ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ Автореферат

Актуальність теми. В умовах кризових явищ та нестабільності розвитку економіки, погіршення макроекономічних показників та відчутного зниження рівня життя населення особливого значення набувають питання посилення конкурентоспроможності пріоритетних для державного розвитку галузей та господарських комплексів. У той же час посилюється роль регіонального розвитку на засадах ефективного використання матеріальних, кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів та покращення рівня життя населення. Важливо визначити пріоритетні галузі економіки, які першочергово потребують конструктивних змін, оскільки вони є базовими та мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток регіону. До них, без сумніву, відноситься будівництво та суміжні галузі. Забезпечення розвитку будівельного комплексу регіону є стратегічним завданням з огляду на його участь у створенні основних фондів інших галузей економіки, а також забезпеченні населення одним з первинних суспільних благ – житлом. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в країні істотно змінились характеристики конкурентного середовища, в тому числі у сфері будівництва, що актуалізує потребу в розробці належного організаційно-економічного забезпечення розвитку та конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону.

Теоретичним підґрунтям дослідження конкурентоспроможності є праці І. Ансоффа, А. Курно, А. Маршала, Дж. Мілля, М. Портера, А. Сміта, Ф. Хайєка, Е. Гекшера, Й. Шумпетера. Проблемам підвищення конкурентоспроможності в регіональному аспекті присвячено роботи вітчизняних вчених О. Амоші, П. Бєлєнького, Є. Бойка, З. Варналія, В. Воротіна, В. Гейця, Б. Данилишина, М. Долішнього, Я. Жаліла, В. Козика, М. Козоріз, В. Кравціва, Є. Крикавського, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, Н. Мікули, А. Мокія, В. Павлова, Є. Палиги, С. Писаренко, Л. Шевчук, І. Школи та інших. Вагомий вклад у розв’язок загальних та галузевих проблем розвитку будівництва здійснили зарубіжні та вітчизняні науковці С. Абрамов, А. Асаул, Н. Бакушева, С. Бушуєв, А. Гойко, О. Гриценко, І. Дмитрук, В. Заренков, К. Ізмайлова, В. Торкатюк, Г. Стадник.

Проте, незважаючи на значний науковий доробок, у вітчизняній економічній літературі не повністю розв’язано всю сукупність проблем підвищення рівня конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону в сучасних умовах. Зокрема, недостатньо досліджені фактори впливу на конкурентоспроможність будівельної продукції, потребують удосконалення інституційне забезпечення та методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону. Актуальність зазначених питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України. Рекомендовані автором положення та методологічні підходи щодо підвищення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону впроваджені у процесі виконання науково-дослідної теми “Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоспроможності прикордонних територій (на прикладі Карпатського регіону)” (номер державної реєстрації 0106U013076). В рамках тематики наукових досліджень Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові “Стратегічні пріоритети регіональної політики України” автором запропоновані методологічні підходи щодо удосконалення інституційного забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону (номер державної реєстрації 0107U002508).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад, організаційно-економічних засобів та механізмів забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення в дисертаційній роботі таких завдань:

- дослідити концептуальні засади покращення взаємозв’язків суб’єктів будівельного комплексу в умовах ринкових відносин;

- визначити специфіку формування конкурентного середовища на ринку будівельних робіт і продукції;

- проаналізувати тенденції розвитку та структурних зрушень у будівельному комплексі регіону;

- виявити фактори впливу на конкурентоспроможність будівельних робіт та продукції;

- обґрунтувати інституційні передумови конкурентоспроможності будівельного комплексу в умовах відкритої економіки;

- розробити програмно-цільові заходи забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу на регіональному рівні;

- розробити рекомендації щодо удосконалення інституційного забезпечення функціонування будівельного комплексу на регіональному рівні.

Об^’єкт дослідження – процес забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади, організаційні та економічні засоби зміцнення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою роботи є положення теорії національної конкурентоспроможності, перехідної економіки, регіоналізму, глобалізації, інституціоналізму та трансакційних витрат. Основні результати дослідження отримані на основі застосування методів: критичного аналізу наукової та методичної літератури (для виявлення передумов підвищення рівня конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону); системного використання понять та принципів виробничого менеджменту (для виявлення специфіки будівельного виробництва); системно-структурного аналізу (для визначення структурних зрушень у будівельному комплексі регіону); аналіз огортаючих даних DEA (для оцінки ефективності використання ресурсів у будівельній галузі в розрізі регіонів України); регресійного аналізу (для виявлення прямих і обернених зв’язків між обсягами виконаних будівельних робіт, введенням в експлуатацію житла та іншими регіональними показниками); багатовимірного статистичного аналізу (для групування областей України за показниками розвитку будівельного комплексу); SWOT-аналізу (для визначення сильних і слабких сторін, а також можливостей та загроз будівельному комплексу Львівської області).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти; нормативно-правові документи центральних і регіональних органів виконавчої влади, що регламентують господарські процеси у будівництві; результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців теорії конкурентоспроможності, а також господарської діяльності будівельних підприємств; матеріали Державного комітету статистики України; матеріали конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних засад та прикладних рекомендацій щодо посилення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону. Зокрема, у дисертації:

