РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Короткий зміст

Актуальність теми. Розвиток національної економіки України на протязі тривалого періоду здійснювався переважно за рахунок екстенсивного використання природного потенціалу, в результаті чого почала проявлятися як відносна, так і абсолютна обмеженість природних ресурсів. В значній мірі ці наслідки стосуються земельних ресурсів, які є важливим чинником розширення виробництва, підвищення його ефективності.

В процесі формування ринкових умов господарювання було законодавчо закріплено різні форми власності. Зміна форм власності на землю призвела до появи великої кількості суб’єктів земельних відносин, фізичних та юридичних осіб з певними правами й обов’язками, що суттєво ускладнило процес управління земельними ресурсами. Загострилися старі проблеми екологічного характеру та з’явилися нові соціально-економічні проблеми, пов’язані з розвитком ерозійних процесів, зниженням природної родючості грунтів, зі спадом ефективності господарювання в сільськогосподарських підприємствах. Тому, особливої актуальності набуває розвиток системи управління земельними ресурсами, основним завданням якої є формування зацікавленості землекористувачів у раціональному використанні, охороні і відтворенні земельних ресурсів.

Проблемі удосконалення системи управління земельними ресурсами присвячені дослідження таких вітчизняних дослідників: Ю.Д. Білика, П.Ф.Веденічева, В.Г. В’юна, В.В. Горлачука, Г.І. Горохова, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, О.В. Лазарєвої, Я.І.Лютого, Т.П.Магазинщикова, М.А. Мицай, Л.Я. Новаковського, С.О. Осипчука, П.Н.Першина, С.Ф. Поважного, А.Я. Сохнича, П.Т.Саблука, А.М. Третяка, В.В. Юрчишина, О.І. Шапоренко та інші. Разом з тим сучасна теоретична та методична база не розкриває всієї сутності управління земельними ресурсами, в результаті чого не забезпечується досягнення раціонального використання й охорони земельних ресурсів.

Актуальність і особлива значущість вказаних проблем та необхідність їх вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Державному вищому навчальному закладі «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України відповідно до планів двох держбюджетних тем: „Теоретичні засади підвищення потенціалу суб'єктів господарювання в умовах інноваційної моделі розвитку економіки” (номер держреєстрації 0107U001411), „Дослідження та впровадження сучасних методів створення та функціонування системи моніторингу міських земель” (номер держреєстрації 0106U001352). При розробці цих тем автором запропоновані рекомендації з удосконалення системи управління земельними ресурсами, проведено перегляд нормативної грошової оцінки земельних ділянок, запропоновано механізм страхового захисту орендованих земель та надані рекомендації з розрахунку страхового тарифу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій щодо розвитку сучасної системи управління земельними ресурсами.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі задачі:

розкрито особливості земельних ресурсів як об’єкта управління та досліджено сучасний їх стан;

уточнено поняття та основні складові системи управління земельними ресурсами;

визначено поняття, принципи функціонування та інструменти економічного механізму управління земельними ресурсами, проаналізовано ефективність їх сучасного використання;

систематизовано та доопрацьовано класифікацію підходів до економічної оцінки природних ресурсів;

визначено суперечності в діючій методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обґрунтовано необхідність перегляду її результатів;

визначено основні джерела фінансування відтворення, охорони та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів;

розроблено механізм страхового захисту якісного стану орендованих земельних ділянок.

 Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає процес управління земельними ресурсами України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є принципи, методи і інструменти управління земельними ресурсами та підвищення ефективності їх використання у ринкових умовах господарювання.

Методи дослідження базуються на фундаментальних положеннях економічної теорії, економіки природокористування, теорії управління. Методологічною основою досліджень виступає діалектичний метод, за допомогою якого економічні явища вивчались не ізольовано, а в їх взаємодії, не в статиці, а в процесі розвитку. Для досягнення мети дисертаційної роботи широко використовувалися методи економічних досліджень: системно-структурний (визначення системності управління земельними ресурсами); класифікації і порівняних характеристик (для класифікації природних ресурсів і методичних підходів до економічної оцінки природних ресурсів); економіко-статистичний (для аналізу сучасного стану земельних ресурсів та інструментів економічного механізму управління земельними ресурсами); математичні методи (при формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення оцінки земельних ресурсів та інструментів їх захисту від нераціонального використання) графічний (для представлення результатів дисертаційної роботи); абстрактно-логічний (узагальнення, формування висновків та рекомендацій).

