У першому розділі "Теоретичні аспекти управління економічним зростанням на основі банківського кредитування" розглянуто концепції, що описують вплив банківського кредитування на розвиток реального сектору економіки та економічне зростання країни; досліджено основні риси, досвід побудови та сучасні тенденції розвитку банківських систем; проаналізовано глибину та доступність банківського сектору в країнах з розвиненою та трансформаційною економіками; обґрунтовано необхідність централізованого збору інформації щодо доступності банківського сектору в Україні з метою проведення більш точних та достовірних оцінок та прогнозів щодо напрямів розвитку банківського сектору в Україні.
Аналіз досліджень впливу банківського кредитування на економічне зростання показав, що це питання знаходиться у центрі уваги провідних економістів світу. Проте не зважаючи на широкий спектр досліджень із зазначеної проблеми, залишаються недостатньо розкритими питання дослідження й розробки науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо управління економічним зростанням шляхом вдосконалення банківського кредитування комерційними банками промислових підприємств в інституціональних умовах трансформації ринкових відносин в економіці України.
Результатом аналізу концепцій впливу банківського кредитування на економічне зростання став висновок про чіткий взаємозв’язок розвитку банківського кредитування та економічного зростання, оскільки кредитна діяльність є безпосереднім джерелом для забезпечення зростання обсягів виробництва промислових підприємств та підвищення рівня національного багатства в цілому. Існує зовсім мало робіт економістів, в яких банківська діяльність розглядається тільки як інструмент іммобілізації коштів та перерозподілу вже існуючих матеріальних цінностей.
Встановлено, що існує три підходи (парадигми) щодо вивчення впливу фінансового ринку на економічне зростання:
дослідження впливу мікроекономічних індикаторів (наприклад, недостатня кількість інформації при вивченні об’єкту кредитування) на процеси накопичення капіталу і темпи зростання економіки (представники: Дж. Стігліц, В. Бенсівенга, Б. Сміт, Д. Даймонд, Д. Грінвуд);
дослідження функціонування фінансового ринку в моделі ендогенного економічного зростання (представники: М. Пагано, П. Хоуітт, Ф. Агійон, А. Сантомеро);
емпіричні дослідження взаємозв’язку між розвитком кредитування та економічним зростанням (представники: Р. Левайн, Т. Бек, А. Деміргуч-Кунт, Р. Раджан). Всі три підходи не заперечують тісний взаємозв'язок банківського кредитування та економічного зростання країни.
Обґрунтовано, що кредит є важливим фактором створення передумов розвитку реального сектору економіки та економічного зростання, оскільки виступає найважливішим джерелом формування основних та обігових коштів господарюючих суб'єктів, забезпечуючи безперервність відтворювального процесу та прискорення обігу капіталу.
Виявлено, що основними рисами сучасних банківських систем є дворівневий характер банківської системи; наявність системи нагляду за діяльністю комерційних банків, інструментів і методів державного регулювання банківської діяльності; наявність універсальних та сегментованих фінансових інститутів.
Аналіз досвіду побудови зарубіжних банківських систем показав, що є певні відмінності у формуванні банківських систем країн з розвиненою та трансформаційною економіками. Діяльність різноманітних фінансових кредитних інститутів у країнах з розвиненою економікою направлена на забезпечення національної захищеності, стабільності та прагнення зберегти національну приналежність. Основними напрямками розвитку банківських систем країн з трансформаційною економікою, що знаходяться в процесі реформування, є курс на стабілізацію економіки та створення умов сталого розвитку. Проте встановлено, що банки відіграють значну роль у діяльності та розвитку реального сектору як в країнах з розвиненою, так і в країнах з трансформаційною економіками.
В ході аналізу глибини та доступності банківського сектору у країнах з розвиненою та трансформаційною економіками встановлено, що ефективнефункціонуванняекономікикраїни багато в чомузалежитьвідповноцінності тадоступності банківських послуг. Хоча більшість проблем в банківській сфері, як правило, притаманні як одним, так і іншим, певні риси країн з трансформаційною економікою сприяють більшій ймовірності виникнення та затягують строки подолання кризових явищ у банківській сфері.
Аналіз динаміки показників ВВП, активів та зобов’язань банків у країнах з розвиненою та трансформаційною економіками виявив схожі тенденції для обох видів країн, а саме: до кризового 2008 р. ці показники стрімко зростали, проте після світової фінансової кризи вони почали падати. У зв’язку з тим, що аналізовані показники є номінальними, тобто не враховують впливу інфляційних процесів, а також у зв’язку з тим, що у країнах з розвиненою економікою індекс інфляції значно нижче (іноді в декілька разів), ніж у країнах з трансформаційною економікою, встановлено, що динаміка реальних показників по країнах з розвиненою економікою та по країнах з трансформаційною економікою може суттєво відрізнятися від динаміки номінальних. Так, наприклад, встановлено, що номінальне збільшення активів банків у країнах з трансформаційною економікою у післякризовому 2010 р. (майже на 30 %) є лише відбитком того, що цей показник не враховує темпів інфляції.
Відзначено, що аналіз доступності банківських послуг є дуже важливим для достовірної оцінки стану та прогнозування розвитку банківського сектору в країні. Особливо це актуально для країн з трансформаційною економікою, де, на відміну від країн з розвиненою економкою, перелік причин, за якими особи не є споживачами фінансових послуг, є досить великим. Так, наприклад, порівнюючи причини відсутності банківського рахунку у громадян США та Мексики, встановлено, що домінуючою причиною відсутності банківського рахунку в США є, по-перше, відсутність необхідності в такій послузі (53 %), а по-друге, дорожнеча тарифів (45 %). У Мексиці ж високі тарифи за послуги є головною причиною відмови від відкриття рахунку (70 %), при цьому відсутня необхідність в такій послузі лише у 10% опитаного населення.
У зв’язку з тим, що аналіз та прогнозування стану банківського сектору варто проводити з урахуванням показників фінансової глибини та доступності, на рис. 1 схематично відображено методику проведення аналізу та прогнозування банківського сектору країни.
За результатами проведеного аналізу обґрунтовано, що в країнах з трансформаційною економікою причини обмеженості доступу до фінансових послуг не пов'язані з особистісними переконаннями населення, а мають вимушений характер. У зв'язку з цим відзначено, що основним завданням держави є збільшення доступу до фінансових послуг саме за рахунок скорочення числа тих людей, хто недобровільно змушені відмовитися від фінансових послуг.
У цілому наявність банківського рахунку, як депозитного, так і кредитного, є основним показником доступності фінансових послуг. Як показують дані зарубіжних досліджень, в Україні лише 24 % населення мають доступ до банківських рахунків. При цьому, наприклад, у Казахстані –48 %, Російській Федерації – 69 %, США – 91 %, Німеччині – 97 %.
