УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ І ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ Автореферат

Актуальність теми. Посилення конкуренції, загострення соціально-економічних проблем визначають складність умов функціонування аграрних формувань, потребують підвищення їх адаптаційних спроможностей до зовнішнього середовища. Управлінське консультування, акумулюючи знання і досвід з широкого кола питань господарської практики, підтримує прийняття адекватних управлінських рішень, стимулює впровадження прогресивних змін у діяльності суб’єктів господарювання і стає необхідною ланкою в системі заходів підвищення ефективності аграрної галузі. Це зумовлює необхідність комплексного дослідження теоретичних, методичних і практичних положень управлінського консультування аграрних формувань, обґрунтування основних напрямів його вдосконалення.

Теоретичні і практичні проблеми управлінського консультування розглянуті в наукових працях українських вчених В.А. Верби, О.К. Трофімової, Ф.В. Зінов’єва, В.В. Давиденка і зарубіжних – М. Кубра, К. Макхема, А. Прігожина, О. Посадського. Уперше теоретичні і методичні положення сільськогосподарського консультування було закладено у працях вчених організаційно-виробничого напряму аграрної науки кінця XIX – початку XX ст. О.Ф. Фортунатова, К.А. Мацієвича, О.В. Чаянова. У сучасній вітчизняній літературі вирішенню проблем у цій галузі присвячені праці М.Ф. Кропивка, О.М. Бородиної, М.І. Лобанова, О.В. Донця. Вагомий внесок у розробку проблем аграрного консалтингу внесли зарубіжні вчені В.М. Баутін, В.В. Козлов, В.М. Кошелєв, В.Г. Савенко, W. Rivera, B. Swanson, M. Quamar, V. Hoffmann.

Разом з тим для України проблема формування і функціонування системи управлінського консультування аграрних формувань є відносно новою і недостатньо розробленою стосовно специфіки і рівня розвитку вітчизняного аграрного виробництва. Не сформовано єдиної думки щодо сутності і ролі консультаційної діяльності в аграрному виробництві, відсутній комплексний підхід щодо створення умов реалізації потенціалу консалтингових підприємств у підвищенні ефективності аграрних формувань, недостатньо розроблений інструментарій наукового обґрунтування стратегії розвитку аграрного консалтингу. Актуальність позначених проблем, наукова і практична потреба у їх вирішенні зумовили вибір теми, формування мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету за темами «Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини» (ДР № 0107U001317), в якій авторові належить розробка шляхів удосконалення управлінського консультування аграрних формувань; «Розробка інноваційного проекту організації і функціонування регіонального агромаркетингу» (ДР № 0108U001673) - авторові належить дослідження інформаційно-консалтингового забезпечення розвитку агромаркетингу в Криму.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень розвитку управлінського консультування аграрних формувань і розробка практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.

Досягнення мети потребувало вирішення наступних завдань:

- розкрити сутність управлінського консультування аграрних формувань, дослідити світовий досвід аграрного консалтингу;

- запропонувати алгоритм і комплекс методів дослідження управлінського консультування аграрних формувань;

- оцінити сучасний рівень консультаційної діяльності в сільському господарстві з урахуванням стану і тенденцій розвитку кадрового потенціалу аграрних формувань як умови функціонування консультаційних служб;

- виявити потреби керівників і спеціалістів аграрних формувань у консультаційних послугах, визначити пріоритетні фактори, які впливають на розвиток системи аграрного консалтингу;

- розробити когнітивні моделі і сценарії розвитку системи управлінського консультування та її взаємодії із зовнішнім середовищем;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційної діяльності;

- обґрунтувати переваги аутсорсингу як перспективної технології аграрного консалтингу.

Об’єктом дослідження є процес управлінського консультування аграрних формувань АР Крим.

