ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНИХ СТРАТЕГІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено її мету та завдання, предмет, об’єкт, охарактеризовано методологічну та теоретичну основу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, викладено відомості щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми реалізації мовних стратегій у вищій школі” проаналізовано наукові джерела з проблеми, що досліджується, подано основні підходи щодо вивчення „мовних стратегій” та їх визначення у вітчизняній та зарубіжній літературі, висвітлено соціальне значення розробки та інтенсифікації мовних стратегій в сучасній теорії і методиці професійної освіти, проаналізовано зарубіжний досвід досліджуваного феномена.

Науковий аналіз висвітлення основних підходів до визначення „мовних стратегій” показав, що значний внесок у виявлення підходів до мовних стратегій у своїх дослідженнях зробили В. фон Гумбольдт, Ф. Де Соссюр, О.О. Потебня, М. Хомський, Л.В. Щерба та ін. На їх основі виникли нові науки, наукові теорії й напрями, в яких аналіз підходів до вивчення мовних стратегій знайшов адекватне вираження – з'явились нові напрями, а саме: психолінгвістика, соціолінгвістика, теорія комунікації, теорія мовленнєвого розвитку, теорія білінгвізму, лінгвістика тексту, відродилася герменевтика – як своєрідна теорія вироблення і реалізації мовних стратегій.

Відомо, мова є всезагальним явищем і відіграє провідну роль у саморозвитку будь-якого співтовариства. З огляду на це, розглянуто основні підходи впровадження сучасних мовних стратегій. Сьогодні англійська мова є рідною для майже 400 мільйонів осіб. Ще більше людей володіють цією мовою як другою, а в 60 країнах англійська є державною або офіційною мовою. Водночас китайською мовою володіє майже 21% населення Землі, російською та іспанською – по 6%, португальською – 4%, японською та арабською – по 3%, французькою – 2%. Тому першим підходом до вивчення мовних стратегій є багатомовність народів. Протягом історії розвитку філософського та суспільствознавчого знання поступово формувалися різні напрями до феномену спілкування, від загально філософського його розуміння відокремлювалися специфічні способи трактування людських взаємин. Одним із центральних при цьому став соціально-філософський підхід, який істотно відрізняється від спеціально-наукового тим, що не обмежується ототожненням спілкування з розмовою, діалогом, „обміном думками” тощо, а розглядає його в структурі інформаційного процесу.

Проаналізовані загальні властивості гіпертексту і психологічних моделей гіпертекстових систем, які дозволяють певним чином візуалізувати, зробити топографічними і наочними навіть такі звичайно невидимі певні ментальні сутності, як знаннєві схеми, а також схеми мислення. За сучасних інформаційних технологій робота з гіпертекстом, або електронним текстом є актуальним виявленим третім підходом вивчення мовних стратегій. Іншомовне спілкування розглядається як міжособистісна професійна взаємодія у сфері інформаційно-пізнавального контакту, яка передбачає взаємообмін інформацією на основі зворотного зв’язку. Тому нами визначено четвертий підхід у вивченні мовних стратегій – готовність до іншомовного спілкування як процесу обміну інформацією. Новітні мовні стратегії повинні враховувати й те, що поряд з розвитком професійної освіти відбувається процес інтернаціоналізації вищої школи завдяки запровадженням Болонських принципів. Це означає виникнення загальної професійної підготовки, а також посилення співробітництва між націями і всесвітній поділ праці. Щодо реалізації мовних стратегій, то вона передбачає існування в національних державах вищої освіти і відображає домінування професійної освіти. За останні 25 років міжнародна академічна мобільність зросла більше ніж на 300%. Соціальні мовні зв’язки – п’ятий підхід до вивчення мовних стратегій.

