УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГОЗБАЛАНСОВАНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи екологозбалансованого розвитку промислового підприємства» доведено необхідність екологозбалансованого розвитку підприємства; теоретично обґрунтовано сутність екологозбалансованої інвестиційної стратегії підприємства, окреслено значення екологічного чинника при її формуванні.

На сучасному етапі розвитку України стан довкілля залишається загрозливим. Це потребує від промислових підприємств врахування екологічного чинника при розробці інвестиційних стратегій. Серед основних причин цієї вимоги -  максимізація відвернення витрат (втрат), пов’язаних з невідповідністю екологогічних параметрів діяльності підприємства існуючим (очікуваним) адміністративним і ринковим вимогам та забезпечення економічної ефективності функціонування підприємства у довгостроковому періоді.

В дисертації теоретично обґрунтовано перелік переваг, досягненню яких сприяє врахування екологічного чинника при формуванні інвестиційної стратегії підприємства. До них віднесено: І. прямі переваги, мають прямий зв'язок з економічними результатами інвестування; ІІ. супутні переваги, мають непрямий вплив, що знаходить прояв у сприянні поліпшенню економічних результатів інвестування.

Екологозбалансована інвестиційна стратегія підприємства розглядається у роботі як сукупність управлінських дій, розрахованих на довгостроковий період та спрямованих на досягнення узгодженості очікуваних економічних та екологічних результатів, які забезпечують процес переходу системи з одного стану в інший, з урахуванням цільових орієнтирів і обмежень, що задані загальними завданнями розвитку й потенційними можливостями підприємства. Визначені її сутність, характерні риси, мета та принципи формування.

Місце екологічного чинника на кожному етапі формування екологозбалансованої інвестиційної стратегіїї підприємства наведено на рис. 1.

Проведений критичний аналіз існуючих методичних підходів до врахування екологічної складової при оцінці економічної ефективності інвестиційних проектів дозволив встановити основні недоліки та окреслити шляхи щодо їх уникнення. Серед них: необхідність інтеграції екологічного чинника у кожний етап інвестування; передбачення можливості розширення часового періоду вартісної оцінки екологодеструктивного впливу на реципієнтів; виокремлення додаткової фази невизначених витрат та результатів у життєвому циклі інвестиційного проекту, яка призначена відобразити невраховані витрати та результати, обумовлені наявністю довготривалого екологодеструктивного впливу на реципієнтів  з метою зменшення невизначеності в процесі інвестування.