ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних у роботі результатів.

У першому розділі – «Теоретично-методологічні основи дослідження злиттів та поглинань» – проведено дослідження теоретичних аспектів розвитку злиттів та поглинань, а саме аналізу теоретичних мотиваційних концепцій злиттів/поглинань, методів прогнозування та оцінки вартості бізнесу в процесі злиття та поглинання та ролі, яку державне регулювання може відігравати при здійсненні операцій злиття/поглинання.

В роботі доведено, що розвиток злиттів/поглинань як інтеграційних процесів на ринку корпоративного контролю зумовлений низкою варіативних факторів та відбувається хвилеподібно. Перші хвилі злиттів/поглинань початку 20 століття були спрямовані на зменшення витрат, останні хвилі злиттів та поглинань мотивовані боротьбою за світові ринки ресурсів та споживання.

В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, перші ознаки злиттів/поглинань починаються в 90-х роках 20 ст., після переходу до ринкової економіки. Здійснення таких угод в Україні відбувається переважно на основі адаптації та використання західних концепцій злиттів/поглинань.

Сучасна економічна теорія оперує трьома теоретичними концепціями стосовно сутності та мотивів виникнення злиттів та поглинань: синергетична теорія, теорія агентських витрат вільних грошових потоків та «теорія гордині».

Синергетична теорія є найпоширенішою в поясненні мотивів злиттів та поглинань, адже нова компанія, яка утворюється в результаті злиття / поглинання, може використовувати певні стратегічні переваги (синергії), які з’являються при концентрації активів в єдиному підприємстві.

Теорія агентських витрат вільних грошових потоків пропонує наступний підхід до пояснення злиттів. В рамках цієї теорії менеджери компанії можуть вирішити «увести» потоки грошових коштів, що належать акціонерам, спрямувавши їх на фінансування злиття, навіть якщо воно не вигідно та навіть небезпечно з економічної точки зору.

Третя теорія злиттів, «теорія гордині», полягає в тому, що зростання вартості акцій компанії-цілі під час проведення злиття пояснюється не синергіями, що очікуються, а простим переходом грошових коштів від компанії-покупця до компанії-цілі – премією злиття. Причому рішення про здійснення угоди базується на власному дослідженні ринкової вартості компанії-цілі менеджментом компанії-покупця та може бути не завжди раціональним.

Серед сучасних тенденцій мотивів зростання капіталу саме через злиття/поглинання слід відзначити наступні: географічна диверсифікація, вертикальна інтеграція, продуктова диверсифікація, реінженирінг традиційних бізнес-процесів, перехід до нових бізнес-моделей, консолідація в рамках галузі, вихід на новий рівень ефективності, спільне використання активів, використання імпульсу.

В роботі доведено, що при здійсненні операції злиття/ поглинання у двох сторін існує потенційна можливість отримання виграшу від злиття. Кожне окреме злиття має бути розглянутим як унікальна модель, що має метою певний виграш від злиття. Виграш від злиття є також невизначеною величиною, тому що він є результатом процесу, на який кожного разу впливає унікальна сукупність факторів. Признання унікальності кожного злиття є причиною усвідомлення певного нівелювання результатів великих статистичних досліджень ефективності угод злиття/поглинання. Тому розробка методології ефективного злиття/поглинання може буди зведена до визначення ключових факторів впливу на створення вартості в процесі злиттів, що здійснюються комерційними компаніями.

Ключовим елементом процесу злиття чи поглинання є визначення вартості об'єкта. Необхідність проведення даної процедури зумовлена тим, що покупка іншого бізнесу повинна розглядатися як інвестиційний проект, і тільки виправдана ціна за об'єкт поглинання приведе до збільшення вартості компанії-покупця.

Залежно від факторів вартості, що є основними змінними в алгоритмах, методи оцінки підрозділяються на методи дохідного, порівняльного й витратного підходу. При оцінці з позиції дохідного методу, в основу ставиться дохід як основний фактор, що визначає величину вартості об'єкта. При цьому має значення тривалість періоду одержання можливого доходу, ступінь і вид ризиків, що супроводжують даний процес.

