АГРОТУРИЗМ ЯК ФОРМА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий зміст

Актуальність теми дослідження. Сучасна ситуація на селі, виходячи із соціально-економічних показників рівня добробуту сільського населення, є досить критичною. Пов’язано це, головним чином, із низьким рівнем ефективності сільського господарства, яке до останнього часу залишається основним джерелом доходів жителів села. Тому на порядку денному стоїть проблема диверсифікації підприємницької діяльності на селі з метою збільшення доходів сільського населення. Одним із таких напрямів цілком може бути розвиток агротуризму, про що свідчить практика більшості країн світу, де він набув широкого розвитку. Це зумовлює високу актуальність дослідження суті та перспектив розвитку цього напряму підприємництва, особливо в Західному регіоні України, де його розвитку потенційно сприяють органічне поєднання специфіки сільськогосподарського виробництва, розселення сільського на­селення і природних та історико-етнічно-культурних цінностей.

Актуальність проблеми розвитку агротуризму викликає значний інтерес до неї з боку зарубіжних і вітчизняних дослідників. Проблемі розвитку туризму як виду відпочинку та можливого напряму бізнесової діяльності присвячено праці таких учених, як Л.Агафонова, З.Балченко, О.Бондарчук, В.Герасименко, Л.Гринів, О.Гулич, М. Долішній, Л.Дудник, Ю.Зінько, В.Кардаш, А.Кліма­шевсь­кий, В.Кравців, Р.Крамченко, В.Липчук, О.Любімцева, Ю.Ніколаєнко, В.Пархо­менко, І.Рожко, Ю.Стадницький, О.Старовойтенко, Д.Стеченко, В.Провозін та ін. В економіко-географічному (регіональному) аспекті проблеми розвитку туристичної галузі вивчають А.Голіков, Д.Балди, М.Багров, Ю.Веденін, О.Лихо­манков, І.Твердохлєбов та ін. Однак у їхніх роботах розглянуті в основному питання розвитку туризму взагалі, переважно пов’язаного з міським і курортно-рекреаційним його видами. У більшості праць цих учених висвітлені переважно теоретичні положення щодо регулювання розвитку туристичної галузі. Певну наукову інформацію про агротуризм як специфічний вид туризму можна знайти у працях таких вітчизняних учених, як А.Амоша, І.Балабанов, В.Брус, М.Ви­шиванюк, В.Гловацька, П.Горішевський, Ю.Губені, В.Данильчук, В.Євдоки­менко, Ю.Зінько, М.Русинський, Г.Іваницька, В.Кіфяк, М.Костриця, Н.Кудла, Н.Липчук, Л.Мармуль, С.Пономарьов, М.Сальська, В.Снітинський, В.Цибух, Г.Черевко. Досить корисними є результати досліджень розвитку агротуризму в інших країнах, зокрема у Польщі, які представлені в працях таких польських учених, як А.Балінська, Р.Бялобжеська, М.Вирвич, М.Возьняк, А.Вятрак, Я.Га­лач­кевич, В.Готкевич, М.Дембневська, Р.Кісель, А.Ковальська, М.Козей, М.Ла­гуна, Я.Маєвський, Л.Пшезборська, А.Столярська, М.Снайдер, А. Язьвіньська, М. Яліник та ін. Проте в науковій літературі та й у практиці ще немає однозначності щодо розуміння агротуризму як одного з видів туризму та підприємницької діяльності на селі, очевидно, тому що агротуризм у нашій країні ще фактично тільки починає розвиватись, а це вносить певну плутанину у дефініційний апарат і, відповідно, ускладнює вирішення пов’язаних із цим проб­лем визначення перспектив, пріоритетів його подальшого розвитку й способів їх реалізації. З розвитком агротуризму закономірно виникає все більше питань, що потребують пошуку способів їх вирішення відповідно до динамічних змін стану економічного середовища в країні. А це формує досить широке поле для подальших наукових досліджень агротуризму і визначає високий рівень їх актуальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є скоординованою з планом науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету за темами на 2001-2005 рр. „Обґрун­тування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (№ держреєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (№ держреєстрації 0106U002073). Роль дисертан­та полягає у розробці рекомендацій щодо розвитку агротуристичної діяльності і створення організованого, регульованого ринку агротуристичних послуг у регіо­ні з метою сприяння створенню умов для активізації підприєм­ницької діяльності сільського населення і на цій основі –  комплексного зрівноваженого розвитку сільських територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-теоретичних засад і практичних напрямів формування й розвитку організованого ринку агротуристичних послуг на основі активізації підприємницької діяльності сільського населення і створення для цього необхідних умов. Досягнення поставленої мети забезпечується виконанням наступних взаємопов’язаних завдань:

