ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ - МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію та впровадження одержаних результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Проблема формування творчих здібностей у психолого-педагогічних дослідженнях» здійснено теоретичний аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури з проблеми, уточнено сутність і компонентну структуру творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, визначено наукові підходи та аспекти їх цілеспрямованого формування у процесі фахової підготовки.

Вивчення проблеми творчих здібностей здійснювалося філософською (формування здібностей шляхом привласнення культурно-історичного досвіду людства), психологічною (дослідження психологічної основи творчих здібностей) та педагогічною (визначення напрямів і засобів формування творчих здібностей особистості, ефективності педагогічних впливів на формування творчих здібностей у процесі навчання й виховання) науками.

Поняття «творчі здібності» характеризується винятково широким спектром точок зору, а саме: здібності до наукової діяльності, що дають нові та об’єктивно значущі для людства результати, досягнення, вартісний в суспільному розумінні продукт (В.Крутецький); синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь їх відповідності до вимог навчально-творчої діяльності певного виду і зумовлюють рівень її результативності (В.Андреєв, О.Яковлєва); індивідуальні особливості психічної і фізичної сфери, що обумовлюють успішне виконання творчих завдань у різних видах діяльності (М.Лазарєв) та ін.

У зарубіжній і вітчизняній психолого-педагогічній літературі є роботи, що представляють практичну цінність в плані формування творчих здібностей. Це проблемно-дослідницькі моделі навчання (Д.Джойс, Дж.Зухман, А.Фентон); модель розвитку творчих здібностей (Г.Альтшуллер); програми розвитку творчих здібностей (А.Андерсон, Е.Боно, В.Сластьонін, Г.Смітт, Р.Хаєс); технології розвитку творчих здібностей (І.Волков, І.Іванов); система евристичного навчання (В.Андреєв, Н.Гузій, Б.Коротяєв, М.Лазарєв, В.Паламарчук, О.Пєхота, А.Хуторськой) та інші.

На основі проаналізованих теорій за робоче нами прийнято таке визначення творчих здібностей. Творчі здібності майбутніх бакалаврів-менеджерів – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражаються у творчому характері виконання функцій і завдань навчально-професійної діяльності; вирізняються наявністю оригінальності і новизни як у процесі діяльності, так і в її результаті. Нами визначено, що творчі здібності – це високий рівень розвитку загальних або спеціальних здібностей.

Проаналізувавши дослідження вчених нами визначено такі компоненти у структурі творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів: мотиваційний, емоційно-ціннісний, комунікативний, інтелектуально-логічний, інтуїтивно-прогностичний та рефлексивний.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик до підготовки бакалаврів-менеджерів дозволив наповнити визначені компоненти необхідним змістом. До мотиваційного компоненту ввійшли такі якості та спрямованості особистості, які складають основу професійного інтересу: пізнавальний інтерес до професійно значимих знань, постійна потреба у творчій активності, орієнтація на безперервні творчі пошуки; комунікативний компонент включає вміння легко встановлювати контакт з людьми і співпрацювати з ними; уміння чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки та переконання; уміння переконувати, аргументувати, уміння підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистісних контактів. Інтуїтивно-прогностичний компонент містить здатність бачити перспективи розвитку колективу, знаходити орієнтири руху, вміння прогнозувати зміни у зовнішній економічній ситуації, уміння передбачати, спираючись на інтуіцію. Інтелектуально-логічний компонент закладає основи гностичної та конструктивно-плануючої функції управлінця: здатність критично аналізувати ситуацію, результати попередньої діяльності, складати оригінальні плани будь-якої дії, вміння генерувати ідеї, уміння ризикувати і йти на компроміс, уміння знаходити найбільш ефективні методи організації і контролю, уміння самостійно приймати відповідальні рішення. Рефлексивний компонент передбачає високу самоорганізацію та об’єктивну самокритичність, здатність до оперативної корекції поведінки, потребу у пізнанні власної особистості в процесі управлінської діяльності, уміння боротися зі стресами і конфліктами. Емоційно-ціннісний компонент включає моральні та світоглядні якості особистості, а саме: аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, уміння поєднувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси, уміння цінувати час, цілеспрямованість, вимогливість.

