ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні основи ефективності використання управлінського персоналу підприємства” – визначено сутність і структуру персоналу промислового підприємства і розвинуто поняття “персонал”, “управлінський персонал”; узагальнено досвід вітчизняних науковців щодо оцінювання ефективності використання управлінського персоналу й уточнено сутність поняття “ефективність використання управлінського персоналу”; узагальнено зарубіжний досвід визначення ефективності використання керівників, фахівців і службовців.

У результаті дослідження низки існуючих у науковій літературі визначень встановлено, що персонал підприємства – це сукупність працівників певної організації, що перебувають у взаємодії та виконують окремі функції, які відповідають кваліфікаційному рівню та професійним знанням кожної особи, для досягнення основної мети виробництва. Існує декілька видів структур персоналу: штатна, соціальна, рольова, організаційна, функціональна. Структура персоналу справляє опосередкований вплив на ефективність його діяльності.

Управлінський персонал – це сукупність працівників з набором певних кваліфікаційних характеристик, діяльність яких базується на виконанні функцій планування, організації, мотивації, керівництва та контролю.

Управлінська праця – це особливий вид діяльності, внаслідок якої не створюються певні суспільні блага, але яка опосередковано впливає на створення проміжного та кінцевого продукту підприємства.

У ході дослідження сутності категорії “ефективність використання управлінського персоналу” встановлено, що це співвідношення результатів живої праці, які є частиною кінцевого чи проміжного продукту виробництва, і витрат, пов’язаних з використанням КФС. У цій дефініції акцентовано увагу на витратах і результатах управлінської праці, що втілюються в певному продукті, та визначено ефективність як співвідношення цих двох економічних категорій. Під терміном “жива праця” розуміємо активну частину процесу виробництва, яка здійснюється управлінським персоналом над предметами праці із застосуванням засобів праці з метою створення готової продукції підприємства.

На основі критичного аналізу вітчизняних методів оцінювання управлінського персоналу з’ясовано, що кожен з методів має свої переваги та недоліки. Запропонована класифікація методів оцінювання ефективності використання управлінського персоналу за такими критеріями: за способом представлення результатів (числовий, табличний, графічний, ранжирування); за способом оцінювання (коефіцієнтний, експертний, нормативний); за способом збору даних (біографічний, співбесіда, анкетування, соціологічне опитування, спостереження, тестування, аналіз конкретних ситуацій, запрограмований контроль, іспит, самозвіт, атестація керівника); за способом представлення кінцевого результату (у вигляді інтегрального показника, у вигляді набору коефіцієнтів); за видами представлення витрат і результатів (ресурсний, витратний); за об’єктом оцінювання (індивідуальний, колективний); за способом колективної взаємодії (ділова гра, критичний інцидент); за предметом оцінювання (за результатами, за витратами, співвіднесення результатів і витрат).

На основі аналізу зарубіжних підходів до розкриття поняття ефективності управлінської праці встановлено, що основним показником ефективності управлінської праці в західній літературі прийнято вважати її продуктивність, а російські науковці визначають ефективність використання КФС з позиції якості їх праці.