Джерелами соціального замовлення розробки та інтенсифікації мовних стратегій в сучасній професійній освіті є сутність терміна „стратегія”. Стратегія як спосіб діяльності є одним з ключових понять прийнятого у загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, оскільки саме вони пов’язують завдання, які користувачеві мови слід виконати у специфічному контексті й конкретних умовах, з тим, як він усвідомлює чи уявляє певну ситуацію, і тим, які свої компетенції і як використає для виконання цього завдання. У даному ракурсі набуття професії кожним студентом визначається, насамперед його бажанням, мотивацією до виконання певних професійних функцій, задля яких у нього формуються знання і навички. Серед кількох запропонованих у зарубіжній літературі класифікацій навчальних стратегій найбільш доцільною є класифікація Oxford, в якій виділяються дві групи: прямі навчальні стратегії запам’ятовування, пізнавальні, компенсаторні) та непрямі (мегакогнітивні, емоційні, соціальні).

Відповідно до окресленої загальної мети були визначені й засоби, які сприяють досягненню мети з найменшими витратами і водночас з найбільшою ефективністю: предметні, операційні. Вони завжди мають бути пов’язані з метою і не суперечити одне одному. Зі сказаного випливає, що методологія мовних стратегій має викривати особливу логіку загального руху до визначеної мети, зв’язок різних етапів руху, а також контролювати узгодженість різних засобів, оцінювати їх ефективність щодо досягнення цієї мети. У ракурсі дисертаційного дослідження мовні стратегії визначаються як особливий тип соціальної діяльності особи, яка здобула професійну освіту, має навички іншомовного спілкування та реалізує їх завдяки інтенсифікації міжнародних зв'язків.

Мовні стратегії визначаються кількома провідними рисами, насамперед варіативністю, цілісністю, послідовністю, орієнтацією на ідеал, морально-вольове начало тощо. Ефективність мовної стратегії неможливо передбачити в абсолюті, а лише з певною вірогідністю. Вона стає остаточно визначеною, коли реалізується у професійній діяльності. Проте й досі у вищих навчальних закладах студенти традиційно вивчають іноземні мови як філологи. Тим часом опитування бажаючих вивчити ту чи іншу мову показують, що 76% з них мають потребу в ній саме як користувачі – для спілкування, листування, користування професійною літературою.

Сучасний стан міжнародних зв'язків України, її вихід до європейського та світового простору зумовлюють необхідність розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Тому основними засадами вивчення мовних стратегій у вищій школі мають стати комунікативна спрямованість, наступність та особиста творчість студента в навчальному процесі. Студенти повинні вміти продемонструвати здатність ефективно використовувати іноземну мову як при спілкуванні в реальних життєвих ситуаціях, так і задля набуття й розвитку знань; володіння мовленнєвими вміннями (аудіюванням, говорінням, читанням, письмом) на загальному базовому рівні; знання основних синтаксичних, семантичних, граматичних та фонетичних закономірностей іноземної мови; здатність орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мова якої вивчається, використовувати вміння, набуті під час навчання, відповідно до комунікативної ситуації; здатність використовувати навчальний досвід, набутий у вищій школі, для подальшої самостійної роботи з метою самовдосконалення; здатність використовувати автентичний іншомовний матеріал з метою самоосвіти і в особистих цілях.

Узагальнення зарубіжного досвіду впровадження мовних стратегій засобами інформаційних технологій у практику вищої школи згідно вимог Болонського процесу дає підстави виокремити специфічні риси, які визначають сутнісні аспекти його розгортання: міжнародний характер, паралельність, доступність, гнучкість, модульність, загальність, економічність, технологічність, майстерність викладача, позитивний вплив на слухача, якість тощо. Зазначено, що Євросоюз дбає не лише про популяризацію вивчення інших мов, а й про рівноправ’я 21 мови, якою користуються у 25 країнах ЄС. Порівнюючи кількість студентів в Україні та інших європейських державах, констатуємо, що на 10 тисяч населення в Україні припадає 348 студентів вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації. Це високий показник. Серед окремих країн Євросоюзу він становить: у Чехії – 126 осіб, Угорщині – 131, Греції та Португалії – по 190, Франції – 361, Іспанії – 347, Голландії – 334.