Предметом дослідження є теоретико-методичне обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення управлінського консультування аграрних формувань.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дисертаційної роботи були використані наступні методи: абстрактно-логічний (для дослідження накопиченого теоретичного і практичного досвіду у сфері управлінського консультування аграрних формувань); метод адаптивного прогнозування (для розробки прогнозу чисельності керівників і спеціалістів аграрних формувань); анкетне опитування (для виявлення потреб керівників і спеціалістів у консультаційних послугах); експертна оцінка (для виявлення й оцінки факторів, що впливають на поліпшення і стабілізацію системи аграрного консалтингу); метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалування (для визначення пріоритетного ряду факторів управлінського консультування аграрних формувань); SWOT - аналіз (для формування проблемного поля досліджуваного об’єкта); аналіз чутливості (для виявлення цільових факторів, факторів-індикаторів, факторів-важелів управління в рамках системи управлінського консультування та її взаємодії із зовнішнім середовищем); імітаційне моделювання в рамках когнітивної технології на основі математичних моделей теорії графів, положень теорії імпульсних процесів (для моделювання сценаріїв розвитку системи аграрного консалтингу та її впливу на соціально-економічні показники аграрного виробництва).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань розвитку консультаційної діяльності в сільському господарстві, офіційні матеріали Головного управління статистики в АР Крим, оперативні та річні звіти Міністерства аграрної політики АР Крим, агроконсалтингових підприємств, сільськогосподарських підприємств, матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані та розміщені у мережі Інтернет, а також аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, що виносяться на захист, полягає в наступному:

вперше:

- розроблені когнітивні моделі управлінського консультування аграрних формувань та його взаємодії із зовнішнім середовищем, що дозволяють науково обґрунтувати пріоритетні шляхи розвитку аграрного консалтингу у напрямі досягнення стратегічних цілей і поліпшення соціально-економічних показників розвитку аграрного виробництва;

удосконалено:

- визначення дефініції «управлінське консультування аграрних формувань» (акцентується увага на синергії учасників консультаційного процесу в забезпеченні адаптації аграрних формувань до умов ринкового середовища);

- модель реалізації консультаційних проектів розвитку аграрних формувань з урахуванням можливостей технології аутсорсингу;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи дослідження управлінського консультування аграрних формувань як складної соціально-економічної системи, які полягають у використанні аналізу чутливості для реалізації цілей імітаційного моделювання;

- модель управлінського консультування аграрних формувань, в основі якої є сітьова кооперація агроконсалтингових підприємств з виділенням координаційного центру аграрного консалтингу;

- обґрунтування організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, можуть бути використані органами виконавчої влади для стимулювання розвитку управлінського консультування аграрних формувань, розробки державних програм економічного і соціального розвитку сільських територій; агроконсалтинговими підприємствами у процесі організації й управління консультаційною діяльністю; аграрними формуваннями для підвищення ефективності господарської діяльності.

Рекомендації щодо створення аграрної інформаційно-консультаційної мережі з виділенням координаційного центру аграрного консалтингу, когнітивні моделі і сценарії розвитку системи управлінського консультування аграрних формувань та її взаємодії із зовнішнім середовищем передано Міністерству аграрної політики АР Крим (довідка № 31/1188 від 25.11.2008).

Асоціації фермерів і землевласників Криму запропоновано рекомендації з розробки моделей професійного розвитку керівників і спеціалістів аграрних формувань, освоєння технології аутсорсингу для підвищення ефективності господарської діяльності (довідка № 84 від 28.11.2008).

Основні теоретичні і практичні положення роботи впроваджені у навчальний процес факультету економіки та менеджменту Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету при викладанні дисциплін «Основи аграрного консалтингу», «Основи управлінського консультування» (довідка № 1971 від 22.12.2008).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. З трьох наукових праць, що опубліковані у співавторстві, у дисертації використано ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи автора, а саме: у статті [7] – розробка адаптивної прогнозної моделі чисельності керівників і спеціалістів аграрних формувань; у статті [6] - сценарний аналіз розвитку системи управлінського консультування, тезах [14] – когнітивна модель аграрного консалтингу.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на наукових і науково-практичних конференціях: «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (Дніпропетровськ, 2006 р.), «Теория и практика экономики и предпринимательства» (Алушта, 2007 р., 2008 р.), «Научное обеспечение агропромышленного комплекса Крыма» (Сімферополь, 2007 р.), «Проблемы экономики, управления, финансов и учета в период становления рынка земли» (Сімферополь, 2007 р.), «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (Сімферополь, 2008 р.), «Конкурентоспособный маркетинг и менеджмент в системе агробизнеса» (Сімферополь, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 5,1 умов. друк. арк., у тому числі у фахових виданнях – 10 статей обсягом 4,5 умов. друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 171 сторінку тексту. Робота містить 24 рисунки, 26 таблиць, 20 додатків. Список використаних джерел включає 199 найменувань.