ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження макроекономічної ролі платіжного балансу країни» розкрито теоретико-методичні засади функціонування та складання платіжного балансу.

Економічна категорія «платіжний баланс» була вперше застосована в економічній теорії Дж. Денемом-Стюартом. Протягом розвитку системи міжнародних економічних відносин визначення платіжного балансу зазнало тривалих еволюційних змін. Проблемам функціонування та регулювання платіжного балансу присвятили свої дослідженні українські та зарубіжні економісти: С. Александер, С. Боринець, М. Васерман, О. Рогач, Д. Сальваторе, А. Філіпенко, В. Шевчук, С. Якубовський.

Виявлено, що на теоретичному рівні в сучасній економічній літературі пропонується комбінований підхід щодо вирівнювання платіжного балансу, який поєднує монетарний та абсорбційний підхід, а також підхід з огляду еластичності. Разом з тим, в дисертації систематизовано еволюцію розвитку теоретичних підходів щодо регулювання платіжного балансу. Така класифікація базується на історичному розвитку економічної думки в провідних країнах світу та динаміці згадування підходів в економічній літературі.

Платіжний баланс завжди був об’єктом державного регулювання. Аналіз еволюції підходів до регулювання платіжного балансу за період з XVIII ст. до початку XXI ст. показав, що в основі механізмів регулювання знаходиться валютний курс, а також попит та пропозиція.

Наголошується на тому, що на сучасному етапі актуальності набувають питання ефективного функціонування національних фінансових систем, визначення напрямків, масштабів і розмірів їхньої взаємодії. В цілому платіжний баланс відображає зовнішньоекономічну діяльність країни за звітний період, що витікає з принципів його складання.

Окремої уваги приділено структурі платіжного балансу, яка в сучасній інтерпретації складається з трьох статей: поточні операції, рух капіталу і офіційні резерви. Формування платіжного балансу як відображення міжнародних розрахунків країни призначено для виконання як облікових, так і аналітичних завдань, що тісно пов’язані між собою.

Вищезгадана класифікаційна структура платіжного балансу, складена на основі офіційних інформаційних документів МВФ. Запропоновано до загальної схеми зображення платіжного балансу додати й статтю «державний зовнішній борг» (рис.1). Залежність національних економік від рівня зовнішніх запозичень є очевидною, а ефективне управління боргом включає взаємозалежні завдання, які корелюють з заходами врівноваження платіжного балансу, а саме: визначення часового періоду за обов’язками країни в рамках обслуговування зовнішнього боргу; прогнозування чистих експортних надходжень та внутрішніх фіскальних надходжень.