ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Автореферат

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дисертації; розкрито її зв’язок з науковими темами; окреслено мету дослідження і завдання, об’єкт, предмет і методи; визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти формування і забезпечення економічної безпеки підприємства на основі зростання його ринкової вартості» – досліджено теоретичне підґрунтя формування системи економічної безпеки підприємства, розкрито взаємний зв'язок ринкової вартості підприємства з його економічною безпекою, визначено чинники вартості.

В процесі узагальнення наукових джерел доповнено трактування поняття економічної безпеки підприємства (ЕБП), під якою пропонується розуміти захищеність підприємства від небажаних змін, що можуть статися під впливом негативних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища за умови створення системи управління по основним факторам загроз. Фактичний рівень ЕБП має забезпечити підприємству можливості постійно нарощувати його ринкову вартість, здійснюючи господарську діяльність ефективно і стабільно шляхом використання сукупності діагностичних, інструментальних та контрольних заходів, що мають оптимізувати використання наявних ресурсів, забезпечити належний їх рівень та нівелювати вплив ризиків.

Система економічної безпеки підприємства забезпечує згадану захищеність підприємства та, за сутністю, являє собою систему управління по основним факторам загроз, яка містить матеріально-технічну, інтелектуально-кадрову, фінансову, інвестиційно-технологічну, корпоративну та управлінську складові. Під системою ЕБП слід розуміти сукупність взаємоузгоджених функціональних підсистем, що надають можливість створення таких умов функціонування і розвитку підприємства, які б, за наявних ресурсів і в реальному часі, забезпечували б мінімізацію впливу зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану підприємства на основі застосування заходів економіко-правового та організаційного характеру, та збалансовували б інтереси, які характеризують надійність взаємодії з економічними контрагентами підприємства.

Роль і місце ринкової вартості підприємства в системі ЕБП суттєво залежить від типу управління розвитком, який обирає підприємство. При вартісно-орієнтованому типі вартість підприємства стає головним пріоритетом розвитку, утворюючи коло ключових чинників вартості. Її оцінка стає найважливішим інструментом системи економічної безпеки та має здійснюватися постійно із застосуванням постійного моніторингу всіх ключових чинників вартості. Якщо підприємство обирає інший тип управління власним розвитком, вартість підприємства стає звичайним чинником економічної безпеки, а її оцінка – лише одним із множини інструментів ЕБП.

Критичний аналіз уявлень про «вартість підприємства» та фактори, що її визначають, довів їх недосконалість внаслідок ототожнення вартості і ціни підприємства, зведення всіх факторів до фінансових показників. Ринкову вартість підприємства запропоновано визначити як складну систему його взаємин із зовнішнім середовищем з приводу залучення капіталу в рамках зони граничної ефективності його використання, яке дозволяє виділити, поряд з ринковою ціною, об'єктивний критерій оцінки ефективності процесу управління вартістю.

При розробці системи ЕБП за основу взято фундаментальну концепцію управління вартістю підприємства (Value-Based Management), сутність якої полягає в створенні такої системи управління підприємством, яка була б здатна забезпечити постійне динамічне зростання його ринкової вартості:

, (1)

де С_рин_i – вартість підприємства на момент попередньої (t₁) і поточної (t₂) оцінок;

Т_н – горизонт планування (стратегічного, тактичного) діяльності підприємства, в рамках якого розглядається збільшення вартості.

Відтак, вартісно-орієнтований тип управління – це управління підприємством по економічним цілям, які підпорядковані єдиній меті – зростанню його ринкової вартості, що сприятиме забезпеченню балансу економічних інтересів підприємства з інтересами усіх контрагентів зовнішнього і внутрішнього середовища. Водночас, система ЕБП має будуватися з урахуванням класифікації факторів впливу на ЕБП, які виділяються за кожною складовою ЕБП, у відповідності до ключових чинників вартості підприємства, та має адаптувати підприємство до зміни умов функціонування.

Визначення пріоритетності та ієрархії факторів, їх подальша класифікація надає можливості наочно представити процес створення вартості підприємства у вигляді дерева чинників вартості, зрозуміти характер їх взаємозв’язків, визначити джерела створення вартості. Склад чинників вартості підприємства, які впливають на його економічну безпеку, залежить від кількох причин: стану зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають на різні складові економічної безпеки; якісних характеристик та природи діючих чинників, оскільки певні з них пов’язані між собою та їхні взаємини можуть підсилити або послабити дію інших чинників; стадії життєвого циклу та цілей управління підприємством; спрямованості системи управління підприємством на вартісно-орієнтоване управління та визнання важливості ролі чинників, які формують вартість підприємства, для забезпечення бажаного рівня його економічної безпеки; вибору методів оцінювання вартості підприємства.

