У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь наукової розробки теми, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дисертаційної роботи, сформульовано наукову новизну та висвітлено практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування макропроектів міжнародного туризму» проаналізовано передумови формування макропроектів міжнародного туризму, обґрунтовано доцільність введення в науковий обіг поняття «макропроект міжнародного туризму», розкрито його зміст, визначено критерій віднесення масштабних заходів подієвого туризму до макропроектів міжнародного туризму, обґрунтовано необхідність використанняпроектного підходу як інструменту управління процесом реалізації конкурентних знакових заходів подієвого туризму, досліджено інфраструктурну складову макропроектівміжнародного туриз- му. В даному розділі охарактеризовано зміст поняття «туризм» в сучасних умовах. Відзначено, що упродовж останніх десятиліть галузь туризму характеризують стійкі темпи зростання і поглиблення диверсифікації.
З позиції теорії міжнародної торгівлі конкурентні переваги, які дають можливість надавати ті чи інші туристичні послуги в певній країні чи регіоні, можуть бути природними/базисними (клімат, наявність водойм, особливості ландшафту тощо) і набутими/штучними, або розвиненими (об’єкти архітектури, періодичні чи разові заходи подієвого туризму – фестивалі, спортивні змагання тощо). Важливим завданням держави в сучасних умовах є сприяння створенню набутих конкурентних переваг туризму у власній країні, що суттєво впливає на розвиток як туристичної діяльності в країні, так і економіки в цілому.
Виявлено, що найбільш привабливими для потенційних інвесторів з огляду на рівень доходності від участі у їх організації стають масштабні спортивні та культурні заходи. В цьому сенсі подієвий туризм розглядається як перспективна сфера бізнесу. Проведення заходів подієвого туризму потребує забезпечення готовності туристичної інфраструктури приймаючої країни до надання відповідних послуг (готелі, транспорт, організація турів тощо). Особливо актуальним таке забезпечення стає у випадку реалізації заходів, місце проведення яких змінюється, а категорія відвідувачів є вимогливою до рівня якості послуг, наприклад, чемпіонати світу та Європи з футболу, Олімпійські ігри. Таке забезпечення послуг світового рівня потребує суттєвих інвестицій, реалізація яких, з одного боку, забезпечує організацію конкретної події, з іншого – підіймає якість туристичного бізнесу країни (регіону) проведення події на рівень, який має підтримуватись і надалі, підвищуючи національну конкурентоспроможність на міжнародному ринку туристичних послуг.
Реалізація масових подієвих заходів потребує певної організаційної структури, яка б давала можливість в обмежені терміни максимально ефективно і з вигодою для організаторів їх провести. Пропонується введення поняття «макропроект міжнародного туризму», яке раніше не використовувалось у роботах з проблематики розвитку сфери туризму. Критерієм віднесення знакових заходів подієвого туризму до макропроектів міжнародного туризму є залучення до їх організації учасників декількох рівнів (національного та міжнародного), що відображається на організаційній структурі цього проекту та вимагає ефективної координації спільних дій територіально відокремлених учасників. Головна ознака макропроекту міжнародного туризму – міжнародний рівень події, що має бути реалізована, та відповідні управлінські дії, що мають національний масштаб і повинні базуватися на відповідній інфраструктурній базі.
Узагальнено перелік факторів, що обумовлюють необхідність використання проектного підходу в управлінні реалізацією знакових заходів міжнародного туризму; такими факторами є: масштаби проектів, що реалізуються в рамках знакових заходів, обсяг робіт та їх вартість; складність проведення знакових заходів, вимірювана кількістю залучених учасників і ресурсів; ступінь вимог до термінів, бюджету, використовуваних ресурсів і якості результатів; розміри та структура організацій, силами яких реалізується знаковий захід; необхідність забезпечення постійної та ефективної взаємодії між усіма зацікавленими в реалізації знакових заходів сторонами (державою, місцевими громадами, бізнесом, міжнародними організаціями тощо); необхідність забезпечення при реалізації знакових заходів орієнтації на потреби клієнтів, у тому числі й споживачів туристичних послуг; необхідність забезпечення постійного контролю за реалізацією заходів; наявність конкурентів та конкуруючих знакових заходів; швидкість змін у зовнішньому середовищі при складності та тривалості формування і реалізації планів та програм знакових заходів.
