РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ

Короткий зміст

Актуальність теми. На сьогодні особливої актуальності набуває процес науково-виробничої інтеграції підприємств, одним з найбільш ефективних шляхів якої є використання кластерного підходу. В сучасних умовах кластери визнані однією з найбільш ефективних форм інтеграційних систем. Кластерний підхід дає змогу об’єднати підприємства, уряд і місцеві інституції для ведення конструктивного діалогу в напрямі підвищення результатів діяльності та пропонує дієві механізми співробітництва бізнесу й уряду.

Забезпечення сталого економічного зростання як окремих підприємств, так і вітчизняної економіки в цілому, в сучасних умовах суттєво залежить від активного використання концепції кластерного розвитку на всіх рівнях. Враховуючи той факт, що жодна з вітчизняних галузей економіки не здатна функціонувати без продукції машинобудування, можна стверджувати, що розвиток на основі кластерного підходу, перш за все, підприємств машинобудівного комплексу, та збільшення його потенціалу є одним з визначальних напрямків оздоровлення національної економіки.

Проблеми, що пов’язані з організацією кластерів, їх ідентифікацією, функціонуванням та оцінюванням, тенденціями та перспективами розвитку розглядалися в численних працях зарубіжних учених: Н. Волкової, А. Воронова, А. Гусакова, А. Мазур, А. Маршала, Л. Мясникової, А. Міграняна, М. Николаєва, Д. Дарвента, М. Енрайта, Ф. Перру, М. Портера, В. Прайса, М. Сторпера. До найбільш відомих вітчизняних фахівців, які працюють у цьому напрямі, можна віднести М. Войнаренка, В. Гусєва, О. Длугопольського, К. Дудкіну, О. Зінченко, А. Кінаха, Р. Сіліна, С. Соколенко, Т. Цихана, В. Чевганову, В. Чужикова. Значний внесок у дослідження проблем організації та діяльності підприємств у межах кластерних структур; вивчення впливу кластерного підходу на підвищення ефективності розвитку вітчизняних підприємств та інституцій зробили такі вчені, як П. Бубенко, Н. Герасимчук, О. Горняк, Г. Григор’єв, О. Гуменюк, П. Заремба, М. Мельникова, Л. Петкова, В. Письмак, В. Ратушняк, Г. Семенов, О. Фіщук, І. Швець та інші.

Аналіз досліджень щодо використання кластерного підходу до розвитку підприємств свідчить про недостатність досвіду практичного функціонування підприємств у межах кластерних структур. Недостатньо висвітлено теоретичні аспекти та практичні інструменти використання кластерного підходу стосовно підприємств вітчизняного машинобудівного комплексу з метою об’єднання їх у кластери. В Україні кластерний підхід ще недостатньо досліджений. Отже, актуальність розробки концепцій щодо використання кластерного підходу в найбільш перспективних галузях з метою прискорення темпів розвитку вітчизняних підприємств, а також визначення механізму об’єднання машинобудівних підприємств у кластери та розвитку кластерів підприємств, теоретична й практична значущість цих питань і визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємства та маркетингу Класичного приватного університету за темою “Розробка методів підвищення ефективності виробництва на основі стратегічних планів” (державний реєстраційний номер 0106U000728). Особисто автором розроблено концепцію кластерного розвитку підприємств енергетичного машинобудування, економіко-математичну модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластера та запропоновано підходи щодо формування механізму стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних й організаційних положень і практичних рекомендацій щодо об’єднання підприємств енергетичного машинобудування в кластер з метою підвищення ефективності їх функціонування. Для досягнення зазначеної мети було сформульовано такі завдання:

– уточнити сутність трактування категорії “кластер” і розглянути основні подібні або близькі за змістом структури;

– систематизувати кластери за класифікаційними ознаками;

– визначити основні переваги, які отримують підприємства від організації діяльності із застосуванням кластерного підходу;

– обґрунтувати можливість ефективного застосування кластерного підходу для активізації темпів розвитку та підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств;

– виявити чинники, які гальмують процеси об’єднання підприємств у кластерні структури на території Запорізького регіону, визначити найбільш перспективні для кластеризації підприємств напрями економічної діяльності;

– провести оцінювання потенціалу кластерного розвитку підприємств машинобудівної галузі й обґрунтувати доцільність створення кластера підприємств енергетичного машинобудування;

– проаналізувати сучасний стан та проблеми підприємств галузі енергетичного машинобудування;

– обґрунтувати концепцію взаємодії підприємств енергетичного машинобудування на основі кластерного підходу, виявити основні характеристики та визначити перспективи діяльності підприємств у кластері;

– запропонувати інструменти підтримки процесів об’єднання підприємств у кластери на території Запорізького регіону, визначити механізм стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств;

– розробити модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластеру.

