У першому розділі «Теоретичні засади управління консолідованими активами підприємств харчової промисловості» досліджено тенденції й особливості інвестування в консолідацію активів харчових компаній, здійснено класифікацію цілей інвестування в консолідацію активів компаній; визначено фактори динаміки злиттів і поглинань у корпоративних стратегіях; ідентифіковано ризики інвестування в консолідацію активів харчових компаній.
Інвестування в консолідацію активів харчових компаній являє собою безперервний процес реструктуризації харчової промисловості України. Процеси консолідації активізуються, коли для протистояння конкурентам потрібно інтегрувати активи компаній. Інвестування в поглинання діючої бізнес-структур відкриває компаніям нові горизонти росту, як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. В результаті дослідження встановлено наступну ієрархію мотивів об'єднання харчових підприємств: 1. Стратегічні цілі підприємств. 2. Цілі, що виникають на основі агентських конфліктів. 3. Цілі на рівні функціональних сфер підприємства.
Інтеграція підприємств – це особлива складна форма усуспільнення виробництв, якісно нова об'єднуюча структура із загальною цільовою функцією, що має наступні властивості: встановлення зв'язків між раніше розрізненими підприємствами – елементами системи; поглиблення, посилення, додання систематичного характеру існуючим зв'язкам; збільшення кількості зв'язків і встановлення нових; поява нових інтегративних властивостей у системі, узгодження зв'язків між підприємствами, зміна структури системи. Основними аспектами інтеграції підприємств є: аспект динаміки, що характеризує процес, дію – злиття й поглинання підприємств; аспект статики, що характеризує результат цього процесу – нова форма функціонування господарського суб'єкта або інтеграція після злиття. Способи об'єднання підприємств систематизовані нами в наступну класифікацію: злиття, поглинання, викуп борговим фінансуванням.
Особливості інвестування в консолідацію харчових бізнес-структур в Україні визначаються специфікою формування простору господарської діяльності для компаній і полягають у: переважній ролі держави, як самого великого інвестора й гравця на ринку поглинань; протистоянні політичних, економічних і силових груп у боротьбі за власність на державному й місцевому рівнях; відсутності умов для ефективної політичної й економічної конкуренції, поширення олігополій і монополій; високому рівні незаконних ворожих поглинань; високому рівні інфляції, що істотно погіршує інвестиційний клімат у країні.
Встановлено, що інвестування в консолідацію бізнес-структур розділяється на: фінансове (конгломеративне) і стратегічне (вертикальне й горизонтальне). Для умов інвестиційної діяльності в поглинання бізнес-структур України, запропоновано виділити третій тип консолідації - спекулятивний - це короткострокові придбання бізнес-структур у різних галузях народного господарства з метою їх подальшого перепродажу по більш високій ціні, або в складі холдингу, або по окремих активах. Розроблена класифікація основних цілей фінансового, стратегічного й спекулятивного інвестування в консолідацію активів компаній і розкриті основні цілі інвестицій у консолідацію активів компаній, характерні для українського бізнес-середовища.
Корпоративна стратегія визначається як довгостроковий, якісно визначений напрямок розвитку організації, що стосується сфери, механізмів і форм її діяльності, системи взаємин усередині організації, а також її позиції в навколишньому середовищі. Злиття й поглинання виступають одним з видів корпоративної стратегії, що дозволяє досягти оптимальної комбінації окремих підприємств або бізнес-одиниць у складі корпорації. Поняття «злиття й поглинання» розуміється як сукупність угод – це об'єднання приблизно рівних бізнесів і утворення нової компанії (злиття), або встановлюється контролю однієї компанії над іншою, коли більша компанія здобуває бізнес меншої компанії (приєднання/поглинання). Сформульовано рекомендації з управління корпоративними стратегіями злиттів і поглинань у харчовій промисловості, пов'язані: з вибором оптимального напрямку інтеграції господарських утворень (горизонтальна, вертикальна, конгломеративна) залежно від стадії життєвого циклу галузі; з виявленням перспективних міжгалузевих угод злиттів і поглинань із урахуванням впливу нового технологічного укладу; зі здійсненням транскордонних угод в умовах різних моделей корпоративного управління; з розробкою стратегії й тактики злиттів і поглинань у період економічної кризи.
