ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ Автореферат

Актуальність теми. Протягом останніх років в Україні продовжувалося становлення ринкової системи господарювання, активніше проводилися економічні реформи, з'явилися нові аспекти реформування форм власності та структурної перебудови економіки АПК.

В умовах перехідного періоду сільський товаровиробник повинен приймати важливі рішення, які вимагають величезної кількості різної інформації або специфічних консультацій фахівців-експертів. Саме цим пояснюється потреба в створенні й розвитку системи інформаційно-консультаційних служб (ІКС) для сільських товаровиробників. Особливо актуальною ця діяльність стає, коли держава виділяє цю задачу в один з пріоритетних напрямків активізації аграрного сектора.

Створення агроконсультаційних формувань та ефективний розвиток системи інформаційно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі економіки - найактуальніші напрямки підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва України, вагомі важелі стимулювання і підтримки розвитку інфраструктури аграрного сектора.

Систематизацією накопичених знань і зарубіжного досвіду в теорії та практиці інформаційно-консультаційної діяльності займалися: В.М. Баутін, А.В. Ванден Ван, В.А. Верба, У.Т. Драйзер, Ф. Котлер, В.М. Кошелєв, М.Ф. Кропівко, Т.П. Кальна-Дубінюк, Ф.В. Зінов’єв, В.В. Маковецький, П.Т. Саблук, Р.М. Шмідт, Р.Я. Корінець, Т.І. Решетняк, А.В. Чаянов, Л.В. Чурін та ін.

На сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки України особливе значення має вибір оптимальної моделі організації інформаційно-консультаційних формувань, які у відповідності до Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» за рахунок державного фінансування надають соціально спрямовані консультаційні послуги, сприяють удосконаленню інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільських територій. Актуальність і практична значущість вирішення цих питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження відповідає практичній частині Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Вона також входить у план науково-дослідної роботи Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету по проблемі «Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини (система бірж оптових ринків, торгівельних домів, інформаційного забезпечення)» (номер державної реєстрації 0107U001317).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування інформаційно-консультаційних формувань та розвитку ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки.

Для реалізації обраної мети передбачено вирішення наступних задач:

- розкрити сутність і задачі інформаційно-консультаційної діяльності й уточнити її особливості у відповідності до законодавства України;

- узагальнити теоретичні основи, принципи створення і функціонування інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки;

- уточнити сутність соціально орієнтованих і комерційних консультаційних послуг;

- визначити сучасний рівень розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури;

- оцінити сучасний стан ринку інформаційно-консультаційних послуг в АРК, виявити перспективні напрямки і види найбільш затребуваних інформаційно-консультаційних послуг для аграрного сектора;

- розробити концептуальні підходи до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора і сільських територій при формуванні програм соціального розвитку;

- розробити поетапну модель для прийняття рішення про створення консультаційних підприємств у аграрному секторі регіону;

- на основі розробленої економіко-статистичної моделі виконати розрахунок прогнозу попиту на інформаційно-консультаційні послуги в АРК до 2010 року.

Об'єктом дослідження є діяльність інформаційно-консультаційних формувань (ІКФ), що надають соціально орієнтовані консультаційні послуги.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організації функціонування і розвитку інформаційно-консультаційних формувань, система надання соціально орієнтованих консультаційних послуг в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження. У процесі рішення поставлених завдань у дисертації використовувалися наступні методи емпіричного і теоретичного дослідження: спостереження, аналіз і синтез, історичний метод. При проведенні дослідження також використовувалися економіко-статистичні методи: аналіз динаміки, багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, трендові моделі та екстраполяції (при побудові моделі та прогнозуванні попиту і пропозицій на консультаційні послуги); індексний метод, метод статистичних угрупувань за різними критеріями, метод економічних порівнянь, графічний метод (для оцінки соціально-економічних умов створення і функціонування інформаційно-консультаційних формувань, сучасного стану аграрного сектора і його інфраструктури, соціального розвитку сільських територій); маркетингові методи (опитування і нагляд), метод експертних оцінок (для оцінки ефективності діяльності ІКФ в регіоні).

