СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Короткий зміст

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, визначено особистий внесок здобувача; відображено результати апробації дослідження; наведено інформацію про опубліковані роботи за темою дослідження ; структуру і обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження регіонального розвитку національних економік» розглянуто зміст та складові стратегічного планування розвитку регіону як важливого елементу національної економіки в умовах глобалізації, узагальнено концептуальні підходи до управління соціально - економічним розвитком регіону, досліджено методичні підходи до оцінки регіональних соціально-економічних процесів.

У дисертаційній роботі розглянуто сутність термінів: «стратегія», «стратегічне планування» та «стратегічне управління», «національна економіка» та «регіон», здійснено аналіз поглядів учених. Визначено суперечливий характер сучасних парадигм стратегічного планування через: зростаючу взаємозалежність країн, посилення відкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці, розвиток світових інформаційних комунікацій та технологій, необхідність збереження національної ідентичності.

Пропонується розглядати «стратегічне планування національної економіки» та «стратегічне планування регіональної економіки» як взаємопов’язані дефініції. Стратегічне планування національної економіки – це особлива форма економічної політики держави, що визначається впливом глобальних чинників та процес розробки и реалізації стратегічних планів держави.  Визначальними факторами, що впливають на стратегічне планування національної економіки є: процеси глобалізації та регіоналізації світової економіки; інтернаціоналізація капіталу та діяльність транснаціональних корпорацій; подолання наслідків світової фінансової кризи; пріоритети розвитку національної економіки. Стратегічне планування регіональної економіки – це процес розробки і поступової реалізації стратегічних планів соціально-економічного розвитку регіональної економіки з метою забезпечення відповідності ресурсів до потреб конкретного регіону, яка спроможна оперативно мобілізувати ресурси для довгострокового розвитку регіону, самозбереження в період кризових ситуацій.

Процес, процедура і технології стратегічного планування не можуть бути абсолютно однаковими, через особливості регіонів такі як: рівень економічної активності населення, географічні характеристики і наявні природні ресурси, економічні умови, результати діяльності агентів економічної активності, соціальна організація життєдіяльності населення, політичні умови та ефективність діяльності органів місцевої влади.

У роботі запропоновано здійснювати процес стратегічного планування за циклом (рис 1.), який дозволяє реалізувати принцип безперервності та дозволить значно підвищити ефективність розвитку національної економіки та її регіонів.

У ході дослідження було запропоновано класифікацію чинників, що впливають на стратегічне планування національної економіки загалом, так і на рівні регіону, це дозволяє здійснити заходи з підвищення ефективності на перших етапах стратегічного планування.

Чинники впливу класифіковано за критеріями:

-       динаміки розвитку (статичні, динамічні);

-       часовим (історичні, потенційні);

-       напрям впливу (зовнішні, внутрішні);

-       рівень впливу (регіональні, національні, глобальні);

-       структурним (об’єктивні, суб’єктивні);

характером функціонального впливу (фактори розвитку процесів конвергенції та процесів дезконвергенції).