Інтернаціоналізація вищої освіти на сьогодні має на меті, крім студентської і викладацької мобільності, реформу програм і навчальних планів, співробітництво в науково-дослідницькій сфері через мережі й асоціації, відкрите і дистанційне навчання без кордонів, регіональне і закордонне співробітництво інститутів.

Проаналізовані теоретико-методологічні засади проблеми реалізації мовних стратегій у вищій школі дозволили нам перейти до визначення інформаційних технологій чинником інтенсифікації мовних стратегій у професійній освіті студентів вищих навчальних закладів.

У другому розділі „Інформаційні технології як чинник інтенсифікації мовних стратегій у професійній освіті” розкрито поняття „інформаційні технології”, їх соціальне значення для запровадження мовних стратегій, подано реальний стан застосування інформаційних технологій у процесі реалізації мовних стратегій під час навчання студентів.

Сучасні інформаційні і комунікаційні технології зумовлюють соціальні зміни в освіті. Першість у практичному впровадженні мережевих технологій належить вищій освіті (наприклад, у відкритті дистанційної освіти). Водночас професійна освітня підготовка стикається у діяльності з низкою суперечностей, які практично неможливо розв’язати в рамках їх сучасної структури: зростання інформації, яка визначає зміст освіти і несумісна з обмеженим терміном навчання; ВНЗ відводиться роль одного із головних „сховищ” традицій і наукових здобутків, а це вступає у суперечність з тією обставиною, що вищі заклади освіти повинні бути на передній лінії науки і використовувати у навчанні її новітні досягнення; традиційні форми навчання вже вичерпують себе; обмежені можливості сучасних технологій; вищі навчальні заклади надають освіту тим, хто вже зробив свій вибір і тому передбачається їх свідоме ставлення до отримання знань. Актуальним завданням стає забезпечення мотивації, змістовності та процесуальної сумісності роботи з комп'ютерними системами і сприятливих умов професійного навчання при реалізації мовних стратегій.

За функціональними формами інформаційні технології поділяються на управлінські, науково-пошукові, навчальні, медичні, проектувальні тощо, кожна з яких реалізує відповідні цілі: управлінські, науково-пошукові, навчальні, медичної діагностики, проектувальні.

Створення і використання інформаційних технологій в практиці пов’язані з нагромадженням і раціоналізацією потенціалу новітніх знань, які забезпечують „прорив” у розвитку тих чи інших сфер соціального життя. Перспективними в найближчому майбутньому, які сприятимуть професійній підготовці студентові вищої школи, можуть виступити мережеві (сітьові) інформаційні технології. Їх метою є не тільки забезпечення обміну знаннями між користувачами інформаційно-обчислювальної системи, а й створення для них можливості кооперативного використання розподілених інформаційних ресурсів мовних стратегій, одержання довідкової, документальної та іншої інформації з різних спеціалізованих інформаційних фондів. Б.Совєтов і В.Цехановський виділяють такі аспекти процесу інформатизації освіти: методологічний, економічний, технічний, технологічний, методичний, ми додаємо „шостий”, який включає підтримку та вдосконалення професійної підготовки студентів до використання мовних стратегій у своїй майбутній роботі.

Запровадження комп’ютерної техніки і програмно-інформаційних засобів у навчальний процес вищої школи дає змогу комплексно розв’язати низку актуальних проблем, зокрема: посилити інформаційну насиченість мовної освіти за рахунок застосування передових інформаційних технологій, дати можливість студенту за один і той же час проаналізувати, вивчити, засвоїти значно більший обсяг інформації, щоб на цій основі можна було робити багатоальтернативні висновки, розв'язувати практичні завдання при вивченні іноземної мови; удосконалити зміст, форми, методи і засоби навчання, індивідуалізувати процес навчання; суттєво змінити за рахунок використання програмних засобів умови самостійної роботи; підвищити продуктивність праці самого викладача, зосередити його зусилля на розв’язанні проблемних питань.

Тому для нашого дисертаційного дослідження термін „інформаційні технології” означає інформаційні ресурси для професійної підготовки студентів під час аудиторних та позааудиторних занять у вищій школі.