Здійснено класифікацію стратегічних цілей інвестування в консолідацію активів компаній. Виділено наступну основну економічну ціль інвестування в поглинання компаній та/або активів – це ріст акціонерної вартості компанії або ріст вартості активів. Ріст бізнесу, що є однією з головних цілей акціонерів і менеджменту більшості компаній, може бути досягнутий двома шляхами: за рахунок «внутрішніх» інвестицій, коли компанія інвестує в потужності по виробництву або нового продукту (послуги), або для збільшення випуску своїх товарів або надаваних послуг, що вже продаються; за рахунок «зовнішніх» інвестицій, основними формами яких є інвестиції компанією власних коштів для здійснення процедури консолідації активів конкурентів.
Доведено, що інвестування у консолідацію активів харчових бізнес-структур є ризиковою операцією. Виявлено і описано найбільш значимі ризики, що супроводжують інвестування в консолідацію активів вітчизняних харчових компаній. Запропоновано виділити п'ять груп ризиків, що здійснюють вплив на результати інвестування в українські харчові компанії - глобальні (індуковані) ризики, країнові, галузеві, територіальні й корпоративні. Прояв ризиків при оцінці доцільності інвестування в консолідацію бізнес-структур пропонується вимірювати за показником зміни грошових потоків. Якщо сумарний грошовий потік об'єднаної бізнес-структури в результаті реалізації інвестиційного рішення збільшується, то інвестиційне рішення можна вважати за доцільне. Запропоновано послідовність оцінки ризиків при підготовці до інвестування в консолідацію активів харчових компаній, що дає уявлення про масштаби потенційного збитку, який може виявитися в результаті дії ризиків і визначити способи їх компенсації.
У другому розділі«Методичні засади управління консолідованими активами підприємств харчової промисловості» досліджено трансформаційні процеси у розвитку корпоративного капіталу підприємств харчової промисловості України, здійснено аналітичну оцінку розвитку підприємств харчової промисловості, сформовано комплексну систему показників ефективності інвестування в консолідацію активів харчових компаній, здійснено моделювання інвестицій у консолідацію активів бізнес-структур харчової промисловості.
Дослідження показало, що інвестиційна діяльність в АПК і харчовій промисловості України, сьогодні характеризується наявністю значних кризових явищ головними причинами яких є макроекономічні фактори, насамперед це: скорочення власних інвестицій товаровиробників внаслідок різкого погіршення їх фінансового стану та знецінення інвестиційних ресурсів в умовах інфляції; зменшення обсягів прямої державної інвестиційної підтримки, яке не було компенсовано за рахунок власних і залучених джерел фінансування; різке погіршення умов отримання кредитів, розміри відсотків по яких перевищують рівень беззбитковості кредитів; криза фінансово-кредитної банківської системи; зростання неплатежів, порушення господарських зв’язків, руйнування матеріально-технічного постачання, поглиблення диспаритету тощо.
Складні економічні і політичні умови в країні відбиваються і на таких великих гравців ринку, як агрохолдинги. Але, незважаючи на всі труднощі, більшість компаній не тільки не втрачають своїх позицій, а й неухильно продовжують рух за наміченим планом, значно нарощуючи земельний банк, розширюючи потужності зі зберігання зерна і набуваючи інші активи. Протягом останніх 2-3 років в стратегії діяльності українських агрохолдингів спостерігалося кілька основних тенденцій - збільшення земельного банку, вихід на міжнародний ринок капіталу, злиття і поглинання, а також прагнення аграрних компаній середньої ланки перерости в структуру агрохолдингу за рахунок накопичення землі та залучення міжнародних інвестицій. Аналітична оцінка розвитку підприємств харчової промисловості показала, що підприємства харчової промисловості, не зважаючи на кризу, нарощують виробництво, а отже стають все більш привабливими для консолідації корпоративного капіталу. обсяги виробництва основних харчових продуктів представлені на рис. 1.
В результаті дослідження сформовано комплексну систему показників ефективності інвестування в консолідацію активів харчових компаній, які виражають ступінь досягнення стратегічних цілей при інвестуванні в консолідацію активів компаній при врахуванні ризиків, що здійснюють негативний вплив на витрати й результати інвестування. Оцінка доцільності інвестування ґрунтується на дослідженні динаміки операційних і фінансових показників цільової бізнес-структури і включає узагальнюючі й часткові показники оцінки. Узагальнюючим показником, що пропонується використовувати для оцінки ефективності інвестицій в бізнес-структури харчової промисловості, є відхилення ринкової й оціночної вартості акціонерного капіталу об'єднаної компанії.
