ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

Актуальність теми. Важливість наукового завдання, вирішенню якого присвячена дисертація, полягає у визначенні і науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних та прикладних засад забезпечення природно-екологічної безпеки України. Значущість цього завдання пояснюється тим, що ризик виникнення природних надзвичайних ситуацій у межах території України залишається досить високим. Це обумовлено насамперед природними умовами території, на якій ймовірне виникнення  широкого спектру несприятливих природних явищ і процесів. Із збільшенням кількості природних катастроф ростуть і економічні збитки. Масштаби багатьох природних катастроф є такими, що навіть високорозвинені країни зазнають значних труднощів при ліквідації їх наслідків.

Зростання техногенного навантаження на екосистему спричиняє розширення масштабів негативних природних явищ і процесів. Актуальність проблеми забезпечення безпеки населення від природних надзвичайних ситуацій обумовлена тенденціями постійного зростання втрат людей і збитків у національному господарстві.

Значний внесок у дослідження екологічної безпеки, зокрема природно-екологічної, динаміки її стану, структури та організації зробили вітчизняні та зарубіжні вчені Барановський В. А., Бистряков І. К., Борщевський П. П., Васюта О. А., Волошин С. М., Гродзинський М. Д., Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Зербіно Д. Д., Касті Дж., Качинський А. Б., Квернер І.,
Ковтун В. В., Козьменко С М., Луцько В. С., Махутов М. А., Олійник Я. Б., Паламарчук М.М., Реймерс М. Ф., Степаненко А. В., Фащевський М. І.,
Хвесик М. А., Хлобистов Є. В., Шахраманьян М. А., Яцик А. В. та інші.

Разом з тим потребують подальшого вдосконалення окремі питання теоретико-методологічних і прикладних засад забезпечення природно-екологічної безпеки України. Підвищення ефективності управління природно-екологічною безпекою в умовах ринкової економіки вимагає визначення нових пріоритетів розвитку суспільства, врахування їх при розробці основних напрямів економічного і соціального розвитку України та програм розвитку окремих галузей економіки.

Така ситуація вимагає розробки низки заходів, а саме: стратегії державної інвестиційної підтримки модернізації народного господарства; збільшення обсягів фінансування робіт з попередження і реагування на надзвичайні ситуації; переходу на нові принципи організації захисту населення від надзвичайних ситуацій, що передбачає гарантування комплексної безпеки, яка у багатьох випадках визначається економічними законами і політичними рішеннями.

Тому наведені положення та низка інших причин вплинули на вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його актуальність, наукову та практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо пов’язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами: 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів України до 2015 року” (номер державної реєстрації 0104U003168), у межах якої автором виконані розробки із стратегії гарантування природно-техногенної безпеки
м. Севастополь, а також Волинської, Житомирської та Рівненської областей; ІІІ-7-06(90) “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер державної реєстрації 0106U005191), у межах якої проведено наукові дослідження і виконано розробки з природно-техногенної безпеки регіонів; ІІІ-3-05(87) “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193), у межах якої обґрунтовано теоретико-методологічні підходи стратегічного управління заходами щодо зниження негативних факторів природного походження.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні і науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад забезпечення природно-екологічної безпеки України та розробці шляхів підвищення ефективності управління нею в умовах ринкової економіки.

Для досягнення цієї мети дослідження були поставлені наступні завдання:

·                 визначити місце природно-екологічної безпеки в системі національної безпеки;

·                 з’ясувати сутність поняття геопросторової організації природно-екологічної безпеки;

·                 визначити методичні підходи до дослідження геопросторової організації природно-екологічної безпеки;

·                 проаналізувати динаміку і структуру природно-екологічної безпеки України та її регіонів;

·                 оцінити стан геопросторової організації природно-екологічної безпеки життєдіяльності населення України;

·                 розробити шляхи підвищення рівня природно-екологічної безпеки в умовах ринкової економіки;

·                 розглянути економічний механізм регулювання природно-екологічної безпеки;

·                 розробити прогноз природно-екологічної безпеки регіонів України до 2015 р.;

·                 обґрунтувати стратегію геопросторової організації забезпечення безпеки від надзвичайних ситуацій природного характеру.

Об’єктом дослідження є процес формування економічних засад забезпечення природно-екологічної безпеки України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні аспекти забезпечення природно-екологічної безпеки.