Реалізація макропроектів міжнародного туризму сприяє стимулюванню розвитку організаційного середовища в країні, вдосконаленню туристичної інфраструктури, системи управління туристичною діяльністю як на рівні країни, так і на рівні конкретного туристичного підприємства. Макропроекти міжнародного туризму у цьому контексті є дієвим засобом стимулювання стабільного попиту на туристичні послуги в конкретному регіоні, країні, де він реалізується. При цьому слід підкреслити, що критеріями ефективності макропроектів міжнародного туризму можуть бути не лише кількісні показники (наприклад, розмір прибутків або кількість відвідувачів), але й іміджеві (демонстраційний ефект, що формує образ країни). До того ж більшість проектів міжнародного туризму мають на меті не тільки розвиток місцевого підприємництва або торгівлі, а й націлені на забезпечення зайнятості населення та розвиток інфраструктури. Організація макропроектів міжнародного туризму висуває підвищені вимоги до інфраструктури та функціонування туристичної індустрії, отже, потребує суттєвих інвестицій. У той же час вказані інвестиції несуть мультиплікаційний ефект, що впливає не лише на туріндустрію, але й на економіку країни в цілому. Тому розглядати інвестиції в організацію макропроектів міжнародного туризму слід як потенційно високоефективні вкладення у розвиток національної економіки, у створення її інфраструктури, поліпшення рівня життя та зростання зайнятості населення країни.
Виходячи з того, що реалізація проекту завжди пов’язана зі зміною певної сис- теми і є цілеспрямованим її переведенням з існуючого в деякий бажаний стан, на рис. 1 наведено схему реалізації альтернативних пріоритетів у макропроектах міжнародного туризму, кожний з яких веде до єдиної мети, певного стану Sk, але різними шляхами. Таким чином, знаковий захід як проект є динамічним процесом переведення системи S з існуючого в бажаний стан за обраною траєкторією k (концепцією проекту). Макропроект передбачає оцінку доцільності реалізації кожної з концепцій відповідно до визначених пріоритетів, вибір найприйнятнішої й побудову на її основі певної послідовності дій, планів, системи тактичних завдань.
Відзначено, що інвестиції у розвиток інфраструктури при реалізації макропроектів міжнародного туризму є тим інструментом, що не тільки впливає на успішне проведення певної події та стимулює розвиток туризму в країні (шляхом доведення рівня туристичної інфраструктури та якості туристичних послуг до рівня заходів міжнародного значення), а й суттєво сприяє розвитку економіки країни в цілому. Вказаний вплив полягає у реалізації інфраструктурних рішень (аеропорти, транспортні магістралі тощо), що використовуватимуться не лише з метою проведення конкретного заходу, але й для функціонування економіки та поліпшення рівня життя населення. Зацікавленість держави у реалізації конкретних проектів в сфері міжнародного туризму вимагає формування з її боку певного сприятливого середовища розвитку туризму в країні. Дане середовище передбачає наявність системи інституцій, пільг, субсидій, дотацій, організаційну та нормативно-правову підтримку, створення певних органів адміністрування та нагляду за реалізацією макропроектів міжнародного туризму. Саме така система є чинником, що сприяє реалізації заходів по залученню туристів до країни не лише з використанням наявних природних конкурентних переваг (рекреаційний потенціал, об’єкти культурної спадщини тощо), але й за рахунок створення штучних конкурентних переваг у сфері туризму, зокрема, знакових заходів подієвого туризму міжнародного рівня.
