ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Автореферат

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи, зв'язок роботи з темами та планами.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку територіальної рекреаційної системи. У розділі визначено сутність та значення територіальної рекреаційної системи у розвитку регіону, виділено особливості функціонування територіальної рекреаційної системи та визначено перспективи її розвитку.

Дослідження основоположних наукових засад функціонування територіальної рекреаційної системи засвідчило існування суттєвих розбіжностей у розумінні проблем розвитку рекреації і туризму та пошуку ефективних механізмів їх вирішення, спрямованих на підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу.

У роботі констатується, що територіальна рекреаційна система має складну внутрішню структуру і широкі зовнішні зв'язки. У ході дослідження було встановлено, що її внутрішня структура обумовлюється рівнем розвитку матеріально-технічної бази галузей рекреаційної спеціалізації, виробничої та соціальної інфраструктури, станом навколишнього середовища, наявністю трудових ресурсів, характером розселення мешканців у рекреаційних районах тощо. Зовнішні зв'язки територіальної рекреаційної системи визначено економічними та соціальними умовами комплексоутворення (географічне та геополітичне положення, транспортне сполучення, зв'язок із базами матеріально-технічного та продовольчого забезпечення, розташування відносно зон залучення рекреантів і додаткової робочої сили та ін.).

На основі комплексного підходу до розвитку рекреації й туризму в регіоні, який забезпечує територіальна рекреаційна система, встановлено її вплив на створення нових робочих місць, збільшення доходів до бюджетів усіх рівнів, розвиток інших видів діяльності, надходження вільноконвертованої валюти, розвиток інфраструктури тощо (рис. 1), що сприяло визначенню місця і ролі територіальної рекреаційної системи у вирішенні економічних та соціальних проблем та дозволило визначити загальний вплив її функціонування на економіку регіону. При цьому аргументовано авторські визначення територіальних рекреаційних систем на основі ґенези термінів і позначуваних ними понять, встановлення між ними взаємозв'язку і субординації, їх місця в теорії та шляхом виділення регіональних особливостей розвитку рекреації і туризму, складових рекреаційного та туристичного продукту, що дозволяє запровадити єдину термінологію та привести її у відповідність до міжнародних стандартів. Запропоновані визначення понятійного апарату розвитку територіальних рекреаційних систем дають можливість більш глибше аналізувати проблеми рекреації й туризму в конкретному регіоні, отримувати відповідь на логічне запитання про співвідношення семантичного навантаження наукових категорій "рекреація" і "туризм", "рекреаційно-туристична сфера" й "індустрія туризму" та інших, оскільки дуже часто ці поняття сприймаються і подаються в літературних джерелах як синоніми.