-      обґрунтувати сутність і місце агротуризму як соціально-економічного явища й виду туризму в системі інших його видів;

-      уточнити основні функції агротуризму та систематизувати можливі наслідки його впливу на соціально-економічне та екологічне середовище;

-      розробити методику оцінки ефективності агротуризму для самого господарства, соціально-економічного середовища та учасників агротуризму;

-      визначити сутність агротуристичного продукту й обґрунтувати класифікацію його видів;

-      розробити методику здійснення категоріальної оцінки агротурис­тичних господарств, яка дозволяє врахувати основні чинники, що формують рівень агротуристичної привабливості цих господарств, і впливає на формування ціни на агротуристичні послуги;

-      визначити наявність передумов для розвитку агротуризму в Україні;

-      виявити динаміку розвитку агротуризму і формування ринку агротуристичних послуг та їх чинники;

-      розробити максимально просту методику формування ціни на агро­туристичні послуги з врахуванням їх якості;

-      удосконалити підходи до здійснення оплати за агротуристичні послуги з врахуванням можливості її диференціації і диверсифікації залежно від категорій туристів та їх преференцій;

-      сформувати й систематизувати вимоги до організації матеріально-технічної бази агротуристичних господарств.

Об’єктом дослідження є процеси становлення соціально-економічних умов для розвитку агротуристичної підприємницької діяльності та формування ринку агротуристичних послуг у регіоні.

Предметом дослідження є сукупність науково­-теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку агротуристичної діяльності та формування ринку агротуристичних послуг у регіоні.

Методи дослідження. Дослідження виконані на основі фактичних матеріалів і літературних джерел, що стосуються проблем розвитку агро­туризму в регіонах України, а також на основі власних спостережень автора. Одним з основних методів дослідження визначеної проблеми є монографічний, який доз­волив вивчити наявні опубліковані джерела та ознайомитись із зарубіжним дос­відом розвитку агротуризму, становлення ринку агротуристичних послуг і фор­мування його інфраструктурного та інституційного забезпечення. При цьому використані як матеріали з опрацьованих літературних джерел, так і матеріали, зібрані за допомогою соціологічного дослідження особисто автором під час відвідування низки агротуристичних господарств як в Україні, так і за кордоном. Застосовані елементи економіко-статистичних методів дослідження (графічний, індексний, порівнянь, групування, кореляційно-регресійний) забезпечили оцінку тенденцій динаміки розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг, дозволили виявити основні чинники, що впливають на цей розвиток. На основі результатів застосування комплексного аналізу та системного підходу до вивчення досліджуваних процесів розроблено рекомендації щодо розвитку агротуристичної діяльності й створення організованого регульованого ринку агротуристичних послуг у регіоні з метою сприяння створенню умов для активізації підприємницької діяльності сільського населення і на цій основі – комплексного зрівноваженого розвитку сільських територій.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими резуль­татами проведених досліджень, що мають характер наукової новизни, є наступні:

вперше:

-      розроблено методику здійснення категоріальної оцінки агротурис­тичних господарств, яка дозволяє врахувати основні чинники, що формують рівень агротуристичної привабливості цих господарств і впливають на ціни на агротуристичні послуги;

-      розроблено методику формування ціни на агротуристичні послуги з врахуванням якості надаваних послуг на основі особистісно орієнтованого підходу та можливості диверсифікації і диференціації залежно від категорій туристів та їх преференцій;

удосконалено:

-      підходи до підвищення рівня організації та використання матеріально-технічної бази агротуристичних господарств на основі доповнення їх методичними рекомендаціями щодо послідовності формування ефективного рівня гостинності в агротуристичних господарствах;

набули подальшого розвитку:

-      трактування поняття і місця агротуризму в системі споріднених видів туризму через виділення його в рамках туризму сільського зеленого у самос­тій­ний специфічний вид туризму як такий, що загалом має відпочинковий харак­тер і здійснюється в сільській місцевості, забезпечуючи його учасникам можливість добровільної безпосередньої участі у технологічних процесах із виробництва сільськогосподарської продукції у поєднанні з відпочинком, оздоровленням і одержанням комплексного фізичного, морального та естетичного задоволення;

-      сутність агротуристичного продукту як результату реалізації функцій агротуризму та здійснення агротуристичної діяльності і класифікація видів цього продукту відповідно до основних його видів;

