визначення ефективності праці як соціально-економічної категорії та її мотивації в сільському господарстві;

−      дослідження стану ефективності праці на регіональному рівні;

−      дослідження матеріального стимулювання та нематеріальних методів мотивації на регіональному рівні;

−      обґрунтування впливу матеріально-технічних факторів на рівень ефективності праці та розробка механізму їх раціональної організації й планування;

−      визначення системи науково обґрунтованих норм праці і норм обслуговування в аграрному секторі економіки регіону;

−      визначення основних соціально-економічних чинників підвищення мотивації праці та розробка на їх базі ефективного мотиваційного механізму.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних, методичних та практичних положень щодо мотивації та підвищення ефективності праці в аграрних підприємствах.

Об`єктом дослідження є процеси використання праці та її результативність в аграрних підприємствах АПК. Дослідження виконано на матеріалах сільськогосподарських підприємств України та Полтавської області.

Методи дослідження. Поставлені у дисертаційному дослідженні задачі вирішувались шляхом використання системно-аналітичного підходу вивчення економічних процесів і явищ, відповідно до якого здійснено теоретико-методологічне узагальнення існуючих концепцій продуктивності праці, її ефективності та мотивації. Теоретичну основу досліджень складали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ефективності праці та її мотивації. Методологія досліджень базувалась на законах і фундаментальних положеннях економічної теорії, економіки аграрного виробництва, законодавчих і нормативних актах органів державної влади України.

У процесі виконання роботи проводились дослідження як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях пізнання. Основними методичними підходами при вирішенні поставлених завдань на різних етапах досліджень були такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення економічних процесів і явищ, опрацювання висновків); статистико-економічний та розрахунково-конструктивний (методи аналітичних групувань, графічних побудов і середніх; індекси, дисперсійний та кореляційно-регресійний методи аналізу; динаміка показників ефективності праці) та інші прийоми і методи. Використання статистико-математичних методів дало змогу виявити та спрогнозувати тенденції в русі основних показників ефективності праці, встановити кількісний вплив основних факторів та визначити резерви зростання ефективності праці в досліджуваній галузі; за допомогою монографічного методу вивчено сучасний стан ефективності праці в конкретних підприємствах регіону. Визначення рівня відношення до праці та виявлення основних мотивів високоефективної праці працівників аграрної сфери виробництва досліджувалось з використанням соціологічного прийому – анкетного опитування.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що останні враховують особливості аграрної праці у світлі сучасних вимог розвитку досліджуваного регіону і полягає в наступному:

Вперше:

- обґрунтовано необхідність в системі управління якістю введення в первинні документи підприємств показників якості продукції, зокрема сортності, цукристості, питомої ваги жиру, крохмалю, клейковини, білка тощо до товарно-транспортних та податкових накладних;

- запропоновано сукупність за високою тіснотою зв’язку при розробці математико-статистичних моделей ефективності сільськогосподарської праці та порядок визначення коефіцієнтів кількості, якості витрат матеріалів, часу на виконання робіт та агрокліматичних умов конкретного виробництва.

Удосконалено:

-        визначення сутності поняття „ефективність праці”, що означає здатність праці створювати певну кількість товарів (робіт, послуг) конкретної споживчої якості, врахуванням якісних характеристик виробленої продукції та кількості витрачених ресурсів на її виробництво.

-        визначення сутності поняття „трудовий потенціал”, що на відміну від існуючих поглядів, переважно орієнтованих на статево-віковий склад працездатної частини населення, доповнено врахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня, психологічних та фізіологічних особливостей і розглядом трудових можливостей конкретних працівників, з врахуванням особистих якостей і формуванням їх відповідно до конкретних умов виробництва;

- формування кореляційно-регресійних моделей трудомісткості виробництва валової продукції через поєднання факторів: землезабезпеченості, фондоозброєності та рівня оплати праці однієї людино-години.

Набули подальшого розвитку:

- методичний підхід використанням дисперсійного методу аналізу щодо визначення ступеню впливу спеціалізації підприємства, товарності виробленої продукції та оплати праці на ефективність праці;

- пропозиції щодо обґрунтування оптимальних рівнів спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва зернових культур та молока в підприємствах;

- методичні підходи визначення пріоритетних ціннісних мотивів та стимулів відношення до праці і вибору професії в молодих працівників, а саме: соціально-побутових умов та професіонально орієнтованої роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що методологічні та практичні аспекти проведеного дослідження, а також одержані наукові результати щодо розробки шляхів розв’язання завдань підвищення продуктивності аграрної праці створюють об’єктивні передумови для опрацювання напрямків подальшого підвищення ефективності праці в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області та для розв’язання окремих питань соціального напрямку в названому регіоні.

Розроблені рекомендації щодо вдосконалення методики визначення ефективності праці в сільськогосподарських підприємствах рекомендовано до використання Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 78 від 28.02.2008) та Головним управлінням праці Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №06-1920 від 28.02.2008). Розроблені норми витрат праці на виробництві зернових культур і молока використовуються в сільськогосподарському виробничому кооперативі „Батьківщина” Котелевського району Полтавської області (довідка №13-21 від 18.09.2008).

Науково-теоретичні та методологічні напрацювання з питань мотивації, ефективності праці та методів їх кількісного вимірювання використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін „Статистика” та „Економічний аналіз” для студентів факультетів обліку та фінансів і економіки та менеджменту (довідка №8-01-183 від 27.02.2008).

Особистий внесок здобувача. Науково-теоретичні узагальнення, висновки, розробки та практичні рекомендації сформульовані автором особисто. Наукові результати дослідження, що виносяться на захист є результатом особистих розробок здобувача.

Апробація результатів дисертації. У процесі науково-дослідних робіт автором використовувалися такі форми апробації одержаних результатів як обговорення з спеціалістами підприємств агропромислового комплексу; обласних та районних органів управління; науковцями; публікації та виступи на конференціях. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені: у виступах на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених-аграрників „Молодь України і аграрна реформа” (м. Харків, 2007 р.); науково-практичних конференціях Полтавської державної аграрної академії (2004-2006 рр.); на засіданнях кафедри фінансово-економічного аналізу та статистики названої академії.

Публікації. За результатами досліджень по темі дисертації опубліковано 9 самостійних наукових праць загальним обсягом 3,2 друкованих аркуші, з них 5 статей у фахових виданнях, 4 – матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Відповідно до мети, завдань та логіки дисертаційного дослідження, визначена структура дисертаційної роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 194 сторінках комп’ютерного набору, в тому числі основного тексту 159. Дисертація містить 24 таблиці, 6 рисунків, 13 додатків. Список використаних джерел включає 175 найменувань на 12 сторінках.