Досліджуючи реальний стан застосування інформаційних технологій у процесі реалізації мовних стратегій під час навчання студентів, нами виявлено, що необхідні: компетентний викладач, який здійснює професійне навчання студентів, інформаційні технології та електронні навчально-методичні засоби (освітні електронні видання і ресурси). Усі вони підтримують реалізацію мовних стратегій у напрямі професійної підготовки студентів.

Так, одним з найперспективніших напрямів у професійній підготовці студентів англійської мови у вищій школі можуть стати Інтернет-навчальні заняття. Їх актуальність й ефективність забезпечують такі чинники: використання сучасної лексики; структура занять, незважаючи на різницю у темах та різний підхід до подачі матеріалу загальновизнана на сьогодні викладачами англійської мови в усьому світі; поряд із сучасною лексикою, широко використовуються вправи з граматики, фонетики; розглядаються найрізноманітніші прошарки мови – ідіоми, метафори, сленг; запропонований матеріал використовується як самостійний, наприклад, під час навчальних занять з перекладу, країнознавства, так і допоміжний при вивченні планових тем і зіставленні повідомлень за темами усної мови; навчальні заняття можна роздрукувати.

Необхідно зазначити, що в педагогічній науці, і особливо в практиці вітчизняного університетського викладання, все ще недооцінюються можливості комп’ютерних засобів навчання, у тому числі таких, як мультимедіа. Пов’язано це зі складністю та недостатньою розробкою в теорії самого поняття ”мультимедіа” як дидактичного засобу.

Практика використання комп’ютерів у професійній підготовці студентів засобами іноземних мов (англійської, французької, німецької, іспанської) показує, що у цьому випадку роль педагога дещо відрізняється від його традиційної ролі носія та передавача знань. Цю роль бере на себе комп’ютер, а викладач виступає наставником, який розробляє відповідну стратегію, зокрема складає графік щотижневої індивідуальної роботи студентів з мультимедійними системами. Такий індивідуальний робочий план повинен охоплювати ті завдання, які студент може виконувати сам, без допомоги. Отже, важливими аспектами автономних занять студента з комп’ютером є такі: студенти відвідують ресурсний центр у позалекційний час або працюють індивідуально під час занять з іноземної мови; самі організовують свою роботу, а її оцінювання може бути закладене в певну комп’ютерну програму.

Дані констатувального експерименту дали змогу отримати наступну статистику з досліджуваної проблеми: потребують комп’ютерних навичок у професійній діяльності (98%); комп’ютер не дає нікому поблажок (35%); допомагає спілкуватися з людьми інших культур, значно розширюючи світогляд (100%); створює умови для вивчення мови незалежно від викладача (76%); за допомогою комп’ютера легше спілкуватися тим, хто невпевнений у собі (31%); робить студентів дисциплінованими та незалежними (43%); дає можливість працювати над мовою не тільки на занятті, а й у будь-який зручний для цього час (100%); розширює доступ до різноманітної інформації через Інтернет (100%). Знають про мовні стратегії – 7% і 3% вміють правильно спілкуватися за допомогою інформаційних технологій. Ці дані дозволили нам виокремити компоненти професійної готовності студентів: мотиваційного, змістово-навчального та процесуального. Виходячи із результатів констатувального експерименту, в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І.Франка був уведений для студентів нефілологічних спеціальностей спецкурс „Мовні стратегії & інформаційні технології: професійне спрямування”, а також розроблено три рівні показників та критеріїв підготовки студентів нефілологічних спеціальностей до майбутньої професійної діяльності, які є традиційними.

У випадку низького рівня показників, діяльність студента характеризує засвоєння інформації про мову та інформаційні технології у загальному вигляді, не обтяжуючи себе цінностями мотиваційного фактажу. Цей рівень характеризується відсутністю мотивації студента до самоосвіти та саморозвитку.