Для виноробних підприємств Одеського регіону виділено такі ключові чинники ринкової вартості: зростання грошових потоків; зростання рентабельності підприємства в результаті перерозподілу ресурсів підприємства; підвищення прибутковості в результаті зростання професіоналізму співробітників; позитивна репутація серед інвесторів і покупців; підвищення продуктивності праці співробітників внаслідок комфортності корпоративного середовища.

Характер чинників повністю або частково об’єктивний, оскільки: по-перше, виробничий процес має три пов’язані етапи (виноградарство, первинне та вторинне виробництво), що розподіляє вплив чинників економічної безпеки у часі; по-друге, об’єм та якість продукції суттєво залежить від природи та географії (сезонність, клімат тощо); по-третє, несприятливі умови розвитку внаслідок післякризовго погіршення загального стану економіки, диспропорційного розвитку та диспаритету взаємовідносин і цін виробників сировини і промислових переробних підприємств, застарілості матеріально-технічної бази, неефективності державної підтримки вітчизняного виноградарства, нестабільності ринку збуту винограду та виноматеріалів.

Розгляд основних концепцій ринкової вартості підприємства та еволюції фінансових показників в оцінці вартості підприємства показав, що загальновизнаними є метод економічної доданої вартості (EVA) і модель ключових чинників вартості. Оцінка вартості підприємства – це процес визначення вірогідної величини вартості підприємства у грошовому вимірі у певний момент часу та в умовах певного ринку. Проте необхідно оцінювати вплив чинників вартості на зміну трьох параметрів – прибутковості, ліквідності і ризиків. Такий підхід дозволяє відобразити непостійність величини вартості, яку можна розглядати як загрозу ЕБП. Відповідно, система ключових факторів вартості має будуватися та оцінюватися по економічним цілям підприємства, а лише потім – по конкретним завданням системи ЕБП.

У другому розділі – «Оцінювання та аналіз економічної безпеки виноробних підприємств при вартісно-орієнтованому управлінні» надано характеристику методичних підходів та відповідних методів оцінки вартості виноробних підприємств, визначені основні загрози їх розвитку у розрізі складових ЕБП, розроблені рекомендації щодо вибору методів оцінки ринкової вартості виноробних підприємств з ідентифікацією методів у відповідності до стану середовища.

Інтегральна оцінка поточного рівня економічної безпеки підприємства з врахуванням його ринкової вартості базуються на визначенні шістьох складових безпеки (фінансова, інтелектуально-кадрова, матеріально-технічна; інвестиційно-технологічна, корпоративна, управлінська) з врахуванням впливу вартості підприємства на кожну. Її сутність полягає у визначенні рівня кожної складової на основі системи показників та подальшої оцінки ЕБП по узагальненому показнику з урахуванням інтегральних показників кожної складової. Управлінську складову характеризує показник ефективності управління, який відображає напрямок відхилення поточної вартості підприємства від бажаної: позитивний, якщо показник більше нуля і негативний, якщо він має від'ємне значення.

Інтегральна оцінка ЕБП реалізується поетапно, містить розширену оцінку управлінської складової ЕБП та проведення оцінки поточного рівня ЕБП.

Кожен з етапів складається з ряду операцій, взаємопов'язаних між собою.

Етап 1. Формування основ оцінки ЕБП передбачає постановку і досягнення певних цілей, структуризацію проблем шляхом побудови дерева цілей.

Етап 2. Аналіз чинників зовнішньої і внутрішньої безпеки для своєчасного попередження про можливу небезпеку. Розширена оцінка управлінської складової.

Для визначення управлінської складової ЕБП необхідно провести оцінку ринкової вартості підприємства, яка потребує ідентифікації методів оцінки і коригування вихідних даних. У дисертації розраховано ринкову вартість підприємств виноробної промисловості з використанням трьох підходів: витратного (метод чистих активів, скоригованих на розрахований коригувальний коефіцієнт), доходного (метод реальних опціонів), порівняльного (метод мультиплікатора вартість підприємства/ чистий дохід від реалізації). Встановлено, що метод реальних опціонів з використанням формули Блека-Шоулза є прийнятним для оцінки вартості виноробних підприємств, що знаходяться в стані кризи і схильності до банкрутства.