ЕКОНОМІКО - ЛАНДШАФТНЕ ЗОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЯК НАУКОВА ОСНОВА ЇХ ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Короткий зміст

Актуальність теми. Багатогранність форм взаємодії суспільства й природи, структурно-компонентна різноманітність природно-територіальних комплексів і значимість земельних ресурсів порівнянно з іншими природними ресурсами визначають необхідність їхнього комплексного дослідження. Це стосується  періоду формування ринкових відносин, коли значна увага надається   науковому обґрунтуванню господарської діяльності, яка б забезпечувала динамічну рівновагу геосистем у нових умовах господарювання.

За таких умов екологобезпечне сільськогосподарське землекористування потребує врахування територіальних, економічних, екологічних і соціальних чинників, які суттєво впливають на стан земель та їхню продуктивність. Насамперед, це стосується регіональних особливостей землекористування, які мають значні відмінності як у природно-кліматичних так і в соціально-економічних та  екологічних аспектах.

Проблемам вивчення земельних ресурсів, їхнього раціонального використання й охорони присв’ячено праці таких науковців як Д.І. Бабміндри,  І.К. Бистрякова, С.Ю. Булигіна,   Б.М. Данилишина,    А.С. Даниленка,   Д.С. Добряка,    О.С. Дорош,

О.П. Канаша,     В.М. Кривова,    А.Г. Мартина,   Г.К. Лоїка,    В.Я. Месель-Веселяка,

Л.Я. Новаковського,   С.О. Осипчука,   П.П. Руснака,   П.Т. Саблука,    А.Я. Сохнича,

М.Г. Ступеня, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, М.М. Федорова,  М.А. Хвесика та інших.

У той же час становлення ринкових земельних відносин,  погіршення екологічного стану земельних ресурсів зумовлюють необхідність пошуку відповідних механізмів формування  екологобезпечного землекористування, поліпшення родючості ґрунтів та охорони земельних ресурсів. Враховуючи актуальність регіоналізації підходів до екологобезпечного землекористування, розв’язати вказані завданя можна на основі економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель. Це дасть змогу врахувати конкретні  регіональні особливості у використанні та охороні земельних ресурсів.

Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена значимістю проблеми економіко-ландшафтного зонування  сільськогосподарських земель, розв’язання  якої спрямовано на розкриття ідеї екологобезпечного використання земель і дотримання принципів сталого розвитку землекористування. Таке розуміння досліджуваної проблеми визначило вибір теми, мети, завдань і структури дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напряму наукових досліджень ДП „Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань" „Проведення наукових досліджень та розробка рекомендацій з удосконалення формування системи землеволодінь та землекористувань для забезпечення конкурентноспроможності реформованих суб'єктів сільськогосподарського виробництва з врахуванням регіональних особливостей" (номер державної реєстрації 0105U005683), в межах якого автором розроблені рекомендації з удосконалення формування системи землеволодінь та землекористувань з метою забезпечення конкурентноспроможності реформованих суб'єктів виробництва сільськогосподарської продукції з врахуванням регіональних особливостей Рівненської області

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є  теоретико-методологічне обґрунтування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування на основі економіко-ландшафтного зонування сільсько-господарських земель на регіональному рівні у ринкових умовах.

Досягнення  мети дисертаційної роботи визначило вирішення таких завдань:

проаналізувати сучасні наукові підходи до розуміння  сутності екологобезпечного землекористування та охорони сільськогосподарських земель;

удосконалити методику визначення економічної ефективності використання  сільськогосподарських земель;

 розробити теоретико – методологічні  підходи до економіко-ландшафтного зонування    сільськогосподарських земель;

обґрунтувати сутність та основні показники економічної ефективності використання сільськогосподарських земель економіко-ландшафтних зон;

визначити основні напрями  організації екологобезпечного використання  та охорони земель на основі економіко-ландшафтного зонування;

 проаналізувати природно-ландшафтні характеристики сільськогосподарських земель та здійснити ретроспективний аналіз сільськогосподарського землекористування;  

провести економіко-ландшафтне зонування території досліджуваного  регіону;   

сформувати пропозиції щодо  використання деградованих і малопродукивних земель Рівненської області й визначити основні напрями оптимізації їх використання на основі запропонованого економіко-ландшафного зонування сільськогосподарських земель;                                                                                                                                                                                                    

дослідити механізм екологобезпечного та  ефективного використання сільськогосподарських земель.

Об’єктом дослідження   є процес економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель з метою їх екологобезпечного використання на регіональному рівні. Для апробації результатів дослідження вибрано землекористування Рівненської області,  для якого характерні складна ландшафтна структура, значне техногенне навантаження й антропогенне перетворення ландшафтів,   різноманітність економічних та екологічних умов сільськогосподарського землекористування.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад з питань удосконалення екологобезпечного використання й охорони земельних ресурсів у ринкових умовах господарювання з врахуванням регіональних особливостей  Рівненської області.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та фундаментальні положення економічної теорії, економіки природокористування, регіональної економіки, а також праці провідних українських і зарубіжних вчених з проблем використання земель, підвищення їхньої ефективності й раціоналізації. Проблема використання земель сільськогосподарського призначення досліджувалася з урахуванням конкретних економічних умов і реального стану екологічної та соціальної ситуації в регіоні. За допомогою методів наукової абстракції, синтезу та аналізу обґрунтовано сутність екологобезпечного використання земель, вивчено і систематизовано чинники, що впливають на його рівень у контексті оптимізації землекористування в ринкових умовах. Монографічний метод дав можливість проаналізувати досвід та особливості  сучасного використання сільськогосподарських земель. Для визначення основних чинників, від яких залежить ефективність використання земель сільськогосподарського призначення, було застосовано економіко-статистичні й економіко-математичні методи, табличний і графічний прийоми. Такі методи як розрахунково-конструктивний, групування, індексів, визначення показників, відносних величин, середніх величин, індукції та дедукції, системно-структурного аналізу застосовані при розробці економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель.

Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Головного управління сільського господарства і продовольства Рівненської облдержадміністрації, Рівненського обласного управління статистики та управління земельних ресурсів у Рівненській області, науково-дослідних установ.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати дисертаційного дослідження, що винесені на захист, є новими і полягають у тому, що на основі запропонованого  економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель  автором обґрунтовано екологобезпечне їх  використання та шляхи підвищення ефективності охорони земельних ресурсів у  ринкових умовах.

До найвагоміших результатів, що виносяться на захист, належать такі:

вперше

запропоновано проведення економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель з метою їх екологобезпечного використання на регіональному рівні,  шляхом групування сільськогосподарських земель за ступенем однорідності впливу  факторів, які визначають еколого-економічний стан земель з урахуванням  особливостей функціонування  ландшафтів. Обґрунтовано теоретико-методологічні  підходи до вказаного зонування, визначено його мету, принципи та основні показники  економічної ефективності землекористування економіко-ландшафтних зон;

на основі економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель Рівненської області розроблено механізм екологобезпечного та ефективного їх використання, який ґрунтується на підпорядкованості  системи землеробства екологічним, економічним  і ландшафтним умовам економіко-ландшафтних зон;

удосконалено

методику визначення економічної ефективності використання  сільськогосподарських земель, яка полягає у розрахунку загальної економічної ефективності з урахуванням коефіцієнта ґрунтозахисної ефективності агрофону й показника відвернутих екологічних збитків у вартісному виразі;

правові, економічні й екологічні підходи до охорони земель,  спрямовані на  екологобезпечне використання, підвищення ефективності природоохоронних заходів, попередження та оцінку негативного антропогенного впливу на сільськогосподарські землі;

 набули подальшого розвитку

теоретичні основи екологобезпечного землекористування в ринкових умовах, які полягають в обґрунтуванні економіко-ландшафтного зонування  сільсько-господарських земель як наукового підходу до їх екологобезпечного використання;

принципи підвищення  економічної ефективності використання земельних ресурсів, суть яких полягає у  наближенні штучних агроекосистем до природних, та прогнозуванні майбутніх доходів від формування екологічно збалансованих агроландшафтів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблені  пропозиції для екологобезпечного використання і охорони земельних ресурсів в  ринкових умовах шляхом здійснення  економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель. Вони можуть використовуватись при розробці регіональних програм використання і охорони земельних ресурсів, в проектних землевпорядних розробках на місцевому рівні.

Результати досліджень використані при розробці НДР  ДП „Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань" „Проведення наукових досліджень та розробка рекомендацій з удосконалення формування системи землеволодінь та землекористувань для забезпечення конкурентноспроможності реформованих суб'єктів сільськогосподарського виробництва з врахуванням регіональних особливостей" (номер державної реєстрації 0105U005683), в межах якої автором розроблені рекомендації з удосконалення формування системи землеволодінь та землекористувань з метою забезпечення конкурентноспроможності реформованих суб'єктів виробництва сільськогосподарської продукції з врахуванням регіональних особливостей Рівненської області (довідка                  ДП „Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань "  від 15.09.2008 р. № 118).  

Пропозиції автора, стосовно формування екологобезпечного земле-користування на основі економіко-ландшафтного зонування сільськогосподарських земель для умов Рівненської області, системи заходів з екологічної оптимізації агроландшафтів, консервації  деградованих та малопродуктивних ґрунтів орних земель, механізму ефективного їхнього використання впроваджені у ДП “Рівненський науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою” при проектувані заходів щодо раціонального використання та охорони земель Рівненського регіону (довідка ДП “Рівненський науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою” від 11.12.2008 р. № 01/ 3595).  

Висновки та основні результати дисертаційного дослідження реалізуються у навчальному   процесі Національного університету біоресурсів і природо-користування України при викладанні дисциплін “Охорона земель”, “Прогнозування використання та охорони земельних ресурсів”, (довідка від  18.12.08 № 61).

Особистий внесок здобувача. Усі результати наукових досліджень, наведені у дисертаційній роботі, одержані автором особисто, зокрема дано авторську оцінку регіональних особливостей  використання земель в умовах Рівненської області, вдосконалено методичні підходи до  визначення економічної ефективності використання  сільськогосподарських земель, вперше розроблено й обгрунтовано економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель з метою їх екологобезпечного  використання. Запропоновано систему  заходів, спрямованих на оптимізацію сільськогосподарського землекористування,  і розроблено механізм екологобезпечного й ефективного використання земель на основі здійсненого  економіко-ландшафтного зонування.  

Еколого-економічне обґрунтування запропонованого авторського підходу до вирішення важливого наукового завдання екологобезпечного використання та охорони земельних ресурсів є  його особистим внеском в економічну науку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового  дослідження доповідались на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: ”Управління земельними ресурсами в контексті сталого розвитку”(м. Київ, листопад,     2005),     ”Наука     та     освіта     без     кордонів:       економічні   науки” (м. Дніпропетровськ, грудень 2005),  ”Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільсьва”(м.Харків, жовтень, 2006), “Управління використанням та охороною земельних ресурсів на засадах сталого землекористування та євроінтеграційних процесів України”(м. Київ, жовтень, 2008),  на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та наукових працівників Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2005-2008рр.). 

Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковані у семи наукових працях загальним обсягом 2,2 друкованого аркуша, п’ять із них  – у фахових виданнях. Усі публікації належать особисто дисертанту.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки. Дисертація містить 12 таблиць,   18 рисунків, 8 додатків. Список використаних джерел включає 170 найменувань.