-      розуміння і теоретичні засади визначення ефективності підпри­єм­ницької діяльності у напрямі їх адаптації до специфіки агротуристичної діяльності з диференціацією стосовно суб’єктної орієнтації цієї ефективності: для власника агротуристичного господарства; для соціально-економічного середовища сільської території; для самого агротуриста та з виділенням основних її аспектів: – економічного, екологічного та соціально-демографічного – на основі врахування моментів корисності агротуристичної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані під час досліджень науково обґрунтовані результати мають практичне значення для вирішення проблеми формування організованого ринку агротуристичних послуг на основі розвитку агротуристичної діяльності у сільських регіонах і створення необхідних для цього умов, а саме розвитку необхідного інфраструктурного та інституційного забезпечення. Рекомендації автора щодо перспективного розвит­ку агротуризму у Львівській області та створення необхідних для цього умов схвалені Управлінням культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації і прийняті до врахування під час визначення стратегічних пріоритетів розвитку регіонального агропромислового комплексу й сільських територій області (довідка № 8/969 від 25.06.2008 р.). Рекомендації щодо вдосконалення механізму формування основних напрямів розвитку агротуризму в регіоні, а також методика розрахунку ціни на агротуристичні послуги та рекомендації щодо категоризації агротуристичних господарств розглянуті, схвалені й прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №01-16/285 від 13.07.2008 р.) та Головним управлінням з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 503/07-15/49 від 08.07.2008 р.). Наукові підходи до класифікації видів туризму та обґрунтування в ній місця й значення агротуризму, окреслення його характерних особливостей як окремого і самостійного виду туристичної діяльності й форми активного відпочинку, систематизація його функцій в контексті зрівноваженого розвитку сільських територій, підходи до здійснення категоризації агротуристичних господарств та обґрунтована методика визначення оптимальної ціни на агротуристичні послуги залежно від категорії агротуристичного гос­подарства схвалені і прийняті до використання Львівським обласним центром сприяння розвитку сільського зеленого туризму (довідка № 1 від 03.05.2008 р.).

Результати і висновки дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету під час викладання курсів “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Економічні взаємовідносини в АПК” і застосовані для складання методичних вказівок до вивчення цих курсів студентами економічного факультету (довідка №01-28-01/2 від 14.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторське розуміння сутності, значення і місця, а також створення умов для подальшого розвитку агро­туризму як соціально-економічного явища та виду позасільськогосподарської підприємницької діяльності на селі та формування організованого ринку агротуристичних послуг у регіоні. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2001 р.); “Межрегиональные проблемы экологической безопасности” (м. Суми-Санкт-Петербург, 2002 р.); “Актуальні проблеми формування економічної системи України” (м. Львів, 2002 р.); “Актуальные проблемы финансового менеджмента на предприятиях” (м. Донецьк, 2003 р.); “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 2003 р.); “Економічна система України” (м. Львів, 2005 р.); “Альтернативні джерела доходів населення” (м. Ропчице, Польща, 2006 р.); “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м.Донецьк, 2006 р.); “Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (м. Полтава, 2007 р.); “Географія і туризм: європейський досвід” (м. Львів, 2007 р.); “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти розвитку матеріально-технічної бази” (м. Львів, 2008 р.); “Агротуризм як напрям диверсифікації економічної активності на селі” (м. Харків, 2008 р.);  “Аграрний форум – 2008” (м. Суми, 2008 р.), а також на регіональних і всеукраїнських наукових конференціях і симпозіумах: ”Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье” (м. Одеса, 2002 р.); “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні: Економіка і право” (м. Київ, 2002 р.); “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (м. Тернопіль, 2002 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002 р.); “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (м. Львів, 2005 р.); “Управління регіональним та економічним розвит­ком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Івано-Фран­ківськ, 2005 р.); “Український шлях в НАТО і Європейський Союз” (м. Львів, 2006 р.); “ Туризм сільський зелений” (м. Луганськ, 2007 р.) та на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2006-2008 рр.

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 26 наукових працях, з яких 7 – у фахових виданнях та 19 – у матеріалах міжнародних наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 5,42 друк. арк., в т.ч. у фахових виданнях – 2,04 друк. арк.; особисто автора – 5,11 друк. арк. всього, в т.ч. у фахових виданнях – 2,04 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, виконана на 241 сторінці комп’ютерного тексту, з них 198 сторінок основного тексту. Список використаних джерел, що охоплює 207 позицій, займає 19 сторінок. Робота містить 25 таблиць, 17 рисунків, 14 додатків на 24 сторінках.