УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади державного управління послугами централізованого питного водопостачання» розглянуті теоретичні основи надання послуг в постіндустріальному суспільстві, державне управління розвитком централізованого питного водопостачання в умовах переходу до ринкової економіки, стан водних ресурсів та проблеми надання послуг централізованого питного водопостачання в Україні.

Визначено, що характерною рисою постіндустріального розвитку XXI століття стає перехід від переважного виробництва товарів до виробництва послуг та підвищення якості життя населення, отже, зростає потреба у своєчасному задоволенні потреб споживачів у якісній питній воді як одній з основних умов життєдіяльності людини.

На основі узагальнення теоретичних і практичних розробок вітчизняних і зарубіжних вчених державне управління послугами централізованого питного водопостачання слід розглядати як систему управління, спрямовану на забезпечення споживачів питною водою належної якості у необхідній кількості, як процес реалізації нормативно-правових, організаційних, економічних, інвестиційно-фінансових, інформаційних, інноваційних заходів для вирішення відповідних завдань на загальнодержавному та регіональному рівнях (рис.1).

В процесі управління необхідні для розвитку централізованого питного водопостачання заходи доцільно розділити на невідкладні, реалізація яких дозволить стабілізувати  забезпечення населення якісною питною водою, та перспективні – спрямовані на розширення спектру якісних послуг водопостачання, перехід до збалансованого водоспоживання, досягнення екологічно безпечного стану водних ресурсів, придатних для використання людьми. Для цього органи державного управління мають спиратися на моніторинг якості послуг водопостачання і використовувати нормативно-правовий, організаційно-економічний, технологічний, фінансово-інвестиційний та інші механізми впливу на дану сферу.

Цільові індикатори й показники реалізації державної політики у сфері питного водопостачання, як свідчить європейський і світовий досвід, мають обов’язково враховувати такі дані: частка населення, що має доступ до централізованого питного водопостачання; частка населення, що споживає питну воду належної якості; втрати води в мережах централізованого питного водопостачання; частка витрат на капітальні вкладення в структурі витрат організацій, що забезпечують водопостачання; обсяг приватного капіталу, залученого в сектор водопостачання та суміжні галузі; середній термін виданих кредитів; частка вітчизняного обладнання та матеріалів у структурі витрат організацій, які здійснюють водопостачання; кількість об'єктів соціальної інфраструктури, оснащених системами доочищення води.

Таким чином, до основних функцій державного управління якістю послуг централізованого питного водопостачання належать наступні: законодавча, правотворча, інституціональна, організаційна, регулятивна, контрольна, компенсаторна, економічна, екологічна, інформаційна, партнерська, розвитку людського і соціального капіталу, інноваційна, прогностична.

          Проведений аналіз показав, що якість послуг централізованого питного водопостачання, перш за все, залежить від стану водних ресурсів, до яких належать поверхневі та підземні джерела. Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи, оскільки запаси місцевих водних ресурсів на 1 жителя складають приблизно 1 тис. куб. м, тоді як у Швеції, Німеччині – 2,5  тис. куб. м, Франції – 3,5 тис. куб. м, Великобританії – 5,0 тис. куб. м. В той же час однією з головних проблем залишається нераціональне використання питної води, зокрема її значні втрати при транспортуванні.