МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ РОЗВИТКУ СУБ\'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі – «Теоретичні засади забезпечення екологічної спрямованості розвитку суб'єктів господарювання» – визначено сучасні тенденції еколого-економічного розвитку суб'єктів господарювання на рівні Донецької області, досліджено еволюцію підходів до використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища у процесах суспільного виробництва, надано характеристику сутності та встановлено ознаки екологічної спрямованості розвитку суб'єктів господарювання.

На основі дослідження сучасних особливостей розвитку економіки України, пов’язаних із підвищенням соціальної відповідальності бізнесу, виявлено поступову втрату конкурентних переваг вітчизняних суб'єктів господарювання за якісним та кількісним складом залучених до процесів суспільного виробництва природних ресурсів. Показано особливу значущість проблем гармонізації еколого-економічних характеристик господарської діяльності на прикладі Донецької області, що представляє один з найбільш промислово розвинутих регіонів, частка якого у 2010 р. склала 10,6% валового внутрішнього продукту України.

З метою комплексного аналізу еколого-економічних наслідків розвитку суб’єктів господарювання визначено динаміку основних результатів природокористування та охорони навколишнього середовища. Особливістю аналізу є розрахунок питомих значень відносно одиниці валового регіонального продукту (ВРП), що дозволяє оцінити рівень участі природних ресурсів у процесах створення суспільних та економічних благ (табл.1).

            За результатами аналізу індексів, наведених у табл. 1, виявлено позитивні тенденції формування окремих екологічних показників діяльності суб'єктів господарювання, що проявляються у зниженні обсягів залучених природних ресурсів до процесів виробництва економічних і суспільних благ, зменшенні рівня викидів, скидів забруднюючих речовин, утворення і накопичення відходів та зростанні витрат на охорону навколишнього середовища. Водночас порівняння динаміки екологічних характеристик з індексами ВРП та обсягами промислової продукції дозволило встановити нерівномірність темпів і розбалансованість напрямів зміни показників у сфері виробництва благ та у сферах природокористування, забруднення й охорони навколишнього середовища. Причинами цього визначено відсутність стійкої мотивації суб'єктів господарювання до гармонізації еколого-економічних результатів розвитку, прояв наслідків прийняття неоптимальних з позиції екологічних критеріїв управлінських рішень у попередні періоди господарювання. З огляду на це обґрунтовано необхідність формування методологічних засад забезпечення розвитку, при якому раціональне використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища та відтворення природно-ресурсного потенціалу стає умовою зростання економічних переваг та посилення конкурентних позицій на ринку.