СТРАТЕГИЯ ИНТЕГРАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ Автореферат

У вступі розкрито актуальність теми дослідження, вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання дослідження, викладено наукову новизну наукових результатів та їх практичне значення, обгрунтовано особистий внесок здобувача та доведено про апробацію результатів дисертації, публікації основних положень, а також структуру й обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теоретичне і методологічне обґрунтування дослідження проблеми інтеграційного розвитку національної економіки" систематизовано концептуальні підходи до методології дослідження економічних систем, структури національної економіки в умовах глобальних і локальних циклічних коливань, формування концепції багатовекторної інтеграції України у світову економіку на основі аналізу основних показників між економічними системами України та інших країн. Обґрунтовано необхідність структурних зрушень в процесі конвергенції економічних систем.

Встановлено, що для теоретичного та методологічного обґрунтування стратегії інтеграційного розвитку національної економіки, поряд із застосуванням системного підходу, потрібно досліджувати адаптивність структури економічної системи через макроекономічний аналіз на основі критерію ефективного взаємопроникнення різних за рівнем економічного розвитку країн і систем.

В результаті проведеного теоретичного дослідження отримано показники розвитку національної економіки, які необхідно враховувати при обґрунтуванні інтеграційної стратегії в умовах глобалізації, серед яких виділено структурні підсистеми, що забезпечують ефективне її функціонування матеріально-речовинної і суспільної складових економічної системи як сукупність системоутворюючих і системозабезпечуючих ресурсів структури національної економіки, необхідних в процесі синхронізації з іншими економічними системами.

Зміст економічної системи як категорії та об'єкта інтеграційного розвитку розкрито для умов системних перетворень в процесі трансформації, обумовленої внутрішніми і зовнішніми чинниками, що відображає ступінь готовності та прагнення економічної системи до формування нової більш складної структури. Оптимальний інтеграційний розвиток національної економіки з точки зору здатності до взаємопроникнення структур різних економічних систем обґрунтовано з урахуванням циклічних коливань світової економіки.

Систематизовано теоретичні положення побудови оптимальної моделі макроекономічного регулювання національної економіки з урахуванням структурних елементів, їх взаємозв’язків, які, головним чином, визначають перспективні напрямки стратегічного розвитку в контексті різновекторної інтеграції у вже існуючій системі економічної взаємодії як розвинених, так і країн, що розвиваються. При цьому структура національної економіки розглядається як підсистема світової економічної системи, яка вимагає синхронізації нормативно-правової бази, державного регулювання економічних відносин, що зберігає свою актуальність в довгостроковій перспективі.

Особливого значення в підвищенні конкурентоспроможності національної економіки набувають структурні зрушення, спрямовані на формування матеріально-речовинної, технологічної, економічної, інноваційної та інвестиційної структур як системоутворюючих і системозабезпечуючих ресурсів відтворювальної структури України, спрямованої на ефективний розвиток економічної системи.

Реалізація системного підходу дозволила отримати інтегральну структуру, що визначає вектори розвитку національної економіки на основі структурних зрушень з урахуванням діагностики тенденцій розвитку кількісних та якісних параметрів системи, що підтверджено даними розрахунку автора, які безпосередньо впливають на інтеграційний розвиток