ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СИСТЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування та розвитку системи реалізації безперервної освіти в контексті постіндустріальних тенденцій» досліджено еволюцію підходів до розвитку безперервної освіти, визначено сутність та функції системи безперервної освіти, розроблено класифікацію факторів розвитку системи безперервної освіти, сформульовано її принципи та з’ясовано проблеми їх реалізації в умовах становлення економіки знань.

За даними Світового банку, фізичний капітал у сучасній економіці формує 16% національного багатства кожної країни, природний – 20%, а людський – 64%, а у таких країнах, як США – 76%, Німеччина та Японія – 80%. За підрахунками економістів майже 2/3 світового багатства зосереджено в людському капіталі, велику частину якого становлять знання та інтелектуальна спроможність людей враховувати зміни нової економіки. В умовах постіндустріальних тенденцій безперервна освіта стає важливим фактором соціально-економічного розвитку суспільства, а також забезпечує перехід економіки на знаннєві засади. Особливо необхідною є побудова економіки знань в Україні. Про це свідчать й розрахунки вчених: якщо стимулювати розвиток інтелектуального капіталу, то Україна, маючи 5% наукового потенціалу світу, могла б розраховувати на отримання 100 мільярдів доларів щорічно, що в десятки разів перевищує вартість сировинного експорту нашої країни. Необхідність дослідження безперервної освіти зумовлена тим, що інтелектуальний капітал є найбільш перспективним та високо конкурентним економічним ресурсом на світовому ринку.

Проведені дослідження дають змогу визначити безперервну освіту з позицій системного підходу до її реалізації як відкриту, комплексну, багаторівневу та чітко налагоджену систему взаємодії державних органів влади, освітніх закладів, працедавців та приватних осіб щодо втілення ідеї навчання упродовж життя. Ця система включає методи формального та неформального навчання, вирізняється особистісним й професійним спрямуванням та забезпечує розвиток людського капіталу нації в процесі становлення економіки знань.