Методи дослідження. Методологічну основу проведеного дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, геоекології, законодавчі та нормативні акти. Для вирішення поставлених завдань були використані, зокрема, наступні методи: системно-структурний – для визначення  сутності, структури та основ управління природно-екологічною безпекою; економіко-математичні – для розрахунку кількісних параметрів територіальної організації природно-екологічної безпеки за її складовими; статистичного аналізу – для дослідження стану і динаміки стану природно-екологічної безпеки регіонів; SWOT-аналіз – для визначення сильних і слабких сторін, можливих загроз за кожним видом природної небезпеки; рейтингових оцінок – для проведення розподілу регіонів за рівнем природно-екологічної безпеки; інформаційно-комп’ютерний – для аналізу природно-екологічної безпеки, визначення її тенденцій і стратегії її гарантування.

Інформаційно-аналітичну базу дослідження становлять статистичні матеріали та нормативно-правові акти і регулятивні документи центральних і регіональних органів державної влади, органів місцевої влади, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, інші аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

-         сформульовано авторське визначення поняття природно-екологічної безпеки у просторовому аспекті, що, на відміну від існуючих, ґрунтується на поєднанні факторів природної та екологічної безпеки і характеризує стан захищеності населення і довкілля від потенційних або реальних небезпек природно-екологічних явищ або впливу їх наслідків;

удосконалено:

-        теоретико-методологічні підходи до еколого-економічної оцінки складових природно-екологічної безпеки України в цілому та її регіонів у просторовому вимірі, що дозволяє виявити закономірності виникнення і поширення конкретних видів природних небезпек;

-        методику комплексної еколого-економічної оцінки ризиків надзвичайних ситуацій природного характеру на основі визначення інтегральних індикаторів геологічної, гідрологічної, метеорологічної, епідеміологічної небезпек та пожеж у природних екосистемах, що враховує не тільки ризики від природних надзвичайних ситуацій, які вже сталися, а й прогнозовані зони можливого ураження від природних небезпек та кількість зосередженого населення в них;

набуло подальшого розвитку:

-        визначення сутності та структури організаційно-економічних механізмів управління природними катастрофами, які включають стимулюючі, накопичувально-розподільчі, системогармонізуючі, аудиторсько-дозвільні, компенсаційно-стягувальні, податкові, страхові та інші інструменти;

-        складові системи забезпечення природно-екологічної безпеки України відповідно до нової парадигми протидії катастрофам;

-        основні напрями державної політики щодо запобігання і зменшення ризиків надзвичайних ситуацій природного характеру та їх наслідків, серед пріоритетів якої виділено ідентифікацію, оцінку і прогноз стратегічних природно-екологічних ризиків, розроблення наукових основ переходу на нову стратегію управління безпекою із введенням національних стандартів ризику, формування системи страхування ризиків, розроблення типових паспортів ризиків природно-екологічної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування при розробці регіональної економічної політики. Вони обґрунтовують методологічні основи прогнозування соціально-економічного розвитку України з урахуванням імовірності виникнення і прояву природних небезпек. Результати дослідження можуть бути використані при розробці організаційно-господарських, нормативно-планових, соціально-економічних документів, прогнозів, проектів та програм. Практичну цінність мають методологічні положення щодо оцінки масштабів впливу ймовірних надзвичайних ситуацій природного характеру на господарство та населення регіонів, а також обґрунтування заходів щодо підвищення рівня природно-екологічної безпеки території.

Окремі результати дисертаційного дослідження використані: Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні державних замовлень і планових фундаментальних науково-дослідних робіт та при підготовці аналітичних і доповідних матеріалів (довідка №01-11/95 від 05.02.2008 р.); Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при розробці Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2006 році (довідка №02-7236/294 від 28.05.2008 р.); Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова при виконанні держбюджетної наукової теми та підготовці навчальних програм (довідка
№02-10/1627 від 05.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційне дослідження – це самостійно виконана робота, в якій використані лише власні ідеї, висвітлені в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на наукових, науково-практичних конференціях та семінарах: “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України ” (м. Київ, 2004 р.); Міжнародному Форумі молодих учених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м. Київ,
2005 р.); “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м. Київ,
2005 р.); “Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (м. Київ, 2006 р.); “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 друкованих праць загальним обсягом 12,7 друк. арк., з них 5 – у колективних наукових виданнях, 4 – в одноосібних наукових фахових виданнях, 6 – у матеріалах наукових конференцій, 2 – в інших наукових виданнях (12,2 друк. арк. належить особисто автору).

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки комп’ютерного тексту, який включає 20 таблиць і 12 рисунків. Список використаних джерел із 204 найменувань викладено на 18 сторінках, 17 додатків – на 17 сторінках.