У дослідженні були використані узагальнюючі дані Державного комітету із статистики в Україні, АР Крим, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики Криму; аналітичні матеріали діяльності Кримського державного аграрного учбово-консультаційного центру за період 2003 по 2007 рр., інформаційно-консультаційного центру ПФ «КАТУ» НАУ за період з 2004 по 2007 рр., Проекту аграрного маркетингу, Програми розвитку й інтеграції Криму ПРООН, а також дані про діяльність інформаційно-консультаційних центрів, що працюють на території України та СНД.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження у своїй сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання удосконалення теоретико-методичних і практичних засад із функціонування інформаційно-консультаційних формувань при наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг в аграрному секторі.

Вперше:

- для оцінки сучасного рівня розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури та ефективності діяльності інформаційно-консультаційних формувань при наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг обґрунтовано поняття «сільський соціум»;

- при визначенні стану розвитку соціальної сфери села використано обґрунтований комплексний показник розвитку соціальної сферу на основі інтегральних показників;

- на підставі статистичних даних діючих ІКФ в АРК складений прогноз попиту на інформаційно-консультаційні послуги в АРК до 2010 року.

Уточнені:

- мета й завдання функціонування ІКФ, що надають соціально спрямовані консультаційні послуги;

- методичні підходи до оцінки стану аграрного сектора і його інфраструктури в аспекті соціальної реформи на селі;

- показники економічної ефективності діяльності інформаційно-консультаційних формувань.

Одержали подальший розвиток:

- концептуальні підходи до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора економіки і сільських територій при формуванні програм соціального розвитку;

- організаційна модель і форми організації інформаційно-консультаційних формувань, а також засоби фінансування дорадчих служб, які надають соціально спрямовані консультаційні послуги.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані у процесі дисертаційного дослідження наукові результати, висновки і пропозиції є дієвим інструментом для визначення перспективних напрямків розвитку інформаційно-консультаційних формувань, будуть сприяти стратегічному розвитку інфраструктури ринку послуг і продукції АПК, забезпечать стабільний розвиток соціальної сфери села та сільського соціуму.

Запропонована модель організації інформаційно-консультаційних формувань, що надають соціально орієнтовані послуги, використовується кафедрою інформаційних технологій і комп'ютерної техніки ПФ «КАТУ» НАУ в учбовому процесі при вивченні дисциплін: «Інформаційно-консультаційне забезпечення АПК», «Основи аграрного консалтингу» (довідка).

Розроблені анкети для визначення потреби в соціально орієнтованих консультаційних послугах, оцінки соціального стану села були прийняті до використання ІКЦ ПФ «КАТУ» НАУ (довідка).

Методичні підходи і практичні рекомендації щодо удосконалення інформаційно-консультаційної діяльності, розрахунок прогнозу попиту на інформаційно-консультаційні послуги на період до 2010 р., пропозиції по визначенню пріоритетних напрямків державної політики, спрямованих на соціальний розвиток села, знайшли практичне використання, що підтверджується відповідними довідками Міністерства аграрної політики АР Крим (довідка) і Кримського державного аграрного учбово-консультаційного центру (довідка).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Публікації автора містять положення, висновки та пропозиції здобувача у вирішенні проблеми створення, ефективного функціонування й розвитку інформаційно-консультаційних формувань, що надають соціально орієнтовані послуги. Дисертантом у роботі використані тільки ті наукові положення, висновки й рекомендації, які є результатом особистого наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві. У двох статтях, написаних в співавторстві, особистим внеском дисертанта є: уточнення сутності економічної категорії «сільський соціум», а також визначення організаційної моделі функціонування регіональної інформаційно-консультаційної служби на базі вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи над темою дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: «Науковий потенціал світу - 2006» (м. Дніпропетровськ, 18-29 вересня 2006 р.); «Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів» (м. Запоріжжя, 5-6 жовтня 2006 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 22-23 лютого 2007 р.); «Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності» (м. Вінниця, 14-16 травня 2007 р.)

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 12 наукових роботах загальним об'ємом 4,18 друк. арк. (10 – особисто здобувачем і 2 – у співавторстві), з них 8 – у наукових фахових виданнях України (загальним обсягом – 3,59 друк. арк.).

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний об'єм роботи – 170 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 28 рисунків, 28 таблиць, 13 додатків. Список використаних джерел нараховує 185 найменувань.