Порівняльний підхід особливо корисний тоді, коли існує активний ринок порівнянних об'єктів вартості. Точність оцінки залежить від якості зібраних даних про недавні продажі порівнянних об'єктів. Ці дані включають: фізичні характеристики, час продажу, місце розташування, умови продажу й умови фінансування. Дієвість такого підходу знижується у випадку, якщо угод було мало, якщо момент їхнього здійснення й момент оцінки розділяє тривалий період часу; якщо ринок перебуває в нестабільному стані, тому що швидкі зміни на ринку приводять до перекручування показників.

Витратний підхід найбільше застосовується для оцінки об'єктів спеціального призначення, а також нового будівництва, для визначення варіанта кращого й найбільш ефективного використання землі, а також з метою страхування. Інформація, що збирається, звичайно включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень зарплати, вартість матеріалів, витрати на обладнання, прибуток і накладні витрати будівельників на місцевому ринку тощо.

Кожний із трьох підходів відкриває різну перспективу. Хоча ці підходи ґрунтуються на даних, зібраних на тому самому ринку, кожний має справу з різним аспектом ринку. На досконалому ринку всі три підходи повинні привести до однієї й тієї ж величини вартості. Однак застосування порівняльного підходу до оцінки більшості підприємств в Україні з урахуванням обсягів зібраної інформації не представляється можливим. Використання ж витратного підходу також припускає використання важкодоступної інформації про витрати, понесені при будівництві підприємства. Виходячи з вищезгаданих причин, найбільш доцільним є використання дохідного підходу, що забезпечує високу об'єктивність оцінки вартості підприємства. В залежності від цілей оцінки, результативної вартості, умов, що були надані, стану об’єкту та стану економічного середовища рекомендовано використовувати комбінацію кількох методів.

Враховуючи глобальну кон’юнктуру ринку злиттів та поглинань, низький рівень розвитку ринку в Україні, наявність проблем в використанні методик оцінки вартості бізнесу в країні, з боку держави є доцільним впливати на процеси злиттів та поглинань. Цьому сприятиме те, що Україна має розвинену систему державного регулювання економіки, інститути, що регулюють окремі види та напрями діяльності (наприклад, регулювання інвестиційної діяльності, зовнішньоекономічної діяльності тощо), тож державі наразі необхідно розвивати напрям регулювання процесів злиттів та поглинань, тому що держава має бути зацікавлена в законності та прозорості всіх процесів злиттів та поглинань з огляду на захист національних інтересів та національну безпеку держави, захист інтересів та прав акціонерів, інвесторів, імідж країни в світі та створення сприятливого інвестиційного клімату.

У другому розділі – «Ринок злиттів та поглинань України як частка світового ринку злиттів/поглинань» – визначено тенденції розвитку світового ринку злиттів/поглинань на сучасному етапі, динаміку ринку злиттів/поглинань в Україні, а також проаналізовано міжнародний досвід впливу державного регулювання на розвиток ринку злиттів/поглинань.

Сучасний етап розвитку світового ринку злиттів/поглинань характеризується наступними тенденціями:

- хвиля злиттів/поглинань 1995-2000 рр., зумовлена особливостями світової економіки періоду глобалізації, а саме розвитком телекомунікаційних мереж, формуванням світових ринків товарів, послуг та капіталу, прискоренням темпів ведення бізнесу тощо завершується після різкого падіння в другій половині 2000 року та подальшого поглиблення кризи в 2001 році;

- починаючи з 2002 року, ринок знову починає поступово зростати і вже в 2004 році сягає позначки 1950 млрд. дол. США. Подібне зростання досягнуто, перш за все, за рахунок консолідації в секторі фінансових послуг, поновлення активності в сфері телекомунікацій, а також повернення до використання кредитних коштів з метою фінансування угод. Позитивний тренд продовжується в 2005 та 2006 роках;

- в 2007 році обсяг злиттів та поглинань зафіксував новий історичний рекорд, досягнувши 4500 млрд дол. США і додавши +24% до показника 2006 року , але в другій половині року проблеми на фінансових ринках спричинили падіння активності на 26%