вперше:

- запропоновано концептуальні засади розробки стратегії інноваційного розвитку будівельного комплексу регіону на основі створення будівельного кластера, зокрема, метою стратегії визначено забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону за рахунок збільшення обсягів капітальних вкладень у нове будівництво, зниження трансакційних витрат, підвищення інвестиційної активності та ефективності капітального будівництва, активізації розвитку будівельної індустрії в регіоні, посилення економічно доцільних і конкурентних взаємозв’язків між підприємствами, організаціями будівельного комплексу та суміжних галузей;

удосконалено:

- модель функціонування підприємств будівельної сфери в умовах реальних чи потенційно можливих взаємозв’язків з основними елементами економічного середовища, зокрема, на відміну від традиційних підходів, у моделі відображені взаємозв’язки економічних суб’єктів у процесі реалізації будівельних проектів через фінансові, матеріальні, трудові та інформаційні потоки (інвестицій, сировини, матеріалів, обладнання, технологій, грошових платежів, будівельних робіт та продукції);

- організаційно-економічні засоби зміцнення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону, зокрема доведено необхідність стимулювання енергозбереження на інноваційних засадах з врахуванням економічних, інституційних, організаційних та соціальних складників стимулювання енергоощадності;

одержали подальшого розвитку:

- методичні підходи до організації взаємозв’язків суб’єктів будівельного комплексу в умовах ринку, зокрема їх доповнено таким інституційним елементом, як контракти на будівництво об’єктів через підрядні торги, а конкурентоспроможність будівельного підприємства – сукупністю факторних переваг на підрядних торгах та укладанням контрактів на будівництво об’єктів;

- поняття “будівельний комплекс” як сукупність взаємопов’язаних економічних агентів різних галузей, які беруть участь у створенні матеріально-технічних передумов функціонування галузі будівництва та забезпечують розвиток об’єктів інфраструктури соціального, промислового та комерційного призначення, об’єднаних єдиним інституційним середовищем;

- інституційне забезпечення функціонування будівельного комплексу на регіональному рівні, яке базується на ефективній регуляторній політиці та системі нормативно-правового, організаційно-економічного, фінансового регулювання діяльності контрагентів будівельної сфери регіону.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні рекомендацій з підвищення рівня конкурентоспроможності будівельного комплексу, що, своєю чергою, впливає на посилення конкурентоспроможності регіону.

Результати дослідження конкурентоспроможності будівельного комплексу як чинника розвитку економіки регіону використано при підготовці аналітичних матеріалів Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка № 2/27 – 65 від 17.11. 2006 р.).

Рекомендації щодо розробки програмно-цільових заходів ефективності функціонування будівельних підприємств регіону використані управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації при розробці програмно-цільових заходів щодо реалізації державної політики у сфері будівництва (довідка № 239/1-3 від 25.04.2008 р.).

Основні теоретичні положення та підходи щодо ефективності функціонування будівельних підприємств використано у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка будівництва” і “Економіка та організація будівництва” в Інституті будівництва та інженерії довкілля Національного університету “Львівська політехніка” (довідка № 63-31-48 від 18.12.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались та були обговорені на XII та ХІV міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2006 та 2008 рр.); ІІ міжнародній науково-практичні конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Шацьк, 2006 р.); VI міжнародному науково-практичному семінарі “Інноваційні аспекти транскордонного співробітництва” в рамках “Міжнародного ярмарку інвестицій та нерухомості “Україна – ЄС” (м. Львів, 2006 р.); III міжнародному науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми регіонального розвитку у контексті європейської інтеграції України” (м. Львів, 2007 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Економічний розвиток регіону, торговельний обмін, міграція та трансфер коштів мігрантів з розглядом розвитку сільських територій” (м. Львів, 2007 р.); а також на засіданнях круглих столів: “Економічна безпека підприємництва у контексті заходів детінізації економіки” (м. Львів, 2008 р.) і “Проблематика та стратегічні напрями розвитку бізнесу Львівщини” (м. Львів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладені у дванадцяти наукових статтях (десять з яких опубліковано автором одноосібно), у тому числі дев’ять статей – у провідних наукових фахових виданнях та три – в інших виданнях загальним обсягом 3,8 д.а. (особистий внесок автора становить 3,4 д.а.)

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 218 найменувань та 14 додатків. Робота викладена на 214 сторінках, з яких 178 сторінок займає основний текст, містить 8 таблиць та 20 рисунків.