Об’єктом дослідження є процес розвитку підприємств машинобудівного комплексу на основі кластерного підходу.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні підходи щодо розвитку підприємств  енергомашинобудівного комплексу на основі кластерного підходу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорії менеджменту, які висвітлені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених з проблем кластеризації підприємств. Під час дослідження застосовано такі загальнонаукові і спеціальні методи: термінологічного аналізу – для вдосконалення термінологічного апарату та авторського визначення поняття “кластер” (розділ 1, підрозділ 1.1); статистичного та економічного аналізу – для дослідження потенціалу підприємств машинобудівного комплексу з погляду кластерного розвитку (розділ 2, підрозділ 2.2); анкетування – для визначення факторів, які гальмують процеси об’єднання підприємств у кластерні структури (розділ 2, підрозділ 2.2); SWOT-аналізу – для дослідження стану підприємств енергетичного машинобудування (розділ 2, підрозділ 2.3); системний метод – для визначення механізму стимулювання процесів кластеризації підприємств (розділ 3, підрозділ 3.3); критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень – для теоретичного узагальнення одержаних результатів і формулювання висновків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці науково-методичних та практичних положень щодо підвищення ефективності функціонування підприємств енергетичного машинобудування за рахунок створення кластерного об’єднання, зокрема:

вперше:

– обґрунтовано концепцію взаємодії підприємств енергетичного машинобудування на основі кластерного підходу, що заснована на оцінюванні кластерного потенціалу машинобудівного комплексу, яка дає змогу більш ефективно використовувати наявні та створювати нові можливості для подальшого розвитку підприємств енергетичного машинобудування;

удосконалено:

– визначення поняття “кластер”, на відміну від існуючих, як форми підприємницької діяльності у вигляді добровільного об’єднання пов’язаних спільними цілями підприємств та інституцій, яке має спрямованість, насамперед, на виробництво взаємопов’язаних та доповнюючих товарів спільними зусиллями з метою отримання синергетичного ефекту завдяки міжфірмовому поділу праці та поглибленню спеціалізації при обов’язковій організації довготривалих відносин на плановій основі й використанні досягнень науково-технічного прогресу;

– класифікацію кластерів підприємств шляхом доповнення існуючих класифікаційних ознак: ознаку “за географічним розташуванням” доповнено транскордонними кластерами, ознаку “за характером зв’язків” – кластерами на основі інноваційних фірм, експортними та промисловими кластерами, ознаку “за стадією розвитку” – кластерами, які трансформуються, що забезпечує системність визначення видів кластерів підприємств;

– підходи щодо формування механізму стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств. На відміну від існуючих підходів, пропонується використання комплексу заходів прямої й непрямої підтримки та стимулювання кластерного розвитку державними й місцевими органами влади, що сприятиме забезпеченню пріоритетного розвитку підприємств на основі кластерного підходу;

набули подальшого розвитку:

– визначення перспективних напрямів кластеризації підприємств на основі аналізу можливостей кластерного розвитку підприємств Запорізького регіону з обґрунтуванням кластерного об’єднання в енергетичному машинобудуванні як пріоритетного, що забезпечить активізацію розвитку та підвищить ефективність діяльності машинобудівних підприємств області;

– модель оцінювання результатів діяльності підприємств в межах кластера, яка, на відміну від існуючих, враховує сумарний синергетичний ефект на основі досягнення синергізму масштабів виробництва, продажу, підвищення ефективності управління, фінансово-інвестиційного синергізму, синергізму оптимізації оподаткування, операційної економії, диверсифікації діяльності, збільшення трудового потенціалу, науково-технічної діяльності, що дає змогу оцінити ефект спільної діяльності для окремих підприємств та інституцій кластера.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати й розроблені рекомендації становлять методичну базу з питань формування кластерної моделі розвитку підприємств енергомашинобудівного комплексу.

Окремі результати та пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління економіки Запорізької обласної адміністрації під час розробки проекту стратегії економічного розвитку Запорізької області до 2015 року (довідка
№ 09-01/790 від 17.05.08). Запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації щодо застосування інструментів підтримки процесів об’єднання підприємств у кластери на території Запорізької області прийнято до використання Запорізькою торгово-промисловою палатою (довідка № 22.2/796 від 25.06.08). Розроблені практичні рекомендації щодо реалізації проекту кластера енергетичного машинобудування враховані в процесі складання довгострокової стратегії ВАТ “ЗТР” (довідка від 04.04.08). Науково-методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Економіка підприємства”, “Організація виробництва”, “Стратегічне управління”, “Економіка та організація інноваційної діяльності” (акт № 525 від 17.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Всі основні положення, висновки та пропозиції, які винесено на захист, одержано автором самостійно. Особистий науковий внесок автора викладено в наукових публікаціях за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та одержали схвалення на наукових конференціях: ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ХІV міжвузівській студентській науковій конференції “Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – ‘2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.); XV Міжнародній науковій конференції молодих науковців “Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2007 р.); Всеукраїнській студентській конференції “Інноваційні ідеї молоді в соціально-економічному розвитку України ХХІ століття” (м. Запоріжжя, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті” (м. Одеса, 2007 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 24 наукові праці, з них 1 монографія у співавторстві, 11 статей у наукових фахових виданнях, 12 тез за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 21,64 ум.-друк. арк. Особисто автору належить 14,27 ум.-друк. арк., з них в наукових фахових виданнях – 4,37 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 224 сторінках, містить 7 рисунків, 34 таблиці та 14 додатків. Список використаних джерел включає 210 найменувань.