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти Верховної Ради України; Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України щодо регулювання земельних відносин в Україні; монографії та науково-аналітичні статті; спеціальні наукові видання; статистичні збірники, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів; Inte
et; пакет прикладних програм Microsoft Office, результати власних наукових досліджень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і методичних положень щодо розвитку системи управління земельними ресурсами шляхом розробки і впровадження відповідних рекомендацій, що сприятиме підвищенню результативності управління земельними ресурсами в сучасних умовах господарювання.

Основні наукові результати:

уперше:

запропоновано механізм страхового захисту якісного стану орендованих земельних ділянок, який відображає характер взаємовідносин між землевласниками, землекористувачами та страховими компаніями, дозволяє підвищити матеріальну відповідальність і зацікавленість орендарів у мінімізації негативного впливу їх господарської діяльності та підсилити контроль за використанням коштів для попередження і ліквідації наслідків цього впливу;

удосконалено:

методичні рекомендації з нормативної грошової оцінки орних земель, шляхом систематичного перегляду її результатів з використанням вихідних даних на дату оцінки, окрім щорічної їх індексації на рівень інфляції, для забезпечення врахування сучасних умов господарювання сільськогосподарських товаровиробників;

склад і структуру системи управління земельними ресурсами, що передбачає значний перелік ефективних і взаємопогоджених методів, притаманних їм інструментів управління, за допомогою яких забезпечується узгодженість між суспільними інтересами й інтересами окремих землекористувачів;

перелік існуючих і можливих альтернативних джерел фінансування охорони, відтворення і стимулювання раціонального використання земельних ресурсів, впровадження інструментів забезпечення оптимального і цільового їх використання;

дістали подальшого розвитку:

систематизація підходів до економічної оцінки природних ресурсів шляхом встановлення критерію оцінки та чіткого окреслення сфери застосування результатів, отриманих за кожним з них, що дозволяє зменшити вірогідність помилки у способі визначення вартості та отримання її неадекватного значення;

визначення особливостей земельних ресурсів як об’єкта управління, шляхом поєднання ними ролі засобу виробництва, природного ресурсу, об’єкта соціально-економічних зв’язків. Врахування цих особливостей дозволяє підвищити ефективність інструментів управління земельними ресурсами;

систематизація основних принципів, методів та інструментів економічного механізму управління земельними ресурсами шляхом поділу їх на групи за характером впливу, що сприяє більш ефективному виконанню ним своїх функцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління земельними ресурсами. Запропоновані рекомендації дозволяють посилити захист законних ін­тересів держави та інших суб’єктів правовідносин з питань використання земельних ресурсів; підвищити матеріальну зацікавленість землекористувачів у забезпеченні дбайливого ставлення до земельних ділянок; виявити джерела надходження коштів для реалізації програм охорони та захисту земельних ресурсів; здійснити перерозподіл земельних ресурсів на користь більш ефективних господарів та забезпечення останніх фінансовими ресурсами для оновлення матеріально-технічної бази, запровадження ґрунтозахисних технологій, робіт із захисту земель від ерозії, деградації, відтворення родючості грунтів; створити умови для активізації інноваційних процесів у сфері використання земельних ресурсів.

Результати дисертаційного дослідження використовуються Донецьким обласним управлінням земельними ресурсами (довідка № 01-92-748-01 від 21.04.2008 р.), ВАТ „Страхова компанія Універсальна” (довідка № 01/803031 від 03.03.2008 р.), а також покладено в основу окремих тем навчальних курсів „Економічне оцінювання”, „Економіка природокористування” у Державному вищому навчальному закладі „Донецький національний технічний університет” (довідка № 51.5-3 від 17.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення й рекомендації, що містяться в роботі, отримані автором самостійно шляхом аналізу та систематизації теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних даних, нормативно-законодавчих документів. Особистим внеском здобувача в цих роботах є розробка механізму страхового захисту якості земельних ресурсів та пропозиції щодо вдосконалення методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та одержали схвалення на конференціях, у тому числі на міжнародній науковій конференції «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2005р.); всеукраїнській науково–практичній конференції «Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях» (м. Севастопіль, 2005р.), міжнародній науково–практичній конференції «Сучасні наукові дослідження – 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), міжнародній науково–практичній конференції «Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти» (м. Полтава, 2006р.), міжнародній науково–практичній конференції «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні» (м. Маріуполь, 2006р), міжнародній науково–практичній конференції «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2006 р.),

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 15 наукових працях, серед яких 4 статті – в наукових фахових виданнях, 11 публікацій – в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 3,59 д.а, з яких 3,4 д.а. належать особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 184 сторінках друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця, 29 рисунків, які наведено на 50 сторінках. Список використаних джерел із 152 найменувань приведений на 12 сторінках і один додаток на 4 сторінках.