ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, сформульовано гіпотезу й завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Формування фахової компетентності майбутніх учителів математики як педагогічна проблема» розглянуто особливості професійної діяльності вчителя математики в умовах реформування системи освіти України; уточнено зміст понять «компетентність», «компетенція», «фахові компетенції», «професійна компетентність вчителя», «фахова компетентність учителя» та зв'язок між ними; визначено місце і роль пізнавальної активності студентів у процесі їх фахової підготовки; здійснено ретроспективний аналіз вітчизняного та закордонного досвіду щодо засобів розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів.

Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних учених переконав нас у тому, що сучасні вимоги до фахової компетентності вчителя не можна звести, як це було ще донедавна, до заздалегідь визначеної сукупності знань, умінь, навичок.

Фахова компетентність майбутнього вчителя математики розглядається нами як системна властивість особистості вчителя, що виявляється у володінні фаховими компетенціями, в умінні застосовувати набуті знання та вміння в професійній діяльності, здатності досягати значимих результатів в організації процесу навчання математики.

Фахові компетенції відображають специфіку конкретної предметної сфери професійної діяльності. Одним із чинників, що визначають якість освіти є зміст фахових компетенцій учителя. Вони включають:

·       фахові знання;

·       фахові вміння та навички;

·       досвід творчої діяльності за фахом.

У контексті нашого дослідження виділено компетенції в сфері фахових дисциплін, до яких віднесені математичні та методичні дисципліни навчального плану для бакалаврів за напрямом підготовки 6.040201. «Математика» та спеціалістів за напрямом підготовки 0101. «Педагогічна освіта», 7.010103. «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика».

Розглянуто основні групи фахових компетенцій, якими, на нашу думку, має володіти  вчитель математики:

·       математична грамотність, тобто глибокі знання, вміння та навички з математики, вміння чітко висловлювати та обґрунтовувати математичні твердження; спроможність визначати і розуміти роль математики у системі наук, у навколишньому світі, вміння застосовувати знання з математики для моделювання реальних процесів;

·       методична грамотність, тобто глибокі знання методики навчання математики, вміння аналізувати навчальну та методичну літературу з математики, здатність до власних методичних пошуків, до інноваційної діяльності;

·       володіння прийомами розумової діяльності: аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція та ін;

·       сформованість прийомів самостійної пізнавальної діяльності у галузі математики;

·       здатність учителя математики  до самоосвіти та самовдосконалення.

На основі аналізу психологічної та педагогічної літератури з обраної проблеми ми дійшли висновку, що формування фахової компетентності вчителя нерозривно пов’язане із розвитком пізнавальної активності студентів у навчанні.

Пізнавальна активність особи започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів у процесі безпосередньої пізнавальної діяльності. Вона характеризується ставленням студентів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері та результатах пізнавальної діяльності в досягненні поставленої мети.

Нами розглянуто різні підходи до визначення видів і рівнів пізнавальної активності студентів у навчанні, вплив рівнів розвитку пізнавальної активності студентів на їхнє становлення як майбутніх фахівців.

Зазначимо, що розвиток пізнавальної активності студентів вимагає від викладача вмілого керування їхньою пізнавальною діяльністю, побудови такої структури викладу матеріалу, що орієнтує на активну пошукову діяльність, глибокого розуміння педагогічної доцільності застосовуваних форм, методів і засобів навчання.

У другому розділі – «Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності студентів» – проаналізовано процес формування фахової компетентності вчителя математики в сучасних умовах реформування вищої освіти, розроблено відповідну модель, визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів математики засобами розвитку пізнавальної активності.