У контексті дослідження проаналізовано наукові підходи до проблеми формування творчих здібностей, а саме: діяльнісний (Ю.Гільбух, Г.Костюк, В.М'ясищев, Б.Теплов, С.Рубінштейн та ін.), функціонально-генетичний або психофізіологічний (Є.Голубєва, Є.Ільїна, А.Матюшкін, Ю.Полуянова, Б.Русалова, В.Шадриков та ін.) та особистісний (Т.Артем’єва, Є.Бондаревська, І.Бех, О.Карпова, М.Холодна та ін.). Дотримуючись особистісно-діяльнісного підходу у дослідженні, ми тлумачимо формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів як зумовлений внутрішніми і зовнішніми факторами гармонійний розвиток індивідуально-психологічних особливостей особистості шляхом її залучення до різноманітні види творчої навчально-професійної діяльності та отримання в процесі цієї діяльності самостійно створених освітніх творчих продуктів.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено змістові аспекти цілеспрямованого формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, а саме: мотиваційний, діяльнісний, дидактичний, рефлексивний, діагностичний, особистісний, емоційний, віковий.

Єдність зазначених наукових підходів та змістових аспектів до проблеми формування творчих здібностей студентів у навчально-виховному процесі забезпечила адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.

У другому розділі «Теоретико-методичні аспекти формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки» визначено та науково обґрунтовано принципи та педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, розроблена і обґрунтована модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки та удосконалена методика їх формування.

Формування творчих здібностей студентів базується на загальнодидактичних принципах (системностi, науковостi, свідомості і активності, забезпечення міцності результатів навчання, наочності, доступності) i конкретизується специфiчними принципами (проблемності, евристичності, орієнтації на майбутню професійну діяльність, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, освітньої рефлексії).

До педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки нами віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища.

Розглянемо більш детальніше ці умови. Так, дотримуючись думки багатьох науковців (Л.Виготський, О.Лук та ін.), які визначають мотивацію «пусковим механізмом» формування творчих здібностей студентів, ми визначаємо забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності шляхом усвідомлення ними особистісної значимості такої діяльності та її результатів педагогічною умовою формування творчих здібностей. Мета пізнавальних зусиль студентів спрямовується не на оволодіння певними знаннями, вміннями, способами дій, а на створення на основі освоєних знань і умінь власного творчого освітнього продукту.

Диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі передбачає формування творчих здібностей засобами творчих завдань відповідно до рівня сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів. У ході формулювання викладачем і студентами творчих завдань та їх виконання відбувається удосконалення, активізація та формування творчих здібностей студентів.

До системи методів, які спрямовані на формування творчих здібностей студентів, нами віднесено дискусійні, проблемні, дослідницькі, частково-пошукові, ігрові та евристичні методи. Особливість цих методів, на відміну від репродуктивних, полягає в присутності в більшій або меншій мірі евристичності, пошуковості, проблемності, творчості в діях і операціях по вирішенню певної проблемної або творчої задачі, самостійному творчому прийнятті рішень, підвищеній мотивації і емоційності.

Творче навчально-виховне середовище ми визначаємо як сукупність умов навчально-виховного процесу, які впливають на формування творчих здібностей особистості студента. Таке середовище вирізняється нами за такими параметрами: позитивна емоційна насиченість, принцип колективної взаємодії, співтворчість і співпраця студентів і викладача, наявність зразку творчої поведінки, відсутність регламентації творчої активності, проблемність та образно-інформаційна збагаченість.

На основі з’ясованих теоретичних і методичних засад була побудована модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів (див. рис.1).

Реалізація моделі передбачала удосконалення методики формування творчих здібностей бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, що складається з таких етапів: інформаційно-ознайомлювальний, імітаційно-евристичний, креативно-самодіяльний.

Завдання інформаційно-ознайомлювального етапу було створення стійкої мотивації студентів до навчально-творчої діяльності, розвиток пізнавальної потреби та бажання творчої самореалізації, мотивація потреби якісного здобуття нових знань і вмінь у процесі фахової підготовки, вдосконалення і формування умінь і навичок творчо вчитися. Студентам було пояснено сутність творчої реалізації людини як процесу її самозростання, важливість таких рис характеру як ініціативність, самостійність, активність, наполегливість, розкрито сутність творчих здібностей як сукупності індивідуально-психологічних особливостей особистості, які можна сформувати лише в творчій діяльності. На заняттях викладачами були проведені бесіди зі студентами на усвідомлення ними ближніх і кінцевих цілей навчання та складання студентами своїх цілей навчання на семестр, рік та ін. Робота проводилася переважно педагогами або під їхнім керівництвом. Основними методами були конструктивна (евристична) бесіда, пояснення, розповідь, лекція, семінар, практичне заняття.