Середній рівень підготовки студента характеризується засвоєнням змістової інформації не тільки під час навчання, а й завдяки самоосвіті та саморозвитку. Такий студент добре володіє фундаментальними знаннями, вміннями та методами роботи. Однак, він не завжди вміє знайти правильну інформацію та використати її за умов складної професійно-рольової ситуації.

Високий рівень підготовки до професійної діяльності характеризується сформованістю знань та вмінь згідно із загальною системою підготовки студентів у вищому навчальному закладі. Високий рівень передбачає широкі базові знання, сформовані вміння, які спеціаліст уміє застосовувати у будь-якій ситуації, володіє достатньою мірою вміннями для застосування інформаційних технологій, має високий потенціал знань мовних стратегій.

Для досягнення професійного успіху важливо, щоб студенти, які вивчають мовні стратегії, могли стати їх активними користувачами. Для цього нами виділені наступні принципи: активна участь у вивченні іноземної мови, вільне висловлювання думок у процесі діалогу, відповідальність за навчання тощо.

Обґрунтовуючи особливості використання інформаційних технологій в процесі реалізації мовних стратегій у сучасній системі освіти, доведено, що професійна підготовка потребує удосконалення навчання студентів на рівні користування комп’ютером а саме: знання про мовні стратегії, зокрема соціально-комунікативну функцію тексту, семіотично не зіставлених режимів генерації тексту тощо, про розвивальні завдання (мнемотехніка, пробільність, лінгводидактика, інтерактивність), а також комунікативну діяльність користувачів мереж (лексику, особливості синтаксису, окремі жанри тощо), а також заборонені мовні дії.

Дослідження теоретико-методологічних аспектів інтенсифікації професійного навчання студентів інформаційним технологіям як чинника реалізації мовних стратегій, дозволили виокремити складові за результатами констатувального експерименту, що дало підґрунтя для впровадження у професійну підготовку студентів в сучасній вищій школі експериментального спецкурсу для перевірки ефективності досягнутих результатів під час формувального педагогічного експерименту.

У третьому розділі „Впровадження інформаційних технологій в процес реалізації мовних стратегій у практику вищої школи” визначено оптимальні педагогічні умови застосування інформаційних технологій у реалізації мовних стратегій у професійній освіті вищої школи, обґрунтовано методику застосування мовних стратегій під час навчально-виховного процесу із застосуванням інформаційних технологій, викладено результати формувального експерименту.

Виявлено, що серед загальноприйнятих інформаційних засобів масової комунікації, які можуть бути використані в системі реалізації мовних стратегій (преса, радіо, телебачення та інші), все більшу вагу займає мережа Інтернет, що значно оптимізує професійну підготовку. Тому першою умовою оптимізації впровадження інформаційних технологій в процес реалізації мовних стратегій у практику вищої школи є впровадження концепції із забезпечення вищих навчальних закладів новими комп’ютерними технологіями, насамперед, он-лайновськими програмами із навчання мовним стратегіям студентів нефілологічних спеціальностей. Це зумовлює підвищення мотивації навчальної діяльності студентів.

Найпоширенішими сучасними інформаційними технологіями, в яких найбільш адекватно реалізований саме такий підхід, є створення і розміщення в мережі електронних підручників і тестуючих програм з іноземних мов, а найбільш поширеною формою професійної підготовки студентів є взаємодії викладача і студента за умови наявності ефективних технологій викладання іноземних мов. Тому другою умовою є забезпечення навчання студентів новими підручниками та впровадження нових спецкурсів на основі інформаційних технологій.

Застосування комп’ютерів у процесі реалізації мовних стратегій приводить до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, які уможливлюють підвищення якості навчання, створення нових засобів виховного впливу, забезпечення ефективнішої взаємодії педагогів і студентів з комп’ютерною технікою. Нові інформаційні освітні технології на основі комп’ютерних засобів сприяють зростанню ефективності занять на 20–30%. Інтеграція інформаційно-комунікаційних і освітніх технологій є третьою умовою їхнього більш ефективного впровадження у систему реалізації мовних стратегій.